На адресу редакції надійшов лист зі Сторожинеччини – від медика, завідувача ФАПом с. Ясени, члена «лікарняної каси» району від часу її заснування (близько 10 років) Валерія Крушніцького. З зарплати п. Крушніцького упродовж десятиліття відраховуються до «лікарняної каси» певні суми, а нині чоловік хоче припинити членство в цій організації і забрати заощаджені кошти, щоби витратити їх на лікування (і такі прецеденти в районі були – з тими, хто покидав організацію, розраховувалися, хоч і не грошима, а ліками на утриману суму). Та з’ясувалося, що це не так просто – щоби не сказати неможливо.
«Коли я… захотів зібрати за попередні роки відповідні довідки зі своїх бухгалтерій, то в першій бухгалтерії Сторожинецької центральної районної лікарні зіткнувся з перешкодою: на видачу довідки потрібен дозвіл від головного лікаря ЦРЛ Плегуци М.Д., – пише нам медик зі Сторожинеччини. – Коли в нього на прийомі я сказав, що хочу зібрати довідки про суму, заборговану мені «лікарняною касою», Матвій Дмитрович заявив, що то якісь там «копійки». Та я думаю, що за 10 років існування каси назбиралося декілька тисяч моїх кровно зароблених грошей».
Доволі слушною виглядала порада головного лікаря ЦРЛ пролікуватися на сплачену суму в районному стаціонарі. Та п. Крушніцький уже мав такий досвід, і такий вихід його не влаштовує.
«Минулого року я був госпіталізований у неврологічне відділення Сторожинецької лікарні, – пояснює Валерій Крушніцький. – Старшій медсестрі відділення сказав, що я член «лікарняної каси», плачу кожного місяця внески, які знімають із зарплати. Мені видали п’ять двохсотграмових пляшок фізрозчину, 5 систем до нього, вітамін В1, 5 ампул пірацетаму по 5,0 мл і шприци одноразові. Я ж думав, що буду повністю полікований за кошти «лікарняної каси», та помилявся. Всі цінні, дефіциті ліки, яких потребував для свого лікування, прийшлося купувати за власний кошт».
Цілком справедливо член «лікарняної каси» цікавиться сумою своїх внесків, які щомісяця знімала з нього бухгалтерія лікарні, а також тим, хто ще лікується за кошти його та інших медиків, які роблять внески до «лікарняної касу». Хоче він жізнатися, чому за свої кровні кошти він не може пролікувати, наприклад, свою сім’ю?
«Усі ми хворіємо і потребуємо якісного лікування. В перспективі нас чекає страхова медицина. Чому би мої кошти, які я не використав, не перейшли з часом на страхову медицину? – запитує наш читач. – Усе в житті може бути. Я не відмовляюся платити внески у «лікарняну касу», але хочу, щоб у мене була якась гарантія, що на випадок хвороби, операції мені допоможуть, а не залишать сам на сам з бідою. Хочу, щоби в цьому питанні був наведений лад». Тим паче, що недавно він прочитав в обласній професійній газеті «Здоров’я Буковини» в інтерв’ю М.Д.Плегуци, що людині, яка написала заяву про вихід із «лікарняної каси», не повертають ні копійки. «Я взяв роздруківку з бухгалтерії про свою зарплату. Відрахування в лютому 2017 року склали 41 грн 64 коп. За 12 місяців відраховують у «лікарняну касу» приблизно 500 грн. За попередні 10 років, відколи «лікарняна каса» в Сторожинці, набігла кругленька сума, відрахована з усіх медиків нашого району, – міркує В.Крушніцький. – Не всі лікуються в районному стаціонарі. За кошти «лікарняної каси» неможливо пролікуватись у лікарнях обласного центру, зробити діагностичне обстеження, оперативне лікування. Тільки лікуватися в стаціонарі Сторожинецької лікарні. Прошу Вашої допомоги. Надрукуйте мій лист, тим більше, що він стосується лікування всіх медиків Сторожинецького району та всіх охочих, які приєдналися до Сторожинецької «лікарняної каси».
Від редакції. Ми спробували розібратися у темі глибше. Справді, ще у серпні 2013-го прес-служба Міністерства охорони здоров’я тішилася, що «у Сторожинецькій районній лікарні Буковини тривалий час діє страхова медицина»: «За словами головного лікаря закладу Матвія Плегуци, у лікарні понад 15 років діє регіональне медичне страхування, або, як його ще називають, лікарняна каса. Він додав, що сума коштів, яку щомісяця вносять застраховані особи становить: у медичних працівників 2% від заробітної плати, у працівників інших підприємств та організацій – 1%, а у пенсіонерів та безробітних – 15 гривень на місяць. Однак незважаючи на суму, яку сплачує застрахований, за необхідності він отримує медичну допомогу повністю, а лікування здійснюється згідно з протоколами, затвердженими Міністерством охорони здоров’я України. За рік, у середньому, послугами регіонального медичного страхування користується половина застрахованих осіб.
«Наше завдання – зробити так, щоб всі мешканці району змогли отримувати якісну медичну допомогу. Місцеве медичне страхування дає змогу хворому отримувати повний спектр медичних послуг безкоштовно. За наявності полісу, хворий не сплачує ні за обстеження, ні за ліки. Наразі у нас застраховано вже понад п’ять тисяч мешканців району, а фонд лікарняної каси складає близько 650 тисяч гривень. Цих коштів цілком достатньо, щоби кожна застрахована людина у випадку захворювання могла отримати необхідне лікування» – розповів головний лікар».
На сайті gromady.cv.ua про Сторожинеччину пишуть «Усі медичні заклади забезпечені ліками для надання невідкладної допомоги. В районі функціонує регіональна медична страховка «Лікарняна каса», послугами якої користується 5011 чол. Щорічно за рахунок каси лікується близько 1 тис.чол., для придбання ліків на одного хворого витрачається 235,2 грн (http://gromady.cv.ua/st/passport).
На жаль, коментар від Матвія Дмитровича Плегуци отримати не вдалося. Натомість у загальному ситуацію прокоментував начальник відділу економіки, обліку та звітності управління організаційно-ресурсного забезпечення та юридичного супроводу Департаменту охорони здоров’я ОДА Олександр Грегуцак: «Лікарняні каси у нас є практично в кожному районі, окрім Кіцманського, і загалом до них входять 6,5 тис.осіб. На Сторожинеччині лікарняна каса – найбільша, вона налічує 4 тисячі членів, з яких 1377 – це медпрацівники. В цілому, звісно, людина, яка виходить з організації, повинна би мати можливість забрати свої кошти – але стверджувати цього не можу, потрібно дивитися статут кожної організації».
Вікіпедія
Лікарняна каса (ЛК) — у випадку захворювання забезпечує хворого ліками, допомагає у проведенні лабораторних досліджень, а у разі оперативного втручання — витратними матеріалами. Лікарняні каси можна розглядати як варіант добровільного медичного соціального страхування.
В Україні — це членська благодійна організація або громадське об’єднання, що функціонує у правовому полі, створеному відповідно до Законів України «Про благодійництво та благодійні організації», «Про об’єднання громадян» та «Основи законодавства України про охорону здоров’я», Указу Президента України № 963/2000 «Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України» від 08.08.2000 р., Наказу Міністерства охорони здоров’я України № 400 «Про взаємодію лікарняних кас, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та закладів охорони здоров’я» від 11.08.2005 р. Та всупереч ст.49 Конституції України! (Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування).
Маріанна АНТОНЮК, «Версії»
Думок на тему “«Лікарняна каса»: за вхід плати, за вихід – дякуй, що не били?”
Можливо, що згідно статуту організаціі, поступлені кошти при виходу з організації не повертаються.
Лікарняні каси працюють не ” всупереч ст.49 Конституції України!”, а в допомогу. Організації добровільні і допомагають лікарням надати медичну допомогу. Маючи право на медичне страхування – ним користується лише 2% населення України. Все інше населення не має такої можливості. Тому і працюють ЛК, які більше прийнятні для сьогодення.