За кожної української влади повторюється одна й та ж картина: при розгляді проекту бюджету виявляється, що витрати на утримання самої влади (а також правоохоронних структур, на яких вона тримається) значно перевищують видатки на медицину, культуру, освіту. І хоча зміцнення силових структур останніми роками пояснюють війною на Сході, залишається ще чимало персон та інституцій, які вже точно ніде не воюють.
Якщо проаналізувати бюджет-2018, дізнаємося, що загалом центральна влада «важитиме» наступного року 6,5 млрд грн – на 17% більше, аніж 2017-го. І найбільш відчутно збільшаться доходи Кабміну та Верховної Ради. Порівняймо: у бюджеті поточного року на фінансування апарату парламенту передбачено 1,22 млрд грн, зате у проекті бюджету-2018 на ці потреби пропонується витратити 1,67 млрд грн. (+37%). Видатки на здійснення законодавчої діяльності Ради пропонують збільшити на 272 млн грн, а матеріально-технічне забезпечення парламенту – на 175 млн грн. Цікавий поділ, чи не так?
У бюджеті 2017-го витрати на утримання Кабміну становлять 1,18 млрд грн, а на 2018-й уряду призначено аж 1,5 млрд (+28%).
Що ж, жити на такі кошти можна. Це ж не якийсь там жалюгідний 431 млн на лікування дітей від туберкульозу. Чи 112 млн на пілотний проект із трансплантації органів. Чи не тому такі жалюгідні суми, що всі можновладці лікуються за кордоном?. Або 90 млн пільгових кредитів на житло. Тоді як усі з касти обраних отримають свій куш, та ще й (майже напевне!) попросять матдопомогу, як це заведено, зокрема, в нардепів. Кажуть, дешева влада обходиться надто дорого? Наші ж дорогі керманичі є надто дешевими за результатами своєї роботи, аби коштувати мільярди.
От конкретний приклад. На початку минулого тижня парламент безуспішно розглядав поправки до судової реформи. Поправок – майже 5 тисяч. Спершу парламентарям не вийшло прийняти жодну з них – і навіть не тому, що поправки незадовільні за змістом. Причина значно банальніша: відсутність більшості нардепів на робочих місцях. До нульової дисципліни та прогулів, так би мовити, «усім колективом» ми вже звикли. Але тут можна казати ще й про свідомий «ігнор» з боку провладних фракцій, які прагнуть протягнути крізь парламент судову реформу без поправок, аби й далі мати ручне правосуддя.
Ще момент. Кожний другий законопроект Верховної Ради VIII скликання отримує негативні висновки Головного науково-експертного управління парламенту (ГНЕУ): зі 100 законопроектів від червня до вересня 57 отримали негативну оцінку ГНЕУ і рекомендацію доопрацювати чи відхилити їх. Юридична недосконалість, входження у суперечність з іншими актами чи просто… відсутність потреби у такому документі. От, власне, на що йдуть гроші платників податків.
А народні обранці не надто й перевтомлюються: до 42 днів офіційної відпустки нардепа додайте майже два місяці на неформальний відпочинок. Причому, сюди не зараховуються офіційні лікарняні. А власне законодавчих – пленарних – днів на тижні депутати мають лише один і що вони там роблять, роз’їхавшись по округах, хто зна?
І за це протягом 2018-го витратять 416,4 млн грн: зарплати для 423 депутатів, 1692 помічників, 1055 співробітників апарату і 1218 працівників підвідомчих установ – понад 4 тис. осіб отримають десь по півмільйона за рік. «Армія», що й казати, чимала.
Є такий дитячий віршик для найменшеньких: «Сорока-ворона кашу варила» – про «гірку долю» обділеного пальця, який і дров не носив, і каші не варив… Та й дійсно, що там ті хворі – хоч дітки, хоч дорослі: нічого нікуди не носять і каші із ними не звариш!
Дмитро ЦАРЕНКО, за матеріалами порталу «Лівий берег»
