I’m painting my room in a colorful way,
and when my mind is wandering
there I will goLennon/McCartney, “Fixing a Hole”
У той ще останній теплий, жовтневий вечір ми так і не взнали, як пише картини Олександр Бойченко.
Чи він це робить краще, а ніж грає на гітарі.
Центр гравітації у невеличкій кав’ярні був замаскований.
Бойченко з неудаваною легкістю провів нас всіма лабіринтами з тимчасовими зупинками. А Петро Рихло зупинився і на розповіді про нову книгу «Поетика містичного». На обкладинці книги я одразу впізнала картину Олега Любківського “Fixing a Hole”, 1990.
Розкіш близьких планів картин, людей, стін, сходів, цеглин, листівок з випадковим закономірним числом перетиналися в лініях сітки, що накреслив художник.
При вході на виставку мені випало число «27». Достеменно знаю, що воно не є випадковим для художника.
Це було моє запрошення з таким номером. 27.
Єдине, що цьому номеру не вистачило часу на автограф.
Для мене особисто воно є навіть трохи містичним.
Як і число «21».
І це не тільки кількість картин на виставці.
Це і можливість перетнути першим удавані і окреслені лінії…
Звідки цей задум?
Я можу лише здогадуватися.
Якщо спитати автора про це?
А для чого?
Це якраз і є наш вільний простір. Для роздумів… Навіть для такої авантюристичної миті відчуття, як причетності…
Пластика руху, яка тимчасово обмежена кольоровими стрічками ліній сітки, що змоделював художник, перетиналась, доторкалась і зваблювала.
Зв’язки-ниточки як красномовні деталі.
Певні символи.
Перешкод?
Або зв’язку…
На цьому вечері багато говорили і про літературу. Олег Любківський навіть зачитав присутнім уривок з свого нарису «Двадцять перше кохання».
Виставка, що відкрилася 7 жовтня – двадцять перша виставка Олега Любківського.
А що там про перше кохання?
Художник пообіцяв, що ми обов’язково дізнаємося про це у його майбутній книзі.
Ось і все. Наш час вичерпано.
Тетяна Спориніна,
фото автора
Наступна виставка художника Олега Любківського у Любліні…
p.s. Пригадуючи відкриття виставки, переглядаючи ці фотографії сьогодні, я подумала, а чи художник не представив нам свою виставу, де були його декорації з минулого і сучасного, його сценарій, сюжет, дійові особи і виконавці.. І ми навіть і не здогадалися, що виконуємо певні ролі. Кожний свою…
6 коментарів “Візуальна поема від Олега Любківського”
Так трохи усе чудернацько, але дуже цікаво! Дякую!
Описано достименно. А художник і його картини були і є на висоті.)))
Вітаю художника! І дякую О. Любківського за виставку.
molto bello!
Дякую художнику Олегу Любківському за картини і за виставку.
Восхищаюсь художником Олегом Любкивским. Автор статьи очень верно на мой взгляд передал атмосферу и события и свой взгляд на его творчество. Ждем репортаж про выставку Олега Любкивского во Львове.