Безрогі, але м’ясні

Нові технології м’ясного скотарства – від буковинських науковців

Не розробляти й приймати різні Програми «збільшення рогів і  копит», а намагатися сформувати середовище й встановити такі правила гри, за якими  у селян виникала би мотивація інвестувати кошти й працю в ринок тваринництва. Це проблема ментальності політиків і чиновників, які сьогодні не бачать стратегії розвитку агропромислового комплексу на селі. Що робити і куди рухатися далі  господарям ферм? Про це розмірковує кандидат сільсько-господарських наук, завідувач лабораторії, старший науковий співробітник Буковинської держсільгоспдослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НАА, Андрій КАЛИНКА.

корова

Тримати баланс поміж м’ясом і молоком

Скороченням поголів’я молочних порід і збільшенням м’ясних успішно вирішується проблема виробництва високоякісної яловичини в багатьох країнах світу. Сьогодні тваринництво США, Канади, Бразилії, Франції та Австрії підтримує оптимальне співвідношення виробництва молока та м’яса. Однак для переорієнтування ферм Буковини на нові технології виробництва дуже дешевої яловичини з малими затратами та низькою собівартістю продукції потрібний певний час. Особливої уваги потребує селекційна робота – розведення та вирощування маточного поголів’я молодняку за технологіями м’ясного скотарства.

З подачі буковинських науковців у скотарській галузі регіону вже понад 14 років успішно розвивається новий самостійний напрямок – м’ясне скотарство. На Буковині виведені нові породи м’ясної худоби, пристосованої до кліматичних умов області.

Буковинське молоко – неконкурентноспроможне

У краї рік від року скорочується поголів’я молочних порід, в основному на фермах віддалених сіл, де трудові ресурси обмежені, а велика кількість працівників – пенсійного віку.

Відновлювати молочне скотарство дуже складно, та не всюди й доцільно. Утримання молочних корів пов’язане з великими затратами праці та вимагає дорогих приміщень, устаткування для доїння, годівлі, видалення гною тощо. Випас молочної худоби на пасовищах обмежується відстанями й порами року. Заготівля кормових культур теж потребує великих витрат. Тож виключно актуальним є розвиток м’ясного скотарства, яке почало розвиватися швидкими темпами в Україні, зокрема і в Чернівецькій області.

Сьогодні не йдеться про цілковиту відмову від виробництва молока в краї. Навпаки, його треба нарощувати там, де збереглися пристосовані для цього приміщення, де є достатньо робочої сили та кормів. Не варто забувати що буковинські молочні корови свого часу посідали одне з найвищих місць в Україні. Але нині річний удій в деяких господарствах регіону утричі відстає від європейського

Продуктивність молочної галузі Буковини від 3 до 25 разів гірша за загальноєвропейські стандарти, через 15–20 років на ній можна буде остаточно поставити хрест.

Адже, за деякими даними, саме через 20 років перед нашим краєм може відчинитися золота брама загальноєвропейського «раю», звідки потечуть молочні ріки, в яких згине, не витримавши конкуренції, наше племінне мукаюче неподобство, яке наразі іменується національним стадом великої рогатої худоби.

М’ясні породи – вигідніші мало не в 150 разів

На Буковині нині близько 35-45% і більше сільськогосподарських угідь використовується нераціонально. Схили зіпсовані ерозією, землі через низьке економічне становище більшості господарств області, отримують недостатню кількість добрив і дають невисокі врожаї в межах 15-20 ц/га зернових культур.

Більш по-господарськи за літо отримувати з 1 га схилових земель 300 кг яловичини приблизно на 600 тис. грн., ніж отримувати на цих землях до 20 ц зернових – на  4 тис. грн.

Виведення цих земель з активного обробітку та створення лугів із бобово-злаковими травосумішами довготривалого використання дозволяє в нормальні за кількістю вологи роки отримувати при внесенні мінімальних доз добрив по 550-600 ц зеленої маси. На 1 га таких пасовиськ можна випасати 1 корову і 2,5 голови м’ясного молодняку й отримати 375 кг яловичини, яка прирівнюється до «альпійської».

Нашим господарям час усвідомити, що 1 га культурних пасовищ з травосумішами довготривалого використання прирівнюється до 0,8 га пшениці, але зернові треба  щорічно сіяти із внесенням міндобрив, а трави ростуть по 5-7 років без оранки. Настав час зацікавленим господарям різних форм власності області серйозно долучитися до процесу швидкого розвитку галузі м’ясного скотарства в регіоні. Адже худобі не треба солярки та бензину.

У Цурені на Герцаївщині корови безрогі

Дуже добре в цьому напрямі працюює господарство «Чернівецьке» у селі Цурень на Герцаївщині. Тут розводять м’ясних сименталів нової генерації, комолих (безрогих) від природи. На майже 430 га земель тут випасається 270 голів худоби, серед них 153 –нової популяції, переведені на енергоощадну технологію виробництва дешевої яловичини. 2008-го господарство отримало статус племзаводу з розведення м’ясного комолого сименталу. За своєю малозатратною технологією з мінімумом участі людини в догляді за тваринами воно може правити за модель іншим господарствам області. Тут досягають місячного приросту 800-900 г за повний цикл вирощування із низькими затратами кормів – 8,5к.од. на 1 кг приросту.

2011 року «Чернівецьке» отримало  державну підтримку – 173 тисячі гривень (1200 грн. на 1 голову), продало 31 голову племінного молодняку на суму 180 тисяч і отримало 112 тисяч чистого прибутку з рентабельністю 37%. Господарство успішно продає вирощений ними молодняк тваринникам Івано-Франківської та Тернопільській областей.

Секрет успіху: справжній господар дружить з наукою

Потрібно відзначити, що керівники базових господарств, які займаються м’ясним скотарством, прислуховуються до науки, постійно спілкуються з провідними науковцями-тваринниками Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, вирішують за участі науковців багато проблем нової галузі скотарства. Дуже корисно і цінно проводити зустрічі з обміну досвідом, отримання свіжої інформації щодо технологій та ринків.

У науковців від господарників немає жодного секрету. Працювати стабільно, без авралів – але щодня, тоді й результат буде. А головне – відчувати, що праця – це не тільки важко, але й задоволення. Зростання кількості подібних господарств на землях Буковини дасть можливість поліпшувати генетичний потенціал худоби м’ясних порід та повніше забезпечувати населення нашого краю продуктами харчування якісного походження.

Від редакції: Якщо  матеріал зацікавив підприємливих  господарів і вони мають намір співпрацювати з науковцями в галузі м’ясного тваринництва, вони можуть звернутися за телефоном (095)449-89-52, Андрій КАЛИНКА.

Слова пошуку:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *