«Поетів ніколи не було мільйон»

1330950013_buchkoimg_7556

Літературну премію Пауля Целана за 2014 рік отримав Микола БУЧКО

Буковинський поет Микола Бучко став лауреатом Літературної премії імені Пауля Целана. Її заснували 2013 року та раз на рік присуджують до відзначення Дня Європи тільки одному з кандидатів у одній з трьох номінацій: за новаторство і оригінальність, за перекладацьку діяльність і за творчий дебют. Першим лауреатом премії торік став український літературознавець і перекладач віршів Целана Петро Рихло.

Для Миколи Бучка це не перша літературна нагорода, але має для нього велике значення, адже свого часу поет долучився до поширення творчості Пауля Целана:

– На Буковині вірші Целана вперше прозвучали у грудні 1988 року, – згадує Бучко. – Неформальне творче об’єднання «Оберіг», яке я очолював, в університетській церкві провело літературний вечір, присвячений німецькомовним поетам – вихідцям з Буковини. Актори театру ім. Кобилянської прочитали кілька віршів в перекладі російською та знаменитий твір пам’яті жертв Голодомору «Фуга смерті».

А з постаттю Целана мене познайомив професор Петро Рихло. Він показав мені статтю в «Радянській енциклопедії», де йшлося про те, що Целан народився у Чернівцях, пізніше емігрував до Європи, отже, вважався буржуазним поетом. Саме тому його творів за радянських часів майже ніхто не знав: кілька віршів було опубліковано в Росії та кілька перекладів українською надрукував журнал «Всесвіт». Тільки після розпаду Союзу за сприяння Петра Рихла вийшло друком повне зібрання творів Целана.

і Микола Бучко, який теж займався перекладами з німецькомовного поета, каже:

Він – унікальний і надзвичайно глибокий лірик. Його вірші метафоричні та побудовані на біблійних асоціаціях. Без знання Біблії важко збагнути їхній зміст. Уся творчість Целана – це пошук, і я теж постійно перебуваю в пошуку нових поетичних форм. Певною мірою це в нас спільне. Та, як казала Ліна Костенко, «Поетів ніколи не було мільйон». Кожен поет унікальний і не може бути другого Целана чи, приміром, другого Шевченка…

Микола Бучко – автор понад десяти поетичних збірок та відомих пісенних шлягерів, організатор мистецьких проектів. За радянських часів він керував літературною студією, з якої вийшли такі зірки буковинської літератури як Христя Венгринюк, Мар’ян Лазарук, Віра Китайгородська, Марія Матіос, Борис Бунчук тощо.

– Я ніколи не наполягав на «радянськості» в їхніх творах, – розповідає Бучко. – Хоча в тоді було прийнято писати так звані «паровози» – «Паровоз вперьод зарє на встрєчу». В моїй творчості цього не було, і їх це теж оминуло. Сучасна література стала багатобарвнішою. І це добре.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *