Учасник кривавої бійні у комплексі «Графська садиба», підозрюваний у вбивстві чернівчанина Олександра Савки Рустам Агаларов спробував пояснити на прес-конференції, чому він вирішив судитися із газетами. Його адвокати оприлюднили відкритого листа, в якому закликали редакції вибачитися перед своїм підзахисним.
Нагадаємо, чернівчанка, працівниця одного із чернівецьких банків, позичила знайомому, громадянинові Азербайджану, 28 тисяч доларів. Той чотири місяці не повертав борг. Жінка прибула на місце зустрічі з боржником із двома знайомими. У бійці, яка зав’язалася між боржником і його родичами, з одного боку, та знайомими пані з банку, був убитий Олександр Васильович Савка, 1984 року народження. За висновками лікарів, причиною його смерті стало проникаюче, сліпе колоте поранення грудної клітки зліва з ушкодженням серця.
На думку Агаларова, ті трагічні події, хід розслідування та судового процесу буковинські видання висвітлювали необ’єктивно і не дали підозрюваному висвітлити свою точку зору. Таку позицію свого підопічного цілком підтримали юристи Ібрагім Татієв, Сергій Катишев та виписаний з Києва журналіст Юрій Шеляженко.
Зокрема, пан Катишев зазначив, що в основі публікацій лежали твердження друзів загиблого, які були з ним того вечора, та його родичів (а хіба закон це забороняє? – ред.). Саме тому, за словами підозрюваного, й були подані позови про спростування до газети «Буковина» за публікацію із судових засідань, до «Часу» та «Версій» за матеріали з прес-конференції батьків та родичів убитого. Два суди Агаларов уже виграв, процес із «Версіями» триває.
Попри те, що справа про вбивство Савки нині перебуває на додатковому розслідуванні, адвокат підозрюваного Ібрагім Татієв всіляко намагався довести ЗМІ (а не слідчим і судові), що підопічний не є вбивцею. ЗМІ називали Агаларова так, орієнтуючись на європейські стандарти (зокрема, положення Ради з преси Німеччини), які дозволяють називати підозрюваного вбивцею до вироку суду, якщо вбивство вчинене на очах у свідків. Чернівецькі газети, зокрема й «Версії», цитували саме свідків і родичів загиблого. До слова, за твердженням президента Академії української преси (АУП) Валерія Іванова,у цьому випадку можна говорити про порушення етики, але не про правове порушення.
Як доказ, юрист Татієв надав так званий відеозапис з камер спостереження у «Графській садибі» того трагічного вечора. На запису зафіксовані постійні пересування людей, пересідання їх з машини до машини, фрагменти конфлікту (саме фрагменти! – ред.), поранений Савка, і те, як його несуть до машини Агаларова, а також виїзди машин з території комплексу. Самого моменту нанесення Савці смертельних ран на відео немає. Сам Агаларов стверджує, що на відсутніх фрагментах відео (дивно, що вони зникли у невідомому напрямку – ред.) били якраз його, і він захищався. Натомість, на наявному відео чітко зафіксовано, як Агаларов рухався від багажника свого автомобіля з битою.
Неповний запис не дає жодної підстави стверджувати, що Рустам Агаларов не вбивав. Щоправда, як і стверджувати протилежне. Питання «Хто вбивця?» залишається відкритим, адже факт убивства очевидний: стверджувати, що смертельний удар ножем завдав собі сам загиблий, не наважиться навіть безсоромний адвокат диявола (це не натяк, це ремінісценція з відомою американською кінострічкою).
За нашою інформацією, органи досудового слідства, які додатково розслідують справу про вбивство Савки, ймовірно інкримінуватимуть Агаларову навмисне вбивство.
Виникає питання про потребу такого поспішного відбілювання підозрюваного в очах громадськості. Адже остаточну крапку справедливо поставить наступний суд по справі вбивства. Для чого поспішати? Можливо, саме щоби шляхом виграних судів обілити себе в очах громадськості і мати ширше поле для маневру в майбутніх судових перипетіях?
Під час прес-конференції слово хотів взяти батько загиблого Олександра Савки, однак організатори йому відмовили, аргументуючи тим, що він може зірвати захід.
Вл.інф.
