Важко повірити, що фестиваль Вуличної музики, який 16 травня уже вдруге пройде в Чернівцях, організовує не музикант і навіть не «менеджер від культури», а програміст разом із командою творчих особистостей. Який не грає на жодному музичному інструменті, не співає, не танцює, а творить хіба що у сфері IT. Причому, доволі успішно: керує ІТ-проектами, очолює громадську організацію і створив соціальну мережу. А решту «творчих амбіцій» реалізовує в напрямку любові до свого рідного міста – організовуючи концерти та цікаві творчі проекти іншим людям.
Співрозмовник «Версій» Сергій КУШНІР вдало розвіює міф про те, що «технар» і «гуманітарій» нездатні порозумітися.
День свободи для музикантів
- День вуличної музики сьогодні – вже офіційне загальноміське свято, а як воно проходило у Чернівцях вперше?
Так, нам уже вдалося «закріпити» його офіційно і тепер відзначатимемо його щороку. Вперше святкували його 2014-го серед 11-ти інших міст України. День свободи музикантів дає можливість вийти на вулицю і розповісти про свої відчуття, поділитися своєю творчістю з невідомими тобі людьми. Слоган дійства у нас – «Музика єднає Україну». А заснував це свято литовський музикант Андріус Мамонтовас, за традицією воно вже 8 років відзначається кожної 3 суботи травня в багатьох країнах світу. В Україні ініціатором його запровадження стала громадська організація «Логістичний штаб» – її представниця Олеся Коржневська, і Святослав Вакарчук та Ірена Карпа, а в Чернівці підхопила і принесла команда «Пазлу». За 2 тижні нам вдалося залучити людей і влаштувати свято – тільки на зв’язках, дружбі та солідарності. Витратили буквально копійки – хіба що на афіші.
- Цього року коштів залучається більше?
Абсолютно випадково я нещодавно опинився на прес-конференції «Твори. Дій. Змінюй», присвяченій урбаністиці. І там мені вдалося обговорити з мером Чернівців Олексієм Каспруком День вуличної музики. Він зацікавився цією подією і запропонував адміністративну допомогу. В результаті над організацією свята працює комітет, який допомагатиме нам як у плані технічного забезпечення (наприклад, електрифікації сцен), так і в питанні фінансів. Адже навіть щоб нагодувати волонтерів, потрібні кошти, а що вже говорити про музичне обладнання й інші речі… Також нам допомагають чернівецький «Клуб підприємців», до якого входять як бізнесмени, так і співвласники ЗМІ та ГО «Чернівці – Місто Майбутнього», яка надає нам допомогу в організації цього свята, оскільки один з основних напрямків її діяльності – активна політична та громадська позиція у вирішенні нагальних проблем нашого міста. Тож ми маємо інформаційних та фінансових спонсорів. Варто наголосити, що вони вкладають гроші не в мене, не в мою громадську організацію – а в ідею, яку ми втілюємо. В нашому випадку – це надання можливості музикантам-аматорам показати себе. Цього року, розраховуючи на певні фінанси, ми вже запросили кілька гуртів. Зараз стовідсотково відомо, що 16 травня в Чернівцях виступатиме гурт «Механічний апельсин». Вже зареєструвалися до участі близько сотні учасників. Це музиканти як з самих Чернівців, так і з сіл чи маленьких міст. Реєстрація музикантів ще триває – на сайті http://music.pazl.name/.
- У Чернівцях музиканти вийдуть на якусь одну вулицю, чи на кілька?
Цього року дійство охопить велику частину Центру. Є музиканти, яким потрібна підключка, або просто акустика. Кому треба – будуть на сцені. Основна сцена з професійною музикою розташується на площі Філармонії, також будуть змонтовані на вулиці імені Ольги Кобилянської біля кінопалацу (акустична), біля Целанівського центру буде традиційна сцена для музикантів, які потребують технічної підключки, на вулиці Ватутіна (молодіжна), у дворику Ратуші (класична) і при вході в Ратушу (фолк).
У дворику Ратуші звучатимуть композиції класики, і там же розміститься фотовиставка на музичну тематику. На Центральній площі буде близько 30 майстрів хенд-мейду, ще ми запросили танцівників студії MoveON, також я планую перфоменси. До речі, 16 травня протягом всього святкування на Hromadske.tv будуть стрімити Чернівці та інші міста-учасники Дня Вуличної музики.
«Чернівці залишаються висококультурним містом, але про це мало хто знає…»
- Як людина з технічною освітою вирішила облаштовувати культурне середовище міста?
Мене на це штовхнула проблема, яка, на мою думку, насправді є в Чернівцях: «Куди піти?». Раніше місто мало дуже високий культурний рівень, цим і славилось. Але в якийсь момент почали розвиватися й інші сфери життя. Культура перестала бути головною. Ще однією проблемою стало те, що в місті багато різних культурних рухів, але вони розрізнені. Десь хтось зібрався і щось робить, але у своєму колі. Тож з’явилася основна ідея: об’єднати ці вузькі культурні кола, створити між ними комунікацію для синтезу творчості. Тому й назва нашої громадської організації і соцмережі – «Пазл». Із багатьох клаптиків, пазлів ми намагаємося створювати об’ємну картину. Намагаємося об’єднувати творчі процеси: наприклад, відеограф зафільмує, як художник малює танцюристів, що витанцьовують під живу музику. Наша мета – створювати різносторонні творчі проекти… Так і виникла ідея проекту «Пазл».
- Ти сам щось створюєш у площині мистецтва: якісь малюнки, мелодію, танець, пісні?
Ні, я не граю ні на чому, не співаю чи щось подібне. Єдине моє хобі – це фотографія. Я ІТ-шнік, тобто сайт чи соцмережа – це і є моя творчість, я створюю свій продукт у сфері інформаційних технологій. Окрім того, я естет – я люблю щоб гарна річ була гарно подана. Гарна музика, наприклад…. І я готовий щось робити, щоб передати це відчуття краси іншим людям.
«Ми поширюємо культуру, а це дуже багато граней»
- Розкажи трохи про проект «соціальна мережа культурних людей «Pazl».
Проектові «Pazl» уже 2,5 роки, однойменній громадській організації – півтора. Ми офіційно зареєстровані, маємо статут, працюємо як незалежний ЗМІ. Це цілком самостійний, незалежний некомерційний проект поза політикою. Ми не беремо гроші з учасників, натомість можемо допомогти їм отримати гроші за свою творчість. Людям, які працюють в «Пазлі», просто цікавий процес популяризації культурного і творчого середовища міста.
Задля можливості поширювати цю інформацію в цифровому вигляді, була створена соціальна мережа «Пазл» – самостійна творча блогосфера, яка об’єднує творчих людей (www.pazl.name). Кожна сторінка – це окрема частина сайту. У блогові можна створювати свій індивідуальний фон, додавати багато графічних зображень. У нас є фото-сет-система. Контент на сайті оригінальний, його забезпечує наша команда: фотографи, журналісти.
Таке «віртуальне місце» важливе і для людей, які соромляться своєї творчості. Наприклад, людина написала вірш, а прочитати його на публіку їй важко – хіба що близьким людям. На сайті «Пазлу» є можливість створити блог і демонструвати свою творчість. Так можна показати себе, і якщо творчість автора сподобалась публіці – ми можемо організувати для нього творчий вечір. «Пазл» співпрацює з облмуздрамтеатром ім. Ольги Кобилянської, Чернівецькою обласною філармонією.
- В чому полягає діяльність «Пазлу»?
Популяризація творчості сучасників і інформування про культурні події. Також – організація культурних подій і підняття як загального культурного рівня Чернівців, так і творчого рівня окремих особистостей. Тобто якщо це музика – то знайти продюсера і т.д…. Взагалі, ми поширюємо культуру, а це дуже багато граней.
Пам’ятаю як я вирішив поекспериментувати і поєднати рок з класикою і запросив у Чернівці симфонічний рок-оркестр «Бревіс». «Пазл» став ініціатором, співорганізатором і інформаційним партнером цього проекту. Публіці наскільки сподобалось, що за 2 роки провели 4 концерти. Тепер маємо в планах на літо поєднати «Бревіс» і гурт «Онука» просто неба.
– Чи проходять твори перед публікацією авторизацію аби захистити від плагіату чи просто нецензурної лексики?
Щоб опублікувати свій матеріал на сайті, потрібно просто авторизуватися на ньому через будь-яку соцмережу. Процес реєстрації дуже простий, сайт відкритий для всіх. Весь контент – авторський і прив’язується до профілю на сайті. За кожним блогом слідкують модератори, тобто перед публікацією його автоматично перевіряють алгоритими Google. І якщо система знаходить подібний контент, то «сплагіачений» матеріал автоматично видаляють.
- Проект гарантує захист авторських прав?
В Інтернеті від порушення авторських прав насправді дуже важко вберегтися. З захисних функцій на сайті можна назвати те, що неможливо зробити копіювання правою клавішею миші. Також ми стискуємо фотографії до розміру, який неможливо потім використати, наприклад, в друкованих ЗМІ.
«Немає жодної проблеми щось зробити – треба тільки робити!»
- Поділишся своїми творчими амбіціями та ідеями щодо облаштування культурного простору міста?
Планів багато. Але я поки що не хочу, аби мій проект виходив за рамки міста. Я хочу «вижати по максимуму» з творчого середовища саме Чернівців. Це не означає, що «моя хата скраю» і я не хочу змін у цілій Україні. Та вважаю, що спочатку треба довести до пуття щось своє, вдома, щоб потім іти на інші подвір’я і там будувати. Для мене важливо розвивати один з сегментів культури. Я думаю, що ефекту від цього буде набагато більше, ніж якщо я візьмусь за всю Україну. Для цього треба багато як людського ресурсу, так і економічного.
Поки що маємо ідею створити дієву громадську раду при управлінні культури. Ми хочемо, аби до різноманітних проектів та ідей дослухалися. Також хочемо давати «друге дихання» занедбаним фабрикам, робити з них арт-кластери: художники розмалюють стіни, створять вітражі і перетворять приміщення, що можуть зруйнуватися, на місце, де збираються творчі люди і творять, діляться, пізнають. Це буде вільний простір для творчості, музичних вечорів, зустрічей, майстерень…
- Тобі все так легко дається? Знаю, що ти навіть співпрацюєш з американською транснаціональною корпорацією Google – найпопулярнішим пошуковим сервісом і лідером веб-ринку у світі!
У нас мережева компанія, ми справді маємо партнерську угоду з Google – ми їхні партнери з надання послуг. Тобто пропонуємо своїм клієнтам послуги Google. Тож тепер я декілька разів на рік беру участь у конференціях Google для обговорення різноманітних питань і підвищення власної кваліфікації. Будь-яка конференція чи інша співпраця відкриває не стільки навіть перспективи, скільки більші можливості спілкування, комунікації між людьми. А вже представники компаній налагоджують зв’язки між компаніями на всеукраїнському і міжнародному рівнях.
Я планую співпрацювати з Google ще й у ключі ІТ-культури: плануємо розвивати ІТ-спільноти, на цьому етапі – це «Пазл». Насправді, Google – це не щось недосяжне, це відкриті партнерські стосунки, і немає жодної проблеми у співпраці з ними. Просто треба цим займатися.
Ксенія Вербовська, «Версії»
