Мистецький детектив
Ім’я американського художника Владіміра Івасюка трапилося мені в Інтернеті: інтерв’ю з його сином Гьостею Вернером Івасюком подала газета «Santa Paula Times» (Каліфорнія) на початку нинішнього року. То був спогад про життя і творчість художника й лікаря Владіміра Івасюка, рідним містом якого були Чернівці.
Несподіваність і винятковість цієї інформації полягала в тому, що досі про такого художника в Чернівцях нічого не було відомо. Бентежило й те, що це ім’я в кожного асоціюється з українським композитором Володимиром Івасюком. Від цікавості, повірте, перехопило подих. Отож, найперше вирішую розшукати Гьосту Івасюка. Набираю в системі пошуку його прізвище й отримую першу інформацію:
Гьоста Івасюк – хірург із Санта-Паули, автор автобіографічних «Записок лікаря» – книги, яку він присвятив своїм батькам. Знайшовся й номер його телефону в каліфорнійському госпіталі, де працює. Так розпочалося наше листування. Плідне й результативне.
Суттєві документальні деталі вдалося віднайти у матеріалах, розміщених на кількох сайтах. Портал пошуку родинних зв’язків повідомив про реєстрацію поховання Владіміра Івасюка на цвинтарі м.Санта-Моніка» в Каліфорнії із зазначенням років життя 1905 – 1986. На електронній сторінці Каліфорнійського мистецького клубу, членом якого був В.Івасюк, подані каталоги його виставок. Крім того, Гьоста Івасюк надіслав диск з репродукціями живописних творів Владіміра Івасюка.
Таким чином удалося відтворити життєвий шлях і творчі здобутки художника з Чернівців. Час і складна круговерть історії, якої зазнали Чернівці, понад півстоліття ховали від нас ім’я митця, який народився та створив тут свої перші картини, проте, з початком Другої Світової війни змушений був назавжди залишити рідне місто.
Змалював гроші і ледь не сів
Владімір Івасюк народився 31 грудня 1905 року у Чернівцях. Ріс і виховувався у не надто заможній українській православній родині. Батько, Іван Івасюк, служив дрібним чиновником на залізниці. Матері доводилося прибирати помешкання багатих людей.
У списку мешканців за 1909 рік удалося знайти адресу, за якою проживала родина Івана Івасюка у Чернівцях: вул. Гончарів, 11 (нині вул. Северина Наливайка). Щоправда, ця інформація потребує ще уточнень.
Ще під час навчання у початковій школі у Владіміра проявився яскравий талант до малювання. У своїй книзі Гьоста Івасюк пише, що хлопчик успадкував мистецькі здібності від свого біологічного батька, художника-портретиста. Цей чоловік недовго перебував у Чернівцях і назавжди зник ще до народження Владіміра, емігрувавши до Єрусалиму. Пізніше Владіміру стала відома історія його походження. Проте протягом усього життя він вважав своїм батьком маминого чоловіка Івана Івасюка.
Вже у віці десяти років хлопчик залюбки змальовував будь-який предмет з віртуозною точністю. Інколи доходило до курйозів: Владімір так майстерно малював австрійські купюри, що його мало не звинуватили у підробці. Відтоді він малював лише один бік асигнації. Як згодом підтвердилося, хлопчик мав не просто непогані здібності до малювання, а справжній і яскравий талант.
З початком Першої Світової війни родина переїжджає до австрійського міста Грац, куди перевели батька доправляти залізничні вантажі. У повоєнні роки вони жили у Бухаресті, потім знову в Чернівцях. За свідченням сина митця, хлопчик навчався живопису у відомих художників. 14-ти років брав участь у виставках у Бухаресті, Чернівцях та Яссах, де навчався у вищій медичній школі. По її закінченню Владімір одружився з Ольгою Довганчук. Їхній шлюб зареєстровано 1935 року у Чернівцях, де Івасюк мав приватну лікарську практику – відкрив свій кабінет.
Малярську ж майстерність лікар Івасюк удосконалював у спілкуванні з художниками під час спільної роботи у студіях, беручи в них уроки живопису. Цікаво, що саме тоді в Чернівцях жив скульптор Опанас Шевчукевич, який, так само як Івасюк, був водночас лікарем і митцем.
Медичну практику і творчу роботу Владіміра в Чернівцях перервала Друга Світова війна. Складні й жорстокі часи настали для Буковини, яка потерпала, переходячи з-під однієї влади під іншу. Сувора й небезпечна дійсність вижбурнула багатьох людей з рідної землі. Тоді Чернівці залишило й багато митців, які знайшли прихисток у Європі та на інших континентах.
Від арешту втік
Доля занесла Владіміра Івасюка з вагітною дружиною до австрійських Альп у Хінтерстодер. Вже після 1944 року в Чернівцях заарештували і відправили на 10 років до Сибіру його матір. А брата його дружини Ольги, як вихідця з багатої буржуазної родини, розстріляли просто на вулиці.
Протягом трьох років – до 1945-го – Владімір Івасюк працював лікарем у далекому від фронтів альпійському селі. У мальовничому Хінтерстодері виникла своєрідна комуна художників, артистів, співаків і письменників, у якій панувала виняткова мистецька атмосфера. Як лікар, Івасюк мав відповідальні службові обов’язки, проте, знаходив час і для творчості. Багато чого він продовжував навчатися безпосередньо у художників, відвідуючи їхні майстерні та під час спільних походів на етюди.
Природно було б припустити, що у Хінтерстодері Івасюк зустрічався з уславленим австрійським художником і архітектором Оскаром Ляске (1874-1951), який так само був родом з Чернівців і певний час працював там. Адже серед мистецьких творів Оскара Ляске є дві акварелі, датовані 1942 та 1945 роками, з краєвидами Хінтерстодера. Цей же мотив з озером відтворений і в альпійському краєвиді Владіміра Івасюка «Гірське озеро (Шідервайєр). Хінтерстодер».*
По війні Владімір Івасюк деякий час працював у місті Грац. І знову ж існує вірогідність того, що він зустрічався там з іншим чернівецьким художником – Владіміром Загородніковим (1896-1984), який на той час теж мешкав у Граці. Таким чином ще двох митців з Чернівців об’єднує Австрія.
1954 року подружжя Івасюків з сином потрапляють до США зі статусом українських емігрантів. На новому континенті до знання української, німецької, російської, румунської додалась англійська мова. Івасюк успішно утверджувався як лікар, працюючи у госпіталі міста Пеорія (штат Іллінойс). Той час був також напрочуд плідним у його мистецьких досягненнях. Владімір пише багато натюрмортів та композицій, основними мотивами яких були клоуни, балерини, ченці тощо. Для історичного музею Пеорії митець створив серію стінописів – ландшафтні композиції на тему доісторичних часів давніх індіанців.
В. Івасюк брав участь у колективних виставках у Чікаго та Пеорії, мав і персональні виставки. Майже через десять років він переїздить до Каліфорнії, де працює в одному з найбільших в Америці госпіталів для ветеранів.
В Америці їли борщ та мамалигу
Від 1974 року Івасюк залишає медицину і цілковито присвячує себе малярству. Із захватом відкриває для себе нові мотиви – сонячні виднокраї та морські пейзажі Каліфорнії. Значної уваги митець надавав роботі на пленері. А в майстерні він допізна працював за мольбертом із невеликою перервою на обід, до якого часто готували улюблені в родині страви – борщ («borscht») та мамалигу («polenta»).
У роботах цих років Івасюк постає цілком сформованим майстром, якому властиві реалістичне відтворення натури, довершеність та виваженість. Стани природи він увиразнює кольором, додаючи картині загадковості. Сукупність стилістичних засобів надає творам Івасюка виразної декоративності та індивідуальності звучання.
Мистецькі здобутки Владіміра Івасюка визнані й поціновані у Сполучених Штатах. Його твори відзначені численними преміями Каліфорнійського мистецького клубу, нагородою Інституту біологічних досліджень імені Солка, Золотою медаллю Грумбачера (1964 рік), Золотими медалями мера Лос-Анджелеса та штату Каліфорнія 1978 року. У січні 2009 року відбулася виставка творів Владіміра Івасюка в публічній бібліотеці м. Санта-Паула.
Усе своє життя Владімір Івасюк, присвятив медицині та мистецтву. Він був напрочуд обдарованою особистістю, про що свідчать 300 віднайдених і сфотографованих сином картин. А загалом доробок митця складає близько 800 живописних та скульптурних творів.
Як терапевт і психіатр, Владімір Івасюк мав репутацію бездоганного діагноста. Також його знали як психолога, який вмів прочитати людську долю, поспілкувавшись з людиною лише протягом кількох хвилин. Син художника, який є відомим у Каліфорнії хірургом, тепер працює над наступною своєю книгою, яка цілком буде присвячена життю та творчості Владіміра Івасюка.
Тетяна ДУГАЄВА, спеціально для проекту «Версій»
