Таке рішення прийняли депутати Чернівецької обласної ради на 36 сесії VII скликання.

4 лютого на сесії облради депутати підтримали рішення про ліквідацію дитячого санаторію «Щербинці», протитуберкульозного санаторію «Красноїльськ», обласного дитячого протитуберкульозного санаторію «Садгора». Бо відповідно до реформування медичної галузі, від 1 квітня в Україні буде скасоване фінансування будь-яких санаторіїв та курортів з державного та місцевих бюджетів, підтвердила Анжела Дякова, головна фінансистка області. Разом з тим, лікування дітей, хворих на туберкульоз, включене до гарантій НСЗУ, їх лікуватимуть у спеціалізованих закладах та відділеннях. Голова облради Іван Мунтян запевнив: після закриття санаторіїв їхніх працівників гарантують забезпечити робочими місцями в інших закладах за фахом.

На базі санаторію «Красноїльськ» у подальшому можуть створити центр реабілітації. А на базі санаторію «Садгора» – розташувати медико-соціальний центр «Особлива дитина». Остання новина вже активно обговорюється чернівчанами: мами проблемних дітей не уявляють, як вони будуть добиратися до околиці Садгори.  А ще їх хвилює всюдисуща паличка Коха. Як не як, а саме Всесвітня організація охорони здоров’я, як і раніше, вважає, що в світі епідемія туберкульозу, який входить у десятку причин смертей у світі. Тому ВООЗ закликає всі уряди нарешті звернути увагу на проблему, об’єднати свої зусилля і покінчити з паличкою Коха, щоб вона так само канула в лету, як це зробили до неї чума, віспа та холера. «Іt’s Time (час настав)», – проголосили воозівці – і на Буковині, за вказівкою Києва, ліквідували протитуберкульозні санаторії.

Крім того, не зрозуміло, скільки коштуватиме знезараження приміщень і території таких специфічних закладів, і чи буде ця процедура надійною.

Ну чим не суцільний «апофєгєй»!

Вл.інф.

Запис На Буковині ліквідували три санаторії, два з них – протитуберкульозні   спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Щодня (!) від палички Коха вмирає в середньому 10 українців. У Чернівецькій області від активного туберкульозу щороку помирають близько 50 хворих.

А попри це, за даними ВООЗ, від чверті до третини випадків туберкульозу в країні взагалі не виявляються. А ще Україна посідає друге місце в світі за поширеністю туберкульозу, стійкого до ліків.

У Чернівецькій області щороку виявляється близько 300 нових хворих на туберкульоз. Станом на 1 січня ц.р. на диспансерному обліку в тубдиспансері перебувають 4136 осіб, з яких 479 – хворі на активну форму.

Минулої неділі, 24 березня, світ відзначав День боротьби з туберкульозом. Колишні уявлення, що туберкульоз – хвороба бідних, безхатченків і ув’язнених, – давно спростовані: ми живемо в соціумі, спілкуємося з людьми, зрештою – просто дихаємо, тож сміливо можемо заносити себе до групи ризику.

Туберкульоз – хвороба дуже заразна, незалежно від нашого статусу чи соціального стану. А ось як підуть події далі – залежить від численних чинників. Якщо організм не знищив збудника одразу, у 5% решти інфікованих розвивається первинний туберкульоз – початкове прогресування недуги. В 95% випадків, коли організм не знищив агресора, людина стає носієм латентного туберкульозу. В людей з гарними соціально-побутовими умовами, повноцінним харчуванням, невисоким рівнем стресів, з мінімумом чинників ризику більше шансів здолати інфекцію чи отримати латентну стадію, яка ніколи не прокинеться. Чи багато українців  живуть у такому раю?

Натомість цифри невмолимі: щодня (щодня!) в Україні від туберкульозу вмирає в середньому 10 людей. Достеменно відомо, що Україна посідає друге місце у світі за поширеністю туберкульозу, стійкого до ліків. За даними ВООЗ, від чверті до третини випадків туберкульозу в Україні взагалі не виявляються. 

Окрім збудника, чинником ризику є ставлення до проблеми чиновників від медицини. Скажімо, 2013-го вони офіційно оголосили, що в Україні вже немає епідемії туберкульозу. Туберкульоз, як кажуть, із цим не погодився. Останні цифри про поширення цієї недуги серед дітей від 0 до 17 років не надихають: за даними ВООЗ, реальний показник дитячої захворюваності на ТБЦ у 4,5 рази перевищує офіційні цифри.

Експерти зазначають, що вирішення проблеми лежить зовсім не в площині «більше-менше ліків». Йдеться про те, щоби закуповувати ліки, які не спричиняють резистентності (стійкості) палички Коха до цих ліків. Однак медичні управлінські структури, у захопленні медичною реформою, не поспішають забезпечувати хворих новітніми розробками коштом держави.

Завезення ж ліків із сусідніх країн обходиться у 2 тис. доларів за курс. Більшості хворих таке не по кишені. Крім того, більшість ліків від туберкульозу – токсичні, відтак доводиться ще приймати ліки від супутніх ефектів.

Мінздоров’я звітує про зниження захворюваності на туберкульоз за підсумками виконання держпрограми протидії туберкульозу – на 9%. Хоча Рахункова палата встановила, що майже 82% заходів цієї програми, яка «закінчилася» 2016-го та на яку витратили понад 3,2 млрд грн, були реалізовані частково або за них не бралися взагалі!  Нова Загальнодержавна  цільова програма протидії туберкульозу на 2018-2021 роки подана Кабміном на розгляд ВРУ лише нинішнього 2019 року. Експерти вважають цей проект далеким від досконалості хоча б тому, що заходи, заплановані в ній на 2018 рік, уже ніхто не фінансуватиме.

Фтизіатри запевняють, що туберкульоз можна здолати за двох головних умов: рання діагностика і своєчасне ефективне лікування.

Все та ж медична реформа передбачає, що сімейним лікарям, які виявили хворого на туберкульоз, будуть доплачувати. А виявляти збираються за допомоги… анкетування. Після опитування «в разі необхідності» сімейний лікар має відправити хворого на подальшу діагностику. Додамо до цієї картини хаотичне скорочення спеціалізованих медичних закладів в Україні та відсутність якісної системи амбулаторного лікування. Тому можна зробити висновки, що на сьогодні політика боротьби з туберкульозом в Україні провалена. Україна стає токсичною для Європи. Європу це лякає, пише racurs.ua

Вл. інф.

Запис Анкети замість ліків? Сумні підсумки боротьби з туберкульозом в Україні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Вважається, що близько 95% хворих на туберкульоз можна вилікувати. У 1993 році Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила туберкульоз національним лихом, а 24 березня – Всесвітнім днем боротьби з тним.

Понад 130 років тому саме цього дня німецький учений Роберт Кох оголосив про відкриття збудника цієї хвороби, який пізніше отримав назву паличка Коха або мікобактерія туберкульозу.

Нині туберкульоз залишається значною проблемою багатьох країн, в тому числі і нашої. Щороку за медичною допомогою звертається близько 400 буковинців із цією недугою.

За 2013 рік захворюваність на активний туберкульоз органів дихання в порівнянні з 2012 роком знизилась на 7%. Що не скажеш про ріст смертності, оскільки торік  від туберкульозу серед буковинців померло більше, ніж попереднього 2012 року.

Всюдисуща паличка

Туберкульоз – одне з найдавніших інфекційних захворювань, яке може вражати практично всі органи і системи організму. Але найчастіше зустрічається туберкульоз органів дихання.

Існує дві форми туберкульозу: «відкрита» форма туберкульозу легенів, вона ж заразна, і «закрита» – незаразна форма. Епідемічна небезпека туберкульозу зумовлена, в першу чергу, кількістю хворих на відкриту форму туберкульозу. Вони несуть найбільшу загрозу для оточення.

Джерелом зараження є хворі люди або домашні тварини. які виділяють туберкульозну паличку. Найчастіше туберкульоз поширюється повітряно-крапельним шляхом. При кашлі, чханні, розмові хворого на відкриту форму туберкульозу в повітря й на предмети побуту потрапляють дрібні крапельки мокротиння й слини. Мікроби після висихання мокротиння тривалий час залишаються життєздатними, надто в слабо освітлених місцях, навіть у сухому мокротинні і на різних предметах вони зберігають патогенні властивості до 6-8- ми місяців. Це зумовлює можливість контактно-побутової передачі збудника. На поверхні ґрунту туберкульозна паличка залишається активною до 1 року.

На Буковині найвищі показники захворюваності на туберкульоз 2013 року зареєстровані у Вижницькому, Глибоцькому, Сокирянському та Кіцманському районах, смертності – у Вижницькому, Путильському, Сторожинецькому районах.

На туберкульоз хворіють як бідні, так і багаті

На туберкульоз хворіють люди різного віку, незалежно від статі та статусу.

Проникаючи і розповсюджуючись в організмі людини, мікобактерії туберкульозу не обов’язково спричиняють захворювання. Під дією захисних сил організму багато з них гине, проте деякі можуть зберегти життєздатність і роками перебувати в організмі, до певного часу не завдаючи йому шкоди.

Несприятливі чинники, такі як неповноцінне харчування, погані житлові умови, постійні стреси, недосипання, зниження опірності організму внаслідок перенесених інших хвороб, низька санітарна культура населення, надмірне вживання алкоголю та куріння збільшують ризик зараження. Високий ризик захворіти мають діти, бо їхня імунна система ще не сформувалася.

На Буковині торік на туберкульоз легень захворіло 10 дітей до 17 років, 2012-го року – 15 дітей.

Серед головних симптомів туберкульозу легенів – кашель, частіше сухий, що триває більше 2-3 тижнів, кровохаркання, підвищення температури без очевидних причин більше 7 днів, задуха, раптове схуднення, погіршення або відсутність апетиту, постійна слабкість, підвищена втомлюваність та пітливість, особливо вночі.

Понад 60% хворих мають занедбану форму недуги

Ознаки початкових форм туберкульозу бувають дуже неясні й невиразні, тому при наявності одного або кількох із цих симптомів необхідно якомога швидше звернутись до лікаря, не займаючись самолікуванням.

Через несвоєчасне профілактичне флюорографічне обстеження та пізнє звернення до медичних працівників при появі ознак захворювання, 61% хворих виявляють із занедбаними формами туберкульозу.

Щоби вчасно виявити туберкульоз, усе доросле населення має проходити профілактичне флюорографічне обстеження органів грудної клітки один раз на 2 роки, працівники декретованих професій, особи з груп ризику (хворі на цукровий діабет, виразкову хворобу, з хронічними захворюваннями легенів, імунодефіцитні стани, мігранти, особи без певного місця проживання, хворі на алкоголізм та інші) – раз на рік.

Для дітей основним методом виявлення туберкульозу є проведення щорічної туберкулінодіагностики, знаної в народі під назвою проби Манту. Найдієвішим методом специфічної профілактики туберкульозу в дитячому віці є профілактичні щеплення.

Перше щеплення (вакцинація) проводиться в пологовому будинку здоровим доношеним новонародженим дітям на 5-ий день життя. Наступному щепленню (ревакцинації) підлягають здорові діти з негативною пробою Манту в 7-річному віці.

Наталія ЗАХАРЮК, головний спеціаліст відділу епідеміологічного нагляду та санітарної охорони території управління організації державного санітарно-епідеміологічного нагляду Головного управління Держсанепідслужби у Чернівецькій області

Запис Туберкульоз – хвороба, яку варто вчасно виявити спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ви зараз прочитаєте крамольне твердження. Більшості воно видасться страшним і неприйнятним. Але це – правда. Наркотики – серед нас. Це частина нашого життя. Це – як гриби, серед яких є отруйні, але цього ніхто не жахається. Тож потрібно навчитися жити поруч з ними. Знати про них, але робити свідомий вибір і не вживати. Цьому можна навчитися. І цього вчать у денному реабілітаційному центрі для молоді, який уже рік працює в Чернівцях.

Вчитися одужувати

– Не допустити вживання наркотиків тими, хто з ними не стикався – це лише один з напрямків діяльності фонду «Нова сім’я», – каже Тетяна БЕРЕЖНА, президент Фонду «Нова сім’я», на базі якого діє реабілітаційний центр. – Другий напрям – допомогти тому, хто залежний, своєю бідою приносити якомога менше шкоди і собі, і своєму оточенню, наскільки це можливо. Третій напрям – зробити все можливе для тих, хто вирішив позбутися залежності й буди щасливим без наркотичних речовин.

Саме цим займаються фахівці денного реабілітаційного центру для молоді. За всіма напрямами роботи не бракує. На жаль – чи на щастя, ми розвиваємось. На жаль – бо це означає, що родин, яких торкнулась проблема вживання наркотиків, не меншає. На щастя – тому що є можливість їм допомогти, а не вдавати, що проблема надумана.

Денний центр – це можливість для людей із досвідом вживання наркотичних речовин соціально реабілітуватися. Це не лікарня і не чарівні пігулки, які вирішать усі проблеми одразу. Тут дають знання й психологічну підтримку, допомагають у соціальній адаптації тим, хто вважає, що залишився зі своєю проблемою наодинці. А також вчать жити без вживання хімічних речовин, любити й бути частиною життя інших.

– Важко оцінити ефективність стаціонарних центрів лікування наркозалежних, – ділиться директор денного центру, психолог, автор просвітницьких та психокорекційних програм для молоді Альона БЕЖАН. – Трапляється, що на момент завершення лікування 60% пацієнтів відмовляються від уживання наркотиків. Але немає даних, скільки з них залишаються тверезими й надалі, а не кидаються в обійми своєї залежності одразу після повернення до звичного середовища. Ефективність нашого центру протягом року становить 17%, тобто саме 17 наших випускників живуть у звичній обстановці і залишаються тверезими. Це дуже високий показник: подібні центри в Росії визначають свою ефективність на рівні 3-5%.

Особливість денного центру – орієнтація на молодь, на людей, які, можливо, не мають досвіду постійного та системного вживання наркотиків. А головне, тут дають свободу вибору. Нікого не зобов’язують прийти наступного разу. Але більшість приходить. На них чекають групові й індивідуальні заняття, зустрічі з консультантом-психотерапевтом. Психологічну допомогу клієнти отримують за індивідуальним планом одужання. Тут діють групи з арт-терапії, сімейної терапії, фінансової освіти, проводяться заняття за програмою фізичного розвитку й одужання. При центрі працює телефонна «гаряча лінія». За рік надійшло понад 800 дзвінків, переважно від родичів наркозалежних. А серед клієнтів денного центру – підлітки 14-16 років, які пригощалися дурманом з десяти років…

Батьки й діти

Проблема наркозалежності – не індивідуальна. Це проблема цілого суспільства і родини. Більшість вихованців – з неповних сімей. Напруга в стосунках з батьками – один з каменів спотикання на шляху одужання від залежностей. Тому в денному центрі працює й «батьківська група». Щоправда, її відвідують лише четверо мам і тат. А клієнтів денного центру за рік роботи загалом було 86. Лише в чотирьох родинах усвідомили, що боротися з бідою краще разом, усією сім’єю.

Із 86 сімей тільки у 4-х усвідомили, що боротися з наркологічною пристрастю дитини треба усією родиною.

– Батьки наркозалежних – це найважча аудиторія, – визнає віце-президент, юрист, координатор Бюро соціального супроводу «Діалог» Алла ШКРЕТА. – Нерідко легше привести залежного до одужання, аніж його батьків до визнання проблеми. А молодим людям буває надзвичайно важлива підтримка родини. Нещодавно юний клієнт привів до нас на «батьківське» заняття маму. Він дуже хотів, щоби вона зрозуміла його. Тренер затримався на кілька хвилин, і хлопець чекав разом з мамою, аби переконатися, що вона не піде геть. Заспокоївся і пішов лише тоді, коли вона зайшла разом із тренером до кімнати, де розпочалися заняття. Для нього це було суперважливо, але після першого разу його мама більше не прийшла.

Батьки соромляться того, що їхні діти вскочили в таку халепу. Замість того, аби рятувати свої чада, вони дбають про репутацію, приховують проблему. А вона від цього не зникає.

Але проблема батьків і дітей у середовищі залежних – це не лише діти з досвідом вживання наркотичних засобів, яких «раптом» виявили у своїх родинах цілком нормальні батьки. Це й наркозалежні батьки, які мають ні в чому не винуватих дітей. І знову ж: допомоги потребують обидві сторони. І обидві можуть її отримати в денному центрі. Педагоги і психологи займаються з дітьми наркозалежних від трьох років:  розвивають розумові здібності, усувають педагогічну занедбаність, підвищують самооцінку, формують здорові звички. Водять до музеїв, вивчають разом з вихованцями традиції і культуру рідного краю, ходять до театру, влаштовують пальчиковий театр у центрі, навчають логічного мислення, зокрема й передбачати наслідки їхніх вчинків.

Раз на тиждень дітей водять до кафе. Дітки здобувають елементарні навички: миють руки, сидять за столами з білою скатертиною, тихо розмовляють, кажуть «дякую» офіціантам, користуються ножем і виделкою. А в цей час їхні батьки намагаються одужати. Адже вони залишаються для своїх малюків найріднішими людьми, а наркозалежність – це хвороба, яка потребує лікування.

«Толерантні чернівчани» і «чужі діти»

Коли мешканці будинку, де розташований денний реабілітаційний центр для молоді, дізналися, який заклад функціонуватиме поруч з ними, обуренню не було меж. Зібрали понад 70 підписів проти. Приходили до центру і вимагали звільнити приміщення… Вони остерігалися, що тут будуть «ошиватися наколоті й обкурені», намагалися відгородити від проблеми наркозалежності власних дітей. Їхні мотиви можна зрозуміти, але й відмовити в допомозі тим, хто її потребує, – не можна. «Позиція страуса» не дасть результату. Від реальності не сховаєшся.

Сьогодні, коли денний центр працює вже рік, його відвідують і четверо молодих людей з мікрорайону, який так виступав проти розміщення закладу. Хтозна, чи їхні батьки не були серед протестувальників і не вважали, що їхніх родин це не стосується. – Не доросли ми ще до того, що чужих дітей не буває, – з болем зауважує Алла Шкрета. Та й багато «правильних» дорослих, на жаль, не доросли до рівня своїх «недосконалих», залежних дітей: діти чесніші, відкритіші, без гордині.

На щастя, необхідність спільних дій навколо проблем «чужих дітей» усвідомили  нарешті чернівецькі офіційні та неофіційні структури. Вони підписали Угоду про створення Партнерської мережі установ і громадських організацій з профілактики наркоманії та інших залежностей серед молоді й дітей. Їхня реальна, не «для галочки» робота – ще один крок до перемоги над залежностями…

Примітивні успіхи на паперових квітах 

До денного центру молоді люди часто звертаються із проханням знайти їм роботу. Мовляв, якби працював – не мав би часу на наркотики. Насправді біда таких юнаків і дівчат не в надмірі дозвілля, а в невмінні керувати – собою і своїм часом. Адже і ті,хто працюють, буває, знаходять час для наркотику, а безробітні, навпаки, віднаходять сили й мужність для зміни ситуації. Тому в центрі вчать людей… дозвіллю: займатися спортом, володіти комп’ютером, створювати мультики і навіть поводитися із грошима. Свої перші успіхи клієнти центру записують на пелюстках паперових квітів, які чіпляють на спеціально поставлене при вході в центр «Дерево успіхів». У когось досягнення доволі серйозні, скажімо, на пелюстках записано: «Тверезий 105 днів» «Зробив паспорт», «Шукаю роботу», «Знайшов свою половинку». Такі кроки почасти і для людей без досвіду вживання наркотичних засобів – важливі й непрості. А чиїсь успіхи можуть здатися примітивними. Комусь – але не тим, хто вже знає, що таке наркозалежність. Запис на паперовій пелюстці «Сьогодні тверезий» – це вже один з найперших успіхів клієнта центру. А найперший крок до подолання залежності в собі – «Дійшов. Попросив допомоги». Паперові квіти на штучному дереві стають першими свідками одужання клієнтів центру.

Клієнтка центру: «Моя найперша і найбільша мрія – залишатися тверезою»

Я не знаю її імені і як вона виглядає. Мені відомо лише, що вона відвідує денний реабілітаційний центр і вже півроку залишається тверезою. До того сім років вживала наркотичні речовини. Вона зателефонувала до редакції, щоби розповісти про те, що наркотики – це ілюзія реальності. Сама ж реальність – справжня, нефальшива – поруч, і її ніщо не замінить.

– Уперше я спробувала наркотик із цікавості. Це було під впливом компанії, але зараз я вже впевнена, що насправді не компанія шукала мене, а навпаки – я шукала компанію, де це було б можливим. Не мала бажання ставати дорослою і брати на себе відповідальність. Позаду були дві невдалі спроби вступити до вузу, попереду – невідомість. Я кинулася в обійми наркотичної ейфорії.

Я не хотіла б деталізувати, що відчуває людина під дією наркотику. У цьому треба бути дуже обережною: це може підштовхнути, стимулювати тих, хто шукає такої розваги. Усе, що начебто знаходиш у наркотику – легкість спілкування, настрій, – усе є в тверезості. Усе! Тільки я лінувалася це здобувати, хотіла, аби воно прийшло само собою. Насправді ж ейфорія, розслабленість від наркотику – це лише ілюзія. Реальністю ж є купа проблем, які в результаті отримуєш. І вирішувати ці проблеми далі треба самому.

У денний центр я потрапила завдяки мамі. Вона завжди за мене боролася, хоча стосунки в нас були напруженими. Їй було нестерпно боляче дивитися, як я себе вбиваю… Вона возила мене до монастиря, наді мною читали молитви, поїли мене настоянками різних трав… Двічі я проходила стаціонарне лікування. Після першого разу вкололася того ж дня, коли вийшла з лікарні. Другого разу протрималася один день і вкололася вже наступного. Я дозволяла, щоби зі мною все це робили – аби лише відчепилися.

Потім мама побачила оголошення в тролейбусі і зателефонувала в центр. Грошей на лікування й реабілітацію в мами не було, а тут пропонували безкоштовну допомогу. Це було важливо. Вона вибрала момент, коли мені було насправді дуже погано, і сказала мені про центр. Я погодилася прийти. Якщо зовсім чесно – ця згода мала дві сторони. Так, я хотіла загладити вину перед мамою, але водночас для себе проблеми в своїй залежності не бачила. Аж тут, у центрі, зрозуміла, наскільки це мене руйнувало. Тепер я сама хочу цього позбутися.

Зараз я працюю. Поки що робота не вимагає освіти, але надалі хочу вчитися.

У центрі мені дуже допомогли індивідуальні консультації. Я впевнена: те, що скажу консультантам – ніхто не буде оцінювати, обговорювати. Це мені підходить. Дуже важко розкриватися в групі, в присутності когось. Бо довіри подекуди нема не те що до когось – до себе! Але сьогодні я вже займаюся в групах анонімних наркоманів, сімейної терапії, дуже подобається група емоцій. Бо, перебуваючи у залежності, я встановила собі заборону на почуття. Тепер повертаюся до них, вчуся відчувати. Частина програми – спілкування  з тими, хто одужує. Це допомога одне одному. Хоча допомогти залежним може і той, хто не має досвіду вживання. Мені, наприклад, потрібне спілкування і з тими, і з тими.

У мене був хлопець, ми разом вживали наркотики. Коли я вибрала інший шлях – запропонувала йому йти разом. Він не захотів, і подальше спілкування показало, що продовжувати стосунки немає сенсу. Але я його не позбавляю своєї підтримки, коли він мені телефонує, ми розмовляємо. Насправді дуже важко зберігати стосунки двом залежним людям, якщо один стає на шлях одужання, а інший ні. Важко і боляче. Але це має свої плюси. Мій колишній хлопець знає, що з мого боку завжди буде підтримка, і він має позитивний приклад, як можна змінити своє життя. На сьогодні я вибрала позицію самостійності, бо не вважаю себе готовою до стосунків.

Я півроку не вживаю наркотику. Але залежність залишається з людиною назавжди. Ми, залежні,  не можемо дозволити собі розслаблятися. Жити з цим усвідомленням доведеться завжди. Але це усвідомлення не є ультимативним, воно завжди дає право вибору.

Можливо, я навіть вдячна своїй хворобі: вона спонукала мене щось зрозуміти, переглянути своє життя. Моя найперша і найбільша мрія – залишатися тверезою. Друга – як у всіх жінок: створити сім’ю, мати дітей, будинок, освіту, бути реалізованою особистістю. Хочу тепла, затишку, любові.

Тим, хто цікавиться наркотиками і, можливо, вже задумується про «перший раз», порадила б дати собі відповідь на два питання: що я роблю і що я від цього отримую. Ці питання мені допомогли розібратися в собі. Адже бажання жити є в усіх, і в тих, хто вживає наркотик – також. Але питання – яка якість цього життя? Спожити наркотик, а натомість отримати зруйноване здоров’я і хаос у голові та житті… Якщо ти цього хочеш – то де ж правда? Ти хочеш жити чи ні?

«…Поговори зі мною відверто»

Профілактика наркозалежності – для першачків

Для школяриків початкових класів діє чи не єдина в Україні превентивна програма «Нова сім’я» з профілактики адиктивної поведінки, тобто такої, що виникає в результаті зловживання різними речовинами, які змінюють психічний стан, та соціально небезпечних захворювань (ВІЛ – інфекції, туберкульозу, вірусних гепатитів, наркоманії). Погодьтесь, сьогодні молода людина оточена сучасними технологічними звабами розвитку людства, модними трендами та течіями, які нерідко диктують ту чи іншу модель поведінки дитині, підлітку, юнакові. «Тому говорити про наявні ризики та надавати достовірну інформацію на доступній для дитини мові, є не менш важливим, ніж навчати англійської та правопису, – стверджує президент фонду «Нова сім’я», психотерапевт, один з авторів превентивної програми Тетяна БЕРЕЖНА. – Програма унікальна й тим, що орієнтована не лише на інформаційні потреби дітей віком  від 6 до 10 років але й на потреби батьків учнів. Рішенням обласної експертної комісії науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області (від 1 червня 2012р.) вона  рекомендована до використання в роботі з дітьми освітніх навчальних закладів як фаховий корекційно-розвивальний та психодіагностичний інструментарій».

+Інтерактивна метода роботи тренерів схвалена не лише дітьми та батьками, але й учителями, які також можуть бути присутніми на заняттях. З дітьми працює пара тренерів, чоловік та жінка, з досвідом роботи та вищою освітою. Тематика занять для дітей 6-10 років така: «я й моє тіло»; «я та мої почуття й бажання»; «я та моє оточення й підтримка». Діти отримують відповіді на різні запитання, як от: чому варто берегти свою шкіру, чому важливий сон та чисте повітря, як сказати «ні» у моменти ризику для здоров’я та як навчитись бути толерантним. А що таке реклама та чи є її продукти безпечними для здоров’я? А безпечна дружба? Перша ж бо спроба вжити наркотики відбувається, як правило, у компанії, а не на одинці, й багато іншого.

+Тематика занять для батьків: вікові особливості та потреби дитини; безпека в родині та побудова діалогу з дитиною; причини, симптоми та методи попередження наркоманії; профілактика інфекційних захворювань та репродуктивне здоров’я дитини тощо. Практика шестирічної превентивної роботи довела: діти віком 6-10 років, які брали участь у заняттях, у підлітковому віці володіють достатнім рівнем знань і навичок для відмови від пропозиції однолітків спробувати наркотичні речовини чи пропагувати іншу ризиковану до інфікування ВІЛ, туберкульозом поведінку.

Головна умова участі дітей у заняттях програми – бажання батьків. Та учасники програми здобувають не лише знання, досвід, але й друзів та підтримку в особі спеціалістів благодійного фонду «Нова сім’я», які відкриті до контакту й діалогу.

Вам здається, що такі розмови малоефективні? А ви самі здатні поговорити зі своєю дитиною про таке? Не маєте часу? То не дивуйтеся, коли на це знайде час людина на вулиці і розповість зовсім не те, що ви вважаєте правильним та безпечним для її здоров’я. Своєчасна, відверта розмова вже сьогодні може врятувати щасливе життя та спокій вашої родини завтра.

Тренери програми первинної профілактики пригадують випадок, коли до них звернувся батько дитини, яка кілька років тому проходила цей курс, і попросив дозволу відвідати заняття. Після участі він зізнався: захотів особисто перевірити, про що тут розповідають, адже його син був свого часу настільки захоплений програмою, що тепер шукає можливості продовжити спілкування з тренерами. Відзначив, що завдяки саме цій програмі відновив довірливі стосунки з сином-підлітком, якого після смерті дружини виховує сам. У чому успіх програми? У простоті і побудові мови дружби між дорослою людиною та дитиною.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»         

Телефон «гарячої лінії» денного центру реабілітації наркозалежних: 066 012 55 35

Запис ЖИТТЯ БЕЗ НАРКОТИКІВ: спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Містечковий «патріотизм» проти медзакладу

Чернівецький облтубдиспансер вже кілька десятиліть розташований в центрі міста. І кожна нова влада, яка приходить в область, заявляє про необхідність його винесення за межі хоча б центру. Така постановка питання не викликає заперечень. Адже, окрім розташування в людному районі, приміщення диспансеру не має достатніх для наявної кількості хворих приміщень. Та й  розмір палат не відповідає сучасним вимогам. За словами керівництва протитубуркульозного диспансеру, функціонування закладів надалі не можливе без виділення значних коштів на ремонт. Крім того, сучасні методи обстеження хворих вимагають придбання та встановлення сучасного медобладнання. Однак навіть капітальний ремонт не дасть змоги розвинути нові структурні підрозділи, повідомляє сайт «Всепро».

Сплеск емоцій здійнявся у частини чернівчан (а саме – мешканців району Садгора) тоді, коли було прийняте рішення, що тубдиспансер перенесуть до їхнього району міста. Для цього місцева влада вже знайшла 24 га землі на вулиці Семена Галицького. Там хочуть побудувати обласний пульмофтизіатричний центр на 450 ліжок.

Ні те, що визначена територія віддалена від людського житла і розташована фактично посеред поля, ні майбутні робочі місця для місцевих жителів (і в процесі будівництва, і надалі в самому закладі – адже середній і молодший медперсонал набиратимуть з найближчої місцевості, а також те, що сюди змушені будуть пустити громадський транспорт) не переконують садгірчан погодитися на це будівництво. І в цьому випадку найбільше потрібна просвітницька робота  як медиків, так і влади, яка прийняла це рішення. А відсутність належного інформування призводить до поширення чуток і страхів.

Садгірчани бояться, що «туберкульозні» їздитимуть у їхнього району в маршрутках – навіть не замислюючись, скільки хворих на відкриту форму туберкульозу легенів уже їздять поруч з кожним з нас у громадському транспорті. Бояться, що Садгора стане «розсадником інфекції», але не завдають собі клопоту потурбуватися, чи не більшим «розсадником» є тубдиспансер у центрі міста. Зрештою, наполягають, аби заклад перенесли кудись «ближче до лісу», зовсім не беручи до уваги ставлення до цього мешканців тієї, ближчої до лісу, території.

Такий містечковий «патріотизм», очевидно, виглядає неосвіченим середньовіччям для фахівців у галузі фтизіатрії. Адже цілком зрозуміло, що до епідемії туберкульозу призводить не будівництво протитуберкульозного диспансеру в чистому полі. Епідемію спричиняє неуважність до власного здоров’я, асоціальний спосіб життя, а також генетична схильність організму.

Сумнівні експерименти влаштувала молодійцям Чернівецька облрада

Дуже подібною, а насправді – цілком протилежною є ситуація в селі Молодія Глибоцького району. Там на базі наявного протитуберкульозного диспансеру взагалі вирішили облаштувати хоспіс.  Мешканці села протестують проти обох закладів – і чинного, і запланованого. Адже,  згідно з нормами санепідслужби, такі заклади мають бути за межами населених пунктів. Натомість у Молодії протягом багатьох років диспансер (а тепер і хоспіс, який почне функціонувати, згідно з рішенням облради, вже практично за місяць) розташований в центрі села, за кілька десятків метрів від дитячого садка, в сотні метрів від школи та від місцевих продуктових крамниць.

Рішення облради про облаштування хоспісутак само приймалося без згоди громади села.

У ситуації спробував розібратися народний депутат, лікар за фахом, Сергій Шевчук, який відвідав село в рамках робочої поїздки до Чернівецької області. Він заявив, що має всі підстави порушити питання про заборону цього на рівні Міністерства охорони здоров’я, Генпрокуратури та РНБО: «Звернуся до них за оцінкою цієї ситуації», – пояснив нардеп.

Насамперед, за висновком нардепа, який є Міністром охорони здоров’я Опозиційного уряду, влаштовувати хоспіс для хворих на туберкульоз – неправильно з точки зору медичної етики. Адже хоспіс – це «передпокій моргу», місце, де невиліковним хворим надається можливість відійти у кращий світ гідно, зменшивши їхні фізичні і душевні муки. Називати невиліковними хворих на туберкульоз – неетично, адже туберкульоз – виліковний! Тож сумнівним є взагалі експеримент з реорганізації протитуберкульозного диспансеру в хоспіс для хворих на туберкульоз.

Розташування закладу в центрі села поруч з навчальним і дошкільним закладами теж породжує безліч питань. Окрім того, присутні на зустрічі народного депутата з громадою представники сільради підтвердили: з питання облаштування хоспісу в селі сільрада не приймала жодних рішень.

Усі ці порушення, а також звернення від мешканців села з підписами дають підстави народному депутатові відстоювати інтереси громади.

Свого часу проблему неприпустимості розташування лікувальної установи такого типу поблизу дитячих дошкільного і навчального закладів порушували вчителі Молодійської школи. Та, як зазначили учасники зустрічі з народним депутатом, працівники тубдиспансеру одразу попередили, що відмовлять вчителям у проходженні рентгенологічного обстеження. «Їдьте, мовляв, до району». І цього разу на зустріч учителі прийти не наважилися: уповноважили одного з місцевих жителів говорити від свого імені. Зате ніщо не зупинило дітей, яких на зустріч прийшло зо два десятки. Вони розповіли, що на перервах бігають через дорогу за булочками до крамниці, де нерідко зустрічають пацієнтів тубдиспансеру…

Сергій Шевчук оперативно з’ясував, що хоспісів подібного спрямування в Україні немає, тобто Чернівецька облрада прийняла поспішне рішення про сумнівний експеримент в області. Питання скасування цього рішення вже порушував у обласній раді  депутат Іван Мунтян.

Іноді перипетії навколо туберкульозу і боротьби з ним складаються дуже химерно. За гектарами територій, корпусами приміщень і сотнями ліжко-місць втрачається бачення власне хворого і процесу його лікування. То суспільство не вірить у добрі наміри влади і офіційної медицини, то влада й медицина своїми рішеннями самі позбавляють себе довіри суспільства. Прикро, що в обох випадках це лише на користь епідемії.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис ТУБЕРКУЛЬОЗ: де розумна межа між толерантністю і небезпекою зараження? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Туберкульоз (ТБ) – інфекційне захворювання, що, як і нежить, передається через повітря. Люди з ТБ бактеріями в легенях можуть при кашлі, чиханні, навіть під час розмови заражати інших. Для інфікування достатньо вдихнути лише незначну кількість бацил.
Після інфікування є триОстанні дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) свідчать, що рівень смертності від туберкульозу знизився за останні 20 років на 40%. Та в умовах недостатнього фінансування ці досягнення перебувають під загрозою.

За даними ВООЗ, нині одна третина населення нашої планети інфікована бацилами туберкульозу; кожну секунду одна людина заражається туберкульозом; кожні 20 секунд – одна людина помирає від цього захворювання. В Європі щогодини реєструють 49 нових випадків захворювання і 7 смертей, причиною яких є туберкульоз.

Останні дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) свідчать, що рівень смертності від туберкульозу знизився за останні 20 років на 40%. Та в умовах недостатнього фінансування ці досягнення перебувають під загрозою.

За даними ВООЗ, нині одна третина населення нашої планети інфікована бацилами туберкульозу; кожну секунду одна людина заражається туберкульозом; кожні 20 секунд – одна людина помирає від цього захворювання. В Європі щогодини реєструють 49 нових випадків захворювання і 7 смертей, причиною яких є туберкульоз.

Україна далеко не виключення з цих загальносвітових тенденцій – щодня у нас реєструється 102 нових випадки захворювання на туберкульоз. І хоча протягом останніх п’яти років вдалося стабілізувати епідемічну ситуацію – знизити рівень захворюваності і смертності від туберкульозу – ситуація залишається ще дуже напруженою. Це зумовлено соціально-економічними та медичними чинниками, зокрема, наявністю значної кількості хворих, які перебувають у місцях позбавлення волі, недостатнім фінансуванням медзакладів, поширенням хіміорезистентного туберкульозу тощо.

На Буковині щодня реєструється новий випадок туберкульозу, кожні 4-5 днів хворий на туберкульоз помирає.

Існує низка факторів, які сприяють захворюванню на туберкульоз. До них належать: алкоголізм, наркоманія, куріння, харчування з недостатньою кількістю білків, вітамінів, важкі фізичні та психічні навантаження, хронічний стрес, цукровий діабет, виразкова хвороба 12-палої кишки, ВІЛ-інфекція. Збудник туберкульозу має здатність уражати всі органи – кістки, суглоби, гортань, очі, шкіру, нирки, кишечник тощо. Але найчастіше він уражає легені.
Симптоми ТБ залежать від місця ураження. При активній формі ТБ легень: кашель, інколи з мокротинням або кров’ю більше 2 тижнів; біль в грудній клітці; задишка.

Загальні симптоми: слабість, швидка втомлюваність; погіршення апетиту; втрата ваги; підвищення температури тіла та пітливість вночі.

При наявності одного або кількох із цих симптомів необхідно якомога швидше звернутись до лікаря, не займатися самолікуванням!!!
Своєчасне виявлення туберкульозу має велике епідеміологічне значення, бо після діагностування хворому негайно призначають лікування і поширення інфекції стає мінімальним через 6-8 тижнів після початку лікування. Хворі швидко стають незаразними і в кінцевому результаті виліковуються.

Та не всім хворим на туберкульоз допомагає лікування. Це буває, коли їхнє захворювання викликане штамом ТБ, стійким до одного чи більше стандартних препаратів. Йдеться про резистентний до ліків туберкульоз. Мультирезистентний туберкульоз залишається серйозною проблемою, бо вимагає більш тривалого лікування комплексом ліків, але навіть у цьому випадку існує досить високий ризик смертельного завершення хвороби (його можна прирівняти до ризику летальності в доантибіотикові часи).

Декілька фактів про туберкульоз:

● В однієї з десяти осіб, інфікованих збудником TБ, протягом життя розвивається активна форма TБ. Для осіб з ВІЛ цей ризик значно вищий.

● ТБ і ВІЛ – «смертельний тандем», в якому одне захворювання прискорює перебіг іншого. Саме туберкульоз є основним вбивцею людей, заражених ВІЛ. Понад 30% ВІЛ-інфікованих хворіють на туберкульоз і близько 40% із них помирає від цієї недуги.

● Кожен нелікований хворий на активну форму туберкульозу здатен заразити 10-15 людей протягом року.

● ТБ – третя основна причина смертності у всьому світі серед жінок віком 15 – 44 роки. В інфікованих жінок репродуктивного віку більше шансів розвитку даного захворювання ніж у чоловіків цього ж віку.

● ТБ уражає в основному осіб працездатного віку.

Нині в Україні діє Програма «Зупинимо туберкульоз в Україні» за фінансової підтримки Глобального Фонду по боротьбі зі СНІДом, туберкульозом та малярією. Вона спрямована на зменшення рівня захворюваності та смертності від туберкульозу в два рази до 2015 року. Цьому сприятиме виявлення хворих серед населення, яке для дорослих можливе при своєчасному флюорографічному обстеженні, аналізі мокроти на наявність збудника, а для дітей – за допомогою туберкулінової діагностики (проби Манту).

Найдієвішим методом специфічної профілактики туберкульозу у дітей є вакцинація та ревакцинація вакциною БЦЖ. Первинна вакцинація здійснюється в пологовому будинку здоровим доношеним новонародженим дітям на 3-5 день життя. Ревакцинації підлягають здорові діти з від’ємною реакцією Манту в 7-річному віці.

Туберкульоз пасує перед повноцінним харчуванням, фізкультурою, загартовуванням. А з метою його раннього виявлення один раз у 2 роки треба проходити профілактичне флюорографічне обстеження.

Олександра ТОМАШОВСЬКА, завідувачка відділенням з профілактики туберкульозу Чернівецької ОблСЕС

Запис Щодня новий випадок туберкульозу реєструють на Буковині спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Побутує думка, що у морзі займаються тільки розтином померлих… Розкажіть про роботу бюро.

– Загалом про роботу нашої структури ніхто нічого не знає. Але судово-медична експертиза лише на 15% займається розтинами. Для порівняння: якщо ми проводимо до 3 тис. розтинів на рік, то живих людей приймаємо близько 22 тис. Щодня – близько 40 осіб. У нас є і «постійні клієнти» – жертви сімейних скандалів, які звертаються до нас систематично. Маємо велику лабораторію з дослідження речових доказів, до якої входять 5 відділень: судово-медичної криміналістики, судово-медичної гістології, судово-медичної цитології, судово-медичної імунології, спеціалісти якої, наприклад, досліджують суху кров, групову належність – людська чи тваринна тощо, та відділення судово-медичної токсикології. Там скрізь працюють лікарі, які мають певний профіль. Наприклад, судово-медичний експерт-токсиколог досліджує речові докази біологічного походження, що перебувають у людині, скажімо, чи є отруйні або наркотичні речовини у крові, сечі, м’язах.

У бюро судово-медичної експертизи трудяться 245 працівників, з них – 57 лікарів.

Для аналізу маємо все необхідне обладнання. А ще недавно для відділення судово-медичної токсикології придбали газоворідинний хроматограф за 250 тис. грн. З його допомогою ми проводимо якісний і кількісний аналіз отруйних речовин: встановлюємо, наприклад, яка саме отруйна речовина є в організмі, яка її кількість. Це може бути наркотик або щось інше…

– Коли помирає близька людина, рідні часто розгублюються, бо не знають, як діяти в такій ситуації…

– Якщо людина померла в стаціонарі лікарні і немає скарг родичів на неправильне лікування, то у цьому випадку головний лікар підписує історію хвороби і відправляє до патанатомії, де відбувається перевірка, чи правильно був встановлений діагноз.

У випадку, коли родичі скаржаться, головний лікар зобов’язаний звернутися до органів міліції за місцем знаходження лікувального закладу і відправити тіло та історію хвороби до нас – у судмедекспертизу.

Якщо ж людина непрацездатного віку за 3 дні до смерті обстежувалася лікарями, померла вдома, наприклад, від хронічної хвороби, то лікарське свідоцтво про смерть має право видати поліклініка за місцем проживання.

Коли людина помирає раптово, на вулиці, та ще й працездатного віку, потрібно викликати міліцію (швидка в такому випадку тільки констатує смерть). На місце НП виїжджає судово-медичний експерт і нашим спеціальним транспортом направляється в обласне бюро судово-медичної експертизи. На основі розтину видається лікарське свідоцтво про смерть.

– Не завжди родичі покійного згодні на розтин через релігійні переконання. Як чините у таких випадках?

– Якщо родичі проти розтину, ми звертаємося до прокуратури. І вже прокурор після того, як родичі надають медичні документи, вирішує, чи можна видати свідоцтво за зовнішнім дослідженням на основі цих документів. Якщо ознаки насильницької смерті відсутні, то розтин не проводимо. Але це окремі випадки, їх буває 1-2 на рік. Адже ніхто не хоче брати на себе відповідальність за вбивство… Наприклад, людина лежить дома хвора, ордер на квартиру оформлений на неї. Де гарантія, що якийсь корисливий родич не прикладе подушку до обличчя немічної бабці чи дідуся?

Одне слово, порадив би родичам слідкувати за своїми близькими, аби потім не виникало проблем і тяганини з документами! Людина поважного віку повинна постійно бути під наглядом лікаря. Раз на місяць треба викликати лікаря для огляду.

Зазвичай на Буковині за рік стається 30 – 40 убивств. Найбільша кількість вбивств становила 76. Для порівняння: у Донецьку кожні дві години скоюється вбивство.

Торгівля людськими органами – з фантастичних фільмів

– Іноді з телебачення ми чуємо про чорний ринок людських органів. Чи можливо це на Буковині?

– Аби займатися трансплантацією органів, повинна бути стерильна операційна, надсучасні лабораторії, які перевіряють біологічну сумісність тканин, а також відповідні холодильники, контейнери. Без таких умов органи пересадити не можливо.

– За кордоном практикують заповідання власних органів після смерті іншим людям. У нас таке можливе?

– На Буковині така практика неможлива. Хоча це треба було б уже давно зробити. Трансплантація можлива лише у кількох регіонах України, наприклад, у Запоріжжі, Києві…

– Від чого люди помирають найчастіше?

– 50% смертей – ненасильницькі, від хвороб. Перше місце посідають серцево-судинні захворювання (ішемії, інфаркти), друге – легенева патологія, кишкові інфекції тощо.

Найперша причина від насильницької смерті – передозування етиловим алкоголем. Далі йдуть травми та суїциди.

Смерть обирає пору року

– Чоловіків помирає більше?

– 75% померлих – чоловіки. 25% – жінки. У середньому, на жаль, це люди працездатного віку, від 35 до 60 років. Жіночий організм витриваліший та й шкідливим звичкам жінки менше піддаються.

– Чи впливає на кількість смертей погода та пора року?

– Сезонність у судово-медичній експертизі має велике значення! Тільки трохи потеплішає – «ідуть» мотоциклісти, а в спеку – утопленики. Якщо сильний вітер чи повний місяць – обов’язково стаються самогубства. Взимку – сезон переохолоджень та отруєнь чадним газом…

На жаль, стається таке, що просто неможливо зрозуміти. Наприклад, був випадок, коли дитина хотіла комп’ютер. Але батьки не мали змоги його придбати. І 14-річна дівчина повісилась…

За шкідливість роботи – молоко!

– Які нагальні проблеми хвилюють бюро нині?

– Проблеми є: попереду «Євро 2012», тож усі кошти йдуть туди. А нам не вистачає на капітальні і поточні ремонти, на придбання обладнання і транспортних засобів. Та, незважаючи на це, ми працюємо в старих приміщеннях, скрізь порядок. У морзі під час роботи навіть запаху ніхто не відчуває – кондиціонери, все обкладено плиткою, чисті столи, інструментарій…

Намагаюсь зберегти здоров’я працівників. Адже, наприклад, у Дніпропетровську певний відсоток експертів хворіє на туберкульоз. У нас – жодного хворого експерта! Як би скрутно не було, але всім працівникам видаємо молоко, матеріальну допомогу на оздоровлення.

Довідка «Версій»:

Професор Віктор Бачинський входить до столичної спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій. Видав більше 150 наукових праць.

Вперше в БДМУ за ініціативою Віктора Теодосовича відкрита інтернатура зі спеціальності «Судово-медична експертиза».

А нещодавно відкрито кафедру судової медицини та медичного правознавства, яку й очолив Віктор Теодосович.

«Версії» вітають професора із черговими здобутками та всіх судовомедичних експертів Буковини з професійним святом !

Запис Робота у морзі: цікаво, але сумно спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Майже кожна третя людина має проблеми із системою кровообігу. На стан здоров’я впливає малорухливий спосіб життя, високоемоційний рівень напруги, надмірне вживання алкоголю, наркоманія, тютюнопаління. Ці причини, поряд з надлишковою вагою тіла та підвищенням артеріального тиску, викликають хвороби системи кровообігу та призводять до передчасної смерті. Мало хто знає, що нормалізація артеріального тиску знижує розвиток мозкових інсультів на 42%, серцево-судинних ускладнень на 14%.

Регулярне лікування та контроль артеріального тиску зменшує смертність від інсульту на 48%.

Інвалідність – результат хвороби

– 1/3 всіх захворювань дорослого населення припадає на осіб старшого від працездатного віку, – говорить Любов БАБАЄНКО, начальник відділу організації медичної допомоги населенню. – Однак зростає кількість інвалідів – особливо молодого віку, в тому числі й з дитинства. Інвалідність же, як відомо, тісно пов’язана із захворюваністю населення і завжди є її результатом.

Дітей, хворих на туберкульоз, більшає

Важливим періодом, який впливає на процес формування особистості та ставлення до власного здоров’я, є підлітковий вік. Рейтингові місця у захворюваності підлітків посідають хвороби органів дихання і органів травлення, інфекційні хвороби та недуги нервової системи.

Найбільші показники порушення зору та постави спостерігаються у дітей від 2 до 8 класів, а серед дітей 9-11 класів найпоширеніший – сколіоз.

2010 року зросла кількість хворих на туберкульоз серед дітей і підлітків. Це лікарі пояснюють відмовою батьків від вакцинації.

Рак молочної залози – лідер

Протягом останніх п’яти років спостерігається тенденція до зменшення смертності від онкологічних захворювань.

Серед чоловічого населення рак легень посідає перше місце, друге – рак простати, третє – рак шкіри. У жінок – рак молочної залози, рак шкіри та рак ободової кишки відповідно.

– Позитивним є те, що рак на ранніх стадіях виявляють частіше, – говорить Любов Миколаївна. – Порівняно з 2009 роком, показник занедбаності раку зменшився. Хоча перше місце по занедбаності посідає рак шлунка, друге – легенів, третє – ободової кишки. Але 53,6% усієї занедбаності візуальних локалізацій припадає на рак молочної залози.

Один наркоз – кілька операцій

Сучасний стан та спосіб життя молоді змушує замислитися. Кожна п’ята дитина народжується з відхиленнями, у 90% школярів діагностуються різноманітні захворювання. Через малорухомий спосіб життя, згаяння вільного часу за комп’ютером у дітей все частіше порушується постава. А це веде за собою всі інші хвороби. Така ситуація становить загрозу генофонду нації. Тому, за словами Валентини ТАРАСЮК, начальника управління охорони здоров’я Чернівецької міської ради, терміново потрібно впливати не тільки на здоров’я молодшого покоління, а й дорослого населення. Тож у 2011 році планується:

– в амбулаторних умовах запровадити операції на судинах з використанням лазерного коагулятора;
– забезпечити фіброколоноскопію з біопсією та поліпектомією під загальним знеболенням;
– відновити проведення операційних втручань у пологовому будинку №1 за допомогою лапароскопічної стійки;
– дооснастити сучасним обладнанням заклади материнства та дитинства міста, станції швидкої медичної допомоги;
– впровадити гастрофібродуоденоскопічні дослідження в поліклініці №1;
– здійснювати всі потрібні пацієнту операції одночасно протягом дії одного наркозу.

Також у планах відкрити повноцінний травмпункт для дітей. Це значно покращить якість допомоги маленьким чернівчанам.

Анемія вагітних – найпоширеніша

Основна причина втрат плоду – захворюваності жінок, які на пряму не пов’язані з вагітністю. Стан соматичного здоров’я вагітної впливає на рівень ускладнення та патологічність пологів, – розповіла Світлана ТКАЧИК, головний акушер-гінеколог управління охорони здоров’я Чернівецької міської ради. – На першому місці – анемія у вагітних (39%), кожна третя вагітна має патологію серцево-судинної системи, кожна четверта – хвороби сечостатевої системи, кожна шоста – хвороби щитовидної залози.

У структурі мертвонародженості недоношені діти складають 71,5%.
71% жінок не оглядалися у гінеколога по 5 – 10 років.

Любов КАФАНОВА, «Версії»

Запис Кожний третій чернівчанин скаржиться на роботу системи кровообігу спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Як повідомив на презентації перший заступник голови ОДА Георгій Галиць, відсутність сучасного пульмофтизіатричного центру є однією з гострих проблем області. Наявний обласний клінічний протитуберкульозний диспансер, розташований в історичній частині міста, функціонує від 1908 року.

В радіусі 500 метрів від лікувального закладу розташовані об’єкти масового скупчення людей, що становить загрозу санітарно-епідеміологічному благополуччю населення Чернівців.

До того ж, приміщення диспансеру потребує капітального ремонту, вартість якого є надзвичайно високою. З огляду на це, більш доцільним та вигіднішим з економічної точки зору є будівництво нового обласного пульмофтизіатричного центру.

– Будівництво центру розпочнеться наступного року, для цього вже виділено земельну ділянку площею 21 гектар на вулиці С. Галицького», – зазначив начальник Головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації Ігор Шкробанець.

Запис У Чернівцях збудують пульмофтизіатричний центр за ізраїльським проектом спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ініціатором акції виступили ротарійський клуб Чернівців і молодіжна громадська екологічна організація «Буквиця». Захід охоче підтримало керівництво обласного управління лісового та мисливського гсподарства, виділивши посадковий матеріал, та обласна представницька влада, яка опікується цим санаторієм.

Маленьким людям – велику увагу

Василь КОВАЛЮК, головний лікар дитячого протитуберкульозного санаторію:

– Посаджені дерева, особливо хвойні, сприятимуть оздоровленню дітей, адже це – складова лікування. Вони потребують не тільки ліків і калорійного харчування, а й чистого повітря.

Ротарі-клуб співпрацює з нами вже протягом року. Один із вихованців санаторію, чиї шкільні роки практично пройшли тут у нас, нині є членом цього відомого в усьому світі клубу. Саме з ініціативи підприємця Юрія Тарновецького ротаріанці й взяли шефство над нашою установою, де нині оздоровлюється 305 дітей.

Ротарійці допомагають нам і фінансово, і матеріально. Саме вони разом із діаспорою з канадійського Ротарі-клубу відновили для найменшеньких наших вихованців ігрову кімнату.

Ярослав Майор власним коштом заасфальтував відмостку стін корпусу, через відсутність якої приміщення замокало. За допомоги ротарійців відновлюємо сольові шахти. Через місяць, думаю, відкриємо їх. А вдихання дітьми іонів солі дає колосальний лікувальний ефект.

Служити понад власні інтереси

Георгій ЗВІРІД,  президент Чернівецького клубу ротарійців:

– Ротарі сьогодні – це 1 200 000 звичайних чоловіків і жінок зі 150 країн світу, які об’єдналися, щоби творити надзвичайне. З 28 тис. клубів 40 діють в Україні. Нашому клубу лише рік, але саме у Чернівцях 82 роки тому було створене перше українське ротарійське об’єданння. За нами вже були ужгородці, львів’яни.

Протягом року існування ми вже багато чого встигли. Але, зрештою, по-іншому й бути не може. Бо в світі чимало організацій громадського служіння, але Ротарі – найбільш багатолітня й успішна з них. І має вона свої особливі правила. Одне з них – зацікавленість винятково у тих членах, які є кваліфікованими спеціалістами, що мають сильний характер, ресурси і бажання служити понад власні інтереси. Серед пріоритетних напрямків ротарійського руху – екологія та здоров’я людей. Скажімо, мало хто знає, що саме завдяки ротарійському рухові світ подолав поліомієліт.

Буковинські ротарійці, крім дитячого протитуберкульозного санаторію, опікуються малозабезпеченими сім’ями та надають допомогу при екстремальних ситуаціях. А до кінця року ми виконаємо спільну з данським клубом програму із забезпечення вихованців чернівецьких дитячих садків високоочищеною питною водою. Це буде наша допомога місцевій громаді.

До речі, візитівкою чернівецьких ротарі стане фольклорно-екологічний фестиваль «Захарецький гарчик». На його 10-річчя, яке відбудеться нинішнього вересня, вже запрошено ротарійців з України та з-за кордону.

Сквери та парки хочуть господарів

Василь ВОРОБЧУК, начальник обласного управління лісового та мисливського господарства:

– Щорічна акція держкомітету лісового господарства «Майбутнє лісу у твоїх руках» стартувала 21 березня, а завершиться у День Довкілля. У її рамках ми виходимо на всі весняні висадки дерев. І практично щороку висаджуємо їх… на одних і тих же місцях. Один із прикладів – алея на вул. Руській. А це – витрати і грошей, і зусиль. Чому так виходить? Тому що міні-парки, алеї та сквери не мають господарів. За них у Чернівцях ніхто не відповідає. Тоді як висаджене деревце треба і доглядати, й охороняти. Скажімо, в нас приживлюваність насаджень становить 93-95% за нормативу 92%. Сподіваюсь, що це питання нарешті ми разом з міською владою та громадськістю вирішимо.

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Запис Алея ротарійців і лісівників спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Планетарна хвороба

Щороку в світі захворюють на туберкульоз 8,8 млн. чоловік і 2,5-3 млн. помирають.
Українців серед нових хворих 35 тис. і до 10 тис. – серед померлих.

Від початку епідемії з 1995 р. захворюваність на активний туберкульоз органів дихання зросла на Буковині на 34,6%, в т.ч. серед дітей на 27,4%, на бактеріальний туберкульоз – на 24,5%.

Туберкульоз не ліквідований у жодній країні світу. Третина населення земної кулі інфікована туберкульозною паличкою. В Україні це – найпоширеніша інфекція, яка посідає перше місце в структурі смертності людей від інфекційних захворювань.

Не обминула ця недуга й нашу область.

На Буковині 2009 року рівень захворюваності на активний туберкульоз органів дихання зріс на 5,8%, але смертність скоротилася на 27,5%. Вище обласного показника захворюваність тримається в Сокирянському, Герцаївському, Кіцманському, Заставнівському районах.

Лікуватися – важко. Легше вберегтися

Насамперед, це дотримуватися здорового способу життя:

• раціональний режим праці та відпочинку;
• раціональне збалансоване харчування;
• оптимальний режим рухового навантаження;
• загартування; виконання правил гігієни;
• співпраця з дільничним лікарем у стеженні за станом власного здоров’я.

Групу підвищеного ризику складають особи з такими вадами поведінки як паління, зловживання алкоголем, наркотиками, а також люди, що займаються самолікуванням. Раз на рік такі особи повинні обов’язково робити флюорографію легень, коли решта мають обстежуватися 1 раз на 2 роки.

Високоефективним засобом попередження туберкульозу є хіміопрофілактика. Її мета –недопущення переходу інфекції у захворювання. Ось чому вона необхідна в першу чергу тим, хто перебуває в тісному контакті з хворим на туберкульоз, дітям та підліткам з різко позитивними пробами Манту, особам з групи ризику, а також тим, хто перехворів раніше.
Проба Манту – не щеплення, а медичний тест

Для раннього виявлення інфікування туберкульозом у дітей проводиться спеціальна діагностична проба Манту. Через 72 години після постановки проби за розміром папули на місці введення препарату ставлять діагноз.

Хочу звернутись до батьків: не відмовляйте дітей від постановки цих проб! За наявності позитивних результатів не ухиляйтесь від консультації фтизіатрів. Рання постановка діагнозу дозволить своєчасно виставити діагноз та призначити лікування.

Щеплення дітям теж посідають важливе місце у попередженні туберкульозу, це засіб специфічної профілактики, який вживається для всіх новонароджених і ще двічі – у віці 7 та 14 років. Захворюваність на туберкульоз серед щеплених менша в 4 рази, а смертність – у 9 разів менша ніж серед невакцинованих.

На жаль, останнім часом збільшується кількість відмов батьків від проведення вакцинації новонародженим: 2009-го показник відмов склав 1,44% від кількості народжених. І більша частина – з Путильщини.

Людмила ЗАВ’ЯЛОВА, завідувач відділенням профілактики туберкульозу ОблСЕС

Американці відкрили новий спосіб боротьби з паличкою коха

Збудник туберкульозу, Мycobacterium tuberculosis, має властивість пристосовуватися до хімічних засобів, спрямованих проти нього, тож доступні ліки не завжди ефективні.

Група вчених під керівництвом Вільяма Р. Джейкобса з Ейнштейнівського медичного коледжу при Університеті Йешива у Нью-Йорку відкрили чотири стадії хімічних перетворень у життєвому циклі клітини збудника туберкульозу (чотирьохступеневий механізм метаболізму) і придумали, як його змінити.

За складними хімічними назвами дуже простий сенс. Для подальшого поділу клітин (тобто, для розмноження) збуднику потрібний цукор, який він отримує із середовища існування.

Спробувавши вплинути на ген, що відповідає за синтез білка на третій стадії життєвого циклу клітини, учені отримали дуже ефективний результат: цикл хімічного перетворення клітин переривався і в них почав скопичуватися проміжний – токсичний – продукт. Як наслідок, генно-модифіковані збудники туберкульозу гинули, не завдавши носіям – лабораторним мишам – жодної шкоди.

Запис Захисти себе від туберкульозу! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

2009 року у Чернівцях зареєстровано 109 нових випадків захворювання на цю хворобу, серед них 2 дітей до 14 років, і 56 осіб, хворих на відкриту, тобто бацилярну, заразну, форму.

Від 2008-го річна захворюваність на туберкульоз зросла на 21%, а випадки відкритої форми – аж на 36%. Серед тих, хто захворів, більшість належить до малозабезпечених сімей і 81% – непрацюючих.

Основним джерелом недуги є хвора людина, яка викидає збудника хвороби (мікобактерію з назвою паличка Коха) у повітря під час кашлю, чхання, навіть сміху. Кожний хворий на відкриту форму туберкульозу може протягом року заразити ще 20 осіб.

У навколишньому середовищі збудник може зберігати життєздатність до 12 місяців.

Туберкульоз (в народі – сухоти) може передаватися також від хворих тварин, зокрема, великої рогатої худоби, свиней, домашніїх птахів при догляді за ними або через вживання зараженого молока, м’яса, яєць.

Щоби не прогавити хворобу, треба робити флюорографію легень не рідше 1 разу на 2 роки, а особам групи ризику, диспансерних хворим та курцям – щороку.

Профілактика туберкульозу серед дітей та підлітків здійснюється через своєчасне проведення туберкулінових проб і щеплень.

На туберкульоз може захворіти кожний! Але ця хвороба – виліковна.

Основні симптоми захворювання кашель більше двох тижнів; підвищена температура тіла більше 7 днів; задишка; біль в ділянці грудної клітки; поганий апетит, постійна слабкість; безпричинна втрата ваги; підвищена пітливість, особливо вночі; кровохаркання.

Оксана ЦИГАНЧУК, лікар-епідеміолог МіськСЕС

Туберкульоз не ліквідовано в жодній країні світу. Третина населення земної кулі інфікована туберкульозною паличкою.

Щорічно у світі захворюють на туберкульоз 8,8 млн. чоловік, з них 2,5-3 млн. помирають.

Туберкульоз в Україні є найпоширеною інфекцією, яка займає перше місце в структурі смертності людей від інфекційних захворювань.

Кожний рік туберкульозом захворюють біля 35 тис. українців, помирає щорічно до 10 тис.

В 2009 році рівень захворюваності на активний туберкульоз органів дихання в Чернівецькій області зріс на 5,8%, смертність скоротилась на 27,5%.

Вище обласного показника захворюваність в Сокирянському (показник на 100 тис. населення-56,87), Герцаївському (62,61), Кіцманському-50,79), Заставнівському (49,60) районах.

Запис Хвороба бомжів і п’яниць спершу з'явиться на Медіа-Версії.