Робота у морзі: цікаво, але сумно

Восени – мотоциклісти, влітку – утопленики. Такий вплив сезонності на роботу судмедекспертів, які 4 липня відсвяткували своє професійне свято. Розповісти про їхні робочі будні ми попросили начальника бюро судмедекспертизи, професора кафедри патоморфології та судової медицини Буковинського державного медичного університету, доктора медичних наук, Заслуженого лікаря України Віктора Теодосовича БАЧИНСЬКОГО.

– Побутує думка, що у морзі займаються тільки розтином померлих… Розкажіть про роботу бюро.

– Загалом про роботу нашої структури ніхто нічого не знає. Але судово-медична експертиза лише на 15% займається розтинами. Для порівняння: якщо ми проводимо до 3 тис. розтинів на рік, то живих людей приймаємо близько 22 тис. Щодня – близько 40 осіб. У нас є і «постійні клієнти» – жертви сімейних скандалів, які звертаються до нас систематично. Маємо велику лабораторію з дослідження речових доказів, до якої входять 5 відділень: судово-медичної криміналістики, судово-медичної гістології, судово-медичної цитології, судово-медичної імунології, спеціалісти якої, наприклад, досліджують суху кров, групову належність – людська чи тваринна тощо, та відділення судово-медичної токсикології. Там скрізь працюють лікарі, які мають певний профіль. Наприклад, судово-медичний експерт-токсиколог досліджує речові докази біологічного походження, що перебувають у людині, скажімо, чи є отруйні або наркотичні речовини у крові, сечі, м’язах.

У бюро судово-медичної експертизи трудяться 245 працівників, з них – 57 лікарів.

Для аналізу маємо все необхідне обладнання. А ще недавно для відділення судово-медичної токсикології придбали газоворідинний хроматограф за 250 тис. грн. З його допомогою ми проводимо якісний і кількісний аналіз отруйних речовин: встановлюємо, наприклад, яка саме отруйна речовина є в організмі, яка її кількість. Це може бути наркотик або щось інше…

– Коли помирає близька людина, рідні часто розгублюються, бо не знають, як діяти в такій ситуації…

– Якщо людина померла в стаціонарі лікарні і немає скарг родичів на неправильне лікування, то у цьому випадку головний лікар підписує історію хвороби і відправляє до патанатомії, де відбувається перевірка, чи правильно був встановлений діагноз.

У випадку, коли родичі скаржаться, головний лікар зобов’язаний звернутися до органів міліції за місцем знаходження лікувального закладу і відправити тіло та історію хвороби до нас – у судмедекспертизу.

Якщо ж людина непрацездатного віку за 3 дні до смерті обстежувалася лікарями, померла вдома, наприклад, від хронічної хвороби, то лікарське свідоцтво про смерть має право видати поліклініка за місцем проживання.

Коли людина помирає раптово, на вулиці, та ще й працездатного віку, потрібно викликати міліцію (швидка в такому випадку тільки констатує смерть). На місце НП виїжджає судово-медичний експерт і нашим спеціальним транспортом направляється в обласне бюро судово-медичної експертизи. На основі розтину видається лікарське свідоцтво про смерть.

– Не завжди родичі покійного згодні на розтин через релігійні переконання. Як чините у таких випадках?

– Якщо родичі проти розтину, ми звертаємося до прокуратури. І вже прокурор після того, як родичі надають медичні документи, вирішує, чи можна видати свідоцтво за зовнішнім дослідженням на основі цих документів. Якщо ознаки насильницької смерті відсутні, то розтин не проводимо. Але це окремі випадки, їх буває 1-2 на рік. Адже ніхто не хоче брати на себе відповідальність за вбивство… Наприклад, людина лежить дома хвора, ордер на квартиру оформлений на неї. Де гарантія, що якийсь корисливий родич не прикладе подушку до обличчя немічної бабці чи дідуся?

Одне слово, порадив би родичам слідкувати за своїми близькими, аби потім не виникало проблем і тяганини з документами! Людина поважного віку повинна постійно бути під наглядом лікаря. Раз на місяць треба викликати лікаря для огляду.

Зазвичай на Буковині за рік стається 30 – 40 убивств. Найбільша кількість вбивств становила 76. Для порівняння: у Донецьку кожні дві години скоюється вбивство.

Торгівля людськими органами – з фантастичних фільмів

– Іноді з телебачення ми чуємо про чорний ринок людських органів. Чи можливо це на Буковині?

– Аби займатися трансплантацією органів, повинна бути стерильна операційна, надсучасні лабораторії, які перевіряють біологічну сумісність тканин, а також відповідні холодильники, контейнери. Без таких умов органи пересадити не можливо.

– За кордоном практикують заповідання власних органів після смерті іншим людям. У нас таке можливе?

– На Буковині така практика неможлива. Хоча це треба було б уже давно зробити. Трансплантація можлива лише у кількох регіонах України, наприклад, у Запоріжжі, Києві…

– Від чого люди помирають найчастіше?

– 50% смертей – ненасильницькі, від хвороб. Перше місце посідають серцево-судинні захворювання (ішемії, інфаркти), друге – легенева патологія, кишкові інфекції тощо.

Найперша причина від насильницької смерті – передозування етиловим алкоголем. Далі йдуть травми та суїциди.

Смерть обирає пору року

– Чоловіків помирає більше?

– 75% померлих – чоловіки. 25% – жінки. У середньому, на жаль, це люди працездатного віку, від 35 до 60 років. Жіночий організм витриваліший та й шкідливим звичкам жінки менше піддаються.

– Чи впливає на кількість смертей погода та пора року?

– Сезонність у судово-медичній експертизі має велике значення! Тільки трохи потеплішає – «ідуть» мотоциклісти, а в спеку – утопленики. Якщо сильний вітер чи повний місяць – обов’язково стаються самогубства. Взимку – сезон переохолоджень та отруєнь чадним газом…

На жаль, стається таке, що просто неможливо зрозуміти. Наприклад, був випадок, коли дитина хотіла комп’ютер. Але батьки не мали змоги його придбати. І 14-річна дівчина повісилась…

За шкідливість роботи – молоко!

– Які нагальні проблеми хвилюють бюро нині?

– Проблеми є: попереду «Євро 2012», тож усі кошти йдуть туди. А нам не вистачає на капітальні і поточні ремонти, на придбання обладнання і транспортних засобів. Та, незважаючи на це, ми працюємо в старих приміщеннях, скрізь порядок. У морзі під час роботи навіть запаху ніхто не відчуває – кондиціонери, все обкладено плиткою, чисті столи, інструментарій…

Намагаюсь зберегти здоров’я працівників. Адже, наприклад, у Дніпропетровську певний відсоток експертів хворіє на туберкульоз. У нас – жодного хворого експерта! Як би скрутно не було, але всім працівникам видаємо молоко, матеріальну допомогу на оздоровлення.

Довідка «Версій»:

Професор Віктор Бачинський входить до столичної спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій. Видав більше 150 наукових праць.

Вперше в БДМУ за ініціативою Віктора Теодосовича відкрита інтернатура зі спеціальності «Судово-медична експертиза».

А нещодавно відкрито кафедру судової медицини та медичного правознавства, яку й очолив Віктор Теодосович.

«Версії» вітають професора із черговими здобутками та всіх судовомедичних експертів Буковини з професійним святом !

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *