Запис Цирк-Шапiто у Чернівцях. спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Незважаючи на вихідний, дітей у палаці зібралося багато. Ось, наприклад, Валя Ністор – вихованка палацу. В гуртку творчої майстерності «Дивосвіт» вона займається вже три роки. Валя розповіла, що її роботи щороку займають призові місця на різних творчих конкурсах. Подібні ж майстер-класи для неї – завжди якісь нові, цікаві вміння, які вона буде використовувати… для виготовлення подарунків!

Повчитися у польських майстрів різноманітним технікам могли не тільки дітки з міського палацу.

– Мене запросив сюди двоюрідний брат Микола, який займається в МПДЮ малюванням, – сказала одна з учасниць майстер-класів Богдана Гапляк, учениця ЗОШ №3. – Я подивилася в інтернеті програму майстер-класів – і погодилася. Уся моя сім’я вирішила прийти, подивитися на заняття й нас підтримати.

Батьки Богдани виявилися не єдиними, що разом зі своїми діточками відвідали захід. Надія Селезньова, диригент Камерного хору обласної філармонії, розповіла, що прийшла сюди разом із доньками, які займаються музикою.

– Я намагаюся показати їм красу не тільки в музиці, а й в інших видах творчості, – наголосила пані Надія.

– Проект розпочався в Чернівцях, з виставки робіт наших майстрів та їхніх учнів у Центрі культури «Вернісажі», – розповіла Жанна ДАНИЛЯК, педагогічний працівник Палацу. – Потім у Львові були відібрані кращі роботи дітей з декоративно-прикладного мистецтва. І вже у Польщі, в місті Домброво-Гурніче визначено переможців проекту. Нині ж три наші гуртківці отримали нагороди від куратора проекту з польського боку Івони Вілкс.

– Наші керівники гуртків та їхні учні також хотіли би поділитися майстер-класами у Польщі, – додала Жанна Даниляк. – Та відсутність фінансової підтримки не дає змоги реалізувати цю ідею…

Олена Ілінчук, «Юнпрес»

Запис Майстерність – без кордонів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Найпомітніше зниження прибутку фіксується у таких галузях як транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність. А найбільше зростання збитків – у фінансовій та страховій діяльності, оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів і мотоциклів.

Зазначається також, що в І півріччі 2013 року, відповідно до І півріччя 2012 року, кількість збиткових підприємств зросла на 0,8% і нині становить 42,2% від загальної кількості.

Найбільша кількість збиткових підприємств зафіксована у таких галузях як мистецтво, спорт, розваги та відпочинок (57,4%), організація харчування (52%), будівництво (48,3%), транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність (48,2%).

Запис Прибутки підприємств України впали в 4 рази спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– В нас ви не вперше, адже двічі виступали в Public’у в День Святого Валентина. Які враження, коли порівняти? Як сприймає публіка? Де ближче? 
– Дуже гарне запитання. На жаль, не можу дати відповіді. Не буває поганої публіки – бувають погані артисти. Якщо вже так переживаєш за прийом, то обережніше обирай публіку: не виступай там, не виступай тут…Тобто всі концерти мають свої плюси і мінуси. В клубах і в пабах – камерні, можливо, інтимніші. Тому що слухачі  ближче до тебе, ти бачиш очі людей і, звісно, менше народу. А концерти на відкритих майданчиках прекрасні по-своєму: більше драйву, більше вітру. Тому я не порівнюю ці виступи. Як кажуть класики: «публіка в даному випадку не винна», просто треба знайти до неї підхід і працювати над цим.
– Що ви робите, аби знайти цей підхід? Є якийсь рецепт?
– Ми про це взагалі не думаємо: ми виходимо, налаштовуємо інструменти, а далі – як піде.
–  «Вони зуміли зацікавити, запалити. Бо ті інші – занадто молоді і недосвідчені. Прийшла, аби послухати улюблену пісню «Ромео» – і не пошкодувала», – так відгукнулася про вас одна моя знайома. Щоправда, вона значно доросліша, ніж інші слухачі…  
– Так-так, ми граємо для «стареньких»… Нічого не можу сказати про інші гурти. Звичайно, досвід грає в усьому певну роль, але мені було цікаво послухати виконання «Пан Пупец’». Вдень все відбувалось ліниво, а вже вечірній концерт почався реально тоді, коли ми закінчили і почали грати «KozakSystem». Ось тоді вже інший підйом, яскравіше, феєричніше. Сутеніло, з легеньким димом… було весело.
– Думаю, що наступного року буде ще краще… Ви приїдете до нас в 2014?
– Ми практично завжди приїжджаємо, коли нас запрошують. Це залежить від організаторів, точніше від їхнього бажання запросити тих чи інших артистів.
– Публіка на вас образилась. Гукали на «біс», чекали продовження, а ви так несподівано зникли зі сцени.
– Ми не зникли несподівано, люди  нехай не ображаються. Є таке поняття, як регламент. Саме молоді групи це не дуже розуміють. Їм хочеться побути більше на сцені, покупатися в славі. Від організаторів у мене були чіткі рамки – 40 хвилин.  Ми їх відпрацювали, навіть більше.  Чекала наступна група, це просто неетично стосовно колег, які стоять біля сцени, а ти затягуєш концерт. Це мінус попередніх груп. Нехай публіка не ображається. Якщо ми приїдемо наступного разу, то зможемо пограти більш тривалий час.

– Прослухала вашу пісню:  «Моє місто – Львів». Існує така думка, що у Львові найгалантніші чоловіки,  а в Чернівцях найгарніші дівчата. Ви з цим погодитесь? Була якась можливість поспілкуватися з нашими жінками?
– Пісня «Місто» не суто про Львів. Це є пісня про край, який ти любиш. Про твій, найкращий! Для киян – це столиця, для чернівчан – це Чернівці.  А щодо чоловіків, на мою думку, з ними глобальна проблема в усій Україні. Той факт, що буковинські дівчата є най–най-найпрекраснішими – це правда. Пояснюється мультикультурним населенням. Генетичний бум. Давно за цим спостерігаю, і шкодую, що рідко буваю в Чернівцях.
– А як щодо чогось новенького. Складаєте, пишете?
– Так, восени в нас виходить новий альбом. Кілька місяців триватиме  клубний сезон. Можливо, під зиму до вас доберемося.

– Де саме плануєте виступати?

– В Чернівцях один клуб – це Public. Швидше за все, там.

– Невдовзі виходить ваш новий альбом, а ви не виконали жодної з невідомих пісень. Чому?

– Ми виконали такі пісні, як «Ромео», «Kiss» на біс, «Меридіани», «Місто». Нові пісні на фестивалях просто нерозумно співати. Хочеться, аби публіка була з нами в тандемі, співаючи знайомі їй куплети. В «Меридіанів», скажімо, цього року ювілей – 10 років.

– Про що буде альбом? 
– Ми не пишемо концептуальних альбомів про «щось». Альбом – це збірка пісень. Пісні будуть абсолютно різними – і ліричні, і соціальні, а ще й трешеві. Особисто мені дуже нудно триматись якоїсь однієї лінії. Дехто страшенно хвилюється за імідж. Ми в такому статусі, що можемо дозволити собі буквально все. Кому не подобається, може не слухати. В цьому плані існує демократія: кожний може обрати, що хоче.

Олена ДОРОШ, «Юнпрес»

Запис «Нові пісні на фестивалях нерозумно співати» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

ІІ етап кубку України «Буковина Horse Tour» відбудеться 15-16 червня у Реваківцях.

На спеціальному полі граціозно рухаються особливо навчені коні-красені. Вершники й вершниці у спеціальних строях спрямовують їх до перешкоди. Ще мить – і кінь мов птах, злітає над нею…

Перший етап Кубка України «Bukovina Horse Tour», організований клубом «Буковинська Троя», відбувся у Реваківцях на Кіцманщині. В ньому взяли участь представники кінно-спортивних клубів Західної України.

КОНКУР (фр. concours hippique – кінні змагання) – змагання з подолання перешкод верхи на конях, які проводяться на відкритому майданчику – конкурному полі. Це  – найвідоміша дисципліна кінного спорту,  де чоловіки та жінки виступають на рівних умовах в індивідуальних і командних заліках.

Стрибки верхи здійснюються через перешкоди (бар’єри) висотою від 70 до 180 см. Рекорд подолання перешкоди – 2,40 м

Окрім спортивного ефекту, змагання з конкуру є надзвичайно гарним і шляхетним видовищем. Навчені коні граціозно переступають ногами, а стрункі, мов злиті з конем вершники й вершниці у характерних строях викликають захоплення.

Залежно від рівня важкості, змагання з конкуру «Bukovina Horse Tour» поділяються на 6 ліг з висотою перешкод від 70 до 120 сантиметрів.

Головна мета конкуру полягає в тому, щоби пройти маршрут без помилок і пропусків за найкращий час. Якщо будь-яка частина бар’єру впала чи кінь відмовляється стрибати, нараховуються штрафні бали. За кожний перекинутий бар’єр – 4 штрафні очки, так само, як і при відмові коня перестрибнути його.

Найкращим на маршрутах став буковинець Віталій Луговий, якому й дістався титул абсолютного чемпіона першого етапу Кубка України. Хлопець посів перше й друге місця в 6-ій лізі (120 см), перше й третє – на 110 см. Завдячує він у цьому не тільки власним здібностям і наполегливим тренуванням, а й коням – Портосу та Рафаелю. Коли з кіньми працюєш тривалий час, з ними виникають дружні стосунки. За словами чемпіона, Портос – кінь технічніший, зате Рафаель – швидший.

Чемпіонський титул став гідним подарунком Віталію, бо саме того дня хлопцеві виповнився 21 рік.

Найвідоміші європейські та світові змагання

Олімпійські ігри FEI; Всесвітні кінні ігри; Rolex: Кубок світу з конкуру; Meydan: FEI кубок націй; Континентальний Чемпіонат.

Чи знаєте ви, що:

… здатність коня стрибати через бар’єри була вперше помічена у XVIII столітті, коли полювання багатих землевласників на лисів вимагало від вершників перестрибувати на повному ходу через паркани та інші перешкоди, якими розмежовувалися земельні ділянки.

…кінь Корсар голштинської породи з Тернопілля – частий гість «Буковинської Трої». Так ось він є сином одного з найдорожчих коней України й світу — Корнета Оболенського. Кличка цього коня знайома кожному любителю кінного спорту, адже його вартість  складає сьогодні близько 7-8 млн. євро. Наразі Корнета Оболенського взяли в оренду як жеребця-плідника німецькі конезаводчики: одна спермодоза від цього коня вартує близько 2000 євро. Ймовірно, він візьме участь у ІІ етапі кубку України.  

Вл. інф.

Запис Крилаті коні «Буковинської Трої» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Люди терпіли їх занадто довго. Нарешті черговий «мажор» побив у ресторані дівчину, потягав її за волосся підлогою. Все це зняла камера спостереження й українці побачили ці кадри на екранах своїх телевізорів. Тоді масове невдоволення вихлюпнулося назовні й «мажорчик» відправився за грати. Але ж ненадовго. Вирок йому було винесено умовний, з-під варти звільнено прямо у залі суду.

Один з розумних оглядачів попередив співгромадян: тепер нас будуть безкарно ґвалтувати і палити живцем. Як у воду дивився!

Нині українці обговорюють жахливий злочин у Миколаєві, коли трійця негідників зґвалтувала й намагалася спалити дівчину. Лише випадково її вдалося врятувати. А двоє з трьох мерзотників виявилися черговими «мажорами», й їх міліція відпустила на волю.

Втім, вибух народного гніву цього разу виявився могутнім, і ґвалтівники опинилися у камерах слідчого ізолятору. Цікаво – на скільки? Адже досвід показує: органи кривосуддя вичікують, коли увага громадськості переключиться на інші проблеми, тоді справу спустять на гальмах і тишком-нишком звільнять злочинців. Як вже не раз бувало.

«Піпл усе схаває», – так псевдо-еліта оцінює народ, який вважає плебсом, черню, бидлом, «козлами». Наразі плебейства й насправді вистачає.

Однією з фундаментальних вад української ментальності є зайва терплячість. Однак рано чи пізно терпець народу уривається, і тоді людей не зупинить ніхто і ніщо. Обурення діями наступного «мажора» може вилитися у різні форми – від суду Лінча до стихійного бунту. А справитися з розлюченим натовпом ой як непросто!

Коли люди не вірять у справедливий державний суд, вони вдаються до самосуду, що є вкрай небезпечним. Адже під гарячу руку нерідко потрапляють зовсім невинні, яких лінчують без слідства, адвокатів та прописаних законом процедур, що дають хоч якусь надію на об’єктивність і безсторонність суддів.

Один з миколаївських душогубів виявився активістом молодіжної організації Партії регіонів. Гарний подаруночок зробив своїм «партай-геноссе» у рік парламентських виборів! Опозиція витисне з цього факту максимум, тим більше, що «регіонали» свою колишню популярність втратили капітально. Хіба що в порядку контрпропаганди згадають дискредитованих членів БЮТ – мисливця за людьми Лозинського та нардепів-педофілів, справу яких сховано під сукно.

А народу залишиться чухати потилицю і міркувати – хто гірший: нинішні правителі чи їхні діточки. Мабуть, правду колись сказав радянський гуморист: не такий страшний чорт, як його малятко («не так страшен чёрт, как его малютка»)!

Запис Не такий страшний чорт, як його малятко спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Це щось неймовірне!», «ТАКОГО наше місто ще не бачило…», «Ми потрапили на справжнісіньке танцювальне свято…», «Ааааааа!!!» – і ще щось таке захопливо-нечленороздільне доводилося мені чути цими вихідними в клубі латиноамериканських танців «La Pasion»…

Справжнісінький сальсабум влаштував чернівчанам кубинець Пауль Рейнальдо, відомий ентузіаст і популяризатор латиноамериканської культури. Він встигав усюди! Майстер-класи, показові виступи – і все це з постійними перевдяганнями! Мить – і Пауль міксує запальну латину за діджейським пультом, потім хапає мікрофон і наспівує якісь іспанські речитативи, підбігає до столиків і знову настирно витягує сором’язливу чернівецьку публіку на майстер-класи, кубинські хороводи, різноманітні конкурси та усілякі танцювальні розваги…

Усе розпочалася з військової романтики…

«Хто з кубинських хлопчаків не захоплювався Ернесто Че Геваро, Фіделем Кастро, не мріяв служити в армії? До того ж, на Кубі – не так вже й багато можливостей знайти хорошу роботу і армія була однією з них… Проте мене завжди вабило до якихось пригод, подорожей, до чогось нового, тож коли переді мною виникла нагода вирушити до тодішнього Радянського Союзу – я не вагався жодної миті! Так я і опинився 1985 року в Україні – курсантом Київського вищого інженерного радіотехнічного училища протиповітряної оборони…»
Повернувшись з дружиною-українкою на Кубу, Пауль відчув свою непотрібність батьківщині. Звільнившись з армії, він працював на фірмі, яка займалася встановленням мобільного зв’язку, де зарплатня його складала лише 10 доларів в місяць.

«І тоді я вирішив – повертаюсь на Україну! Вірив – якщо є голова на плечах, з голоду не помру і сім’ю прогодую… Я розгрібав сніг у посольстві Куби, потім перевдягався – і ставав секретарем, перекладачем, вечорами працював офіціантом, барменом. Ще за студентських років я постійно вигравав конкурси з брейк-дансу в популярній в ті часи дискотеці «Нивки» (переможець приходив безкоштовно на наступну дискотеку – у мене була хороша мотивація!), тож мені якось запропонували спробувати себе викладачем латиноамериканських танців у фітнес-клубі. Далі з’явилася пропозиція влаштувати латинське шоу в нічному клубі «Будапешт». Чому б і ні?! Так і виник ансамбль «Тропікана», який складався з темношкірих студентів Політехнічного інституту. Ми заробляли щоночі по 150 доларів – в середині 90-х це були досить хороші гроші, тож за роботу трималися. Проте студенти закінчили навчання й поїхали, а я створив нову групу, вже з українками. Тоді ж мені запропонували попрацювати бренд-менеджером мексиканського пива «Corona», ми їздили всією Україною, влаштовуючи пивний промоушн у нічних клубах, вчили людей танцювати «Макарену»… Вже працюючи в «Кока-колі», я нарешті зрозумів: танці – моє життя, треба ризикнути, кинути усі ці «заробітки» і розпочати щось своє, те, що мені справді подобається робити…»

Так і виник Salsa club – один з головних латиноамериканських танцювальних центрів України.

Це вам не бальні танці!

«Заняття бальними танцями передбачають якісь змагання, конкурси… Сальси ж навчаються, щоби знайомитися, спілкуватися, розважатися… Це більш вільний та імпровізаційний вид танців. Клубні танці компактні, адже тісний контакт між партнерами не вимагає багато місця на танцполі… Тут набагато швидше, ніж у бальних танцях, відбувається навчання. Якщо бальними танцями краще займатися з дитинства, клубні латиноамериканські танці більше призначені для дорослих. Для них не треба володіти особливими талантами: вмієте ходити –зможете станцювати і сальсу, бачату, меренге! Адже головне тут не техніка, а власний стиль, настрій, імпровізація та флірт…»

Взагалі загальний термін «сальса» – це певна торгова марка, маркетингове слово, роздуте в Америці для популяризації музики карибського басейну. Розрізняють кубинську сальсу або сальса-касіно (casino) і колумбійську (cumbia); лінійна сальса (сross body style) включає лос-анджелеський (LА) та нью-йоркський (NY) стилі. Окремим видом вважається руеда, де партнерки передаються по черзі партнерам, що танцюють у колі.

І щодо справжньої румби та ча-ча-ча… Це зовсім не ті танці, які танцюють бальники! Наприклад, афро-кубинська румба – кубинський танець, максимально наближений до свого африканського коріння.

«Афро-румба – це, насамперед, ритми африканських барабанів, своя пластика рухів, вміння відчувати тіло та простір навколо себе. Елементи румби, ча-ча-ча та регітону використовується в сальсі – залежно від ритму та композиції конкретного музичного твору».

Дві батьківщини

«Сальса – це не просто танець, це окремий світогляд, певні норми поведінки… У звичайного кубинця непросте життя… Та якщо в нього й подерта сорочка, ви ніколи не побачите її брудною! Сальсеро завжди має бути доглянутим, ввічливим, приємно пахнути… Для нього природно відкрити двері для дівчини чи поступитися місцем в тролейбусі. Сальсеро може дозволити собі для настрою трішки рому чи «мохіто», але ви ніколи не побачите в сальса-клубі п’яних, якихось людей у спортивних костюмах, що цілий вечір сидять з алкоголем десь у кутку… Це стосується і якихось бійок – ми збираємось зовсім не для цього, а щоби весело і активно відпочити, поспілкуватися, познайомитися…

Україна для мене – як батьківщина. Українці дуже схожі на кубинців – такі ж відкриті та прості у спілкуванні, життєрадісні та темпераментні, з чудовим почуттям гумору. Коли я їду десь потягом, то, дослухаючись до розмов українців, завжди думаю: ми нічим не відрізняємось, ті ж теми розмов, ті ж проблеми й жарти…

Гадаю, скоро в цьому чудовому клубі «Ла Пасьон» з’явиться ще одне наше регіональне представництво, загалом дев’яте в Україні. Ми постійно проводимо різноманітні тематичні вечірки, показові виступи, фестивалі… Тобто, намагаємося якнайактивніше розвивати сальсарух по всій Україні. Вже з’явилася цікава ідея організувати на Буковині свій сальсафест – якусь таку «Сальсу на лижах»… Тобто, вдень сальсеро кататимуться на лижах, а ввечері – танцюватимуть сальсу!
За п’ятнадцять років багато що змінилося… Якщо спочатку на латину дивилися із залу як на ще одне екзотичне шоу, то зараз українці усе активніше беруть в ньому безпосередню участь, особливо молодь…»

І це не може не тішити! Адже сальсатека – це ще одна чудова альтернатива банальним різноінтер’єрним п’яним дискогопанкам.

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис Чернівецький сальсабум спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Особисто в мене починає складатися враження, що ми, буковинці, знані у світі не тільки своєю толерантністю, а й… гульками. Тільки порахуйте, скільки на теренах області розважальних закладів! А ми ж поки що не Лас-Вегас. І заокеанського потоку туристів у нас немає, на жаль.

Хоча причина цього загальновідома – брак інфраструктури. Тому чи не краще було б дороги в краї прокладати, щоби туристи могли приїхати, дитячі садки відкривати, яких не вистачає, а також газифікувати, каналізувати населені пункти, бодай стадіони та спортивні майданчики там будувати, або ж лазні…

Якщо й далі розважальна індустрія розвиватиметься такими темпами, то у нас на кожне немовля буде по закладу. А хто ж працюватиме й зароблятиме на розваги?

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Тарашани а ля Лас-Вегас? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Такий турнір у Чернівцях відбудеться вперше і серйозні спонсори не надто активно долучаються до його підтримки. Але «Панорама-Чернівці» охоче надає майданчики для розкішного видовищного дійства, адже у назві комплексу, як наголошує його власник Дмитро РАВЛЮК, недаремно, окрім означення «розважальний», є слово «культурний».

– Дмитре Флоровичу, Ви, успішний бізнесмен, підтримуєте елітний вид спорту. Але ж справжні гроші робляться на більш масових видах?

– Завдання нашого комплексу – сприяти розвиткові культури на Буковині. Краяни і гості області вже мали змогу переконатися в особливості спрямування «Панорами-Чернівці»: не просто розваги, а змістовне дозвілля – насамперед, для молоді й дітей, а також для всієї сім’ї.

Людям це цікаво й потрібно. Сучасна молодь має можливість потанцювати (переважно, тупцюючи без особливої вигадки) лише на дискотеках. А бальні танці – це ще й надзвичайно красиво! Ви ж знаєте, яка горда постава у танцюристів, які точені фігурки, які вишукані рухи!
Тому вважаю, що підтримувати таке мистецтво – не тільки треба, а й дуже приємно. Емоції та естетична насолода глядачам гарантовані!

Ми вже організували школу з фігурного катання, з боулінгу та більярду. Треба створювати ще й школу спортивних бальних танців – для людей різного віку. Звісно, не всі стануть чемпіонами, але життя їхнє прикраситься, це точно!

– Які ще проекти Ви здійснюєте чи маєте намір розпочати?

– Під час святкування 65-річчя Перемоги у нас виступав хор ветеранів. Дуже цікаві люди, всю душу віддають пісні… Це й навело нас на думку, що людям старшим практично немає де спілкуватися. Тож ми вирішили організовувати програми для тих, «кому за…»

В інтерактивному кафе «Трансфорс» проходять у навчальний час відкриті уроки для школярів.

Завжди бажані гості на майданчику біля фонтану – творчі колективи з палацу «Юність Буковини».

І, нарешті, усі авторалі, що проходять у Чернівцях, попередньо широко рекламуються (як ми кажемо, «банеруються») в нас – і стартують звідси.

– Відомо, що ви надаєте можливість культурно відпочити незахищеним верствам населення на доброчинних засадах…

– Так, до нас приїздили 215 вихованців о. Михайла Жара з Банченського монастиря, вони отримали в нас весь комплекс відпочинку. Ми надаємо також доріжки для боулінгу інвалідам. Зрештою, саме в нас відбувався і турнір журналістів з цього спорту-розваги.

– Ви з таким захопленням говорите про дитяче й молодіжне дозвілля, що можна здогадатися: ваше дитинство теж було насиченим!

– Угадали! Я в шкільні роки займався в усіх гуртках і секціях, де тільки можна було (сміється). Навіть у хорі співав, хоча й не вважаю себе обдарованим голосом. А мій син закінчив школу гри на акордеоні. Дитинство – особливий період життя: можна сміливо мріяти і кожна мрія може здійснитися. Тож особливо тішуся нагодою допомагати у втіленні таких мрій.

– Серпень 2010-го і стане саме часом реалізації мрій для майстрів спортивного бального танцю в Чернівцях…

– Так, чекаю всіх поціновувачів танцювального мистецтва 7-8 серпня на майданчику біля фонтану в «Панорамі» і поверхом вище.

70-річний ювілей області наш комплекс разом з організаторами танцювального турніру ознаменує розкішним шоу. Сподіваюся, що це буде новий рівень дозвілля в нашому європейському місті.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис «Панорама-Чернівці» розширює культурно-мистецькі обрії спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Зважаючи на це, Департамент боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС України, починаючи з жовтня минулого року й до лютого цього року, здійснив комплекс оперативно-розшукових та слідчих дій, спрямованих на викриття злочинців, які збувають наркотичні засоби, психотропні речовини у розважальних та оздоровчих закладах, місцях масового перебування молоді.

Виявлені факти вкотре підтвердили, що саме в цих місцях досить густо розставлені тенета наркоторговців, які спокусливо притягують все нових і нових жертв, роблячи їх залежними. У ході відпрацювання 19,6 тис. закладів дозвілля (всього 34,8 тис.), задокументовано 608 фактів незаконного обігу наркотичних засобів, по яких порушено 391 кримінальну справу, з них 131 – за збут наркотиків. За причетність до незаконних операцій з наркотиками затримано 470 осіб.

З незаконного обігу вилучено 5 млн. 715,6 тис. доз (2 т 817 кг) наркотичних засобів, з яких 5 млн. 590,6 тис. доз (2 т 795,3 кг) марихуани, 15 тис. 392 дози (1 кг 539 г) героїну, 5 тис. 750 доз (575 г) кокаїну, 98 тис. 385 доз (19 кг 677 г) психотропних речовин. Загальна сума вилученого за цінами чорного ринку становить 62,2 млн. грн.

Проведені заходи свідчать про зростання вживання молоддю важких наркотичних засобів (героїн, кокаїн, психотропні речовини), що підтверджується значним збільшенням вилучень саме цих наркозасобів з 31,4 тис. доз за два місяці минулого року до майже 40 тис. доз у цьому році, які в 90 % реалізовуються в розважальних закладах, де постійними відвідувачами є молодь (нічні клуби, дискотеки, кафе, тощо).

Це підтверджується і при викритті організованих злочинних угруповань, матеріали по шести з яких в цьому році вже направлено до суду та викрито ще вісім, по яких проводяться оперативно-розшукові заходи та слідчі дії. До складу угруповань входило понад 50 осіб. У злочинців вилучено більше тонни наркотичних засобів, цілий арсенал вогнепальної зброї: автомат Калашникова, 15 пістолетів, обрізи рушниць, гранати та набої.

У Департаменті боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС України одним з головних завдань вважають вилучення у наркозлочинців коштів та майна, здобутих від торгівлі наркотиків. Вже в цьому році на майно наркоторговців накладено арешт на суму 648 тис. грн. та вилучено майна вартістю 4,1 млн. грн.

Серед найбільш вагомих прикладів боротьби з наркоторговцями – затримання працівниками БНОН у Кривому Розі на Дніпропетровщині двох злочинних угруповань, до складу яких входило 10 осіб, які тривалий час розповсюджували наркотичні засоби. У злочинців вилучено понад 503 кг наркотичних засобів та психотропних речовин, 39,5 тис. грн. та 400 дол. США, здобутих злочинним шляхом, 14 одиниць вогнепальної зброї, гранату РГ-1, понад 2,4 тис. набоїв, 17,4 кг кристалізованого фосфору, лабораторне обладнання. Накладено арешт на 5 автомобілів, які використовувалися в злочинній діяльності.

На Житомирщині працівниками ВБНОН в ході проведення оперативної закупівлі в м. Бердичеві в одному з кафе затримано члена злочинного угруповання з міжнародними зв’язками, у якого вилучено 200 г героїну. Встановлено, що до складу групи входили громадяни України та Молдови, які налагодили канал постачання героїну з Туреччини та незаконний його збут на території Вінницької, Житомирської областей та м. Києва.

Під час проведення подальших заходів у міжнародному аеропорту «Бориспіль» затримано 34-річного громадянина Республіки Молдова, який по підробленому паспорту громадянина України проходив митний контроль. У ході догляду у останнього вилучено 500 г героїну. Крім того, він тривалий час розшукувався поліцією Республіки Молдова, за скоєння крадіжок та пограбувань.

На початку березня працівниками відділу оперативного обслуговування східного регіону (м. Дніпропетровськ) ДБНОН МВС України в ході проведення оперативно-розшукових заходів викрито злочинне угруповання з ознаками організованості, до складу якого входили жителі Харківської та Дніпропетровської областей, а також громадянин Таджикистану. Зловмисники намагалися налагодити стійкий канал постачання героїну з Російської Федерації до м. Харкова та Дніпропетровська. Завдяки своєчасному отриманню інформації ліквідовано міжнародний канал. У затриманих вилучено понад 200 г героїну.

Викликає занепокоєння той факт, що наркоділки вже залучають неповнолітніх до розповсюдження наркозасобів, з метою схиляння однолітків до пагубної звички. Так, задокументовано кілька таких випадків. Зокрема, у в смт. Шишаки Полтавської області, де в одному з комп’ютерних клубів учень загальноосвітньої школи намагався прилучити до вживання марихуани свого однокласника. А на Сумщині у ході проведення оперативно-профілактичних заходів у барі м. Конотоп затримані два учні профтехучилища, у яких при особистому огляді вилучено 122 г марихуани.

На виконання вимог ст. 9 Закону України “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів і зловживанню ними” органами внутрішніх справ винесено 122 офіційних попередження власникам розважальних закладів з метою недопущення у подальшому порушень антинаркотичного законодавства.

За порушення чинного законодавства до місцевих держадміністрацій направлено 52 подання про тимчасове зупинення діяльності таких закладів, однак тільки по трьох рішення прийняте та їх діяльність припинено. Це свідчить про відсутність реальних важелів впливу на адміністрації цих закладів, які користуються недосконалістю законодавства.

МВС стурбоване такою ситуацією, зокрема, відсутністю адекватної реакції з боку органів місцевої влади щодо призупинення діяльності розважальних закладів, в яких неодноразово зафіксовані випадки поширення наркотичних засобів. Адже за невчасність реагування на такі дії доводиться розплачуватися досить дорого – здоров‘ям молоді.

ДЗГ та МД МВС України

Запис В Україні 90% важких наркотиків реалізують в розважальних закладах спершу з'явиться на Медіа-Версії.

щодо забезпечення прав національних спільнот на Буковині

(Чернівецька обласна державна адміністрація)

Загальні відомості

В межах чинного законодавства України щодо національних меншин в області проводиться відповідна робота з метою створення належних умов для кожної етнічної спільноти щодо збереження, розвитку та примноження її національно-культурних традицій.

В Чернівецькій області проживають представники близько 80 національностей і народностей.

У національному складі населення Чернівецької області переважна більшість українці – 689,1 тис. осіб, або 75% від загальної кількості населення. За роки, що минули від перепису населення 1989 року, кількість українців зросла на 3,4%, а їх питома вага серед жителів області — на 4,2 відсоткового пункта.

Друге місце за чисельністю посідають
румуни – 114,6 тис. осіб, або 12,5%,
молдовани — 57,2 тис. осіб, або 7,3%,
росіян — 37,9 тис. осіб, або 4,1%,
поляки — 3,4 тис. осіб, або 0,4%,
білоруси — 1,5 тис. осіб, або 0,2%,
євреї — 1,4 тис. осіб, або 0,2%,
інші національності — 3,9 тис. осіб, або 0,4%.

На даний час діють двадцять два національно-культурні товариства та об’єднання національних громад.

З них румунських 13:
– Християнсько-демократичний Альянс румунів України (статус — всеукраїнський);
– Всеукраїнська науково-педагогічна Асоціація “Арон Пумнул” (статус — всеукраїнський);
– Румунська спільнота України (статус — всеукраїнський);
– Товариство румунської культури ім. М.Емінеску (статус — обласний);
– Обласне Товариство “Голгофа” румунського населення — жертв сталінських репресій; (статус — обласний);
– Культурно-спортивний клуб “Драгош-Воде” (статус — обласний);
– Медичне товариство “Ісідор Бодя” (статус — обласний);
– Ліга румунської молоді “Жунімя” (статус — обласний);
– Міжрайонне товариство молдовської культури Буковини (статус — обласний);
– Чернівецький обласний благодійний фонд культури “Дім румунської мови” (статус — обласний);
– “Ліга захисту прав людини” (статус — обласний);
– Міське Товариство “Голгофа” румунського населення — жертв сталінських репресій (статус — міський);
– Об’єднання румунських письменників (статус — міський).

У краї створено сприятливі, а головне — рівноцінні умови для національно-культурного відродження та розвитку всіх національних культур. В населених пунктах області, де компактно проживають румуни, поляки, німці, євреї, росіяни діють і створюються колективи народної творчості, формуються бібліотечні фонди з видань національними мовами.

Обласна влада в стосунках з представниками всіх етнічних спільнот, які проживають в краї, прагне позитивно вирішувати всі питання, які стосуються їхнього національно-культурного життя.

Впродовж тривалого часу обласна державна адміністрація організаційно та матеріально допомагає національним громадам у проведенні масових національно-культурних заходів, які вже стали спільним надбанням громади Буковини. Традиційними в області стали заходи за підтримки обласної державної адміністрації:
– літературно-мистецькі вечори, присвячені черговій річниці від дня народження та від дня смерті М.Емінеску (“Емінесчіана”);
– румунський фестиваль весни “Мерцішор”;
– заходи і поминальні панахиди за жертвами сталінських репресій, які проводяться за сприяння районних державних адміністрацій в Герцаївському, Глибоцькому, Новоселицькому, Сторожинецькому районах та у м. Чернівці;
– участь самодіяльних фольклорних колективів області у фольклорному фестивалі “Буковинські зустрічі”, який проводиться у Польщі, Румунії та Угорщині;
– традиційне румунське свято “Лімба ноастре чя ромине” (“Наша рідна румунська мова”);
– проведення традиційного щорічного румунського фестивалю різдвяних звичаїв та колядок “Флоріле далбе”.

Починаючи з 2000 року, в області започатковано проведення Міжнаціонального фольклорного фестивалю “Веселка Буковини”, в якому беруть участь художні самодіяльні колективи різних етнічних груп Чернівецької області. У 2007 році фестиваль набув статусу дитячого, завдяки чому юне покоління буковинців прилучається до кращих здобутків етнічної мистецької спадщини і виховується в дусі толерантності та взаємоповаги.

В області функціонує Програма підтримки національно-культурних товариств, етнічних громад Чернівецької області та української діаспори на 2007-2009 роки, затверджена рішенням сесії обласної ради, співвиконавцями якої є обласна державна адміністрація та національно-культурні товариства. Результатом реалізації даної програми є збереження та розвиток ідентичності, традицій, культурної спадщини, толерантності національних громад області.

Щодо забезпечення прав національних спільнот на навчання рідною мовою

На виконання Закону України „Про національні меншини в Україні”, Комплексних заходів щодо розвитку культур національних меншин в Чернівецькій області на період 2005-2010 рр., затверджених розпорядженням обласної державної адміністрації від 07.07.2004 р. № 325-р, Головне управління освіти і науки облдержадміністрації проводить відповідну роботу щодо здійснення контролю за реалізацією законодавства у галузі забезпечення освітніх потреб національних меншин, які проживають на Буковині, а також збереження та розвитку їх національних культур, обрядів і звичаїв.

У сфері загальної середньої освіти області вивчаються 4 мови національних меншин, з них 2 – румунська і російська – мови дошкільного, шкільного навчання та виховання.

Загальна мовна мережа шкіл і дошкілля враховує національний склад населення, його мовно-культурні потреби, традиції тощо. Загалом в області навчаються українською мовою 82,1% учнів, румунською – 17,4%, російською – 0,5%.

У 2008/2009 н.р. загальна кількість загальноосвітніх навчальних закладів в області становить 450 (в т.ч. 3 приватні заклади, 8 спецшкіл і спецшкіл-інтернатів, центр освіти молоді), в яких навчається понад 104 тис. учнів та вихованців.

За мовною мережею:

356 – з українською мовою навчання;
77 – з румунською мовною навчання;
1 – з російською мовою навчання;
16 – змішаних, з них:
13 – з українською і румунською мовами навчання;
3 – з українською і російською мовами навчання.

П’ять ЗНЗ області з румунською мовою навчання та один змішаного типу працюють у режимі ліцеїв та гімназій:

Герцаївський районний ліцей імені Г.Асакі;
Карапчівський ліцей Глибоцького району імені М.Емінеску;
Боянська гімназія Новоселицького району імені І.Некульче;
Новоселицький районний ліцей (змішаного типу);
Красноїльська гімназія Сторожинецького району;
Чернівецька гімназія № 6 (колишня ЗОШ № 29).

Типові навчальні плани, відповідно до мов навчання у системі загальної середньої освіти, передбачають вивчення державної і рідної мов та літератур, а також європейських мов. У системі освіти області врахована можливість вивчення історії, культури, звичаїв і традицій свого народу та рідного краю.

Навчаються румунською мовою та вивчають румунську мову, літературу, історію, культуру, звичаї, традиції румунів і молдаван понад 18 тис., поглиблено вивчають румунську словесність майже 400 учнів.

За рахунок варіативної складової робочих навчальних планів у ЗНЗ з румунською мовою викладання виділені додаткові години на вивчення румунської мови і літератури, історії рідного краю, історії румунського народу, літератури рідного краю тощо.

Будь-яка дискримінація за мовною ознакою відсутня. Всі зміни відбуваються на суто добровільних засадах. Батьківська громадськість, реагуючи на соціально-економічні зміни в українському суспільстві, віддає перевагу школам з українською мовою навчання, вимагає більш кваліфікованого її вивчення у школах з румунською і російською мовами викладання.

У Головному управлінні освіти і науки не зареєстровано жодного звернення батьків, письмового чи усного, щодо дискримінації їхніх дітей у загальноосвітніх навчальних закладах області за мовною ознакою.

Сформована мережа дошкільних навчальних закладів також зорієнтована першочергово на запити населення. Кількість ДНЗ і чисельність вихованців з українською і румунською мовами навчання протягом 2005-2008 років зросла. В області функціонують 48 ДНЗ з румунською та 14 ДНЗ з румунською та українською мовами навчання і виховання. При школах Герцаївського району організовано 17 груп дітей дошкільного віку для підготовки до навчання у 1 класі. Румуномовна група з 20 дітей функціонує при ДНЗ № 1 м. Чернівців.

Для поширення знань про національні меншини на виконання доручення голови обласної державної адміністрації розроблені та активно впроваджуються заходи з ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з культурою, історією та традиціями національних спільнот, які проживають у Чернівецькій області.

Кадри

У школах з румунською мовою навчання працюють понад 2 тис. педагогів (19% від загальної кількості вчителів області). З них мають вищу освіту – 1658 (78%; по області – 81%).

Високий фаховий рівень:
569 вчителів мають вищу категорію (26,8%);
121 (5,8%) – старший вчитель;
85 (3,9%) – вчителі-методисти;
3 – заслужені вчителі України.

Викладання румунської мови і літератури забезпечують 215 вчителів.

Педагогічні кадри для шкіл області з румунською мовою навчання готують ЧНУ ім. Ю.Федьковича, педагогічний коледж, ВНЗ Румунії та Республіки Молдова.

Головне управління освіти і науки ОДА спільно з ЧНУ ім. Ю.Федьковича вивчило потребу в педкадрах для румуномовних шкіл на 2006-2012 роки, питання про відкриття румуномовних міні-груп на окремих факультетах університету.

Починаючи з 2002/2003 н.р. МОНУ надано дозвіл на запровадження в університеті підготовку вчителів математики, фізики, хімії, біології, географії, історії, іноземних мов та інш. для ЗНЗ з румунською мовою навчання. За Правилами прийому такі міні-групи відкриваються у разі набору на відповідних факультетах до 10 та більше студентів румунського та молдовського походження.

На даний час у ЧНУ ім. Ю.Федьковича на філологічному факультеті навчаються: на відділенні румунської мови і літератури 115 студентів, на відділенні української мови і літератури для шкіл з румунською мовою викладання – 105, на математичному факультеті – румуномовна група з 10 студентів. У педколеджі ЧНУ ім. Ю.Федьковича на відділенні початкових класів для румуномовних шкіл навчаються 92 студенти.

За останні 5 років педагогічні колективи шкіл з румунською мовою викладання поповнили понад 130 випускників університету, молодих фахівців української словесності.

Конкурсний відбір кандидатів на навчання у ВНЗ Румунії та Р.Молдова із числа випускників області – громадян України румунського і молдовського походження – проводиться щорічно. За останні 5 років через конкурсний відбір управління вступили на різні ступені і форми навчання в Румунії 324 кандидати: 87 – у 2004/2005 н.р.; 73 – у 2005/2006; 69 – у 2006/2007; 56 – у 2007/2008; 39 – у 2008/2009 та 55 – до ВНЗ Р.Молдова, відповідно 13, 21, 10, 6, 5.

Питання формування сучасної культури міжетнічних взаємин постійно знаходиться в полі зору методичної служби обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Воно відображається у змісті навчальних планів ЗНЗ, лекцій на курсах перепідготовки усіх категорій педагогічних кадрів, методичних рекомендаціях, конференціях, семінарах, нарадах тощо.

При ОІППО створені творчі групи з розробки підручників та посібників для шкіл з румунською мовою викладання. В 2006-2008 роках у ПВКФ „Технодрук” (м. Чернівці) вийшли з друку підручники і зошити з румунської мови, літератури (румунської і зарубіжної) для 5 класу, хрестоматійні тексти з літератури для 7, 8, 9, 10, 11 класів, навчальні посібники з румунської мови, румунської та зарубіжної літератур „На допомогу вчителю” для 5 класу ЗНЗ України з румунською мовою навчання. У видавничому домі „Букрек” (м. Чернівці) видані програми з румунської мови та літератури (румунської і зарубіжної) для 5-12 класів.

Методистом історії та правознавства ОІППО Федораком В.Ф. та заступником директора Вижницької гімназії Черкач Н.І. видані підручник “Історія рідного краю” для 7-11 класів (переклад якого румунською мовою здійснили вчителі Костичанської ЗОШ Новоселицького району Раца С.А., Каптар В.В.) та посібник “Оповідання з історії рідного краю”.

Вченою радою інституту затверджена програма курсу “Оповідання з історії румунського народу” (17 год.), підготовлену вчителями Йорданештської ЗОШ Глибоцького району Шапке Н.В. та Шапке Ф.А.

Питання полікультурності регіону відображені і в посібниках з літератури рідного краю та географії Чернівецької області, виданих у період 2000-2008 р.р.

Щорічно проводяться учнівські олімпіади з румунської мови і літератури. Учні шкіл з мовами національних меншин активно беруть участь у всіх олімпіадах з базових дисциплін, стають переможцями ІІІ етапу. Вони є учасниками і призерами IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад.

Учнівські колективи з шкіл національних меншин широко представлені в гуртках, клубах, об’єднаннях художньо-естетичного напрямку, зокрема хореографії, вокалу, хорового співу, бальних і класичних танців, театрального мистецтва.

Велику роль у розвитку та збереженню культурних надбань національних спільнот відіграє міжнародна співпраця, партнерські взаємини з народами-побратимами. Тому відповідні угоди про міжнародне співробітництво укладаються як на рівні органів управління освітою, так і навчальних закладів.

Питання розвитку та збереження національних культур, задоволення освітніх потреб національних спільнот, які проживають на території області, перебуває на постійному контролі в Головному управлінні освіти і науки облдержадміністрації.

Будівництво закладів освіти румуномовних районів протягом 2006-2008 років

Протягом 2006 року введено в дію: окремий корпус «А» Новоселицької гімназії (130 учнівських місць, кошторисна вартість-1100 тис. грн.) , школу-сад в с. Дубово (60 місць, кошторисна вартість 2191 тис. грн.) Сторожинецького р-н.

У 2007 році здано в експлуатацію ДНЗ в с. Нижні Синівці (50 місць кошт. варт. – 650 тис. грн.), спортивний зал школи с. Валя-Кузміна (кошт. варт. – 746 тис. грн.), реконструйовано колишні приміщення ТзОВ «Камянське» під класні кімнати Камянської ЗОШ (120 місць кошт. варт. – 300 тис. грн.) Глибоцького р-ну, завершено будівництво корпуса «Б» Новоселицької гімназії (кошт. варт. – 2886 тис. грн.).

Протягом 2008 року в експлуатацію були здані наступні обєкти: ДНЗ с. Панка (92 місця), ДНЗ с. Зруб-Комарівці (100 місць, кошт. варт. – 2499,6 тис. грн.) Сторожинецького р-н, ДНЗ с. Купка, НВК с. Петричанка (100 місць, кошт. варт. – 3528 тис. грн.) та збудовано спортзал в с. Тереблече Глибоцького району (кошт. варт. – 719 тис. грн.).

Протягом трьох останніх років було збудовано в експлуатацію 11 об’єктів освіти румуномовних районів на загальну суму 14619 тис. грн.

У 2009 році планується ввести в експлуатацію два навчальних заклади кошторисною вартістю 12981 тис. грн., а саме: школа-сад в с. Купка Глибоцького району (кошторисна вартість – 12200 тис. грн.), приміщення дошкільного навчального закладу в с. Лунка Герцаївського району (кошторисна вартість – 781 тис. грн.).

Підготовка закладів освіти румуномовних районів області до нового 2008/2009 н.р. та осінньо-зимового періоду 2008-2009 років

До 2008/2009 н.р. відремонтовано 133 школи (Герцаївський – 32; Глибоцький – 42; Новоселицький – 35; Сторожинецький – 24), 43 дошкільні навчальні заклади (Герцаївський – 13; Глибоцький – 22 ; Сторожинецький – 8), 18 позашкільних навчальних закладів (Герцаївський – 13; Глибоцький – 3; Новоселицький – 1; Сторожинецький – 1), 100 шкільних їдалень (Герцаївський – 28; Глибоцький – 63; Новоселицький 3; Сторожинецький – 6).

До опалювального сезону підготовлено 35 шкільних котелень (Герцаївський – 2; Глибоцький – 27; Новоселицький – 2; Сторожинецький – 4).

Протягом 2009 року газифіковано 9 котелень (Глибоцький – 3; Новоселицький – 2; Сторожинецький – 4).

Проведено ремонт 8025 м2 покрівель (Герцаївський – 1200; Глибоцький – 225; Новоселицький – 4800; Сторожинецький – 1770), 3797 м2 підлог (Герцаївський – 1600; Глибоцький – 277; Новоселицький – 1670; Сторожинецький – 250), 4630 м теплових мереж (Герцаївський – 150; Глибоцький – 2530; Новоселицький – 1330; Сторожинецький – 620), 3800 м каналізаційних (Герцаївський – 510; Глибоцький – 2450; Новоселицький – 620; Сторожинецький – 220), 1675 м водопровідних (Герцаївський – 250; Глибоцький – 305; Новоселицький – 860; Сторожинецький – 260), 636 м газових (Глибоцький – 96; Новоселицький – 540), 1900 м електричних мереж (Герцаївський – 1400; Глибоцький – 70; Новоселицький – 430).

Загалом по закладах освіти румуномовних районів у 2008 році виконано ремонтних робіт на суму понад 8 млн. 900 тис. грн.

Висвітлення життєдіяльності національних спільнот, що мешкають на території Чернівецької області, проблеми та перспективи мовлення для національних меншин

В Чернівецькій обласній телерадіокомпанії працює Творче об’єднання телерадіопрограм румунською мовою. На базі Чернівецького радіобудинку працює Головна редакція румунського мовлення Всесвітньої служби “Радіо Україна”, журналісти якої активно допомагають у підготовці теле- і радіопередач.

Обсяг передач румунською мовою Чернівецької обласної держтелерадіокомпанії складає: на радіо 25 відсотків від загального, на телебаченні – 20 відсотків від власного мовлення.

Телебачення

„Ноутець” – 15 хв. 2 рази на тиждень
„Одвічні цінності” – 30хв. 1 раз на місяць
„У нас на Буковині” – 30хв. 2 рази на місяць
„Світ рідного слова” – 30хв. 1 раз на місяць
„Вечірня студія” – 60 хв. 4 рази на місяць
„Перлина” – 30 хв. 2 рази на місяць
„Між минулим та майбутнім” – 30 хв. 2 рази на місяць
„Долі жіночі” – 30хв. 2 рази на місяць

Разом по телебаченню на місяць 9,5 годин.

Радіомовлення

„Панорама Буковини”- 20хв. 4 рази на місяць
„Діалог дня” – 20хв. 4 рази на місяць
„Завітайте до нас у четвер”- 20хв. 4 рази на місяць
„Недільна крамниця”- 30хв. 8 раз на місяць
„На нашій на своїй землі”- 20хв. 4 рази на місяць
„Молодіжна хвиля” – 20хв. 4 рази на місяць
„З джерел народних”- 20хв. 4 рази на місяць
„Новини”- 5хв. 20 раз на місяць

Разом по радіо на місяць 12,3 години.

Діяльність Творчого об’єднання теле- та радіопрограм румунською мовою у складі Чернівецької державної телерадіокомпанії є яскравим прикладом того, що у Чернівецькій області створено сприятливі, рівні можливості для забезпечення політичних, економічних, соціальних, національно-культурних потреб національних меншин відповідно до Конституції України та чинного законодавства.

Останнім часом поглибились зв’язки між Чернівецькою ОДТРК, місцевими каналами телебачення та радіомовлення Сучави, Регіональною студією телебачення м.Ясси та міською Телестудією м. Пятра-Нямц (Румунія).

Останні роки були сприятливими для налагодження співробітництва між сусідніми областями України та повітами Румунії в рамках Єврорегіону «Верхній Прут». Зокрема, журналісти радіомовлення та телебачення румунської редакції ЧОДТРК брали участь у робочих конференціях, організованих у Чернівцях та Сучаві в рамках проекту «Розвиток транскордонного співробітництва через фільм, книгу та рекламу» (березень 2008 р.), а також у міжнародному семінарі в рамках проекту «Громадський моніторинг розпорядчої діяльності місцевого самоврядування України, Республіки Молдова та Румунії щодо їх адаптації до вимог ЄС» (червень 2008 р.)

В ефірі Творчого об’єднання телерадіопрограм румунською мовою ЧОДТРК були передачі, інтерв’ю та репортажі з відкриття Клубу української книги у Сучаві та Клубу румунської книги в Чернівцях, телепередача про відкриття у Чернівецькому краєзнавчому музеї спільної з Сучавським музейним комплексом виставки «Культурна спадщина Буковини – наша спільна спадщина», яка фінансована «Програмою добросусідства Румунія-Україна 2004-2006».

В інформаційних випусках та тематичних телерадіопрограмах знайшли своє відображення Перший Буковинський інвестиційний міжнародний форум за участю представників ділових кіл і владних структур України, Австрії, Німеччини, Індонезії, Румунії. Зокрема, наголошувалось на актуальності і перспективах транскордонної співпраці між Чернівецькою областю та Сучавським і Ботошанським повітами Румунії (червень 2008 р.).

Питання подолання наслідків повені, що сталася наприкінці липня 2008 року на Західній Україні, були обговорені на позачерговому засіданні Ради Єврорегіону «Верхній Прут» за участю представників Чернівецької, Івано-Франківської областей України, Ботошанського та Сучавського повітів Румунії, а також прикордонних районів Молдови – віддзеркалювались і в телерадіопрограмах румунською мовою Чернівецької облдержтелерадіокомпанії.

Про роботу закладів культури з обслуговування етнічних громад області

З метою взаємозбагачення культур етнічних громад та оптимального співвідношення інтересів титульної нації і національних меншин, їх вільного етнокультурного розвитку в 75 населених пунктах Герцаївського, Глибоцького, Новоселицького, Сторожинецького районів та м.Чернівці, де компактно проживає румуномовне та польське населення, функціонує 80 масових бібліотек, 74 клубних заклади, 4 мистецьких школи, що обслуговують етнічні громади.

Станом на 1 січня 2009 року 286129 екземплярів друкованих видань румунською, польською та іншими мовами зосереджено в секторі літератури іноземними мовами обласної універсальної наукової бібліотеки ім.М.Івасюка.

Бібліотечний фонд літератури мовами національних меншин, де компактно проживає румуномовне та польське населення, складає 286 тис.129 примірників, з них: румунською мовою – 50 тис. 545 примірників; молдавською мовою – 240 тис. 627 примірників; польською мовою – 3 тис. 335 примірників. Бібліотечною книгою охоплено 53974 читачів. Книговидача на мовах етногромад становить 440059 примірників.

Книгозбірні області отримують 9 назв і 146 комплектів періодичних видань мовами національних меншин, в т.ч. «Зоріле Буковиней» -55, «Конкордія» – 12, «Лучаферул» -25 «Рекрація маре»-25 комплектів.

При проведенні бібліотечних заходів, обслуговування, виставкової роботи враховується аспект двомовності.

У 2008 році бібліотеки області орнанізували акції до відзначення 158-ї річниці від дня народження М.Емінеску, 220-ї річниці від дня народження Г.Асакі, 155-ї річниці румунської музики Чіпріано Порумбеску.

В обласній універсальній науковій бібліотеці ім.М.Івасюка проведено науково-практичну конференцію «Феномен румунськохї літератури на Буковині» за участю консула Румунії на Буковині, письменників, редакторів видань Сучавського, Ботушанського, Яського повітів Румунії. До 600-річчя м.Чернівці бібліотека Сучавського повіту організувала пересувну книжкову виставку в обласній бібліотеці. В рамках цієї виставки було проведено презентацію нової літератури, поетичні діалоги, літературні зустрічі з поетесою Д.Урікару, радником Прем`єр Міністра Румунії, директорм Сучавської бібліотеки, поетом В.Терицану, учнями румунської гімназії №6.

Бібліотеки області щорічно випускають експрес-довідки, бібліографічні посібники: «Видатні діячі Герцаївського району», «Сузір`я талантів Сторожинецького району», «Збереження і відродження традицій рідного краю» (Новоселицький р-н).

Розпорядженнням обласної державної адміністрації від 31 березня 2008 року № 162-Р «Про проведення у Чернівецькій області регіонального етапу Фестивалю мистецтв України» затверджено заходи з підготовки та проведення у Чернівецькій області регіонального етапу Фестивалю мистецтв України, започатковано проведення та затверджено Концепцію обласної культурно-мистецької акції «В океані рідного народу відкривай духовні острови» та вишивання рушника народної єдності «Буковинський оберіг». В рамках цих заходів при закладах культури створено кімнати національного відродження, де проводяться Дні румунської культури, тижні польської, молдавсько-румунської літератури, презентації книг, зустрічі з митцями краю, літературні альманахи, літературні читання, літературні вечори, вечорниці.

Орієнтирами у популяризації духовності, творенні національних культурних цінностей, гідних нашій сучасності, можна назвати культурно-мистецькі заходи за участю представників етнічних громад: театралізоване свято «Серцю мила й дорога – Глибока наша чарівна» (Глибоцький р-н), свято єднання «Щоб цвіли герцаївські сади, щоб жили гуртом, не поодинці, на землі щасливі буковинці» у світлиці «Каса маре» (Герцаївський р-н), вшанування українського рушника «Обереги на краях рушника» (Сторожинецький р-н), народне гуляння «Маршинецький дивограй» (Новоселицький р-н), родинні посиденьки «Традиції буковинської родини» м.Чернівці.

Клубні заклади були ініціаторами проведення заходів, які є неоціненним багатством культури всіх етносів, національних меншин, що здавна населяють Буковину. Співпрацюючи з національно-культурологічними товариствами працівники клубних закладів провели ІІ обласний міжнаціональний дитячий фольклорний фестиваль «Веселка Буковини» в м.Чернівці, традиційні фестивалі румунського фольклору «Мерцішор» в Глибоцькому, Новоселицькому, Герцаївському районах та м.Чернівці, національні свята «Лімба ноастре ча ромине», «Флоріле далбе», літературно-мистецькі вечори на вшанування пам’яті Г.Асакі, М.Емінеску, Р.Ауслендер, П.Целана, А.Хиджеу, І.Друце, національні ігри та розваги, свята народного календаря, народні гуляння, мистецькі акції родинно-побутової культури того чи іншого етносу.

З метою підтримки, розвитку та збереження скарбів національно-культурної спадщини, звичаїв та побуту етнічних груп буковинського краю в 2008 році засновано щорічний Міжнародний фестиваль національних культур «Букова віть». Фестиваль має продемонструвати самобутню культуру етнічних груп, що населяють Буковину, розмаїття національних костюмів, ужиткового та декоративно-прикладного мистецтва, засвідчити гармонійне співіснування представників різних етнічних груп, вільного етнокультурного розвитку.

В області працює 595 аматорських колективи національних меншин, в яких займається понад 9 тис.учасників. При національно-культуриних товариствах діють: румунському – хоровий колектив «Драгош воде», оркестри румунської музики «Мерцішор», «Мугурел», «Плай»; польському – фольклорний гурт «Ехо Пруту», хореографічний колектив «Квіти Буковини», музичний колектив «Кольори Буковини»; австро-німецькому – ансамбль народної пісні «Кляйнер-Фенікс»; єврейському – два оркестри єврейської музики; корейському – фольклорний аматорський колектив «Сальмонурі».

При клубних закладах області працює 3161 клубних формувань (39780 учасників), з них 2776 аматорських колективів, 331 любительських об`єднань та клубів за інтересами. Найбільш відомі:
румунські
– народні ансамблі танцю «Ізвораш» Глибоцького Районного будинку творчості та дозвілля, «Мерцішор» Будинку культури с.Волока Глибоцького р-ну, «Алунелул» Будинку народної творчості та дозвілля с.Горбово Герцаївського р-ну, «Плаю Херцей» районного Будинку культури м.Герци, «Валя Прутулуй», народний аматорський театр «Міоріца»» Будинку народної творчості та дозвілля с.Горбово Герцаївського р-ну, «Трандафір» Будинку культури с.Волока, народний аматорський фольклорний колектив «Датіна» Будинку культури с.Опришени Глибоцького р-ну, «Мерцішор» клубу мікрорайону «Красногорівка» м.Чернівці, фольклорний колектив «Ізвораш» Будинку культури с.Ропча Сторожинецького р-ну;
польські колективи
– народний аматорський фольклорний колектив «В’янечек» Будинку культури с.Нижні Петрівці, фольклорний аматорський колектив «Долинянка» Будинку культури с.Долиняни Сторожинецького р-ну.
Вищеназвані колективи постійно беруть участь у Міжнародних, Всеукраїнських, обласних, районних конкурсах та фестивалях.

З метою розвитку та збереження національно-культурної спадщини етнічних груп в Новоселицькому районі створено міжрайонне товариство молдавської культури Буковини, яке об`єднує 1200 чоловік, в населених пунктах Аршиця та Панка Сторожинецького району відкрито польські народні Доми, перепрофільовано Сторожинецький районний Будинок культури в районний Будинок національних культур.

В 2008 році 2 аматорських колективи із румуномовних сіл області отримали звання «народний»: фольклорні колективи «Царанкуца» Будинку культури с.Сучевени та «Калинонька» Будинку культури с.Черепківка Глибоцького району.

73 аматорських колективи області в т.ч. представники національних меншин, з успіхом представляли своє мистецтво на Міжнародних, Всеукраїнських фестивалях та конкурсах. 24 аматорських колективи презентували своє мистецтво за кордоном.

Про видання книг румунською мовою впродовж 2007-2008 років

Упродовж 2007-2008 років видавництва області видали 45 назв книг румунською мовою загальним тиражем 106,8 тис.примірників, з яких 28 видань – підручники для загальноосвітніх навчальних закладів з румунською мовою навчання, видані у видавництві «Букрек» та Чернівецькій редакції румунської літератури Державного підприємства «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Світ».

17 видань румунською мовою – це прозові та поетичні твори письменників Буковини.

В рамках «Комплексної Програми розвитку інформаційної та видавничої галузей Чернівецької області на 2005-2010 роки» у 2007 році надано фінансову підтримку для 4-х видань румунською мовою, а саме: «У колисці жайворонків» (автор Сільвія Каба-Гівіряк), «Прикиндел»(«Малюк», автор Серафима Криган), «Молоді паруси» – збірник творів учасників фестивалю поезії «Іліє Мотреску», Аркадій Опаіц «Один і множина». За державною програмою «Українська книга» у видавництві «Золоті литаври» видано «Українсько-румунський словник» тиражем 5 тис.примірників (автор Лілія Ботлунг), а у видавництві «Етнос» – третю книгу «Зоряний дощ» – прозові твори українських письменників для дітей і юнацтва українською мовою та в перекладі румунською відомого буковинського письменника Мірчі Лютика. Чернівецька редакція румунської літератури Державного підприємства «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Світ» видала «Українсько-румунський розмовник» (автор К.Джука).

У 2008 році в рамках обласної програми підтримки книговидання частково профінансовано випуск 2-х книг на суму 15 тис.гривень, зокрема: роман Олеся Гончара «Твоя зоря» румунською мовою, переклад з української здійснив відомий буковинський письменник і журналіст Григорій Криган та Мірчі Лютика «Березневий сніг», яка незабаром побачить світ у видавництві «Місто».

Крім того, у 2008 році у видавництві «Букрек» видано книги Серафими Криган «Казки для дітей» в 2-х частинах та «Легенди, гумор», а у видавництві «Александру чел Бун» – книги Олександріни Чернової і Іллі Лучака «Вибрані твори румунських та зарубіжних письменників» та фотоальбом «Чернівці 1408-2008» (обидві книги друкувались у Румунії).

В рамках культурного співробітництва між прикордонними областями, зокрема між видавництвами «Букрек» (м.Чернівці) і «Лідана»(м.Сучава), у 2007 році в Чернівцях (вул.Шолом-Алейхема,5) відкрито книжковий клуб румунської літератури.

Запис Румунський аспект в Чернівецькій області спершу з'явиться на Медіа-Версії.

ОВЕН

Несподівані можливості 13-го зведуться на нівець нездужанням 14 та 19-го і неприємностями 15, 16, 18-го. Тож правильно використайте грошові надходження 17-го і наполегливо працюйте 20-го.

ТЕЛЕЦЬ

16-го можливі втрата грошей або обман. 13, 14, 17-го покладайтеся лише самі на себе. Зате й успіх 20-го буде цілковито вашим. Обережно ставтеся до поворотів життя 15 та 18-го, бо не завжди вони на добре.

БЛИЗНЮКИ

Цього тижня оточення штовхатиме вас до важливих рішень. Коли не зважитеся на них 13-го, потім – краще почекати. 15, 16-го або 18-го варто шукати спонсорів чи партнерів. 17-го бережіть здоров’я, 20-те – для дорогих людей.

РАК

Гроші пливтимуть13-16-го в руки, але вам хочеться чогось іншого. Обійдіть неприємності 14-15-го, і не надто радійте успіхові 17-го, тож не матимете розчарувань 18-го. Почекайте, наразі не час для особистого.

ЛЕВ

Вам не вистачає інтуїтивного сприйняття подій, тож 15-го можете влізти у конфлікт, а 18-го – втратити гроші. Натомість, поточні справи йтимуть рівно, усі контакти 19-го важливі для вашого бізнесу. Не заносьтесь!

ДІВА

Не розпорошуйтесь, серйозно працюйте. 13-го бережіть здоров’я, 15-го – гроші. Усі рішення варто прийняти 16-го, а 18-го можна навіть не виходити з дому. 19-20-го витрачайте гроші та час на коханих і сім’ю.

ТЕРЕЗИ

Час для активної праці та використання усіх можливостей, натомість, вам хочеться відпочити і перекласти всі справи на оточення. 16-го не довіряйте нікому документів. Поїздку здійснити краще 20-го.

СКОРПІОН

Справи ідуть начебто й непогано. 14-го можете заводити партнерів, а 19 – укладати угоди. Тільки 15-го не довіряйте нікому грошей та документів. 16-го може підвести здоров’я, 20-го – висока ймовірність нещасного випадку.

СТРІЛЕЦЬ

Цього тижня вам треба невпинно напрацьовувати контакти, працювати на перспективу. 13 та 19-го залишайтеся осторонь від конфліктів між рідними чи колегами. 16-го та 20-го не пропустіть удачі.

КОЗЕРІГ

Вам хочеться спілкування, але краще залишатися весь тиждень вдома і вирішувати сімейні справи. 14-го можете нарватися на неприємності, 15 та 18-го існує загроза захворіти, 17-го можете втратити гроші.

ВОДОЛІЙ

Коли 13-го не підпишете угоди, утримайтеся до 16-го. 14-15-го слід працювати на власний успіх, тоді далі зможете перепочити. Тим паче, що 18-20-го багато шансів потрапити у транспортну пригоду або конфліктну ситуацію.

РИБИ

Будь що уникайте конфліктів 13 та 18-го, не легковажте здоров’ям 19-го.14-го можливі невеликі гроші. Знайомство 15-го буде дуже важливим. Не пропустіть успіху 16-го. Придивляйтеся до знаків долі 17 та 20-го.

Запис Гороскоп на 13 – 20 лютого спершу з'явиться на Медіа-Версії.

13 лютого

16.00 «Музей і музика»: благодійний концерт камерного струнного квартету«Фенікс» (Львів)

Дні литовського мистецтва в Чернівцях

Анатоль Федірко «Вітання з Чернівців» (виставка-інсталяція)

Виставковий центр «Вернісаж

Персональна виставка Тетяни ХОМЕНКО

Театр

14 лютого

18.30 «Сон літньої ночі», феєрія.

15 лютого

12.00: «Жила собі сироїжка», музична казка.

18.30 «Рятуйте, мене женять!», комедія на дві дії.

Ляльковий театр

15 лютого

12.00 «Троє поросят»

Кінопалац «Чернівці»

«Зізнання шопоголіка», комедія – 13.00, 17.00, 19.00, 21.00

«Дорослі забави», комедія – 11.00, 15.00

Кінопалац ім. О. Кобилянської

Велика зала

«Повернення мушкетерів» – 10.30, 12.40,14.50, 17.00, 19.10, 21.20, 23.30

Мала зала

«Загадкова історія Бенджаміна Баттона», трилер – 10.00, 13.00, 16.00, 19.00, 22.00

Кінотеатр ім. І. Миколайчука

«Завжди кажи «так!», комедія – 13.45, 15.30, 19.15

«Сім душ», фільм жахів – 17.15, 21.00

Запис Афіша 13 – 20 лютого спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Третій тур клубного чемпіонату України з настільного тенісу серед команд Суперліги стартував сьогодні у Чернівцях. Ігри відбуваються у ФОК “Олімпія”.

До столиці Буковини через фінансові труднощі не приїхали срібні призери торічного чемпіонату – “Суми”. Відповідно, сумчани гарантовано опускаються вниз з третьої позиції, на якій сумчани перебували після двох турів.

Підвищений інтерес у місцевих шанувальників пінг-понгу викликають матчі за участю місцевої команди “Альфа-Аеротур-сервіс”, яка дебютує у Суперлізі, та лідера і фаворита “Норда”.

З господарями змагань зрозуміло – попри прогнозовані поразки, вони гарантували собі глядацькі симпатії вже тим, що разом із волейбольним клубом “Будівельник” пробилися до найвищого ешелону. А донеччани особливо цікаві своєю “екзотичністю” – за “норд” виступають легіонери з Китаю, в тому числі Коу Лей, який прийняв українське громадянство і представляв нашу країну на Олімпіаді у рідному Пекіні.

Після 1 туру та церемонії відкриття новоспечений українець за допомогою одноклубника Івана Каткова, який виступив у ролі перекладача, дав експрес-інтерв’ю місцевим журналістам. Коу Лей, зокрема, зазначив, що і він, і партнери по команді налаштовані набрати максимум очок і втримати чемпіонський титул.

Щодо дебютантів Суперліги, яких “Норд” “екзаменував” на старті чернівецького туру, китайський українець назвав цю молоду команду (яка практично є юнацькою збірною України) перспективною і порадив хлопцям не збавляти обертів – особливо на тренуваннях.

Цікаво, що в парній грі досвідчений китайський дует ледь не поступився юним опонентам з “Альфа-Аеротур-сервісу” Павлу Берднику та Петру Кіму. За рахунку 2:2, чернівчани вели 5:1 і 8:4, але все-таки поступилися 9:11…

Овації зіравав Павло Бердник і під час двобою з українсько-китайським олімпійцем. Під час одного з розіграшів Коу Лей змушений був “дістати” в кінці міні-майданчика і в стрибку шарик, який перелітав через нього. Виклавши його знову під удар і очікуючи чергової атаки “на силу”, Лей перескочив через огорожу, але Бердник зорієнтувався і холоднокровно “поклав” шарик під сітку, що виглядало дуже ефектно. Гадаю, олімпієць рідко опиняється в таких ситуаціях…

Приїзджі команди відзначили високий рівень організації змагань у Чернівцях. Левова частка цих компліментів заслужено була адресована президенту обласної федерації настільного тенісу і керманичу фірми “Альфа-Аеротур-сервіс” Вадиму Наголі, завдяки підтримці якого команда дійшла до Суперліги, а Чернівці регулярно приймають тенісні баталії національного рівня.

Вартий уваги і той факт, що матчі за участю чернівецької команди будуть транслюватися на місцевому телеканалі “Чернівці”.

Георгій МАЗУРАШУ

(вся інформація по турніру на http://hotel.cv.ua )

Запис У Чернівцях “загнали” китайсько-українського олімпійця спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Цього ж дня 24-річний громадянин Гани, студент БДМУ звернувся до райвідділу міліції із заявою про те, що на розі вулиць Кармелюка – Буковинська невідомі намагалися скоїти відносно нього пограбування, однак йому вдалось втекти.

В ході проведення оперативно-розшукових заходів співробітники управляння карного розшуку УМВС області за скоєння грабежів встановили та затримали двох 16-річних та 17 річного місцевих жителів.

Як повідомила начальник сектору управління карного розшуку УМВС України в Чернівецькій області, капітан міліції Олеся Кузьменко, затримані є студентами коледжів та училищ міста, скоювали злочини заради легкої наживи, а викрадені кошти витрачали на розваги, хоча самі із забезпечених сімей.

Злочини вчиняли переважно у вечірній час, підходили до потерпілих та вимагали гроші, у разі відмови – застосовували насилля. Також встановлено, що 8 січня цього року підозрювані біля одного із барів міста відкрито заволоділи 50 гривнями у 21-річного громадянина Індії, студента БДМУ. За даним фактом порушена кримінальна справа за статтею 186 частиною 2

Кримінального кодексу України – грабіж. Проводиться перевірка на причетність затриманих до скоєння інших злочинів.

Сектор зв’язків з громадськістю УМВС України в Чернівецькій області

Запис Затримали грабіжників, які напали на студентів із Індії спершу з'явиться на Медіа-Версії.

…Священик стояв на пустирі й кожною клітинкою своєю відчував цілющу енергію землі. Йому здавалося, що стоїть у центрі Всесвіту, де перетинаються лінії Добра і Зла, а Добро має найбільшу владу над силами пітьми. На небі не було ні хмаринки. Яскраво світило сонце… І раптом пішов дощ!

– Боже, ти даєш мені знак, що на цьому місці люди зможуть змити весь бруд, саме тут знайдуть спокій для душі, у щирій гарячій молитві спокутують гріхи і знайдуть шлях до Тебе! Тут буде монастир, де монахи молитвами повертатимуть людям чистоту помислів, духовну силу і гармонію стосунків, бо лише в добрі виживе цей світ…

…Доля довго водила його стежиною милосердя й любові. через фізичні й моральні страждання. Хворобливий, напівголодний хлопчик-сирота не раз лежав у лікарні далеко від рідної домівки. Увіткнувшись у подушку, він плакав від розпачу, людської байдужості й черствості. Його діймала спрага та з ліжка піднятися не міг. Здавалось, якби хтось приніс йому води і дав напитись, хвороба одразу ж відступила б. Але дива не сталось…

…У руках Божих

Отець Михайло Жар родом з Петрашівки Герцаївського району. Їхня хата була найбіднішою в селі. Мама билася, мов риба об лід, щоби діти мали їсти, були одягнуті. Але немилосердна хвороба надовго вкладала її у ліжко, і малий Михайлик замість матусі йшов на ферму доїти корів.

– Господарику ти мій, – пригортала вона хлопчика до грудей, і в очах її він бачив такий невимовний біль, що хотілося плакати. Він ще не розумів, що мама помирає. Та кожною струною душі відчував незбагненну материнську любов. Часто сідав поруч і казав: – Від тебе так гарно пахне мамою… Я тебе дуже-дуже люблю.

Анна щасливо сміялась, і на якусь мить вони забували, що на сніданок у них лише черствий окраєць хліба і пісна картоплина. Вони були разом – і це було найголовніше…

На все життя він запам’ятав мудру мамину науку: ніколи нікому не робити зла, всім допомагати і все прощати. Саме мама вселила в серця дітей любов до Бога і прагнення праведного життя…

– Іди сюди, дитино, – мамин голос був тихим і кволим. – Мабуть, прийшов мій час. Ні за чим у житті не шкодую, тільки плаче душа, що нікому мені тебе віддати. Тобі всюди буде погано. Віддаю тебе у руки Божі… – Тепер він знає: то було мамине благословення.

Михайло гарно співав, вступив до музичного училища. Але закінчити його не судилось: відмовили нирки, довелося кинути навчання. Пішов на курси водіїв тролейбуса. Кожного вечора після занять їхав у село. Товариші над ним глузували: «Через корову та поросята тобі й відпочити ніколи. Бери приклад з нас: кожного вечора танці, дівчата…». Але розваги були не для нього. Врешті-решт напружений ритм життя вкотре підірвав його здоров’я. Курсів не закінчив. Він іще цього не усвідомлював, але шлях його був уже визначений. І тільки вступивши до Тираспольської семінарії, зрозумів: саме цього хотіла мама, до цього він ішов сам. Згодом закінчив ще й Академію.

…Церква у Підвальному на Глибоччині закрита була 45 років. Отець Михайло перший після тривалої перерви розпочав тут службу. Молодь тоді не цікавилася Богом, до храму ходили переважно літні люди. Але проповіді отця Жара були такі проникливі, добрі й людяні, що незабаром церква стала справжнім центром духовного життя у селі.

У Підвальному жила матушка, яка все життя провела на колінах, вимолюючи у Бога прощення за людські гріхи. Коли її не стало, знайшов отець Жар зошити, в яких ця свята жінка молилася за нього, вбачаючи, що молодий священик здатний повернути людей до віри. У вірші вона писала, що випросила в Бога його народження!

Через кілька років священику дали іншу парафію, в його рідному селі. Чесність, порядність, любов до дітей і сім’ї духовного пастиря були прикладом для всіх. Коли він покидав парафію, люди плакали. Він говорив їм слова прощання, а вони всі, як один, лягли у церкві на підлогу: – Якщо можеш, переступи через нас і йди назавжди.

Може, тієї хвилини він найсильніше відчув силу Божого слова. І силу людини, що несе іншим Любов. І не зміг піти.

Чужий біль – його

Згодом його все ж таки перевели у Бояни. Мав авторитет, гарну сім’ю, трьох чудових дітей. У родині панували взаєморозуміння і краса людських стосунків. Але душа не мирилася з тим, що цієї гармонії немає у цілому світі. Чому так багато бідних і знедолених? Чому жебракують на вулицях діти? Скільки їх, хворих, немічних, скалічених, лежить у лікарнях, – і, може, як колись із ним було – ніхто не подасть склянки води.

Важкі думи не давали спати. День починав молитвою за дітей, виголошував про необхідність допомагати їм у своїх проповідях. А душа не знаходила спокою. І одного разу зрозумів: він може й повинен допомагати дітям, яким потрібні мати і батько. Порадився з матушкою, і вони вирішили всиновити двох малюків.

У Чернівецькому будинку малюка їх оточили діти: залізали на руки, смикали за рясу. Очима зустрівся з дворічним хлопчиком, який сидів осторонь. У тих очах було стільки болю і страждань, що вистачило б на дорослу людину!

– Це наш Іванко. Дуже гарний хлопчик, але не ходить, лікарі кажуть, що й не ходитиме ніколи…

– Я беру цю дитину, – сказав не вагаючись.

Тоді ж узяв ще й півторарічного Сашка, який теж був хворим. Коли дім сільського священика наповнився дитячим сміхом усиновлених малюків, він відчув полегшення. Летів додому, мов на крилах, бо там його чекали дві спасенні вдячні душі. Діти не злазили з його колін. Вони цілували його і обіймали, з перших днів називаючи татом. Тоді він зрозумів, що нема вищої вдячності на землі, ніж дитяча. Немає сильнішого тепла, ніж тепло дитячих рук. І немає більшої сили, ніж сила дитячої любові.

Та дивлячись на Іванка, відчував його страждання. Розумів, як тому хочеться бути здоровим, ходити вулицями, ганяти з друзями м’яча. Ладен був себе принести у жертву, аби тільки малюк відчув себе повноцінною людиною. Їздили до найкращих клінік України, двічі – до Ізраїлю. І якою ж великою була його радість, коли синочок з допомогою милиць уперше став на ноги!

… Всиновити ж усіх знедолених він не міг. Тому виникла думка про монастир-притулок для покинутих світом дітей.

У його тісній келії на стінах – образи, розп’яття, буковинський тканий килим, книги – і багато альбомів з фотографіями дітей.

– Як ви змогли відмовитися від сімейного життя?

– Ми з матушкою вирішили жити не для себе, а для Бога. Вона теж прийняла постриг.

Вони вирішили, що їхні діти залишаться з матір’ю аж до закінчення школи. А монастир у Банченах став рідною домівкою для 150 хлопчиків і дівчаток.

Усі вони сьогодні – його рідні діти. Кожен має власну історію, і розповідати про них отець Михайло може безкінечно: «Без своїх дітей я не зміг би жити. Може, словам моїм не всі вірять. Але я усвідомив, що у спасенних дітях – моя місія на цій землі. Не я допомагаю дітям, а вони мені. Подивіться в їхні очі: де ще ви бачили такий прекрасний, довірливий і сонячний погляд? Мені колись казали: «Батюшко, не беріть стільки калік, інвалідів». А я відчуваю, що саме такі діти мені потрібні. Вони дають мені життя. Вирішив, що дітей у монастирі буде стільки, скільки пошле Бог».

Диво зцілення

Нині хлопчики та дівчатка живуть у прекрасних багатоповерхових палацах у сусідній Молниці. І дуже символічно, що поряд з їх обителлю стоїть храм, святий оберіг душ. Коли дивишся здалеку, здається, що своїми величними золотими куполами він захищає будинки, де живуть діти, від усього лихого і недоброго. Після літніх злив над собором завжди з’являється веселка, мов Божий знак, що тут – святе місце, в дар якому природа й Бог приносять усі кольори світу.

Злі язики не раз плескали: набрав дітей отець Жар, вирощує собі монахів. Комісія за комісією налітали з перевірками – і завжди знаходили чистоту, порядок, а головне – щасливих і доглянутих дітей. Врешті-решт, влада і громадськість потроху заспокоїлись. І почали привозити в монастир делегації: такої унікальної форми виховання дітей ніхто ніде не бачив.

– Намагаюся, щоби діти жили багатогранним життям. Вони грають на багатьох музичних інструментах, співають. Щороку буваємо на новорічній ялинці в київському палаці «Україна». Їздимо відпочивати на море, організовуємо пікніки в лісі…

Йдуть роки. Виростають діти. Жоден з них поки що не обрав шлях священика. Отець Жар ні разу про це не пошкодував, бо вважає, що священиком бути – треба мати Божий дар.

– На службу Богові йдеш не розбагатіти. Йдеш, щоби покласти на вівтар власне життя.
Його часто питають: – Нагодувати дітей, доглянути їх – це ж треба стільки коштів. Де ж ви гроші берете?

– Коли почалось будівництво монастиря, тут було четверо дітей. Може, їх більше і не було б, якби не наш буковинський народ. Я об’їхав чимало країн, бачив тамтешній люд. Коли приїхав додому, сказав: якби я жив у тих країнах, я помер би з голоду зі своїми дітьми, а тут мені не дадуть пропасти. Бо своєю копійкою і своїм хлібом з нами діляться всі, хто живе на Буковині.

Були в житті монастиря і непрості часи. Щоправда, діти тут ніколи не голодували. Адже є своє господарство, пасіка, ферма. Та важкохворим малюкам щодня потрібні ліки. Якось трапилось, що назавтра уже не було жодної ампули для ін’єкцій – і жодної гривні у скарбничці. Отець Михайло стояв навколішки перед іконою Божої Матері, його щоками котилися сльози: – Матір Божа, ти покинула мене? Ти не бачиш, як я страждаю? Невже ти допустиш, щоби завтра і діти страждали від болю, який нічим втихомирити?

А коли відійшла хвиля розпачу й безнадії, він встав з колін і тихо сказав: «Прости мене, Матір Божа. Я знаю, що ти не можеш покинути мене…»

І сталося так, що ввечері з Чернівців приїхав чоловік і на тому місці, де молився отець Жар, перед образом Богоматері поклав для дітей тисячу доларів…

– Я зрозумів тоді, що Бог ніколи не залишить мене одного. Нещодавно збудували третій будинок, справжній палац. Хочу поселити тут 50 дітей, хворих на СНІД. Упевнений: ми їх вилікуємо.

Кажуть, у світі знають лише один випадок, коли дитина зцілилась повністю від цієї хвороби. Це сталось у благополучній Швеції. Ще в двох таких дітей на сьогодні знято діагноз – і ці діти проживають у Банченському монастирі! Хворих хлопчиків і дівчаток можна поселяти вже, але отцю Жару поки що їх не дають. Кажуть, закону такого немає, щоб одразу оформити 50 дітей на виховання, – потрібне рішення Верховної Ради… Ось і чекає отець Жар, коли ж дійде черга у високопосадовців до дитячих проблем.

Щоби молитва допомогла, треба вірити у зцілення, в силу духовного начала. Коли ми просто так, без віри, йдемо до церкви чи в монастир, постояли біля ікони, і кажемо – Бог не допоміг, то і Бог не радий, бо ми лише спокушаємо його. А коли людина відкриває своє серце та живе чесним і праведним життям, то така віра дає силу і здатна подолати найбільше зло.
Отець Жар

– Зараз у мене головне завдання – побудувати кожній дитині окрему квартиру, щоби вона мала можливість створити свою сім’ю і усю ту науку добра змогла передати своїм дітям та іншим людям. Ви уявляєте, на скільки в світі побільшає любові? Купуємо землю і будуємо для дітей будинки. У нас уже є перша молода сім’я.

Невипадково Бог дав цій святій людині прізвище Жар, покликавши її усе життя випромінювати любов, збирати навколо себе тих, кому холодно і незатишно. Діти отця Жара відчувають, що мають рідний дім. Це зовсім не інтернат, де кілька вихователів не можуть дати ради сотні підопічних. За кожною хворою дитиною доглядає окрема монахиня з Банченського монастиря.

–У монастирі в Боянах є 130 матушок, ми не можемо відірвати їх від дітей, – розповідає отець Жар.

– Коли я їм сказав, що хоч місяць повинні відпочити, – ніхто з них не захотів покинути малюків. Тут є велика людська таїна. Цих дітей кинули рідні. Матушки залишили заради Бога своїх батьків. І зараз їхні серця возз’єдналися. І всю ніч дитина спить спокійно й щасливо, а біля неї поруч, на підлозі, – матушка.

…Коли він з’являється на території, діти кидаються йому назустріч із криком «Тата!», «Тата!». Якось він сказав: «Коли прийде мій час і я буду відходити в інший світ, – заберіть від мене дітей, бо інакше я не зможу померти».

Вони й справді тримають його на цій землі своєю любов’ю. А він не просто допомагає дітям – увесь їхній біль пропускає крізь серце, рятуючи кожну безневинну дитячу душу. В самого десятки діагнозів, які насторожують лікарів і на які він просто не зважає. Переніс шість інфарктів і 12 операцій. Остання тривала вже кілька годин… І раптом серце зупинилось: клінічна смерть. Кожна хвилина тягнулася, мов вічність. Лише потім дізнався, що в найстрашнішу мить, коли він знаходився між життям і смертю, діти не відходили від образів. Стоячи навколішки, молилися за свого Батька, і ніхто не міг їх змусити піти з храму. Тепер він переконаний: в ту мить його врятувала всесильна дитяча Любов…

Лариса ДРАЮК, журналіст

Запис Жар серця отця ЖАРА спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Все майже по-писаному: багато радощів породжують багато печалей. З приводу «болить голівонька» не читатимемо нотацій. Дамо краще кілька порад, як пережити усе… з найменшими втратами.

Щоби уникнути похмілля

– Пийте повільно: ваш організм спалює алкоголь приблизно 30 мл на годину. Коли не змагатися на швидкість, до вашого мозку дійде менше, ніж випито.

– Добре закушуйте: їжа уповільнює всмоктування алкоголю.

– Правильно обирайте напої: найменше шкідлива… горілка, а найбільше – коньяки, бренді та усі види шампанського. Червоне вино п’ється дуже легко, але тирамін у ньому викликає вбивчий головний біль.

– Не знижайте градус: після пива та вина горілки чи коньяку випити можна, а навпаки – в жодному разі.

– Уникайте шипучих напоїв і не лише алкогольних: газована вода так само сприяє швидкому транспортуванню алкоголю. І ваш друг Печінка не встигає цьому завадити.

– Співвідносьте кількість випитого зі своєю вагою. За дуже рідким виключенням людина вагою 50 кг не виграє змагання на випите зі 100-кілограмовим суперником!

– Активоване вугілля – до вечірки, «Алка-Зельцер» – перед сном.

Лікує тільки час

Але пережити його треба. Ось кілька порад, як зняти найбільш неприємні симптоми похмілля:

– Пийте фруктові соки. Фруктоза допомагає організмові спалювати алкоголь.

– Їжте сухе печиво (крекери) й мед. Мед – концентроване джерело фруктози.

– Прийміть знеболювальне: аспірин, ацетамінофен, ібупрофен – але нічого сильнодійного!

– Жуйте… кору. Кора верби – природна альтернатива знеболювальним засобам. Ковтати її не треба.

– Випийте бульйону: він допоможе відновити втрачені кухарську сіль та калій (ось чому п’яниць тягне до розсолу!)

– Відновлюйте запаси води: алкоголь зв’язує воду у клітинах.

– Вітаміни комплексу В допоможуть скоротити термін похмілля.

– Їжте солодке: вуглеводи відновлять вміст амінокислот у вашій крові.

– Випийте дві чашки міцної кави, але не більше, щоби не додати ще й кавове збудження.

– Поїжте як слід: якщо, звичайно, витримаєте це. Але легеньке, нежирне і не смажене.

Микола ЯРОСЛАВСЬКИЙ,«Версії»

Ваш друг-телевізор

Лірично налаштовані жінки мріють провести новорічну ніч удома, в романтичній обстановці, наодинці з коханим чоловіком. Цей варіант має безперечні плюси: ви можете приготувати страви на його і власний смак, вразити коханого відверто еротичним вбранням. А романтична вечеря може плавно перейти у вишукану ніч… На жаль, сценарій може закінчитися мирним хропінням перед телевізором. Аби цього уникнути, на романтичній вечері страви не повинні бути надто поживними. Добре сплануйте вечір, щоби змусити коханого забути про телевізор. Лише одне застереження: усі ваші «заходи» повинні виглядати експромтом.

Подалі від естради

В ресторані вам не доведеться думати про вечерю та розваги: кожний такий заклад готує власну програму й не дасть вам нудьгувати. Але будьте готові й до того, що довколишній шум може вас втомити, а випадкове запрошення на танець від кавалера за сусіднім столиком – призвести до ревнощів. Ресторан краще обрати якомога ближче від вашої домівки і заздалегідь замовити столик подалі від естради. Намагайтеся не перевантажуватися стравами та напоями, побільше танцювати і частіше освіжатися мінеральною водою…

Екзотика на… валізах

Новорічна поїздка на іноземний курорт – заманлива перспектива. Але тут треба зауважити, що наше новорічне свято у багатьох країнах – цілком пересічна подія: виконання гімну та бій годинника на башті не передбачаються. Тож, обираючи країну для такої поїздки, заздалегідь познайомтеся з її традиціями та кухнею: занадто екзотичні страви можуть подіяти на організм непередбачувано. Не призначайте виліт на 30 чи 31 грудня: ризикуєте зустріти Новий рік у літаку чи в аеропорту на валізах.

Ялинка в лісі

Коли ж ви дуже прив’язані до рідного краю і вирішили відсвяткувати Новий рік «на природі» – то неодмінні атрибути такого свята: танці довкола живої ялинки, хлопавки та феєрверки, гра у сніжки і решта розваг – безперечно, вагомі аргументи на користь такої ідеї. Хоча ви будете позбавлені змоги продемонструвати шикарний макіяж і розкішне вбрання! В цьому варіанті вам треба заздалегідь продумати кількість спальних місць, аби комусь не довелося заночувати просто під ялинкою. Коли святковий стіл організуєте спільними зусиллями кількох пар, то розподіліть страви між собою і привозьте вже готовими, бо на дачі, як правило, важко займатися кулінарними вишуками.

Лідія КОСТИНСЬКА, порадниця «Версій»

Запис Новий рік: гарний настрій – кризовий лікар спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Не стріляйте в прокурора Випив – спи вдома Джигіти на трасі І джигітки Крадіжки на всі смаки

Не стріляйте в прокурора або Дорослі розваги у Карлсона

На одному з центральних телеканалів пройшло повідомлення про те, що «в місцевому ресторані у Чернівцях спіробітник прокуратури поранив 18-річного юнака». Що насправді сталося в дитячому кафе на Південно-Кільцевій? Хто кого поранив у сутичці?

У дитячому кафе «Карлсон» на Південно-Кільцевій паралельно святкували дві компанії. У дитячому залі день народження сина відзначав спіробітник прокуратури, в дорослому засідала молодіжна компанія, кількість якої офіційні повідомлення називають конкретно – 22 особи. На дитячому святі гралися й співали, на дорослому конкретно вживали спиртні напої. Мабуть, доросла компанія вирішила згадати своє не надто давнє дитинство, бо у повному складі вломилася до дитячого залу.
Господар дитячого свята, він же співобітник прокуратури, запропонував нетверезій молоді покинути приміщення. Це здалося новоприбулим образливим і четверо молодиків накинулися на нього з кулаками. Працівник правоохоронної системи цілком законно мав при собі зброю травматичної дії і зробив два попереджувальних постріли у повітря. Нападники відібрали в нього зброю.
На виклик працівників кафе приїхала міліція і припинила бійку. Побитого прокурора з численними забоями і струсом головного мозку доправили до лікарні швидкої допомоги. Експертиза показала, що спиртного він у той день не вживав.
Нападникам інкримінується хуліганство, вчинене групою осіб із супротивом представнику влади. Це нічого, що працівник прокуратури був не «при виконанні», бо стаття передбачає й супротив іншим особам, які припиняють хуліганські дії.
За матеріалами Генеральної прокуратури України

Випив – спи вдома

У Валя Кузьмін Глибоцького району 23-річний житель Станівців на «ВАЗ-21015» наїхав на 65-річного чоловіка з Герцаївського району, який лежав на проїжджій частині дороги і помер від отриманих травм.

Джигіти на трасі…

25-річний мешканець Драниці Новоселицького району на власному «Вольво» врізався в дерево. Це коштувало життя йому та його 36-річному пасажиру.
У Кадубівцях зіткнулися «Опель-Кадет» 24-річного чернівчанина і «ГАЗ-53» 52-річного жителя Кострижівки. Три пасажирки «Опеля» 18, 48 та 71 років з численними травмами доправлені до Заставнівської ЦРЛ.
48-річний житель Розток на Путильщині на «ВАЗ-2104» наїхав на 53-річного жителя Усть-Путили. З переломом ноги той доставлений до Путильської ЦРЛ.

…І джигітки

У Боянах 28-річна чернівчанка на «Дачії» виїхала на смугу зустрічного руху і зіткнулася з «Мерседес-Бенц» 23-річної жительки Черленівки. Останню з вивихом стегна доставили до Новоселицької ЦРЛ.
На автодорозі Данківці -Сокиряни 35-річна жителька Бузовиці спрямувала свій «Фіат» просто у дерево. З переломом ноги її госпіталізували у Кельменецькій ЦРЛ.

Крадіжки на всі смаки

29-річний чернівчанин, відпочиваючи в барі, втратив пильність і залишився без мобілки вартістю 2000 грн. Співробітники обласного карного розшуку затримали за скоєне 22-річного жителя обласного центру. Вилучено речові докази.
До будинку 32-річного глибочанина заліз невідомий і викрав телевізор, тюнер від супутникової антени і годинник на загальну суму 780 гривень. Затримано 27-річного місцевого жителя.
Схожий випадок трапився у Чорториї Кіцманського району, де з оселі 37-річної сельчанки викрадено 2 телевізори та комп’ютер на загальну суму 7000 грн. «Автори» крадіжки – 19-річний та 30-річний односельчани потерпілої.

Запис Кримінал спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Два в одному: Сонце й Місяць випробують нас спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Найкоротша ніч була найгарячішою спершу з'явиться на Медіа-Версії.