Тепер громадянин матиме більше інформації, а відтак і вибір – ризикувати і їхати з неліцензованим перевізником або ж шукати іншого. Це зауважив керівник департаменту Міністерства інфраструктури України Віктор Сасін у ефірі проекту «Злий дім» на телеканалі ZIK.

Посадовець нагадав, що минулого року Міністерство інфраструктури запустило онлайн-сервіс «Електронний кабінет перевізника». Він пояснив, як будь-який пасажир може застосувати цю послугу на практиці в реальному житті.

«Я приходжу на автостанцію і хочу дізнатися, чи має ліцензію відповідний перевізник. Тепер я можу просто перевірити цю інформацію в «Електронному кабінеті перевізника», достатньо мати лише гаджет із підключенням до інтернету та знати номер транспортного засобу», – пояснив Віктор Сасін.

Також він запевнив, що Міністерство планує запустити більше подібних сервісів, що дозволить зробити перевезення максимально прозорими і безпечними.

«Приблизно за два тижні ми запустимо онлайн-реєстр із картою маршрутів по всій Україні, де буде видно як українських, так і міжнародних перевізників. Тепер громадянин матиме більше інформації, а відтак і вибір – ризикувати і їхати з неліцензованим перевізником або ж шукати іншого», – зауважив Віктор Сасін. 

Запис Як миттєво перевірити, чи ліцензований перевізник спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Фахівці Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області під час ревізії в Глибоцькій селищній раді виявили за 2016-2018 роки фінансові порушення на загальну суму 581,5 тис. грн.

Зокрема, виявлено завищення вартості та обсягів оплачених рембудробіт на об’єктах соцпризначення на 460,6 тис. гривень. 87,8 тис.грн з загального фонду пішло на видатки, що мали оплачуватися зі спеціального фонду. Недоотримано 33,1 тис. гривень доходів бюджету. В ході ревізії відшкодовано 282,9 тис. гривень. Двох осіб притягнули до адміністративної відповідальності, матеріали ревізії передано до правоохоронних органів.

Запис Аудитори «нарили» у Глибоцькій селищній раді порушень майже на 600 тис. гривень спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У позаминулому числі «Версій» (№4 від 24 січня 2019-го) оприлюднений скандальний матеріал про незаконну діяльність директора НПП «Черемоський». У його основу лягло письмове звернення мешканців Путильщині.

Як  повідомила прес-служба прокуратури Чернівецької області, Кіцманська місцева прокуратура ініціювала перевірку фактів незаконної діяльності директора НПП «Черемоський», що наводилися у статті «Горяни хочуть, щоб їх почули».

31 січня до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 364 КК України (зловживання владою чи службовим становищем) внесені відповідні відомості. Досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні здійснює Путильське відділення поліції під процесуальним керівництвом Кіцманської місцевої прокуратури.

Дуже приємно, що між правоохоронцями і працівниками ЗМІ налагоджуються стосунки, які йдуть на користь суспільству. Бо досі вони одне одного не чули. Тож сподіваємося, що це, по-перше, не пов’язано з президентськими виборами, а, по-друге, досудове розслідування все ж таки завершиться судовим вироком. Оскільки безкарність чиновників уже дістала українців…

Редакційний колектив

Запис Незаконну діяльність  директора НПП «Черемоський», про яку писали «Версії», перевіряють правоохоронці спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Заступник міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич наголосив, що у перспективі Міносвіти хоче, щоб наукові роботи перевіряли не лише технічно на текстові запозичення, а й на плагіат наукових ідей.

Про це повідомляє прес-служба МОН.

“Сьогодні всі університети та наукові установи в Україні мають можливість підписати угоди з компаніями, що надають послуги перевірки тексту на наявність запозичених частин тексту, і забезпечити своїм аспірантам та докторантам перевірку дисертаційних робіт на плагіат. Також група експертів розробила широкі рекомендації, які можуть бути використані як модулі для навчання, як основа спецкурсів з академічного письма. І зараз ми дискутуємо на тему, як перейти на інший рівень відстежування академічної доброчесності — на рівень глибшого аналізу наукового змісту роботи. Однак боротьба з плагіатом наукових ідей мусить бути справою широкої наукової громадськості, і МОН чи жоден інший орган ніколи не зможе робити це самостійно”, — зазначив Рашкевич.

У МОН відзначили, що в Україні оголошено про старт акції “СтопПлагіат”. Наразі до акції вже доєдналися понад 20 закладів вищої освіти України.

Нагадаємо, Міністерство освіти і науки України підписало меморандум з компанією Plagiat.pl,  що дасть можливість українським вишам протягом п’яти років безоплатно використовувати сучасну систему для виявлення плагіату.

Запис У МОН перевірятимуть наукові роботи на плагіат ідей спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Голова Чернівецької облдержадміністрації Олександр Фищук розповів про ситуацію, що склалася довкола урядової перевірки ОДА. Та найперше він повідомив, що на посаді голови у нелегкий для держави час його зусилля були спрямовані на забезпечення політичної, соціальної та економічної стабільності в одному зі складних регіонів України. Олександр Фищук нагадав, що область за рейтинговими показниками Кабіміну протягом останніх трьох років посідала 3-5 місця серед областей України.

«Особисто я наполягав на перевірці Урядом стану виконавської дисципліни у Чернівецькій ОДА та окремих районних державних адміністраціях, – зауважив керівник виконавчої влади краю. – Бо такі перевірки не проводилися в нас понад 10 років, і ми сподівалися на практичну й методичну допомогу кваліфікованих фахівців Кабміну, міністерств і відомств, що мало стати стимулом для покращення державної діяльності та прийняття ефективних управлінських рішень. Однак, як з’ясвалося, перевірка була цілеспрямовано упередженою та мала на меті лише одне – дискредитувати голову ОДА», – сказав Олександр Фищук. – Результати перевірки, незважаючи на наші обґрунтовані пояснення і готовність у короткі терміни виправити порушення та недоліки, були покладені в основу дисциплінарного провадження».

Фищук висловив припущення, що керівник робочої групи Кабімну С. Дехтяренко, який підпадав під люстрацію, але не пройшов її, свідомо ввів Прем’єр-міністра в оману та необґрунтовано вніс пропозицію щодо проведення дисциплінарного провадження стосовно голови Чернівецької ОДА. На думку голови, це дало можливість деструктивним силам ще раз зробити спробу дискредитації політики Президента та Уряду України, розхитати суспільний спокій у регіоні.

Олександр Фищук навів кілька прикладів упередженості перевіряючих. Так, одним із суттєвих порушень визнали той факт, що «Обласну комісію з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій, соціальних виплат та орендної плати за земельні і майнові паї», рішення про яку, до речі, було підписане попередниками, очолив перший заступник голови ОДА. А Кабмін вимагав, щоби це був голова. «На тлі того, що ОДА фактично ліквідувала заборгованість із виплати заробітної плати, бо залишок на час перевірки склав 70 тис. грн, а в інших областях – це сотні мільйонів гривень, такий висновок комісії є, принаймні, некоректним. Та й інші порушення такого ж порядку», – наголосив О. Фищук.

Голова Чернівецької облдержадміністрації категорично не погоджується із викладеними в доповідній записці висновками та висновками дисциплінарної комісії, адже жодне розпорядження не було оскаржене до суду і щодо жодного із них не було скарг до правоохоронних чи державних органів.

Ставилося питання і про гроші від митного експерименту, які ОДА поклала на депозит. «Це було взимку, коли дороги, як відомо, не ремонтуються. Та завдяки відсоткам від цих грошей ми придбали для кардіодиспансеру сучасний ангіограф і вже позавчора завдяки цьому обладнанню було врятовано два людських життя. В онкодиспансері через місяць запрацює променевий апарат точкового опромінення, який ми теж купили за 11 млн грн,  отриманих з відсотків. Переконаний, що ми діяли правильно», – сказав голова ОДА.

Прес-служба ОДА    

 Від редакції: Під час прес-конференції журналіст Захар Подкидишев  запитав Фищука, чи не здається йому, шо ситуація з перевіркою склалася не випадково і що за цим усім стоїть нардеп Максим Бурбак? Чинний губернатор, як завжди, проявив толерантність, заявивши, що все таємне колись стане явним і всі про все колись нарешті дізнаються.

Запис Олександр Фищук про урядову перевірку та інші нагальні питання спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Таким є висновок управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області після завершення ревізії щодо формування та використання коштів Чернівецькою  облдержадміністрацією від надходжень, що мають цільове призначення за період від 1 серпня 2015 року по 30 червня 2018 року, зокрема коштів так званого «митного експерименту».

Перевірка була ініційована  зверненням депутата обласної ради, начальника Чернівецької митниці ДФС Миколи Салагора. В акті ревізії від 16.07.18 (№08-39/18) вказується, зокрема, що порушення не встановлені по жодній перевіреній позиції.

Натомість завдяки використанню банківського депозиту (читай – відсотків), протягом 2016-2017 років та І півріччя 2018 року до загального фонду обласного бюджету за розміщення тимчасово вільних коштів надійшло в загальній сумі майже 61 млн грн., з яких у 2016 році – понад 23 млн. грн., 2017-го – понад 31 млн. грн. і протягом І півріччя 2018 року 6,3 млн. грн.

Висновки ревізії, зазначається в акті, підтверджують попередню позицію обласної державної адміністрації щодо ефективного та цільового управління бюджетними коштами, що дало змогу вирішити низку нагальних проблем. Зокрема придбано найнеобхідніше медичне обладнання для обласного діагностичного центру, лікарні швидкої медичної допомоги і обласної клінічної лікарні  на 9,3 млн. грн, здійснено перезарядку гамматерапевтичного апарату в онкодиспансері за 6,3 млн. грн, відремонтовано приміщення Госпіталю інвалідів війни, обласних психіатричної та дитячої лікарень із застосуванням енергозберігаючих технологій на суму 3,6 млн. грн., забезпечено співфінансування придбання ангіографічного обладнання обласним кардіологічним диспансером на 11,4 млн. грн., збільшено обсяг коштів на лікування хворих методом гемодіалізу на 4,5 млн. грн., придбано апарат для дуплексного сканування транскраніальних судин та магістральних судин кінцівок для обласного діагностичного центру на 2 млн. грн., проведено капітальні ремонти в медичних закладах на суму 2,1 млн. грн., придбано медикаменти, хімреактиви, продукти харчування та здійснено інші заходи в медичній галузі на суму 10,9 млн. грн.

Обласна державна адміністрація ефективно і раціонально використовує кошти на потреби буковинців, не зважаючи на спроби окремих громадян розхитати ситуацію в нашому краї.

Прес-служба ОДА

Запис ДЕРЖАУДИТСЛУЖБА: З ФІНАНСОВОЮ ДИСЦИПЛІНОЮ В ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ ВСЕ ГАРАЗД спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Після масового отруєння у дитячому таборі на Донеччині виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун анонсувала частіші перевірки літніх таборів.

Запис Уляна СУПРУН анонсує перевірки дитячих таборів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Із 4 квітня в Україні почне діяти нова процедура перевірки якості продуктів. Про особливості нововведення Gazeta.ua розповів Олексій Дорошенко, гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж.

СУТЬ ЗАКОНУ

Підприємства, бійні, магазини й торгові точки регулярно перевірятимуть працівники Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту прав споживачів. Закон встановить чіткі і прозорі процедури перевірок. Це дозволить звести до мінімуму корупційні ризики і сприятиме розвитку чесної конкуренції.

Кожен другий продукт, який купуємо, виробляють неякісно та із порушенням технології, говорить Олексій Дорошенко

ДЛЯ ЧОГО ЙОГО ПРИЙНЯЛИ, ЧИЯ ВИМОГА І ПОТРЕБА

Кожен другий продукт, який купуємо, виробляють неякісно та із порушенням технології. Цей закон розробили і прийняли відповідно до вимог асоціації України та ЄС. Щоб контроль повернувся, були зацікавлені – Держпродспоживслужба, міністерство агропромислового комплексу, міністерство економічного розвитку, міжнародного співробітництва, Кабмін та Асоціація постачальників торговельних мереж.

ЯК БУЛО РАНІШЕ

До 2014 року контроль якості продуктів та захисту прав споживачів здійснювала держава та громадські організації. Для деяких підприємств ДСТУ був орієнтиром, інші – розробляли технічні умови індивідуально. Державні органи, які займалися контролем якості, ліквідували. Вони були корупційними. На їх місці утворився вакуум. Через рік з’явилася Держпродспоживслужба, якій передали обов’язки за контролем якості продуктів. Водночас достатніх повноважень та грошей для цього не надали. 
Умовно передбачалося, що має бути якісна і безпечна продукція. Якщо щось ставалося, то могли прийти і попросити документацію, але підприємство мало право їх не давати. Діяв мораторій на перевірку бізнесу. На ринку була повна анархія.

Олексій Дорошенко: “Інспектори перевірятимуть підприємства із розбирання й обвалювання м’яса, судна, що займаються рибопродуктами”

РОБОТА ІНСПЕКТОРІВ

Інспектори в кожному регіоні можуть приходити в магазини, купувати зразки, які відправлятимуть у лабораторію на експертизу. Перевірятимуть підприємства й торгові точки, які можуть нести ризик для життя і здоров’я людей. Інспектуватимуть підприємства із розбирання й обвалювання м’яса, судна, що займаються рибопродуктами. Продукти, які ввозять у країну, перевірятимуть на кордоні.
Найпоширеніше порушення — це не зазначений, або неправильно написаний склад продукту на упаковці. Пишуть одне, а кладуть зовсім інші складники. Якщо інспекція знайде розбіжності, виробника покарають.

ШТРАФИ

Інспектори можуть накласти штраф до 70 тис. грн, конфіскувати продукцію чи тимчасово припинити роботу підприємства.

Кожен громадянин тепер може подати скаргу до Держпродспоживслужби на неякісну продукцію, зазначає експерт Олексій Дорошенко

ПЕРЕВАГИ ДЛЯ ЛЮДЕЙ

Продукти харчування ставатимуть кращої якості. Кожен громадянин тепер може подати скаргу до Держпродспоживслужби на неякісну продукцію. Інспектори проведуть перевірку, у разі виявленого порушення – виробника покарають.

ПЕРЕВАГИ ДЛЯ ДЕРЖАВИ

Маємо звикнути виробляти і продавати на внутрішньому ринку продукцію, яка відповідатиме стандартам якості. Тоді легше буде конкурувати на зовнішніх ринках. Зараз лише одиниці українських виробників можуть мати таку впевненість у своїй продукції.

ПРОГАЛИНИ В ЗАКОНІ

До інспекцій, які будуть виїздити на підприємства, торгові точки, мають входити й члени громадських організацій. Особа не із держслужби, яка фіксуватиме дії інспекторів та хід перевірки. Це дозволить зменшити ризик підробляння результатів. 
Підприємство може оскаржити рішення інспекції через суд, якщо вкаже на порушення процедури перевірки.

Запис Жити по-новому: як в Україні перевірятимуть якість продуктів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Національний банк України (НБУ) після того, як посилив вимоги до перевіряючих банків, також скасував і норму про обов’язкові планові перевірки не рідше ніж раз на три роки банків, інших фінансових установ та операторів поштового зв’язку на дотримання валютного законодавства. Про це повідомила прес-служба НБУ.

Відповідна постанова вступає чинності 13 грудня 2017 року.
Згідно з документом, тепер перевірки НБУ буде проводити в залежності від необхідності.
Регулятор також розширив перелік джерел інформації, за результатами аналізу яких може бути призначена позапланова перевірка.
Так, підставою для перевірки може бути отримана від банків, інших фінансових установ або національного оператора поштового зв’язку інформація, яка свідчить про порушення законодавства України.

Запис Нацбанк скасував обов’язкові перевірки комерційних банків спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Яким є образ типового українського бізнесмена? Більшість, напевно, уявить такого собі діккенсівського Ебенезера Скруджа, скнару, який не зупиниться заради збагачення ні перед чим і навіть готовий відібрати цукерку в малої дитини. Звісно ж, це лише стереотип. Але в нас часто трапляються випадки, які ще більше його зміцнюють. Про один із таких і розповіла нам заступник головного лікаря обласної дитячої клінічної лікарні Наталія СКРАЩУК.

Ця історія бере початок у середині 90-х років. Саме тоді до дитячої лікарні приїхали австрійці, які взяли для перевірки воду з крану. За кілька днів працівники медзакладу отримали повідомлення, що у воді міститься ледь не вся таблиця Мендєлєєва. Лікарня погодилася закупити в австрійців водоочисну споруду і встановити її на своїй території за кошти однієї з громадських організацій.

Минув деякий час, споруда почала занепадати. Оскільки ж у лікарні не було коштів, щоби її відновити, ділянка землі, на якій розташовувалася споруда, спершу перейшла в оренду приватним особам, а пізніше – міській раді. А наприкінці минулого 2013-го року в цього клаптика землі навпроти головного корпусу з’являється новий власник – підприємець Кіяшко. Він зносить водоочисну станцію і будує на тому місці чотириповерховий бізнес-офісний центр.

Проте головна проблема не в цьому. В лікарні працює інфекційне відділення, де лікуються діти з усіма видами інфекційних недуг: від повітряно-крапельних та кишкових до особливо небезпечних, приміром, холери. І, відповідно до санітарно-епідеміологічних норм та Закону України «Про інфекційний захист населення», на території лікарні будівництво будь-яких споруд, не пов’язаних з її діяльністю, заборонене.

За словами пані Наталії, зведення цього офісного центру не тільки відібрало в лікарні частину землі, а й тягне за собою низку проблем. По-перше, під час будівництва зруйнований паркан, який перекривав доступ до інфекційного корпусу, що становить значну небезпеку не тільки для хворих дітей, а й для працівників офісних приміщень. Біля офіс-центру, тобто на території лікарні (!), фактично зроблена парковка для автотранспорту офісу. Відповідно, діти, які бігають, граються біля лікарні, можуть потрапити під колеса автівки. Ще й дихають вихлопними газами. Є ризик, що їх покусають бродячі пси, які нині легко потрапляють на територію медзакладу.

До того ж, будівельники час від часу спалювали відходи будматеріалів і чорний дим валив просто на інфекційне відділення.

– Ми просили пана Кіяшка відновити нам паркан, – обурюється пані Наталія. – Але натомість у відповідь зіштовхнулися з відвертою агресією та залякуванням. Пан Кіяшко казав, що за нами стежать, нас знімають на відео, у лікарні є його інформатори, які все про нас вивідали. За час будівництва будівельна техніка зруйнувала асфальтне покриття біля входу до лікарні, – продовжує лікар. – І через це довелося закрити головний в’їзд до корпусу для машин швидкої допомоги. Медперсонал звертався до підприємця, але знову ж таки прохання привести все до ладу підприємець проігнорував.

Але й це ще не все. На першому поверсі офіс-центру відкрили цілодобову аптеку. Пацієнти лікарні часто скаржаться на те, що ціни на ліки в ній надто завищені. До того ж їм не видається касовий чек. В ліцензії, яка висить на стіні в аптеці, не вказано її адреси, лише ім’я її власника – підприємця Кіяшка. Тож заступник головного лікаря звернулася до підприємця з питанням про те, хто насправді контролює ці лікарські засоби,  адже, як відомо, контроль за їхнім розповсюдженням перебуває під юрисдикцією держави. Натомість у відповідь почула: «Це не ваша справа. Ідіть геть!»

На території лікарні розташована також одна державна аптека, яка продавала ліки важкохворим без попередньої оплати. Та останнім часом цей аптечний пункт почав занепадати. Уже протягом місяця туди не завозять нові ліки. А персонал не отримує заробітної плати. Пані Скращук вбачає в цьому також нечисту руку підприємця Кіяшка. І, мабуть, справедливо.

Не знаючи, як полюбовно вирішити цей конфлікт, працівники лікарні зверталися до прокуратури. Працівники прокуратури проводили перевірку, але до жодних дій не вдалися.

«Я розумію, що є люди, які мають великі гроші і можуть все купити, – каже Наталія Скращук. – Я не знаю, яким чином пан Кіяшко отримав права на цю ділянку землі, та я не бажаю йому нічого поганого. Я просто хочу, щоби він бодай поважав нас і не заважав роботі лікарні. Саме тому я й звертаюся до влади. Бо якщо мовчатимемо, то ніколи не подолаємо корупційну систему».

Дійсно, бізнесмену рівня пана Кіяшка не потрібно жодних зусиль, щоби відібрати ділянку землі в дитячої лікарні. Дарма, що там лікуються діти з усієї області. Адже з їхніх батьків можна здерти гроші, перепродаючи ліки за завищеними цінами. Це ж так само просто, як забрати цукерку в малої дитини, але ще огидніше. Переінакшуючи відомий рекламний слоган, девіз наших бізнесменів вочевидь, звучати так: «Моральність – ніщо,  бабло – наше всьо!».

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис Як чернівецький Скрудж відібрав землю у дитячої лікарні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Та ще більший скандал вибухнув наступного дня. Чиновники, вочевидь, усвідомивши, що припустилися не лише помилки, а й порушення чинного законодавства своїм перешкоджанням журналістській діяльності, скликали термінову прес-конференцію для тих, кого напередодні виставили. Та замість вибачень, які все-таки спробував висловити представник комісії від АП, перший заступник голови ОДА Георгій Галиць у присутності перевіряючого почав відверто паплюжити запрошених, не шкодуючи «епітетів». Цього разу журналісти самі покинули чиновників.

Чому журналістам було важливо бути присутніми на зустрічі з підприємцями, а не просто отримати коментарі пізніше? Тому що читач і глядач має право дізнаватися інформацію з першоджерел, а не прикрашену чи просто інтерпретовану на свій лад владою чи бізнесом. Нарада з підприємцями не була закритою, жодних рішень про це не приймалося, зустріч проходила у приміщенні суб’єкту владних повноважень, які згідно з п.2 ст. 25 Закону України «Про інформацію» журналіст має право безперешкодно відвідувати, як і відкриті заходи, що ними проводяться. Тож коли влада хотіла провести зустріч без свідків – значить, їй було що приховувати. З’явилися чутки, що на зустрічі йшлося не лише про бізнес. Але це тільки чутки, яких журналісти не можуть уже перевірити, оскільки їх не допустили на засідання.

Чому журналісти прийняли запрошення на прес-конференцію від влади наступного дня? Лише тому, що завдання журналіста – добути інформацію. Навіть не зважаючи на амбіції.

Прикро, що на присутності журналістів не наполягли учасники події – підприємці.  Дехто навіть навпаки – жестами підганяв до виходу. Вони по-різному пояснювали потім свою позицію. Одні вчили представників ЗМІ, як їм треба було поводитися в цій ситуації, інші вдавали, начебто не зрозуміли, що відбувається, треті у приватних розмовах зізнавалися, що їм соромно, але відмовлялися давати офіційні коментарі. За будь-яких пояснень, їм усім варто нагадати слова  Мартіна Нимюллера, сказані 1943 року: «Коли нацисти прийшли за комуністами, я мовчав, оскільки не був комуністом. Коли вони прийшли за євреями, я мовчав, оскільки не був євреєм. Коли вони стали знищувати профспілки, я мовчав, оскільки не був членом профспілок. Коли вони прийнялися за католиків, я мовчав, оскільки був протестантом. Коли вони прийшли за мною, вже не було кому сказати слово на мій захист».

Журналісти жорстко відреагували на хамство влади. Незаконно виставлені з наради кореспонденти написали скарги на дії чиновників до обласної та Генеральної прокуратури. Один з буковинських народних депутатів написав звернення до глави уряду Миколи Азарова з вимогою провести службове розслідування та вжити заходів до держслужбовця. Хоча сенсу скаржитися на владу – владі не так уже й багато, адже й сам Азаров не так давно дозволив собі вигнати журналістів із засідання уряду. Щоправда, пізніше вибачився. Та й якщо буковинський посадовець саме в присутності перевіряльників дозволяв собі випади на адресу журналістів на кшталт «ваш рівень нижче плінтуса» і «ви провокатори», то значить відчував підтримку.

Тож більше надій журналісти покладають на власну активність. Ситуацію оцінив голова обласної організації Національної спілки журналістів Юрій Терон. «Нас, журналістів, оцінює читач, слухач, глядач, – сказав керівник творчої спілки в інтерв’ю сайтові molbuk.ua. – Професійне оцінювання журналістиці повинні давати фахові компетентні люди. А влада мірками «плінтуса» нехай оцінить свою роботу: що у нас з дорогами, що з зарплатами, з робочими місцями. Наш обов’язок говорити людям правду, а не прислуговуватися владі. Такі висловлювання чиновника свідчать лише про рівень його культури».

Цього ж тижня в Чернівцях утворена міжредакційна первинна організація Незалежної медіа-профспілки України, яку очолив відомий в краї журналіст Вадим Пелех. ЗМІ мають намір покласти край хамству влади, як це вже було 2002 року, коли саме журналісти домоглися звільнення тодішнього голови ОДА Теофіла Бауера.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Свобода слова по-чернівецьки – це хамство влади спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Пальмова олія, фосфати, модифікований крохмаль, метилцелюлоза, стабілізатор-емульгатор… Перелік загадкових термінів можна продовжувати. Усе це – покращувачі смаку, харчові добавки, згущувачі, стабілізатори й різноманітні замінники. Виробники додають їх у продукти з однією метою – знизити собівартість продукції. Харчі з такими добавками обходяться виробникам на 20%, а то й на 50% дешевше. Тому й не дивно, що у нашій ковбасі нині немає ні грама м’яса, а у молоці – ні краплі молока.

Про те, що ж ми їмо насправді – у розмові з в. о. начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області Надією КУТИНІНОЮ.

Якість українських продуктів харчування, на жаль, не має постійного, законом установленого рівня. Часто трапляється відвертий фальсифікат – підміна компонентів більш дешевими відповідниками, які й харчами не назвеш…

Від масла й морозива краще відмовитися?

– Зразки вершкового масла та морозива отримали оцінки «погано» й «дуже погано», – каже пані Надія. – Головна причина в тому, що виробники додають до цих продуктів рослинні жири. На жаль, нині навіть ціна не є мірилом якості продукту, і про це теж варто пам’ятати споживачу при виборі тієї чи іншої продукції. На неякісний продукт так само виставляють високу ціну, тому що продавці й виробники вже знають, що одним із аргументів для споживача є ціна.

Згідно з даними дослідження, проведеними інспекцією, лідерами за вмістом фальсифікату традиційно є м’ясні та молочні продукти: ковбаса, масло, дитяче морозиво тощо.

Кор. – Тобто від морозива краще відмовитися? Але ж у спеку всі люди полюбляють рятуватися ним?

Н. К. – Принаймні, треба бути уважним. Обравши певний вид морозива, зверніть увагу і на його обгортку. На ній має бути зазначена, окрім назви, ще й маса нетто, назва та повна адреса виробника, калорійність та поживна цінність із кількістю білків, вуглеводів і жирів на 100 г продукту. Повинні зазначатися також номер партії, умови зберігання й термін придатності конкретної упаковки морозива.

При нещодавній перевірці зразків Чернівецька держінспекція знайшла у морозиві «Ескімо» під назвою «Дитяче свято» каліформи – бактерії групи кишкових паличок, цей зразок не відповідав вимогам ДСТУ. Хоча напис на обгортці стверджував, що зроблене воно за всіма держстандартами України. Виробник морозива – ПП Сидорчук, м. Рівне.

Зразок масла, який ми вибрали для перевірки, теж нас дуже подивував: Масло солодко-вершкове «Селянське», 72,6% жиру, містить рослинний жир!!! Хоча на упаковці ніде не зазначено, що це спред, а чорним по білому написано МАСЛО.

УВАГА!!! На етикетці рослинний жир може позначатися різноманітно: як пальмова, кокосова або пальмо-ядрова олія, замінник молочного жиру, жир спеціального призначення, кондитерський жир або просто жир рослинний тощо.

Раніше пальмову олію використовували тільки для виробництва маргаринів та у миловарінні й виготовленні свічок. Та не багато минуло часу, як виробники зрозуміли, що рослинний жир дуже здешевлює собівартість продукту. Тож і почали вони додавати його, де треба і не треба. Нині з рослинного жиру роблять все: спреди, маргарини, морозиво, сири, додають його до кондитерських виробів, шоколаду й майонезу.

І найдивніше:  ця перевірка була плановою і всі магазини про неї були попереджені ще за 10 днів. Але з-понад 40 відібраних зразків 29 уже перевірені. І з них 13 – не відповідають нормам. А це понад 45% неякісної продукції.

Згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» держава бере на себе оплату проведення лабораторних досліджень відібраних зразків продуктів промислових і непромислових груп. Коли ж зразки визнані неякісними, то продавець відшкодовує і вартість зразків, і проведення лабораторних досліджень. За сумлінної торгівлі підприємство жодним чином не страждає, йому все компенсують.

Характерними порушеннями в реалізації продовольчих і непродовольчих товарів є, як правило, відсутність документів, що засвідчують якість продукції, а також необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про закінчений терміну придатності товарів. Грішать виробники і неповною вагою. Тобто вони обважують покупців.

– Ковбаса, ковбаса, скільки в тобі сої???

або Хитрі технічні умови замість держстандарту

– Щодо ковбас, то вони в нас дуже різні, – розповідає Надія Кутиніна. – Ковбаси можуть бути як неякісними та ненатуральними, так і навпаки, хоча останнє трапляється рідше.

Купуючи ковбасу «Лікарську» уважно вивчайте маркування. На її упаковці обов’язково повинен стояти номер держстандарту ДСТУ 4436:2005. Він поширюється на ковбаси варені, сосиски, сардельки та м’ясні хлібці. Перелік інгредієнтів має бути коротким, а назва не повинна містити зайвих слів. Наприклад ковбаса «Лікарська люкс» буде вже виготовлена не за нормативними документами ДСТУ, а за ТУ, тобто технічними умовами.

Технічні умови створювалися для того, щоби урізноманітнити сам товар, – наголошує Надія Григорівна. – Але в нашій країні вийшло так, що їх створили, аби закласти гірші показники. От і виходить, що за ТУ в нас виготовляють неякісний товар. Тому споживачу слід бути уважним та обережним: краще обирайте продукти з ДСТУ.

Кор.: Чим найчастіше грішать виробники ковбас?

Н. К. – У зразках ковбаси, відібраних для аналізів, спостерігалася надмірна кількість білка, тобто сої, та й масова частка вологи перевищувала норму. Відповідно, у ковбасі було дуже мало  м’яса. І так практично скрізь.

А штрафи – курям на сміх

– Виробників, які продають неякісний товар, інспекція карає. Але їх це не лякає…

– Ми накладаємо на них штрафні санкції, які становлять 50% від вартості отриманої партії товару . Та продавці нині теж не дурні, вони навчилися хитрувати і завозять на точки продажу маленькі партії товару, тож штрафи їх не лякають.

Отруйні іграшки у магазині: нонсенс чи реалії?

Дитячі іграшки… Тут теж не слава Богу! При перевірці фахівці інспекції виявили в чернівецьких магазинах дитячі іграшки із формальдегідами! А це означає, що іграшка є токсичною. За вимогами нормативних документів, ця речовина не повинна перевищувати 0,1 мг/дц. куб, а їхній фактичний вміст в іграшці – 0,12 мг/дц. куб. Формальдегіди дуже погано впливають на психіку дитини та на її організм загалом.

За словами Надії Григорівни, на всі іграшки – м’які, металеві чи з полімерних матеріалів – повинна бути декларація про відповідність і висновок санітарно-гігієнічної експертизи, який засвідчує їхню якість і безпеку для здоров’я дитини.

Тому, якщо при купівлі іграшки у вас виникають певні сумніви, вам слід вимагати у продавців сертифікати і гігієнічні висновки. І обов’язково брати товарні чеки, які засвідчують факт вашої покупки, за допомоги якого ви зможете обміняти неякісний товар на якісний.

– Для того, щоби іграшка потрапила на полиці магазину, вона повинна пройти кілька експертиз: головна – санітарно-гігієнічна, де фахівці визначать та дослідять, з яких матеріалів вона зроблена, чи відповідає нормам, чи не буде шкідлива для здоров’я дитини та чи не виділяє токсичних речовин.

Для виробництва іграшок виробники повинні використовувати нешкідливі матеріали, які не містять отруйних речовин і легко чистяться та дезинфікуються.

Фарба чи лак, якими покриті дитячі іграшки, не повинні змиватися гарячою водою з милом чи розчином хлорного вапна впродовж 3-х хвилин. Міцність фарби можна перевірити також шляхом занурення іграшки у розчин хлористоводневої кислоти чи гідрокарбонату калію. 

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Продукти смерті спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Одна продавчиня спробувала коротко описати ситуацію: «Сьогодні заборонили торгувати навіть тим, у кого є всі документи. Причепилися до неправильного оброблення тушок: мовляв, свинну тушу треба подавати розрізаною на дві частини, а не на, приміром,  чотири, як зазвичай роблять продавці для зручнішого перенесення. Кажуть також, що  м’ясо доставляють транспортом, який для цього спеціально не обладнаний. А яким же транспортом, як не власною автівкою, везуть селяни на базар продавати свіжину з власноруч вирощеної худоби?»

У лабораторії ринку хотіли спочатку відправити журналіста за коментарями до адміністрації ринку, потім – до перевіряльників. Оскільки перевірка тривала в сусідній з лабораторією кімнаті, то добування інформації почали з ветеринарної міліції.

Два міліціонери з нашивками на рукавах, які свідчили, що вони представляють правоохоронну систему саме Чернівецької області, заклопотано досліджували документи і вносили дані в ноутбук. Симпатичний, але непривітний пан у цивільному, який представився Дмитром і відмовився назвати прізвище і посаду, порадив звернутися з офіційним запитом до ГУ УМВС України в Чернівецькій області. Та все ж вдалося добитися від нього, що триває перевірка ветеринарної  служби ринку – але не самого ринку. Це внутрішня перевірка, яка жодним чином не означає заборони підприємцям торгувати. Якщо хтось це забороняв – то це питання до адміністрації ринку. «Наразі триває підготовка нормативного документу за результатами сьогоднішньої перевірки, документ буде переданий в управління ветмедицини», – запевнив пан Дмитро.

Оскільки, за твердженням пана Дмитра і людей у формі, перевіряли саме лабораторію ринку,  «Версії» звернулися за коментарями до лікаря ветлабораторії (завідувачку лабораторії, яка начебто перебувала на території ринку, її співробітникам розшукати не вдалося, слухавки вона не брала). Лікар Микола Бойко повідомив, що подібні перевірки проводяться щороку. Закриття павільйонів пояснив припущенням, що в підприємців, які там торгують, не в порядку документи. Хоча як таке можливе – що підприємець без належного оформлення товару торгує в павільйоні – й гадки не має. Адже торгівлю можна розпочинати лише з довідкою від ветлабораторії про якість товару, а довідка надається після лабораторних досліджень. Останні ж проводяться після надання підприємцем інших документів, які надають право на торгівлю цим товаром. Без повного пакету документів адміністрація ринку не допускає підприємця до торгівлі. Чи допускає? – припустили «Версії» і подалися шукати адміністрацію.

В адмінбудиночку ринку всі троє дверей, на яких були таблички «Директор», «Заступник директора» і «Бухгалтерія», виявилися замкненими.

Чим завершилася перевірка ветлабораторії, яка була її мета, які насправді вимоги до продуктів, які мають продаватися на ринку, і що ми насправді купуємо – читайте в наступному числі «Версій».

Маріанна АНТОНЮК, «Версії» 

Запис Переполох на ринку «Нижній» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За результатами контрольних заходів протягом січня-вересня поточного року забезпечено усунення фінансових порушень, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів на суму 33,4 млн. гривень. За порушення законодавства з фінансових питань на винних осіб накладено 327 адміністративних штрафів, у 82 випадках застосовано відповідні фінансові санкції. З метою вирішення питання про наявність у діях посадових осіб складу кримінального злочину матеріали 64 ревізій було передано до правоохоронних органів, якими протягом цього ж періоду порушено 20 кримінальних справ. Загалом протягом 9 місяців поточного року до судів направлено 50 позовів щодо відшкодування винними особами втрат фінансових і матеріальних ресурсів на загальну суму 29 млн. гривень.

Запис КРУ виявило фінансові порушення на суму понад 70 млн. грн. спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Довідка:
За даними представництва Держкомпідприємництва, в Чернівецькій області налічується майже 80 тис. представників малого й середнього бізнесу, що становить 30% від офіційно зайнятого населення.

«Малі» проти «великих»

– Нині все частіше озвучують думку про те, що малий бізнес – це спосіб заробляти мільйони «в тіні», будувати котеджі і купувати дорогі авта, сплачуючи копійки. Як Ви ставитеся до такого твердження?

– У мене зустрічне питання: чи може держава забезпечити роботою ці 30% населення, які зайняті у малому бізнесі? Люди мають роботу і зарплату, це головне. Держава не пропонує жодної альтернативи. Підприємці працюють за законом, отже, вони не злочинці. Інша річ, закон у нас такий, що його можна обійти і «паразитувати» на малому бізнесі, це правда. Але поки що держава нічого не робить, аби ліквідувати «паразитів».

– А щодо нерівномірного розподілу податкового навантаження на підприємства і малий бізнес?

– Всі знають, звідки тут «ростуть ноги»: у нашій області це Сідляр і Станкевич (Віктор Сідляр і Стелла Станкевич, директори «Машзаводу» і «Трембіти» – ред.). Не розумію, чому вони «не можуть» порівняти масштаби бізнесу. Підприємець, який торгує на «Калинці», сплачує не лише єдиний податок, а ще й ринковий збір, плату за розміщення торговельних об’єктів, а віднині ще й внески до Пенсійного фонду. За місяць «набігає» доволі солідна сума як для однієї людини, особливо, коли порівняти площу, кількість робітників і виробничі потужності «Машзаводу» і контейнера чи, скажімо, приватної майстерні. Просто великим підприємствам не потрібні конкуренти!

– Як на Вашу думку, чи повинні «єдинщики» сплачувати внески до Пенсійного фонду?

– Починати треба з того, що на момент запровадження єдиного податку держава прогавила сплату внесків і привчила людей до «шари», а тепер жорстоко «відучує». Крім того, держава «нехитра» і просто декларує нові обов’язки. Якби тільки трохи підвищили податок, не вдаючись у тонкощі, люди сприйняли би нововведення краще. Якби паралельно запровадили хоч мізерні податкові пільги, справа пішла би легше. Крім того, є підприємці-пенсіонери, які вже заробили собі на пенсію, є ті, хто ще десь офіційно працює і сплачує внески там, є інваліди. Ці категорії, на мою думку, можна звільнити від платежів.

Важливо також знати, що, коли підприємець припиняє свою діяльність, обов’язково треба зніматися з обліку у Пенсійному фонді, інакше там нарахують борги і штраф за їхню несплату. Бо часто перестають працювати, а документально це не оформляють, а потім «влітають»…

Дозвільні офіси – фікція

– Що змінилося з приходом нового керівника Держкомпідприємництва Михайла Бродського? Як Ви оцінюєте новації, які запроваджує відомство?

– Я не є великим симпатиком Бродського. Але він людина амбітна і хоче домогтися змін. Дещо він уже зробив: кількість дозволів зменшили від 227 до 91, але все одно їх залишилося надто багато. Особливо, коли врахувати їхню вартість і додати хабарі, необхідні для отримання дозволу.

Пропонують запровадити безстрокові ліцензії, тобто спочатку видається ліцензія на 5 років, а потім – безстроково. А нині ліцензії треба постійно переоформляти. Причому здати документи можна лише наступного дня після закінчення терміну дії дозволу. Поки її переоформляють, приходить перевірка і штрафує тебе за відсутність ліцензії! У нас був випадок, коли ліцензію на навчання водіїв не могли поновити півроку: у Міносвіти не було бланків…

– Чи переглядатиметься робота дозвільних офісів?

– Дозвільні офіси поки що себе не виправдали, це лише гарна ілюзія. Найперше тому, що у їхньому віданні не перебувають дозволи на будівництво і на виділення земельних ділянок. Там і далі все темно і мутно, а не прозоро. Крім того, нині запровадили так званий декларативний метод, тобто здав папери до офісу – і через 10 днів починаєш працювати, навіть коли тобі не видали ліцензії. Але коли прийде перевірка, тебе оштрафують за відсутність ліцензії, бо ти нікому не доведеш, що тобі її ще не встигли видати.

– Серед інших нововведень є проект, який скасовує обов’язкові печатки…

– Будь-яка печатка нині робиться «умільцями» за півгодини, тож реально вона ні від чого не захищає. Крім того, вивільниться час на виготовлення та ліквідацію печаток, спроститься процедура зміни керівництва, реквізитів підприємства тощо.

– Запитання, яке хвилює водіїв: чи насправді скасують техогляд?

– Могильов і Бродський вже ніби-то остаточно домовилися: техогляду не буде. Ця ідея не нова, так живе весь світ. Якщо мені дороге власне життя, я їду до автосервісу і ремонтую своє авто. Наш техогляд ні від чого не захищає: виїхав з МРЕО, потрапив до ями на дорозі – авто несправне!

– Найбільшу іронію породжує проект закону про відповідальність чиновників…

– Ідея правильна: не виконуєш своєї роботи – до побачення! Але, на мою думку, її використають для розправи з «неугодними», аніж з тими, хто дійсно не працює.

Перевірник завжди правий…

– Охарактеризуйте співпрацю Комітету з контрольними службами. Хто найбільше «дістає» підприємців?

– Чомусь думають, що податкова інспекція, але насправді це ще «квіточки». «Лідери» – МНС-ники. Пожежні норми складені так, що дотриматися їх фактично неможливо. Але, треба відзначити, пожежники стали толерантнішими. Наступні – санстанція, екологічні служби, енергонагляд, Держтехнагляд і газовики.

Фактично, вони легко можуть закрити будь-яке підприємство: немає очисних споруд, не той лічильник, немає замірів опору, несертифіковане в Україні обладнання. Вони мусять штрафувати, бо насправді немає очисних споруд (а на які гроші їх будувати?), несертифіковані станки (бо ті, що в нас є, давно застарілі), неналежна охорона праці тощо. Коли вони цього «не помітять» – це або корупція, або професійна халатність.

З іншого боку, самі підприємці, на жаль, не навчені дбати про свого споживача. Мало хто має сертифікати якості та відповідності, документи, які підтверджують походження товарів. Останнім часом управління у справах захисту прав споживачів стало суворіше до цього ставитися.

– То який вихід з цієї ситуації?

– Податкові канікули на кілька років. Якщо підприємець вкладає свій прибуток у реконструкцію і модернізацію виробництва, нехай не сплачує податки, бо інших джерел фінансування бізнес фактично не має.

– Чи співпрацюють банки з малим бізнесом? Звідки люди беруть стартовий капітал для власної справи?

– Малі підприємства в області кредитують 6 банків, і то це так звані «швидкі» кредити, які треба повертати протягом короткого терміну. Тож їх реально брати лише бізнесменам «купи-продай». Довгострокове кредитування малого бізнесу поки що призупинене через кризу. Крім того, банки зробили більш жорсткими вимоги до застави. У такій ситуації кредитування малих підприємств майже неможливе. Єдиний вихід – чекати закінчення кризи, коли відновляться транші Світового банку на розвиток малого бізнесу, як це було у докризові роки.

На кого працюють «грантоїди»?

– В області існує кілька десятків громадських організацій, але реально підприємців ніхто не захищає. Крім того, самі організації, зокрема, на Калинівському ринку, часто не можуть домовитися між собою. Що треба зробити, аби вони почали ефективно працювати?

– Почнімо з того, що безкоштовно ніхто нікого не захищає. Я поділяю усі громадські організації на 2 категорії: ті, хто отримує гроші з бюджету, і так звані «грантоїди». Регулярно з бюджету отримує гроші на навчання підприємців лише одна організація – міський центр захисту приватних підприємців і підприємств малого бізнесу, яким керує Ігор Кухарчук. Решта – «грантоїди». Теоретично вони отримують кошти за умови фінансування частки проекту власними коштами. Але всі знають, що на реально отримані від іноземців кошти проводяться поодинокі семінари, навчання чи конференції, бо гроші треба «розтягнути» на весь проект та ще й заробити на цьому. То про який захист ми говоримо?

Щодо Калинівського ринку, то формально там зареєстрований майже десяток громадських організацій підприємців, причому, більшість з них налічує аж… 2-3 особи. Частина їх перебуває в глибокій опозиції до місцевої влади, зокрема, до Федорука і Ринжука, а частина навпаки, створена за їхньою вказівкою і насправді існує лише для того, аби влада могла «кивнути» на громаду при проштовхуванні чергового непопулярного рішення.

Наприклад, коли за вказівкою уряду Тимошенко в кожній області почали створювати галузеві ради підприємців, мерія ніяк не хотіла реєструвати спілку Калинівського ринку. Коли ж «згори» Федоруку пояснили, що зареєструвати її треба, з’явилася «Спілка підприємців КХІ МТК «Калинівський ринок» на чолі з Володимиром Хотинем. Скажіть, які інтереси підприємців вони захищають, коли ця організація підтримала платні послуги на ринку, які Ринжук запровадив незаконно? І таких прикладів чимало.

Чесно кажучи, об’єднати малі підприємства в єдину спільноту, яка захищатиме інтереси бізнесу, шансів дуже мало. У чому причина? У менталітеті: кожний підприємець думає тільки за свій заводик чи ларьок, а в сусіда нехай усе завалюється. Поки кожний не усвідомить, що умови і закон для всіх бізнесменів мають бути рівні і єдині, підприємництво не підніметься.

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Запис Микола МАЛЯРЧУК: В Україні можна законно закрити будь-який бізнес спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Слідчі обласної прокуратури впродовж минулого тижня виявили збитків на 11 млн грн і запобігли незаконному використанню ще майже 20 млн.
Найбільше збитків принесло підприємство «Укрмонтажспецбуд». Йому виділяло кошти управління регіонального розвитку та інфраструктури облдержадміністрації, причому за невиконані роботи.

Як зауважив Андрій БРЮХОВИЧ, начальник слідчого відділу прокуратури, з будівництва 16 мостових переходів у Глибоцькому та Заставніському районах збитки склали на 9 млн грн.

Наразі вже й підозрюваних знайшли, йде перевірка, але під варту взяли колишнього заступника начальника обласного управління регіонального розвитку та інфраструктури Лівіу Руссу.

Управління капітального будівництва теж потрапило під гарячу руку: його посадовці зловживали службовим становищем. Протизсувні роботи у селі Чорногузи у 2008 році виконали не надто сумлінно.

Олександр КИРИК, начальник відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими прокуратури наголосив, що роботи виконані частково, збитки становлять 1 млн. 300 тис. грн.

Проти начальника управління капбудівництва Івана Дякона та заступника начальника виробничо-технічного відділу Петра Вишбовського порушено кримінальні справи.

Колеги з ТВА зацікавилися, чи дійдуть руки прокуратури до міського управління освіти, де 90% будівельних робіт виконувала фірма, якою керував напряму чи опосередковано Іван Дякон. Ще на мільйон у національній валюті знайшли збитків у одній з місцевих фірм. Слідчі кажуть, що це ще не кінець.

– Справи порушено проти службових осіб «Трансмосту», який будував міст у Маршинцях, – сказав Андрій Брюхович, начальник слідчого відділу прокуратури.

В області до відповідальності притягнуто 40 посадовців, більше половини справ направлено до суду.

За словами прес-секретаря обласного прокурора Олександра ЛЕБІДЯ, окрім цього, порушено 58 кримінальних справ, з них 28 по лінії розкрадання бюджетних коштів. 41 справа направлена до суду із обвинувальним висновком. Слідчі натякнули, що винних буде набагато більше.

Запис Нині питають за 2008-ий… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Основні порушення, які виявлялися під час роботи пришкільних таборів – порушення режиму роботи табору, правил миття посуду та дезрежиму, режиму провітрювання класних приміщень.

Окрім того, у низці перевірених закладів неякісно проводилось прибирання, незадовільний санстан приміщень, не створені умови за дотриманням дітьми особистої гігієни, порушується технологія приготування страв, не  поновлене маркування та не за призначенням використовувався інвентар для розробки продуктів, відсутні добові проби.

Запис Санстанція перевірила табори спершу з'явиться на Медіа-Версії.