або Чим виробники отруюють споживачів?..
Пальмова олія, фосфати, модифікований крохмаль, метилцелюлоза, стабілізатор-емульгатор… Перелік загадкових термінів можна продовжувати. Усе це – покращувачі смаку, харчові добавки, згущувачі, стабілізатори й різноманітні замінники. Виробники додають їх у продукти з однією метою – знизити собівартість продукції. Харчі з такими добавками обходяться виробникам на 20%, а то й на 50% дешевше. Тому й не дивно, що у нашій ковбасі нині немає ні грама м’яса, а у молоці – ні краплі молока.
Про те, що ж ми їмо насправді – у розмові з в. о. начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області Надією КУТИНІНОЮ.
Якість українських продуктів харчування, на жаль, не має постійного, законом установленого рівня. Часто трапляється відвертий фальсифікат – підміна компонентів більш дешевими відповідниками, які й харчами не назвеш…
Від масла й морозива краще відмовитися?
– Зразки вершкового масла та морозива отримали оцінки «погано» й «дуже погано», – каже пані Надія. – Головна причина в тому, що виробники додають до цих продуктів рослинні жири. На жаль, нині навіть ціна не є мірилом якості продукту, і про це теж варто пам’ятати споживачу при виборі тієї чи іншої продукції. На неякісний продукт так само виставляють високу ціну, тому що продавці й виробники вже знають, що одним із аргументів для споживача є ціна.
Згідно з даними дослідження, проведеними інспекцією, лідерами за вмістом фальсифікату традиційно є м’ясні та молочні продукти: ковбаса, масло, дитяче морозиво тощо.
Кор. – Тобто від морозива краще відмовитися? Але ж у спеку всі люди полюбляють рятуватися ним?
Н. К. – Принаймні, треба бути уважним. Обравши певний вид морозива, зверніть увагу і на його обгортку. На ній має бути зазначена, окрім назви, ще й маса нетто, назва та повна адреса виробника, калорійність та поживна цінність із кількістю білків, вуглеводів і жирів на 100 г продукту. Повинні зазначатися також номер партії, умови зберігання й термін придатності конкретної упаковки морозива.
При нещодавній перевірці зразків Чернівецька держінспекція знайшла у морозиві «Ескімо» під назвою «Дитяче свято» каліформи – бактерії групи кишкових паличок, цей зразок не відповідав вимогам ДСТУ. Хоча напис на обгортці стверджував, що зроблене воно за всіма держстандартами України. Виробник морозива – ПП Сидорчук, м. Рівне.
Зразок масла, який ми вибрали для перевірки, теж нас дуже подивував: Масло солодко-вершкове «Селянське», 72,6% жиру, містить рослинний жир!!! Хоча на упаковці ніде не зазначено, що це спред, а чорним по білому написано МАСЛО.
УВАГА!!! На етикетці рослинний жир може позначатися різноманітно: як пальмова, кокосова або пальмо-ядрова олія, замінник молочного жиру, жир спеціального призначення, кондитерський жир або просто жир рослинний тощо.
Раніше пальмову олію використовували тільки для виробництва маргаринів та у миловарінні й виготовленні свічок. Та не багато минуло часу, як виробники зрозуміли, що рослинний жир дуже здешевлює собівартість продукту. Тож і почали вони додавати його, де треба і не треба. Нині з рослинного жиру роблять все: спреди, маргарини, морозиво, сири, додають його до кондитерських виробів, шоколаду й майонезу.
І найдивніше: ця перевірка була плановою і всі магазини про неї були попереджені ще за 10 днів. Але з-понад 40 відібраних зразків 29 уже перевірені. І з них 13 – не відповідають нормам. А це понад 45% неякісної продукції.
Згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» держава бере на себе оплату проведення лабораторних досліджень відібраних зразків продуктів промислових і непромислових груп. Коли ж зразки визнані неякісними, то продавець відшкодовує і вартість зразків, і проведення лабораторних досліджень. За сумлінної торгівлі підприємство жодним чином не страждає, йому все компенсують.
Характерними порушеннями в реалізації продовольчих і непродовольчих товарів є, як правило, відсутність документів, що засвідчують якість продукції, а також необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про закінчений терміну придатності товарів. Грішать виробники і неповною вагою. Тобто вони обважують покупців.
– Ковбаса, ковбаса, скільки в тобі сої???
або Хитрі технічні умови замість держстандарту
– Щодо ковбас, то вони в нас дуже різні, – розповідає Надія Кутиніна. – Ковбаси можуть бути як неякісними та ненатуральними, так і навпаки, хоча останнє трапляється рідше.
Купуючи ковбасу «Лікарську» уважно вивчайте маркування. На її упаковці обов’язково повинен стояти номер держстандарту ДСТУ 4436:2005. Він поширюється на ковбаси варені, сосиски, сардельки та м’ясні хлібці. Перелік інгредієнтів має бути коротким, а назва не повинна містити зайвих слів. Наприклад ковбаса «Лікарська люкс» буде вже виготовлена не за нормативними документами ДСТУ, а за ТУ, тобто технічними умовами.
Технічні умови створювалися для того, щоби урізноманітнити сам товар, – наголошує Надія Григорівна. – Але в нашій країні вийшло так, що їх створили, аби закласти гірші показники. От і виходить, що за ТУ в нас виготовляють неякісний товар. Тому споживачу слід бути уважним та обережним: краще обирайте продукти з ДСТУ.
Кор.: Чим найчастіше грішать виробники ковбас?
Н. К. – У зразках ковбаси, відібраних для аналізів, спостерігалася надмірна кількість білка, тобто сої, та й масова частка вологи перевищувала норму. Відповідно, у ковбасі було дуже мало м’яса. І так практично скрізь.
А штрафи – курям на сміх
– Виробників, які продають неякісний товар, інспекція карає. Але їх це не лякає…
– Ми накладаємо на них штрафні санкції, які становлять 50% від вартості отриманої партії товару . Та продавці нині теж не дурні, вони навчилися хитрувати і завозять на точки продажу маленькі партії товару, тож штрафи їх не лякають.
Отруйні іграшки у магазині: нонсенс чи реалії?
Дитячі іграшки… Тут теж не слава Богу! При перевірці фахівці інспекції виявили в чернівецьких магазинах дитячі іграшки із формальдегідами! А це означає, що іграшка є токсичною. За вимогами нормативних документів, ця речовина не повинна перевищувати 0,1 мг/дц. куб, а їхній фактичний вміст в іграшці – 0,12 мг/дц. куб. Формальдегіди дуже погано впливають на психіку дитини та на її організм загалом.
За словами Надії Григорівни, на всі іграшки – м’які, металеві чи з полімерних матеріалів – повинна бути декларація про відповідність і висновок санітарно-гігієнічної експертизи, який засвідчує їхню якість і безпеку для здоров’я дитини.
Тому, якщо при купівлі іграшки у вас виникають певні сумніви, вам слід вимагати у продавців сертифікати і гігієнічні висновки. І обов’язково брати товарні чеки, які засвідчують факт вашої покупки, за допомоги якого ви зможете обміняти неякісний товар на якісний.
– Для того, щоби іграшка потрапила на полиці магазину, вона повинна пройти кілька експертиз: головна – санітарно-гігієнічна, де фахівці визначать та дослідять, з яких матеріалів вона зроблена, чи відповідає нормам, чи не буде шкідлива для здоров’я дитини та чи не виділяє токсичних речовин.
Для виробництва іграшок виробники повинні використовувати нешкідливі матеріали, які не містять отруйних речовин і легко чистяться та дезинфікуються.
Фарба чи лак, якими покриті дитячі іграшки, не повинні змиватися гарячою водою з милом чи розчином хлорного вапна впродовж 3-х хвилин. Міцність фарби можна перевірити також шляхом занурення іграшки у розчин хлористоводневої кислоти чи гідрокарбонату калію.
Лідія КИРИЛЮК, «Версії»
