Сьогодні він не виступає, але занять музикою не припиняє. Займається нею не задля комерційної вигоди, а лише тому, що музика є невід’ємною частиною його життя.

Про те, як усе починалося

Я  – музикант-любитель, займаюся музикою з юності. Закінчив музичне училище по класу баяна. Батько був професійним музикантом, навчав у музучилищі грі на духових інструментах. Він і заохотив мене до музики. Граю на кількох  інструментах – трубі, гітарі, барабанах, клавішних. Але за фахом я – інженер-конструктор, нині займаюсь підприємницькою діяльністю. Було багато різних захоплень, окрім музики: фотографія,  радіоелектроніка, автомобілі, винаходи. Але з часом музика посіла перше місце в моєму житті.

Після смерті батька почав писати пісні. З часом виникло бажання їх виконати й записати. У мене немає особливих вокальних  даних, але з урахуванням того, що я автор-виконавець, думаю, мені пробачають деякі помилки.

Організував студію, почав розшукувати музикантів для співпраці. Врешті-решт щось почало виходити. На сьогодні випустив сім авторських альбомів, готується до виходу восьмий.

Моє музичне хобі не має комерційної мети, на замовлення нічого не пишу, все тільки від душі і за натхненням.

Про Анатолія Євдокименка та ЕМО

З Анатолієм ми навчалися водночас у текстильному технікумі. Щоправда, на різних курсах. Там ми грали в духовому оркестрі. Його керівником був Олександр Молдавер, який заохотив і мене, і Анатолія до труби. Потім ми грали з ним в ЕМО (естрадно- молодіжному оркестрі), керівником якого був Леонід Косяченко. Це був один із перших музичних колективів Чернівців, що виконував джазову музику. І ніхто нам не забороняв грати джаз, як пишуть у деяких ЗМІ. Нині важко це уявити, але наш колектив збирав свого часу переповнені зали.

Про знайомство із Софією Ротару

З Софією Ротару ми познайомилися в ЕМО. Щодо багатьох деталей її особистого життя я не в курсі, але про те, як вона починала естрадну кар’єру, знаю достеменно. В СРСР проводилися районні, міські, обласні та республіканські огляди художньої самодіяльності, на яких і знаходили таланти. Саме на одному з таких оглядів у Будинку офіцерів виступала Софія Ротару з фольклорним репертуаром. Там її помітив Леонід Косяченко, запропонував їй прийти в ЕМО і спробувати себе в якості естрадної співачки. Вона погодилася.

В її репертуарі переважали пісні румунською мовою, які, як зараз кажуть, були «злизані» з румунського радіо. Але були й дві українською – «На долині туман» і «Намалюй мені ніч».

Саме з нашого оркестру Софія почала свою естрадну кар’єру. Там вона познайомилася зі своїм чоловіком – Анатолієм Євдокименко.

Про музичні напрями та співану поезію

Музика, як і будь-яка діяльність, прагне розвитку. І в будь-якому розвитку є безвихідні напрямки. Якщо їх не спробуєш – не переконаєшся, що зайшов у глухий кут. Існують різні жанри і в них працюють різні музиканти. Наприклад, я не можу сказати, що захоплююсь рок-музикою, ставлюся до неї прохолодно. Але відчуваю глибоку пошану до цих музикантів, бо вони виконують її вживу. Свого часу я захоплювався джазом, зараз слухаю його менше, перевагу надаю ліричній пісні. Коли ж запропонував Іво Бобулу одну зі своїх пісень, той сказав: «Едуарде, так це ж шансон. Я таке не виконую». На що я відповів: «Ну який же це шансон. Це просто лірика». Хоча шансон – так шансон… Йому видніше… (посміхається)

Я не зараховую своєї творчості до конкретного жанру. Напрямок, в якому працюю,  називаю музичною поезією. Тобто, беру вірші відомих поетів нашого краю, скажімо, Тамари Севернюк, і кладу їх на музику. 2004 року з моєю композицією на вірш буковинця Георгія Шевченка Тетяна Шпорта завоювала друге місце на Всеукраїнському фестивалі сучасного романсу.

Про стан музики у Чернівцях

Чернівці – музичне місто, і не захопитися музикою в 60-70-ті було просто неможливо. Чернівці по праву вважалися кузнею музичних талантів» в Україні. Пізніше цей статус перетягнув на себе Львів, але в нього не було таких досягнень. Кількість зірок, що вийшла з Буковини, – величезна. На жаль, нині Чернівці втратили ці позиції. Ще мені дуже шкода, що ми загубили такий фестиваль як «Червона Рута». Свого часу, спілкуючись з місцевою владою, я пропонував створити в місті Всеукраїнський фестиваль ліричної пісні, який проходив би хоча б раз у два роки. По-перше, це було би вигідно і в комерційному плані, адже збільшився би потік туристів. На жаль, ніхто до мене не дослухався. Хоча не все так погано, і молоді люди беруть на себе ініціативу. Скажімо,  почали відкриватися арт-кафе, арт-паби, куди запрошують виступати музикантів з різних міст. А я з цією ідеєю ще 2002-го оббігав безліч ресторанів і розважальних закладів міста…

Про заборону джазу в СРСР

Часто в ЗМІ мусується міф про заборону джазу в СРСР. Шкода, що ця дурість багаторазово повторюється і ніхто не обтяжує себе об’єктивною оцінкою. Я почав грати джаз десь 1963 року, грали його майже на всіх танцмайданчиках, під джаз танцювали. Ніхто його не забороняв. Звучав і репертуар «Бітлз» та інших рокових колективів. Особливо не стимулювали, але й не забороняли.

Забороняла не влада, а конкретна людина в конкретному місці. На одному з тацмайданчиків, де ми виступали, директору Будинку культури не подобався шейк і, щойно починали танцювати його, він, сидячи на балконі, вмикав прожектор, направляв його на танцюючих, зупиняв музику і викликав дружинників. На всіх інших майданчиках шейк танцювали вільно. Послужливі ідіоти були завжди і будуть при будь-якій владі.

Про художню самодіяльність в СРСР

Цікаво виходить: зараз, коли начебто все загальнодоступно, яскравих виконавців і музикантів – одиниці. Таких зірок як Діма Білан (і йому подібних) я взагалі не розглядаю, сіра мишка рівня провінційного ресторану. Більшість зірок в СРСР вийшли з художньої самодіяльності, яку стимулювала держава.

Мій друг і колега, чернівецький трубач-віртуоз Агашкін (Авраам Фельдер) – із самодіяльності, у 80–ті роки за підсумками джазового фестивалю в США увійшов до десятки найкращих джазових трубачів світу. Софія Ротару і Анатолій Євдокименко теж із самодіяльності. Відома українська пісня «Червона Рута» написана автором з художньої самодіяльності і виконана самодіяльним ансамблем «Смерічка» з районного центру в Карпатах.

Художня самодіяльність заохочувалася і фінансувалася державою на кожному підприємстві, в установах, навчальних закладах. За рахунок профспілок закуповувалися музичні інструменти та апаратура. У магазинах вони були в дефіциті, але підприємства купували з баз. Щоправда, був присутній ідеологічний компонент. Але проблеми в цьому, як правило, не було. Все легко вирішувалося. Ми грали і співали практично все, що хотіли. Граючи в духовому оркестрі технікуму, ми переграли значну частину репертуару «Бітлз». Безумовно, щоби пробитися в лідери на оглядах, в репертуарі мала бути патріотика і фольклор. Але це не було проблемою.

З руйнуванням СРСР зруйнувалася і система художньої самодіяльності – нічого іншого не створено. Гроші вирішують усе … Чи добре це? Зараз знайти дійсно професійного музиканта чи яскравого виконавця – проблема, з якою я особисто стикався… На жаль…

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис Едуард КАЧАНОВ: Ностальгійний монолог у стилі джаз спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ця ситуація радує не сама по собі, а тому, що судова влада дала відповідь на запитання – хто для кого: Обленерго для людей чи люди для Обленерго.

Але риба гниє з голови…

Водночас ПАТ продовжує ігнорувати громаду Буковини. Чи не тому окремі його працівники, демонструючи своє ставлення до споживачів, відверто показують людям факи?

«Пошуки шляхів вдосконалення відносин підприємства-монополіста ПАТ «ЕК Чернівціобленерго» з громадою Чернівецької області» – публічне обговорення на таку тему провели цими днями 15 громадских організацій краю.

Нагадаємо, що підняті газетою «Версії» проблеми стосунків споживача і монополіста, – а у краї, як відомо, зареєстровано 12 тисяч абонентів – юридичних осіб і підприємців і 320 тисяч побутових абонентів, – стали предметом серйозної роботи Буковинського громадського об’єднання, у якому 15 громадських організацій  об’єдналися, щоби забезпечити споживачам право на якісні, доступні, прозорі послуги від підприємства-монополіста  «Чернівціобленерго». Новостворене об’єднання виникло як наслідок ущемлення  прав громадян, але воно поставило собі за мету стати стороною  діалогу з корпорацією від імені громади та в інтересах громади.

Однак не так сталося, як гадалося. Монополіст продемонстрував свою зверхність і небажання співпрацювати з громадою.  Ось реакція Обленерго на запрошення взяти участь в обговоренні проблеми:

Одразу ж виникає запитання: якщо Обленерго діє у «виключно у правовому полі», то виходить, що громада Буковини разом з її представниками – Буковинським громадським об’єднанням (БГО) перебуває поза його межами?

На думку депутата обласної ради Руслана Мельника, така відповідь Обленерго – це демонстрація зневаги до громади та плювок убік усіх його споживачів. А фраза про прозорі стосунки – насмішка.

– Напевне, у керівництва Обленерго вже виробилася хибна звичка завжди вважати себе правими. Пора, мабуть, поставити цьому край. Бо не громада існує для публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго», а воно існує для людей, – каже депутат. – Та, зрештою, така поведінка мене не дивує. Адже саме я був свідком того, яке ставлення продемонстрували рядові елелектромонтери людям. А риба, як відомо, гниє з голови…

Впливова громада – відповідальна місцева влада

Однак активісти не опускають рук. Через громадянське представництво вони домагатимуться побудови рівноправних, відкритих стосунків із «Чернівціобленерго», як би останнє не упиралося, в інтересах споживачів. До слова, громадськість знайшла підтримку Міжнародного фонду «Відродження». За допомоги його коштів Об’єднання впливатиме на складну ситуацію з електропостачанням у рамках програми «Впливова громада – відповідальна місцева влада», перемігши в конкурсі мікрогрантів, проведеному Товариством «Український Народний Дім у Чернівцях». На кошти гранту Об’єднання  інформуватиме споживачів про їхні права в стосунках з монополістом, здійснюватиме фахову експертизу угод ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго», юридичної сили та відповідності рахунків, які виставляє Обленерго, Правилам користування електроенергією (ПКЕЕ та ПКЕЕН). Об’єднання вже готує обґрунтовані пропозиції до відповідних органів влади щодо необхідності встановлення окремого тарифу для споживачів, у будинках яких відсутнє централізоване постачання гарячої води.

Як наголошує Лідія Анциперова, одна з лідерок Об’єднання, його мета  – запровадити рівноправний діалог між споживачами та надавачем послуг.

 До Буковинського громадського об’єднання увійшли: 

1. Буковинський центр виборчих технологій

2. Буковинська фундація підтримки регуляторної реформи в Україні

3. Буковинська партнерська агенція

4. Буковинські співвласники будинків

5. ГО«Вибір Буковини»

6. Громадська правозахисна організація  «На грані»

7  Громадська  правозахисна організація  «Правосвіт»

8. Громадська ініціативна група с. Тисівці Сторожинецького району

9. Депутатська група

10. ГО «Європейський Рух»

11. Кіцманська районна громадська організація роботодавців

12. Конфедерація профспілок недержавного сектору економіки

Чернівецької області

13. Обласна рада ветеранів

14. УВО «УТОС»

15. Чернівецький міський центр захисту прав підприємців

Шість  проблем, які визначили експерти

У публічних слуханнях взяли участь Чернівецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, Інспекція з питань захисту прав споживачів, департамент соціального захисту населення Чернівецької ОДА, Територіальне управління Держгірпромнагляду України в Чернівецькій області. На жаль, проігнорували публічні слухання Чернівецьке територіальне представництво національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) та інспекція Держенергонагляду в Чернівецькій  області, які безпосередньо повинні впливати на роботу Обленерго, захищаючи інтереси держави та її громадян.

Об’єднання вивчило та опрацювало в робочих групах проекту «Право на світло» різні аспекти стосунків буковинського споживача з Обленерго, поділивши їх на ті, що стосуються мешканців Чернівців та сіл, селищ і райцентрів. Окремо вивчалися проблеми підприємців області та громадян пільгових категорій. Потім на підставі узагальнення пропозицій, звернень громадян  та аналізу ситуації були сформовані шість блоків проблем, які існують у стосунках між мешканцями, підприємцями, фізичними та юридичними особами – споживачами електричної енергії, вирішення яких цілком або частково входить до компетенції ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго»:

1. НЕПРОЗОРі ПРОЦЕДУРи  ПІДКЛЮЧЕННЯ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ,  УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ, ВІДКЛЮЧЕННЯ ПІД ЧАС ДІЇ ДОГОВОРУ;

2. НЕЗРУЧНИЙ ДЛЯ СПОЖИВАЧА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ

3. Існування РИЗИКІВ  ЗДОРОВ’Ю ТА ЖИТТЮ ЛЮДЕЙ  через НЕЗАДОВІЛЬНий  ТЕХНІЧНий СТАН ЕЛЕКТРОМЕРЕЖ і ОБЛАДНАННЯ (ТРАНСФОРМАТОРИ й стовпи)

4. НЕЗАДОВІЛЬНИЙ РІВЕНЬ  КУЛЬТУРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ СПОЖИВАЧІВ

5. ВІДСУТНІСТЬ ПОВНОЇ ТА ДОСТУПНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ СПОЖИВАЧІВ

6. НЕРЕАГУВАННЯ або ФОРМАЛЬНЕ РЕАГУВАННЯ  НА ЗАПИТИ, ЗВЕРНЕННЯ та СКАРГИ СПОЖИВАЧІВ

Ексерти наголосили, що існує проблема відповідальності Обленерго перед споживачами. Натомість монопольна приватна струкутура створила собі особливі умови бізнесу, коли від усіх інших вимагає чіткого виконання обов’язків. Свої ж недоліки пояснює нестачею грошей, хоча є таким же приватним підприємством, як усі інші. Тож виходить, що закон не про Обленерго писаний. А це і є зловживанням монопольним становищем». Як відомо, саме про це йшлося минулого тижня і на Верховній Раді. Альтенативи у цій ситуації немає: або ВРУ підтримає монопопдіста, надавши йому виняткові права і закроіпивши їх законодавчо, або стане на захист рядових громадян-споживачів.

Як відомо, договір, який пропонує Обленерго клієнтам, обмежує споживання електричної енергії, бо встановлює ліміти потужності використання від 1,5 до 3 кВт. А це вже є порушенням прав споживача, бо означає, що він не може користуватися мікрохвильовкою, пральним автоматом тощо – його за це просто відключать. Саме тому Облеерго вимагає узгоджень на підключення нового холодильника, перенос розетки тощо. У даному випадку вихід – покращення транспортної мережі. Але на це Обленерго не має грошей, хоча прибутки рахує у десятках мільйонів гривень.

Певна частина озвучених експертами проблем безпосередньо перебуває в компетенції ПАТ «Чернівціобленерго», тож може бути вирішеною за умови  бажання керівництва компанії. Зокрема, це стосується не тільки перекладання обов’язків і витрат на плечі споживача (який повинен щомісячно особисто подавати звіти про використану електроенергію та здійснювати попередню оплату за послуги, які ще не надані – а це призводить до вимивання обігових коштів підприємств) але й односторонніх (з боку ПАТ «ЕК Чернівціобленерго») внесень змін до договорів. Покінчити з непрозорими  процедурами підключення та відключення споживачів від електропостачання (особливо в сільській місцевості) та вирішити гострі питання щодо відшкодувань збитків громадянам та підприємствам у разі пошкодження електроприладів, обладнання, побутової техніки через коливання напруги в електромережі або відключення споживачів від електропостачання з технічних причин ПАТ – це теж у змозі зробити Обленерго. Як і відкрити дозвільний центр, що взагалі прописане законом.

Натомість ще 2 місяці тому зникли касири в РЕМах. Відтак споживач платить банкам відсотки за переведення грошей. Одне слово, платимо за те, що… платимо.  Хоча, як зауважують експерти, ці відсотки вже закладені у тарифі на електроенергію!

– Загалом нахабство і погрози – візитна картка Обленерго, особливо ж РЕМів, – підсумувала Тамара БОРОВИК, керівник правозахисної організації «На грані».

– Зате у договорах з «Чернівціобленерго» параметри якості надання послуг просто відсутні, – зауважив аналітик Ігор Бабюк. – А на сайті ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» вартості всіх послуг не знайдете. Бо окремі з них мають, так би мовити, ціну, а вартість інших – прихована, себто не зазначена».

Зрозуміло, все це не залишиться без реакції громадськості. Від неї надійдуть листи і до Кабміну, і до Президента, і до відповідного міністерства, а також до НКРЕ та інших контрольних служб України.

«Ми переконані, що громада Буковини здатна представляти та захищати свої законні права та інтереси щодо отримання якісних, прозорих і доступних послуг у такий соціально важливій сфері, як електропостачання та інші житлово-комунальні послуги, які визначають якість життя громадян та, наразі, надаються переважно підприємствами-монополістами».

– Цими словами завершується резолюція публічних слухань, ухвалена Буковинським громадським об’єднанням.

«Версії»

Сторожинецький РЕМ пресує кординатора Буковинського громадскього об’єднання та проекту «Право на світло»

Вчора ввечері ремівці прийшли відключити від електроенергії підприємця-виробничника Руслана Мельника, депутата-мажоритарника обласної ради від Сторожинецького району, в якого немає жодної копійки заборгованості. Більше того, його переплата монополісту становить понад 2 тис. грн. Отож сьогодні п. Мельник передав усі документи, що стосуються інциденту, до місцевого відділення Антимонопольного комітету.  

Ось таким кульбітом розпочав свою діяльність на Сторожинеччині новопризначений начальник РЕМу п. Штогринець, який прийшов на зміну п. Федорову. Його, до слова, теж не та уже й давно перевели до цього району з Кельменеччини навести порядок. Та це, мабуть, йому не вдалося, оскільки за 7 останніх місяців у Сторожинецькому районі це вже третій керівник РЕМу.      

Запис Газета «Версії» виграла суд спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Коротка фотосесія і – розмова з керівником Камерного оркестру, народним артистом України Павлом ЧЕБОТОВИМ.

– Павле Миколайовичу, від попередньої публікації про скрипковий дует Чеботов-Шапко пройшов доволі значний час. Тоді Ви щойно повернулися з Турції і починався процес нового звикання до міста, до особливостей концертної діяльності, до побуту… Що змінилося відтоді?

– В особистому плані – нічого особливого. Натомість додалося концертної діяльності – і в дуеті з заслуженою артисткою України Людмилою Шапко, і з Камерним оркестром, і у співпраці з музичними колективами інших міст. А ще 2010-го Камерному оркестру присвоїли звання Академічного.

Нас з Людмилою за цей час запрошували брати участь у концерті в Посольстві України у Вільнюсі (Литва), а за деякий час – у литовському посольстві у Києві.

Гарна співпраця склалася і з Камерним оркестром Івано-Франківської обласної філармонії під керівництвом заслуженого артиста України Олега Герети. Ми грали з ними. У програмі були Вівальді, Бах, інші п’єси, серед яких завжди обов’язковим є наш Володимир Івасюк.

Загалом останнім часом значну частку в репертуарі Камерного посідають сучасні твори. До прикладу, з репертуару «Океану Ельзи», які оркестр виконував з Остапом Шутком у класичній інтерпретації. Звичайно, ми, як тепер кажуть, в іншому форматі, але це був цікавий досвід.

– Ви з успіхом виступаєте з  академічним  оркестром, але щось дуже давно не було на афішах Чернівецької обласної філармонії відомого скрипкового дуету народного артиста Павла Чеботова та заслуженої артистки Людмили Шапко…

– Так, доводиться їздити з концертами до інших міст. Приміром, коли наш дует брав участь у музичному фестивалі «Прикарпатська весна» в Івано-Франківську, ми грали  другого дня фестивалю. Та після виступу були відгуки, що саме наш скрипковий дует мав би відкривати фестиваль…

…А вдома ми давно вже не грали: не кличуть, не запрошують… Звертався до керівництва філармонії з різними пропозиціями: можна зробити і такий концерт, і такий… Відновити, скажімо, квартет «Консонанс», який грав старовинну музику. Є можливість запрошувати видатних солістів на наші виступи… Та на всі пропозиції отримуємо стандартну відповідь: «Немає грошей!».

Скажімо, наші виступи у Києві та Вільнюсі не мали до Чернівецької філармонії жодного стосунку!

– Для чого ж тоді Філармонія?

– Це дуже болюче питання. Не можу зрозуміти, чому в тому ж Івано-Франківську чи Хмельницькому для музикантів робиться все можливе. Там працюють на кінцевий результат. Може, тому, що там розуміють: мистецтво твориться на сцені. Уся справа – у ставленні до артистів. Маленька, але красномовна деталь: концерти в Івано-Франківську через Інтернет транслюються он-лайн на моніторах трьох найближчих до Філармонії кафе

Концерти в Івано-Франківській філармонії через Інтернет транслюються он-лайн на моніторах трьох найближчих кафе.

А може, причина такого сумного стану речей полягає ще й у тому, що Чернівці не мають сучасних менеджерів, нікому організовувати концерти, кажучи по-сучасному, «розкручувати» музичні колективи. Хтось же має цим займатися, а не лише музичними абонементами для школярів.

– Що, зрештою, зводиться просто до збирання грошей з учнів у школах…

– Відверто скажу: інколи робиться від усього цього… нудно. І закрадається крамольна думка: чи не пошукати якогось більш комфортного для музиканта місця?

– Але ж робота з Камерним оркестром дає Вам і поштовх до нових музичних відкриттів?

– Мені вже доводилося щось змінювати у житті, відкривати щось у собі та в музиці. Адже щось відходить, перестає бути актуальним, виникає потяг до нового…

Головне, аби була жива творчість. Стосунки з Камерним оркестром починалися теж не надто легко. Можна сказати, з внутрішнього спротиву більшості музикантів, які звикли до певного репертуару і… певного рівня складності музичного матеріалу. І це було не просто: важко закликати до повноцінної творчості людей, які працюють у Камерному оркестрі на півставки…  Частина людей пішла, значно помінявся склад оркестру. І цей процес триває: хто витримує, той залишається. Бо це складно – занурюватися в інші пласти світової музики…

– Тобто відійти від творів хрестоматійних…

– Від репертуару епохи бароко й Моцарта – до романтизму  Гріга, Россіні, зрештою, до Чайковського, згодом музика ХХ століття – Стравінський, Шостакович… І певні зрушення вже відбулися. Окрім участі у фестивалях, ми записали вже диск із творами Гріга й Чайковського, наразі працюємо ще над одним диском…

– А нинішній концерт? Який був його задум?

– У першому відділенні ми гратимемо сюїту Е.Гріга «З часів Хольберга» і сонату №3 Дж. Россіні. Друге відділення займе «Спогад про Флоренцію» П.І.Чайковського. Це одна із найяскрвіших робіт оркестру.

– Гастролі, концерти, репетиції… Феєрична кількість музики, але це й час, і фізичне виснаження… Як ви з цим справляєтеся?

– Хтось з великих музикантів сказав: Музикант працює як вантажник. І це правда. За витратою енергії відіграний концерт порівняний хіба що із роботою вантажника. Допомагає лише те, що іншого життя я просто не уявляю. Кажуть іще, що музиканти схиблені на музиці.

Павло Чеботов: «За витратою енергії відіграний концерт порівняний хіба що із роботою вантажника».

Мені, звичайно, пощастило, що моя сім’я складається з таких же, як я, схиблених… І для нас трьох – мене, дружини, доньки – немає більшого щастя, як зібратися разом і щось зіграти!

– Цікаво, на якій скрипці ви граєте? Якщо маєте кілька скрипок, чи залежить вибір інструмента від настрою чи від твору, який виконуватимете?

– Скрипок дійсно маю кілька. Але просто так, від настрою міняти їх не можна. Це як зрада жінці. Мати хороший інструмент, коли скрипка відповідає тобі найменшими нюансами, – для музиканта справжнє щастя.

Так склалося, що за останні півтора року довелося двічі поміняти інструмент. До першої скрипки звикав дуже важко, пристосовувався, шукав з нею спільну мову, намагався стати з нею єдиним цілим. Щойно звик, прийшла ще одна – і все почалося з початку. А мені дуже хотілося привчити її до себе, сказати собі: я ще щось можу!

Скрипка – як жінка. Коли ти знайшов свою, міняти не можна – перестане звучати, помститься невдачею…

Лариса ХОМИЧ, «Версії», фото Ігоря КОНСТАНТИНЮКА

Запис Академічний камерний оркестр: висока музика на півставки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У територіальному управлінні Держгірпромнагляду у Чернівецькій області  створено спеціальну комісію з розслідування смертельного нещасного випадку, що стався 5 квітня  на підприємстві ТОВ «СО’ОК» у Хотині, – повідомляє Прес-служба теруправління.

Електромонтер з експлуатації розподільчих мереж підприємства «Хотинський РЕМ»  ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» у складі  робочої бригади оглядав  на території  вищеназваного підприємства закриту трансформаторну підстанцію та був уражений електричним струмом.

Члени бригади намагалися надати йому першу долікарську допомогу. На місце нещасного випадку було оперативно викликано бригаду швидкої медичної допомоги, яка продовжувала проводити реанімаційні заходи, проте безрезультатно. Потерпілий 1969 року народження загинув на місці.

Як повідомляє Прес-служба територіального управління Держгірпромнагляду у Чернівецькій області, комісія територіального управління з’ясовує обтавини та остаточні причини нещасного випадку.

Під час розслідування вирішено також провести позапланову перевірку організації роботи з промислової безпеки та охорони праці на Хотинському РЕМ та ТОВ «СО’ОК».

Як стало відомо редакції, нещасні випадки цього року трапилися ще з двома електромонтерами ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго». Про один із них йшлося на сесії Сторожинецької районної ради. А перед бідою на Сторожинеччині уразило струмом і паралізувало чернівецького електромонтера: в нього відняло ноги на очах у лікарки швидкої допомоги, про що вона і розповіла автору цих рядлків.

І це попри те, що, як нагадаємо, у не такій уже давній прес-конференції голови правління Обленерго п. Шекети в облдержадміністрації йшлося саме про отримання цією організацією сертифікатів з охорони праці. Більше того, підприємство настільки дбає за своїх працівників, що навіть  тичасово закривало свої пункти проплати за електроенергію в центрі Чернівців, бо, як пояснив керівник, «активний громадянин Геков затероризував касирів», а підприємству важливе психічне здоров’я членів колективу.

…Можливо, якби відповідні органи вчасно звернули увагу на численні публікації газети «Версії» стосовно аварійних стовпів, трансформаторних підстанцій та іншого обладнання Обленерго, а прокурор Сторожинецького району прийняв би депутата райради Олександра Босовича, який звернувся до нього з приводу нещасного випадку з електромонтером у їхньому районі, то подібних трагедій було б менше? Зрозуміло, що професія електромонтера належить до життєво небезпечних. Але ж ми живемо у ХХІ столітті!

Вл. інф     

Запис На Хотинщині загинув електромонтер спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Вже понад рік кіноклуб «Картон», створений спочатку у Сторожинці і лише згодом «переведений» до обласного центру, організовує покази класичних, авторських, експериментальних  та арт-хаусних  кінострічок.

Спочатку дехто проводив аналогію між «Картоном» і «Компотом». Таке порівняння недоречне, адже «Компот» (який нині вже не функціонує) спеціалізувався виключно на показі короткометражних фільмів.

Керівник клубу, який називає себе Жаном Побе, розповідає:

– Такий осередок створений задля об’єднання чернівчан, які цікавляться або займаються кіномистецтвом, а також задля доступного перегляду, обговорення та аналізу некомерційного кіно. По зміні кількох локацій постійним місцем показів обрали «Literature café», і поки що  кількість учасників залишається стабільною: 25-40 осіб.

Анонси наступних  показів можна знайти в соціальних мережах або ж на сайті групи. Стрічки вибирають або Жан Побе, або учасники групи за продуманою схемою – раніше за географічним принципом, а наразі  – філософським:

1-ий четвер місяця – Абсурд існування. Смерть як єдине незаперечне.

2-ий четвер місяця – Чоловіче/жіноче. Щастя – не найголовніше.

3-ій четвер місяця – Мистецтво заради мистецтва. Втечі і сублімація.

4-ий четвер місяця – Людина людині. Я сам, я з усіма.

«Картон» дає змогу не лише безкоштовно переглянути хоч і маловідоме, але гідне високої оцінки кіно, а й обговорити, і проаналізувати побачене. Щочетверга «картонівці» активно дискутують і діляться враженнями, розвиваючи свій смак, любов до кіномистецтва і поповнюючи знання у цій сфері.

Тим часом ті, кому набридли сіра буденність і житейські труднощі, обирають яскраві голлівудівські комедії, щоби відволіктися. Та навряд чи беззмістовна комедія може задовольнити естетичні смаки. Втім, кожний робить свій вибір.

Іванна ВОВК, «Версії»

Запис Кіноклуб «Картон» та його некомерційні фільми спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Уявіть собі продуктовий магазин.
От заходите ви до нього – ковбаси купити, а вас ввічливо запитують:
– А скільки ковбаси ви на місяць купуватимете?
– Палки чотири, – припустимо, відповісте ви. Проте наприкінці місяця прийдете за п’ятою.
– Перевищуєте ліміти, шановний, платіть удвічі більше!
Ви, звісно ж, образитесь і до цього магазину більше не ходитимете, проте, – ото клопіт! – через тиждень вас до нього відправить дружина. У тещі невдовзі день народження…
– Дві палки, будь ласка.
– Ви що, думаєте, ми тільки вам ковбасу продаємо? А як же інші люди, наприклад, ваші сусіди – ви про них подумали?! Старенькі пенсіонери – і без своєї «Лікарської» залишаться!
– То замовте ковбаси із запасом!
– А де ми її зберігатимемо? – щиро обурюється продавець. – Наш холодильник ущент заповнений!
І раптом він весело підморгує і змовницьки вам шепоче:
– Знаєте що? Хочете доброї ковбаси й багато? Купіть собі холодильник. Поставимо його тут – і з нього вам ковбасу продаватимемо. Скільки заманеться! Скажімо, по дві палки – щотижня… І не переживайте, ми вам ліміти підвищимо!
Чи ходили б ви до такого магазину? Сторожинецькі підприємці – змушені ходити. Ніде подітися: магазин – лише один, і ім’я йому – Обленерго. Замість ковбаси там – електрика. Замість холодильників – трансформатори…

А якщо у вас свій магазин? Продуктовий. Як, наприклад, у приватного підприємця Василя Любимського. І раптом сторожинецький РЕМ відключає його від електроенергії. Безпідставно і без попередження, – стверджує підприємець. Нібито через невиконання договірних умов…

– Буду звертатися до суду! – Василь Любимський стверджує, що працівники РЕМу безпідставно та без попередження відключили його продуктовий магазин від електроенергії.

– У мене є заява від жителів села Чудей, які скаржаться, що через магазин Любимського у них погане світло, – коментує ситуацію начальник сторожинецького РЕМу Віталій Федоров. – Я підприємця у приватній розмові попередив: постав на підстанції конвенційний апарат, який відповідає технічним вимогам! У Любимського технічні умови на 5 кіловат. Ми заміряли струмовими «кліщами» фази – він бере не 5, а 30 ампер!

– Коли я звернувся до начальника РЕМу, щоби він пояснив мені, які договірні умови я не виконав – він сказав, що в мене перевищена максимальна потужність, – відповідає Василь Любимський. – Проте я попросив, щоби мені показали, звідки ці дані, де вони є? Він каже – в договорі. В договорі ж нічого не було знайдено! У мене є документ про видачу ліміту електроенергії. Він складає в мене 3600 кіловат на місяць. Я в нього повністю «вписуюсь»!

Якщо образно, то обленерго погоджується продавати підприємцю щомісяця вантажівку ковбаси. Проте монополісту кортить, щоби до нього за кожною невеличкою ковбаскою бігали окремо! Хочете одразу ящик? Придбай нам вантажне таксі! Тобто, постав РЕМу свій трансформатор.

Пан Василь каже, що перед відключенням до нього приходили з перевіркою РЕМівці і вимагали встановити автоматичний вимикач – до 31 січня.

– А 29-го – мене відключили! Вони порушили свою ж вимогу! За законом, навіть якби вони і знайшли б у мене якесь порушення, мали би виставити припис. Якби я його не виконав – тоді попередження про часткове чи повне відключення від енергопостачання. Тобто, на виконання припису я мав би 10 днів!

– Пан Любимський, замість того, щоби віддати 30 ампер населенню, забирає їх собі, – стверджують у сторожинецькому РЕМі.

Чоловік каже, що після відключення магазину він одразу ж поїхав на прийом до начальника сторожинецького РЕМу Віталія Федорова.

– В нього того часу «гостював» не надто тверезий начальник «Енергозбуту», який поводився брутально, дозволяв собі на мою адресу не надто пристойні вирази, зверхність, називав мене «Ти, пацан…», – розповідає Василь Любимський. – Я думаю, що і за віком йому не пацан, і за положенням. Тому зробив зауваження. У відповідь же почув: «Від сьогоднішнього дня ти не відкриєш жодної точки, я тобі все це зроблю!».

Окрім ліміту споживання, є ліміт потужності – стверджують у РЕМі. Мовляв, радянські мережі не витримують – адже середньостатистичне господарство українця нині складається не лише з одного телевізора і кількох лампочок. То що робити людям, яким бракує напруги? Пишіть заяву, беріть нові технічні умови, – кажуть у РЕМі. На питання ж, хто встановлюватиме потужніший трансформатор, тут лише люб’язно та сором’язливо посміхаються…

Електрики в підприємця не було понад дев’ять годин. Лише після дзвінків у райдержадміністрацію, клопотань районних чиновників удалося вмовити РЕМ відновити енергопостачання в магазині.

– Якби цього б не трапилося, в мене були б дуже великі втрати, адже це продуктовий магазин, у холодильниках зберігаються продукти – каже підприємець. – Тут, напевне, є якась зацікавленість у працівників: не всі вони чесні люди, бо мені натякали в РЕМі на якісь таблиці множення, ділення, чи знаю я про них… Натякнули, що я нібито краду електроенергію. Я в присутності голови райдержадміністрації поставив таку вимогу: негайно перевірте мій лічильник! У присутності депутата райради Басовича, представника чернівецького обленерго лічильник перевірили: жодного втручання в нього не виявлено, як і відхилень від роботи.

Проте, поки чоловік возив свій лічильник на перевірку, до його магазину… відправили ще одну комісію!

– Вони, як кажуть у народі, хочуть загнати підприємців у стійло! І щоби там ними керувати, – обурюється Василь Любимський. – У мене складається враження, що, крім своїх прибутків, вони хочуть іще щось мати. Я плачу недешево – 1,13 грн за кіловат. А мені нараховують ще якісь втрати… А чому я мушу платити за чиїсь втрати? Змушують поставити ще один лічильник (для додаткового контролю). Я не проти – ставте, але чого це маю робити я? Або, приміром, чому я повинен Обленерго кредитувати? Я проплатив наперед за 2600 кіловат – а мене відключили! Тут дуже багато питань виникає, на які мені важко знайти логічну відповідь. І подібна ситуація – в усіх підприємців, з якими спілкуюся…

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Процедура відключення електроенергії мовою закону

Консультує правозахисник Тамара БОРОВИК

Процедура відключення прописана у Правилах користування електричною енергією (ПКЕЕ) та у Правилах користування електричною енергією для населення (ПКЕЕн), а також у договорах про постачання та користування електричною енергією.

Направлення попередження про відключення поштою без повідомлення про вручення, а також залишення у дверях чи воротах не передбачено ні ПКЕЕ, ні ПКЕЕн.

Не беруться до уваги і попередження про заборгованості телефоном Вони не передбачені, але і не заборонені ПКЕЕн . Між тим ототожнювати їх з попередженнями про відключення, які мають надсилатися, про що чітко зазначено у п.27 ПКЕЕн та договорі про користування електроенергією, — не слід.

Головне, що слід запам’ятати, енергопостачальник перед припиненням енергопостачання в оселі або на об’єкті споживача (підприємство, магазин тощо) має письмово повідомити споживача про свої наміри щодо відключення.

Для підприємців та підприємств:

Постачальник  електричної  енергії  (електропередавальна організація  або  основний  споживач  за погодженням постачальника електричної  енергії)  зобов’язаний,  попередивши   споживача   не пізніше  ніж  за три робочих дні,  припинити повністю або частково постачання  йому  електричної  енергії   (передачу   або   спільне використання  технологічних  електричних  мереж),  у тому числі на виконання  припису  представника  відповідного  органу  виконавчої влади (Держенергонагляду).

Дата та час припинення постачання електроенергії мають бути зазначені в повідомленні. Якщо в зазначену дату відключення не провели, то енергопостачальник повторює процедуру попередження про дату наступного відключення.

Споживачу важливо знати:

Зміна організаційно-правової   форми,   форми   власності  чи економічного   стану   постачальника   електричної   енергії    за регульованим тарифом не може призводити до обмеження чи припинення постачання електричної енергії споживачу,  якщо  останній  виконує свої зобов’язання згідно з договором та цими Правилами. Електрична  енергія  постачається споживачу безперервно, крім  випадків,  передбачених  договором  та  нормативно-правовими актами, у тому числі Правилами.

Однак те, про що йшлося, стосується несплати боргу за використану електроенергію. Але зовсім інша процедура при відключенні електроенергії через нарахування штрафних санкцій за переліміт електроенергії, порушенні пломб чи пошкодженні лічильника.

Якщо споживач відмовився сплатити штраф, то згідно ПКЕЕ електропостачальник зобов’язаний довести вину споживача у сіді. І вже тільки після рішення апеляційного суду на користь Обленерго, споживачу надається 30 днів для виконання рішення суду. І тільки тоді Обленерго має право без додаткового попередження припинити подачу електрики.

Тамара Іванівна БОРОРВИК консультує безоплатно: (0372)-57-57-41

 

І сусіди піднялися проти обленерго

Підприємці сусідньої області вийшли на мітинг проти ПАТ «Прикарпаттяобленерго», який відбувся під стінами Івано-Франківського міського суда. Громадське об’єднання «Ділові люди Прикарпаття» та Івано-Франківська обласна організація Українського союзу промисловців і підприємців, до яких приєдналися також активісти обласних ГО «Ветерани України» та ВУТ «Просвіта» вимагали реприватизацію Обленерго.

– Україна експортує електроенергію в 2,5 рази дешевше, ніж продає її власному бізнесу. Як наслідок – засилля китайських і турецьких товарів у магазинах та на базарах і неконкурентноздатний український виробник», – наголосив голова ради підприємців та промисловців Прикарпаття Василь Гродюк, один з організаторів протесту.

Час і місце проведення акції обрали невипадково. В Івано-Франківському міському суді слухалася справа за позовом ПАТ «Прикарпаттяобленерго» до обласної структури Українського союзу промисловців і підприємців щодо відшкодування останньою матеріальної і моральної шкоди, нібито завданих діяльності та діловій репутації підприємства зверненням підприємницьких громадських об’єднань до Прем’єр-міністра України. У вказаному зверненні підприємці вимагали від глави Уряду з’ясувати, куди насправді йдуть кошти, передбачені для потреб модернізації мереж та потужностей ПАТ «Прикарпаттяобленерго».

На переконання мітингувальників, обленерго завищують свої затратні частини, які враховуються при формуванні в НКРЕ тарифів на електроенергію.

За матеріалами «Коломия ВЕБ Портал»

Запис «Вони хочуть загнати підприємців у стійло!» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Новим прокурором Чернівецької області призначили Петра Коваля. Журналістів на представлення не запрошували. Новий облпрокурор – уродженець Черкащини, закінчив Харківську юридичну академію. До Чернівців прийшов з посади начальника управління Генпрокуратури. Його попередник Йожеф Орос у липні несподівано подав рапорт «за власним бажанням».

Відомий екс-начальник Віталій Усик очолив ГУ Держкомзему в області, а Ян Дзюба – Дністровсько-Прутське управління водних ресурсів (БУВР).

Загалом, на останній сесії облради депутатам представили з десяток нових керівників.

Запис Старі обличчя – нові призначення спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чи насправді проблема настільки гостра і чи потраплять усі охочі цього року до дитячих садків? Про це запитали у Ніни ВІТКОВСЬКОЇ, заступника начальника Чернівецького міського управління освіти.

– Нині у нашому місті функціонують 53 дошкільних навчальних заклади: з них 51 – комунальної власності, один – відомчий управління внутрішніх справ у Чернівецькій області і ще один – приватний, садок «Надія», – розповідає Ніна Вітковська. – Загалом у дошкільних закладах Чернівців виховується 8189 дітей.

– Ніно Пилипівно, розкажіть, які садочки і в яких районах міста найбільше завантажені?

– У нас є певні труднощі із садочками, що розташовані у нових житлових масивах міста, де проживає більшість молодих сімей. Наприклад, у чималенькому Садгірському районі, який нині активно розбудовується, працює тільки 5 дитячих дошкільних установ. Нещодавно на сесії міськради ставилося це питання. Сподіваємося, найближчим часом нам вдасться відкрити групи для дітей дошкільного віку в школі №34, а в перспективі реорганізувати цей навчальний заклад у школу-сад. Таким чином плануємо розвантажити садгірські садочки.

Переповнений і єдиний у мікрорайоні «Гравітон» дитячий садок, де наразі виховується 394 дитини.

– Уже рік ідеться про те, що дитячий садок на «Гравітоні» розвантажать, реорганізувавши колишню школу №21 у дошкільний заклад. Проте приміщення колишньої школи і досі пустує…

– Рішенням виконкому Чернівецької міської ради колишню школу №21 насправді реорганізували у дошкільний навчальний заклад №19. Проте поки що немає грошей на капітальний ремонт приміщення. Хоча до майбутнього дитсадка вже записано 200 дітей. Для ремонту закладу потрібно 5 млн. грн. Наразі грошей у бюджеті міста на це не передбачено.

– А чи є в нашому місті непроблемні садочки?

– Я сказала б, що в нас досить спокійний з огляду  на це район Проспекту-Комарова. Більшість тамтешніх садочків збудована ще у 80-х роках минулого століття. Але вони не є переповненими, бо в цьому мікрорайоні районі вже минув пік народжуваності.

– Ніно Пилипівно, що б ви порадили батькам: вставати у чергу до дитсадка одразу після народження дитини чи не варто поспішати і місць усім вистачить?

– Можу запевнити, що всі батьки, які за рік наперед встали на чергу до дитячого садочка, отримають місце. Тож паніка, яка розповсюджується поміж чернівчанами, швидше штучна, аніж реальна. Цього року дошкільні навчальні заклади Чернівців готові прийняти на виховання близько 2 тис. малюків 2-річного віку. А випускаються до школи близько 2200 дітей. До того ж, ми формуємо групи відповідно до потреби. Коли не можемо влаштувати дитину до закладу, куди бажають батьки, пропонуємо інший, найближчий до місця проживання чи роботи батьків. У місті є також три дитячі установи, які готові прийняти до ясельної групи 1,5-річних діточок. Якщо у батьків є необхідність раніше вийти на роботу, то ми завжди йдемо назустріч і беремо таких малюків до садочка.

– У місті подейкують, що до садочка дитину не беруть, поки батьки не сплатять спонсорського внеску. Чи насправді це так?

– Вимог про внесення спонсорських коштів немає ні в управлінні освіти, ні в міської ради. Певна річ, що галузь освіти сьогодні недофінансовується. Проте садочки нашого міста забезпечені усім необхідним. До речі, за кошти міської влади два роки тому в усіх дошкільних навчальних закладах зроблені шатрові дахи. У 13-ти дитсадках провели  капітальний ремонт харчоблоків і пралень, встановили нове сучасне обладнання. Тож усе, що є сьогодні у дошкільних закладах, придатне до використання. Інша річ – побажання батьків конкретної групи. У кожному дитсадку діє батьківський комітет. Якщо усім батьківським комітетом приймається рішення, наприклад, закупити для дітей нові іграшки, ліжечка чи килими – ми тільки вдячні. Проте це не догма і не вимога.

– Коли батьки можуть звернутися до управління освіти для отримання путівки в дитсадок?

– Протягом трьох літніх місяців щоденно від 14 до 18 години у міському управлінні освіти можна одержати путівку до дитячого садочка. Із нею батькам необхідно звернутися до керівника того дитячого закладу, до якого бажають віддати дитину, і зареєструватися.

Олена БУКОВИНСЬКА, «Версії»

Запис Черги до дитсадків створені штучно? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Понад 121 тис. грн податків та штрафних санкцій донарахували працівники ДПА в Чернівецькій області одному з держспецлісгоспів за виплату зарплатні «чорною» готівкою. Протягом останніх років податок з доходів фізичних осіб утримувався з кожного працівника, однак до бюджету не потрапляв. Таким чином керівники підприємства «заощадили» майже 917 тис. грн державних коштів.

Відповідь на запитання, яким чином виплачували зарплати в «конверті» на державному підприємстві, дасть суд. Проти одного з керівників лісгоспу порушено кримінальну справу. Якщо суд визнає провину посадовця, йому загрожує штраф, виправні роботи або ув’язнення до 5 років.

Копали неіснуючий гравій…

Увагу податківців привернув також один з державних лісгоспів: сплачений ним в останні роки податок на прибуток порівняно з середньо-галузевим показником зменшився майже втричі. Підозри про шахрайство підтвердила перевірка, за результатами якої підприємству нараховано 1 млн. 200 тис. грн податків та штрафів.

Керівництво лісгоспу махлювало з валовими витратами на оренду техніки приватних підприємців та на паливно-мастильні матеріали. У податковій звітності зазначалися «круглі» суми за фіктивними операціями, а у бухгалтерському обліку про них навіть не згадувалося. Крім того, за наявності на балансі підприємства 19-ти власних колісних тракторів, оренда приватної техніки не була підтверджена жодною офіційною угодою та не зареєстрована в Інспекції державного технічного транспорту Чернівецької ОДА.

Виявлено також сплату лісгоспом одному з підприємств Вижницького району коштів за начебто заготовку, погрузку та розвантажування гравію. Хоча згідно з бухгалтерською довідкою 2009-го  ДП «Сторожинецький лісгосп» гравійно-пісчану суміш не заготовляв і не оприбутковував.

Порушено кримінальну справу. В залежності від вироку суду, фігурантам справи загрожує штаф, виправні роботи або ув’язнення до 12 років.

Запис Податкова «пішла» лісгоспами спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За чутками, заяви на вступ до Партії регіонів подали колишні рухівці – перший заступник голови ОДА Георгій Галиць і керівник апарату ОДА Василь Бурлака. Однак рада обласної організації Партії регіонів рекомендувала обласній і всім міським і районним організаціям запровадити мораторій на прийом нових членів партії до завершення місцевих виборів. Отримати партквиток до виборів зможуть лише активісти партійної молодіжки.

Запис Папієв буде головним регіоналом? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Депутат Чернівецької обласної ради від Партії регіонів, якому полковничі зірки впали на погони у 34 роки, начальник міської міліції, перший заступник начальника обласного УМВС до 2005-го, довірена особа Януковича на виборах Микола Харабара пройшов усі міліцейські щаблі.

А щодо прав і свобод, гадаю, в нього своя особлива думка, оскільки після попередніх президентських виборів кілька місяців посидів у Івано-Франківському СІЗО за підозрою в організації під час президентських виборів 2004 року провокацій проти діячів тодішньої опозиції на виборчих дільницях області.

На його захист виступили тоді депутати чернівецьких міської та обласної рад. І Миколу Харабару було звільнено з-під варти за відсутністю складу злочину.

На представленні Миколи Харабари президія була вщерть заповнена почесними гостями від перших осіб області (крім нового губернатора, який був у Києві) та чернівецького міського голови до очільників усіх силових і контрольних структур. А керівник фракції ПР в облраді Василь Ватаманюк прийшов з величезним оберемком троянд, до яких додав щирі теплі слова привітання.

Заступник міністра Василь Фаринник у вступному слові наголосив, що добре обізнаний із гарними традиціями буковинської міліції та особливостями криміногенної ситуації на Буковині.

Він позитивно оцінив роботу екс-начальника УМВС у Чернівецькій області, генерала Георгія Проскурняка, який 12 березня написав заяву з проханням звільнити його з посади за власним бажанням. Наказ про призначення п. Харабари був підписаний 22 березня. Нині Г. Проскурняк перебуває у резерві міністерства.

Привітання та побажання новопризначеному начальнику УМВС Миколі Харабарі висловили представники керівництва обласної ради, ОДА, міської ради та правоохоронних органів. Микола Харабара подякував за довіру та пообіцяв дотримуватися традицій буковинської міліції.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Тепер свободи й права буковинців захищатиме Микола ХАРАБАРА спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Пані Наталіє, розкажіть про особливості роботи з хлопчиками. Певне, працювати з колективом дівчаток набагато легше?

– Якщо говорити про фізіологію – тут є свої тонкощі. Термін використання голосу юнаків – від 2 до 4 років. Потім голос мутує. Та в нинішніх дітей фізіологічні зміни відбуваються значно раніше, тож взяти максимум від голосу юнаків слід за 2 роки. До того ж, треба мати досвід роботи з хлопчиками, адже їхній вокал має свої особливості. За одну репетицію можна перенавантажити зв’язки так, що голос у дитини зірветься.

А щодо дисципліни – різниці немає . Для мене не існує слова «складність». Працюю на зацікавленість. Стать тут не важлива. Знайти підхід до дитини і почати роботу – от і весь рецепт. Часто кажу учням те, що чула від старших викладачів: «Не забувайте, що ви у храмі мистецтва!». Всі учні добре знають: «У Мацей пустувати не можна!»

– Як складається репертуар?

– Так, безперечно, це актуально. Хоча я не розумію молодих учителів, які на методоб’єднаннях скаржаться: мовляв, немає матеріалу – нема з чим працювати. Я жартую, що наш репертуар – це як «з миру по нитці».

В Україні нелегко підібрати матеріал для хлопчиків, бо всі пісні – це в основному те, що виконували хлопчики-хористи в костьолах. Та ми з колегами і дітьми не втомлюємось шукати.

Наприклад, днями отримала бандероль з Голландії: вокальні ноктюрни Моцарта. Дуже рідкісна річ! В Україні такого ще не було. А на Різдвяні свята хлопчики співали щедрівки 5 мовами: українською, німецькою, румунською, на івриті та польською.

Дуже допомагає співпраця з органісткою Світланою Бардаус. Вона фанатка своєї справи. Завдяки Світланиній допомозі ми маємо можливість проводити репетиції в органному залі.

– А чи немає думки, окрім класики, співати щось із сучасних творів?

– Діти дуже добре розуміються на жанрах. Класика ніколи не втрачатиме своєї актуальності, але рок-н-рольні та джазові пісні – це цікавий матеріал для дітей, тож нині ми працюємо над піснею «Как научить учительницу танцевать рок-н-ролл». Хористи в захваті.

– Яким чином виховуєте в дітей музичні смаки?

– Я ніколи не використовую фраз на кшталт: «це не потрібно», «це антимистецтво». За часів моєї юності ми слухали Boney M і ABBA. Старші казали нам, що то не мистецтво. А сьогодні ці виконавці – класика естради. Свого часу Івасюк теж не був у фаворі в старшого покоління, зате нині він вважається початком української естради. Безперечно, і сьогодні є талановиті співаки, гурти, ді-джеї.

На жаль, я відчуваю серйозний брак часу на заняттях. З наступного року проситиму більше годин, адже хочу встигати ще й слухати з дітьми музику.

– В Україні не так багато хорів хлопчиків. На якому рівні наш, чернівецький?

– Коли мені з закордону привозять записи іноземних хористів, я розумію: то не є якийсь особливий професіоналізм. Наші хлопчики можуть показати значно вищі результати. Але ми не маємо таких можливостей, як закордоном.

Я б хотіла їздити з колективом на гастролі. Дітям треба бачити й чути результати своєї праці, але на поїздки немає грошей. Проблема може зрушитися з мертвої точки, якщо ми почнемо тісну співпрацю з філармонією. Якщо хор представлятиме на гастролях не лише музичну школу, то можливо, меценати не пошкодують коштів на гастролі.

Радує, що хлопчики дуже професійно ставляться до хорового співу. Розуміються на акустиці. Вміють адаптуватися в різних приміщеннях – в органному залі та костьолі, в актових залах і філармонії.

– Розкажіть про навчальний процес. Як проходять репетиції?

– Це як шиття чи в’язання. Подобається процес – уявляєш, яким буде результат. У жодному разі не можна працювати для «галочки». Часом на репетиціях сам керівник не знає, чого хоче. Я вважаю, що перед кожним заняттям варто першочергово відповісти собі на запитання: «чого мені треба від цієї репетиції?»
Часом доходить до того, що заняття тривають кілька годин. Ніхто з батьків навіть не відкриває двері зі словами «Наталіє Михайлівно, урок закінчився». Вони знають, що це дарма. Я просто скажу: «Закрийте двері» і продовжую.

– Майбутні концерти, поїздки…

– Готуємо нову програму на весну. Отримали два запрошення – з Києва та Харкова, але ж навіть поїздку до Коломиї не можемо собі дозволити. Все упирається в гроші.

Емма АНТОНЮК, «Версії»

Запис Її хор хлопчиків співає п’ятьма мовами спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Перший заступник начальника УМВС – начальник кримінальної міліції
Козак Ярослав Олексійович

Перший заступник начальника УМВС – начальник УБОЗ
Горбатюк Сергій Володимирович

Заступник начальника УМВС – начальник управління кадрового забезпечення
Мацьо Володимир Несторович

Заступник начальника УМВС – начальник Штабу УМВС
Продан Петро Дмитрович

Заступник начальника УМВС – начальник мiлiцiї громадської безпеки
Білоус Віктор Георгійович

Заступник начальника УМВС – начальник слідчого управління
Склянов Валерій Вікторович

Заступник начальника УМВС по прикордонній зоні
Зайцев Іван Миколайович

Заступник начальника УМВС
Альяной Олександр Анатолійович

Помічник начальника УМВС
Палій Валерій Михайлович

Помічник начальника з дотримання прав людини в діяльності ОВС
Докаш Микола Іванович

СЗГ УМВС в Чернівецькій області

Запис Керівництво УМВС України в Чернівецькій області спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Від початку року на Буковині задокументовано 8 випадків порушення Закону «Про боротьбу з корупцією».

2 випадки виявлені на Хотинщині. Податківець знехтував адмінпротоколами на приватного підприємця, а його колега задекларував недостовірні дані.

На Глибоччині інспектор ДПІ за хабар «закрив очі» на те, що підприємець торгував алкоголем за цінами, нижчими від встановлених урядом мінімальних. Попередження отримав і керівник цього підрозділу за неналежну боротьбу з корупцією.

На Заставнівщині податківець видав фальшиву довідку про відсутність заборгованості, а інший без жодних на те законних підстав оформив платнику одноразовий патент. Ще двох працівників департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА в Чернівецькій області викрили в наданні недостовірної інформації та роботі за сумісництвом. Усі порушники були притягнені до адмінвідповідальності та оштрафовані на суму від 50 до 700 грн, сімох працівників звільнено з податкових органів.

44 керівники підрозділів ОДПС отримали подання про усунення виявлених недоліків та порушень, винесене 71 офіційне застереження, оголошені 34 догани.

За матеріалами ДПА в Чернівецькій області

Запис Уже не податківці спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чи могли б ви бути режисером у півсотні акторів, маленьких і великих, із закритими очима? До того ж, коли очі заплющені не лише у вас, але й в них теж? І зіграти так, щоби темрява зникла і заграла веселка? Саме так працює Світлана ЯКІБЮК, керівник концертно-мистецького колективу «Черемшина» клубу головного підприємства Чернівецького УВО УТОС, який цими днями утретє за десятирічну історію підтвердив звання «Народного». І коли не знаєш, то нізащо не здогадаєшся, що ця молода симпатична жінка, якій лише 33 роки – інвалід І групи за зором.

Не поспішаючи йду до УТОС: до зустрічі залишилося 10 хвилин. Однак, незважаючи на ранішню годину, Світлана вже на роботі: приходити на 10 хвилин раніше – один з її принципів.
– На роботу приходити ніколи не рано, – посміхається нашагероїня, – скільки всього треба встигнути зробити!

– Як ти стала керувати клубом, адже цього треба вчитися?

– Я навчалася у Кам’янець-Подільській школі для слабозорих дітей, потім працювала на УТОС прибиральницею. 2003-го року вступила до Чернівецького училища мистецтв і через 3 роки закінчила його з відзнакою. Виконувала усе нарівні зі зрячими одногрупниками. Ще під час навчання мене призначили керівником драматичного колективу, а згодом – директором клубу.

– Важко керувати людьми?

– Спочатку керувати дорослими дядьками було страшно – думала, що вони не будуть мене слухати. Та після першої репетиції це минулося.

– Маєш якісь секрети вмілого керівництва?

– Зі сліпими та слабозорими працювати нелегко. Ці люди надзвичайно емоційні і вразливі, усе беруть близько до серця. До того ж майже ніхто не має не те що спеціальної, але й хоч якоїсь освіти – лише талант і бажання. Тому на одного доводиться прикрикнути, іншого – розцілувати і сказати, що він най-най… А іноді просто чогось «не помітити». Але все одно з дорослими важче працювати, ніж з дітьми.

– Ти працюєш ще й з дітками?

– Торік ми створили драматичний гурток «Веселкові кольори» для дітей від 7 до 18 років. У гуртку займаються 15 зрячих і слабозорих дітей, чиї батьки працюють на УТОС. У гуртку є одна дуже талановита зряча дівчинка, якій хочеться допомогти, Надя Дутчак. Їй 17 років, але вона цілком доросла самостійна людина, яка не лише «викладається» на всі 100, але й допомагає молодшим дітям. Для них вона безперечно авторитет. Ще у нас є гурток художнього читання і вокальний дует, у якому співаємо я і моя подруга Ольга Гуска.

«Чарівна ваза» з… «Рукавички»

– Які вистави ставляться на сцені УТОС?

– Моєю першою постановкою було «Сватання». Потім ми поставили водевіль «По-модньому», казку для дітей «Новорічний колобок». Дитячий гурток показує виставу «Чарівна ваза», яку моя подруга Оля переробила з усім відомої «Рукавички». Справа в тому, що в гуртку більше дівчаток, тож у нашій «вазі-рукавичці» замість жабки та мишки жили Троянда, Ромашка та інші гарні квіти.

– Але звання «Народного» колектив отримав за «Сватання на Гончарівці»…

– Над цією виставою ми працювали майже два з половиною роки. Мені радили не братися за цю постановку, бо це складна п’єса: три дії, дуже багато мізансцен, часто міняються костюми. Але я не знаю слова «не можу». Ми доклали чимало зусиль, витратили багато часу, та результат вартий того!

– Погодься, нині працювати в культурі – справа матеріально неприбуткова…

– Швидше збиткова! Усе тримається переважно на ентузіазмі. Я отримую, скажімо так, ледь не мінімальну зарплату, всі інші учасники колективу – ні копійки. А ще ж треба шити костюми, виготовляти декорації, записувати музику… Ми зібрали цілу «колекцію» різних грамот та подяк, останню нещодавно отримали з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та аматорів народного мистецтва, але грошей це не додає…

– На гастролях буваєте?

– Ми часто виступаємо в районах області, беремо участь у різноманітних фестивалях для інвалідів, їздили на огляд-конкурс до Євпаторії. Дали концерт у Кам’янець-Подільському в тій школі, яку я закінчувала. Нещодавно перемогли на фестивалі для інвалідів «Зимова феєрія». Я – автор сценаріїв та ведуча заходів, які проводить Асамблея інвалідів на чолі з Марією Кирилюк.

Діяти, як Цезар!

– Ти надзвичайно енергійна і весела людина. У колективі всі такі?

– А ми ще й дуже розумні! (сміється). Ось наприкінці минулого року влаштовували брейн-ринг для інвалідів. Про нас згадали за тиждень до проведення, не сприймали серйозно. А я тим часом швиденько зателефонувала дівчатам, ми «сколотили» команду, назвали її «Берегиня». Діяли як Цезар: прийшли, побачили перемогли!

– У драматичному гуртку грає і твій чоловік…

– Він у мене постійно на сцені. Міша з розумінням ставиться до моїх відряджень і до роботи, хоча йому важко залишатися самому (Світлана – слабозора, а Михайло – незрячий – ред.). Більше того, він навіть допомагає мені декорації виготовляти. Каже: «Хто ж, як не я, тобі це все просто так зробить…»

– Творчі люди зазвичай не розповідають про свої плани, та все ж…

– Постійно хочеться зробити щось таке, чого ще ніхто до мене не робив. Найперше, хочу зробити повноцінну дитячу виставу. А для дорослих хочу зробити такий собі мікс: уривки з кількох різножанрових вистав, щоб усе було як у житті: драма, трагедія, комедія… Хочу, аби в цих уривках були вокальні і танцювальні номери. Мої дітки гарно співають і танцюють. Коли це вдасться, можна буде задіяти усіх 45 гуртківців на одній сцені!

– Що допомагає тобі постійно рухатися вперед?

– Я не зупиняюся на досягнутому, не «пливу за течією», не дозволяю собі байдикувати, тому впевнена: я не пропаду і ті, хто зі мною поруч, – теж!

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Запис Не зупинюсь і не пропаду, бо не пливу за часом спершу з'явиться на Медіа-Версії.

І це, повірте, не перебільшення, бо саме такі подвиги (без лапок) на рахунку громадської екологічної організації «Друзі парку», що входить до Громадської ради, яка координує майже 20 громадських об’єднань екологічного спрямування. Діє ж вона при держуправлінні охорони навколишнього природного середовища. Її звітно-виборна конференція відбулася напередодні Світового тижня лісу, який проводиться вперше і триває від 16 до 23 березня.

Володимир ЧЕРЕВАТОВ, голова громадської ради і новоспечений завідувач кафедри біофаку ЧНУ, звітуючи про досягнуте, розповів, як торік у Карпатах було знайдено 4 водоспади, 3 з яких – у Національному парку «Вижницький». До речі, їхня висота перевищує 20 метрів і вони є одними з найвищих в області. Прикметно, що ці об’єкти широкому загалу невідомі!

А спелеологи на чолі з Віталієм КОРЖИКОМ виявили 5 нових печер у Буковинських Карпатах.

Одне слово, географічні відкриття робляться і сьогодні! Потрібно тільки дуже любити й добре знати свій рідний край.

Водночас екологи не тільки досліджують його, а й охороняють. Саме завдяки громадськості вдалося заборонити відкриття кар’єру біля Королівського водоспаду неподалік Банилова-Підгірного на Сторожинеччині.

Зубри та косулі можуть зникнути

Ще одна проблема, якою переймалися активісти, – збереження парнокопитних. А це – трирічна заборона полювання на них і вольєрне утримання як зубра, так і шляхетного оленя та косулі. За твердженням громадських природоохоронців, популяція оленя, наприклад, становить 60 особин, а не 380-400, як у звітах таксації, а натуралізована популяція зубра – 11 замість 80. І, зрештою, це не дивно, бо на інтернетівських сайтах можна знайти запрошення на королівське полювання на зубрів…

Новим головою громадської ради обрано Ярему ТЕВТУЛЯ, професора хімфаку ЧНУ, голову громадської екологічної організації «АкваБук», яка займається переважно профілактикою порушень екологічного законодавства та впровадженням енергозбережних технологій.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Невідомі водоспади та печери Буковини спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Що робити, коли працівник у день звільнення не отримав трудову книжку?
Вовчик В.Л. м. Чернівці

Відповідно до ст.47 КЗпП України та п.п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, власник чи уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з унесенням запису про звільнення.

Трудову книжку може бути не отримано працівником як з вини його самого, так і з вини роботодавця.

Якщо трудову книжку не було отримано працівником у зв’язку з його відсутністю в день звільнення на робочому місці, то власник чи уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повідомлення із зазначенням про необхідність отримання трудової книжки.

Трудова книжка може бути надіслана її власнику поштою, однак це дозволяється тільки за письмовою згодою власника трудової книжки. У разі неотримання трудової книжки з вини працівника підприємство не несе відповідальності.

При затримці видачі трудової книжки з вини власника чи уповноваженого ним органу працівник має право звернутися до суду. При винесенні судом рішення на користь працівника йому виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення ( день видачі трудової книжки) видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, установленому п.п.2.6.,2.10. Інструкції.

Відповідно до п.п.6.2 Інструкції трудові книжки та їх дублікати, які не було отримано працівниками при звільненні, зберігаються протягом двох років у відділі кадрів підприємства окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають на роботі. Після цього строку незатребувані трудові книжки зберігаються в архіві підприємства протягом 50 років, а після закінчення зазначеного терміну їх можна знищити в установленому порядку.

Також на підставі ст. 226 КЗпП особи, винні в порушенні законодавства про працю несуть відповідальність згідно чинного законодавства. Так, відповідно до ст41 Кодексу України про адміністративні правопорушення на посадових осіб підприємства, установ, організації незалежно від форм власності, яким надано право приймати на роботу, а також громадян – власників підприємств за порушення законодавства про працю накладається штраф від 15 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 до 850 грн.)

Надія Тарнавська, головний спеціаліст Головного управління юстиції  у Чернівецькій області

Запис Працівник у день звільнення не отримав трудову книжку – що робити спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Відділ пам’яток архітектури створено у складі управління містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради.

У складі відділу працюватимуть чотири штатні одиниці – начальник відділу, два головних і один провідний спеціаліст. Начальником відділу призначено Олену Пушкову, архітектора за фахом, яка 15 років пропрацювала в управлінні містобудування та архітектури обласної державної адміністрації, а останнім часом була завідувачем сектору пам’яток архітектури, що функціонував у складі департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради.

Відділ пам’яток архітектури управління містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради:

– організовує охорону об’єктів культурної спадщини, реставрацію, використання пам’яток історії та культури, архітектури та містобудування, природних ландшафтів або їх елементів, які становлять культурну цінність;

– забезпечує дотримання законодавства охорони культурної спадщини, державних стандартів, норм і правил забудови в межах історичних ареалів міста, погоджує відповідну містобудівну документацію;

– забезпечує дотримання режиму використання історичного міського ландшафту, пам’яток місцевого значення, територій їх розташування, охоронних зон, захисту об’єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження;

– укладає охоронні договори на пам’ятки культурної спадщини, погоджує паспорти оздоблення фасадів пам’яток архітектури міста, надає висновки про відведення земельних ділянок, на відповідні програми та проекти містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, охоронюваних археологічних територій, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об’єктів культурної спадщини;

– видає розпорядження та приписи щодо охорони пам’яток місцевого значення, припиняє роботи на цих пам’ятках, їх територіях, в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених законодавством дозволів або з відхиленням від них;

– погоджує реставраційне і планове завдання на реставрацію в разі реставрації, реабілітації, пристосування архітектурного об’єкта, що перебуває на державному обліку та під охороною як пам’ятка культурної спадщини міста;

– розглядає питання щодо розміщення зовнішньої реклами на території історичних ареалів міста, забезпечує в установленому законодавством порядку виготовлення, встановлення та утримання охоронних дошок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам’ятках або в межах їх територій;

– розглядає та погоджує проектну документацію на реставрацію та використання пам’яток архітектури, організовує, в разі необхідності, її експертизу, громадське обговорення;

– організовує роботу громадської консультативної ради з питань охорони культурної спадщини міста, бере участь в роботі містобудівної ради, популяризує справу охорони культурної спадщини міста, сприяє діяльності місцевих організацій, творчих спілок, що діють у сфері містобудування, архітектури та охорони культурної спадщини.

Прес-центр Чернівецької міської ради

Запис У Чернівецькій міській раді створено відділ пам’яток архітектури спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Упродовж минулої доби до органів внутрішніх справ України надійшло 4 678 заяв про злочини. Вжитими заходами 2 036 (3,5%) з них розкрито «за гарячими слідами». Серед розкритих злочинів – два вбивства, сім фактів завдання тяжких тілесних ушкоджень, дев’ять розбійних нападів, 53 пограбування, три факти незаконного заволодіння транспортними засобами.

За незаконне зберігання зброї затримано 22 особи. У правопорушників вилучено п’ять пістолетів, три обрізи мисливських рушниць, шість одиниць саморобної вогнепальної зброї, гранату, два кілограми вибухівки, три електродетонатори та 205 набоїв.

З злочини в сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин затримано 61 особу, у яких вилучено 10,2 кілограма наркотичних засобів.

За адміністративні правопорушення, вчинені в громадських місцях, до відповідальності притягнуто 6 745 осіб.

За порушеними кримінальними справами заарештовано 26 осіб.

Протягом минулої доби порушено 45 кримінальних справ за злочинами економічної спрямованості, з них 16 – у сфері службової діяльності, у тому числі 3 – про хабарництво.

Працівниками Державтоінспекції зафіксовано 75 дорожньо-транспортних пригод з потерпілими, у яких 11 осіб загинули та 89 – травмовані.

У місті Харкові 25 лютого на міському кладовищі було знайдено мертвим невідомого чоловіка віком до 35 років. Вжитими заходами його особу вдалося встановити – невідомий виявився 37-річним громадянином Республіки Узбекистан. За висновком судово-медичної експертизи, його смерть настала внаслідок удушення. У результаті проведення оперативно-розшукових заходів міліцією затримано 44-річного громадянина Російської Федерації. Попередньо встановлено, що він увечері 24 лютого на міському кладовищі задушив згаданого іноземця під час сварки та після спільного вживання спиртних напоїв.

У місті Одесі в результаті проведення оперативно-розшукових заходів працівниками міліції затримано 32-річного громадянина Китайської Народної Республіки. Попередньо встановлено, що він 14 лютого на ринку викрав у своєї 39-річної співвітчизниці, приватного підприємця, 150 упаковок з одягом. Викрадене вилучено.

У місті Дніпропетровську працівниками міліції затримано 31-річного громадянина, без постійного місця роботи, за місцем проживання якого вилучено гранату, 1,8 кілограма вибухівки та три електродетонатори.

У місті Дніпропетровську на вулиці працівниками міліції затримано 32-річного місцевого жителя, без постійного місця роботи, у якого вилучено 200 грамів вибухівки.

У місті Кіровограді на вулиці в результаті проведення спеціальної операції працівниками міліції затримано трьох місцевих жителів віком від 22 до 36 років, у яких вилучено 113,5 грама метамфетаміну. Крім того, під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання одного із затриманих вилучено ще 0,2 грама вказаної наркотичної речовини.

У Краснодонському районі Луганської області на околиці села Нижньої Гарасимівки працівниками міліції затримано 23-річного громадянина Російської Федерації, у якого вилучено два літра екстракційного опію.

У Полтавській області працівниками Державної служби боротьби з економічною злочинністю викрито керівника філії відкритого акціонерного товариства. Він уклав з приватним підприємцем (власною донькою) угоду на проведення робіт з реконструкції асфальтобетонного покриття в одному із міст області (роботи були виконані не в повному обсязі) та незаконно перерахував зазначеному підприємцю понад 336 тисяч гривень бюджетних коштів. Органами прокуратури порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 (зловживання владою або службовим становищем) КК України.

У Чернівецькій області працівниками Державної служби боротьби з економічною злочинністю викрито міського голову одного із міст області, котрий вимагав 15 тисяч гривень хабара від приватного підприємця за вирішення питання про надання йому в оренду приміщення міського музею для здійснення підприємницької діяльності (реалізація побутової техніки). Правопорушника було затримано під час отримання частини хабара в сумі одна тисяча доларів США. Прокуратурою області порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.368 (одержання хабара) КК України.

Департамент зв’язків з громадськістю та міжнародної діяльності МВС України

Запис Міський голова вирішив у музеї продавати побутову техніку спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У перший рік вони отримують повну зарплату чинного нардепа (17 425 грн), а в наступні роки – половину цієї суми (8712,5). Таким чином, за рік держава витрачає на утримання 112 екс-народних обранців щонайменше 12 млн. грн.

Протягом 2008 року матеріальну допомогу на період працевлаштування отримали 160 нардепів на загальну суму понад 20 млн. грн. За такі гроші й таким талантам пропадати не гріх!

Ще краще, ніж безробітним, бути депутатом-пенсіонером. Торік на пенсії 800 колишніх депутатів витрачено 152 млн. грн! Сума щомісячних виплат депутату-відставнику перевищує 15 тис. грн!

Арифметика проста: розмір пенсії парламентарів становить 90% від зарплат чинних депутатів (мінімум 17,45 тис. грн). Окрім пенсії, колишні обранці захищені низкою недоторканних соціальних гарантій.

Наприклад, з виходом на «заслужений» відпочинок кожен отримує матеріальну допомогу в розмірі 12 посадових окладів (понад 70 тис. грн). Утім, самі «слуги народу» жодної несправедливості у розмірах зарплат і пенсій не помічають.

Як повідомив президент Асоціації народних депутатів Володимир Крижановський, суми, які платять депутатам-пенсіонерам, відповідають їхньому статусу і не впливають на стан справ у Пенсійному фонді – 2008 року всі українські пенсіонери отримали близько 125 млрд. грн, а колишні нардепи – 152 млн. грн.

Тобто частка пенсій депутатів у загальнодержавних пенсійних нарахуваннях – одна тисячна. Ніби справа лише у частці, а не в соціальній прірві між народом і його обранцями!

Народ на межі…

Колишні народні обранці добровільно відмовлятися від допомоги не планують. Наприклад, засновник корпорації «Імперія» Лев Мірімський заявив, що заявами на отримання допомоги займаються його помічники. Сам же екс-депутат розміром допомоги не цікавиться. «Я вам скажу чесно, всі отримані гроші підуть до мого благодійного фонду», – сказав він.

Тим часом, у простих смертних вже уривається терпець. Проаналізувавши такі «справедливі» розклади, ми, організація «Молоді патріоти України» закликаємо переглянути видатки на зарплату і пенсії народних депутатів та посадових осіб.

Пропонуємо визначити зарплату народних депутатів і посадових осіб на рівні не вище 10-кратного розміру мінімальної зарплати, затвердженої у бюджеті. Так само треба вчинити з пенсіями.

Такий механізм є соціально справедливим і дозволить вивільнити кілька мільярдів гривень, які можна вкласти у галузі, що найбільше постраждали від кризи, або ж на зменшення зовнішнього боргу.

Тому ми пропонуємо внести зміни до Закону «Про статус народного депутата України», якими назавжди скасувати практику надання матеріальної допомоги колишнім нардепам і внести відповідні зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».

Володимир ДОРОШ, Юлія СТРУК, співголови організації «Молоді патріоти України»

Депутати-прохачі

Валерій Акопян, один з засновників компаній «Нафтогаз-Постаченерго», «Укргаз», «Укргазсервіс», аудиторської компанії «Альфа Омега».

Ганна Антоньєва, директор горілчаного заводу «Артеміда». Зараз підприємство займається чи то аграрним бізнесом, чи то офісним обладнанням.

Петро Димінський, президент ФК «Карпати». Погоджувався вкласти 15 млн. євро у будівництво стадіону у Львові.

Лев Мірімський, кримський мільйонер. До кризи його статки оцінювалися у $180 млн.

Микола Гапочка, колишній заступник голови Луганської ОДА та екс-заступник голови Держкомрезерву України.

Олександр Баранівський, колишній міністр аграрної політики. Михайло Гончаров, керівник Східно-Європейського банку.

Ігор Зварич, президент хутрової фірми «Тисмениця», Заслужений економіст України.

Михайло Гладій, екс-губернатор Львівщини, колишній віце-прем’єр міністр, міністр АПК.

Ярослав Мендусь, права рука лідера соціалістів Олександра Мороза.

Микола Одайник, колишній президент Тендерної палати України.

Серед відомих, щоправда, не настільки багатих одержувачів матдопомоги – лідер прогресивних соціалістів Наталія Вітренко і її права рука Володимир Марченко.

Запис Подайте мільйон копійочок колишньому міністру й депутату спершу з'явиться на Медіа-Версії.