«Корабель дурнів», « Ярмарок марнославства» тощо. Як тільки не характеризували видатні мислителі наше звичайне повсякденне життя. Будда взагалі стверджував, що життя є страждання. А ось Максим Горький, гламурні журнали і новітня українська буржуазія наполягають, що життя – щастя, і людина народжена для щастя, як птах для польоту. Чергова стаття рубрики – 2007-й на Буковині. Чи доводить він правоту Будди, чи, навпаки, ілюструє оптимізм гламурних журналів?
Історія
106 записів
Незважаючи на занудний офіціоз, ритуальні «ку» і виняткові за снодійним ефектом промови, у цього дня невичерпний потенціал. У першу чергу, він є яскравим свідченням, що можна зовсім не згадувати про історичні драматичні події і небо після того не падає на землю. А можна сказати, навпаки, стає спокійнішим і миролюбнішим. Адже дата 28 червня для буковинців колись означала епохальну дату приєднання. І тут були такі танці... Нині про епохальність не згадують, не сперечаються. І, видається, правильно роблять.
Продовжуємо історичну рубрику «Puppenspiele (ляльковий театр)». Тепер у центрі уваги перше десятиріччя ХХІ століття на Буковині. «Не дай Боже жити вам у часи великих змін», – казали на Сході. Але наївні, вони ще не знали про зміни, які нічого не змінюють. А відтак можуть тривати протягом життя цілих поколінь.
Продовжуємо серію матеріалів, присвячену буковинській історії 1991-2011 рр. Буковина – дивовижний регіон, по-своєму винятковий. Єдиний, де вже 20 років не розчаровуються у своїх обранцях. За кого б тут не голосували – за «лівих» чи «правих», у депутатських кріслах завжди опиняються ті ж самі. Отже, сьогодні про 1994 р.
Продовжуємо серію матеріалів, присвячену буковинській історії 1991-2011рр. Саме в цих роках – найгостріша інтрига. Як сталося, що сірі й непомітні чиновники стали власниками багатомільйонних статків? Як сталося, що заводи, які будували всім миром, опинилися в руках небагатьох «обраних»? Чому, бажаючи свободи, люди отримали нове ярмо?
Вивчати історію – вірний спосіб вжахнутися й здивуватися, навіть якщо це історія невеличкого, «домашнього», мирного суспільства, яким є буковинська громада. У Євангелії Ісус стверджував, що поряд із ним і вода стане вином. Вино ж нашої свободи відчутно віддає дьогтем. Дикий смак. Є в ароматі дев’яностих щось пекельне, якщо бути неупередженим і не зачаровуватися гаслами.
26 жовтня 2010 р. в "Literatur cafe" о 18 год. відбудеться презентація монографії івано-франківського науковця Івана Монолатія «Разом, але майже окремо. Взаємодія етнополітичних акторів на західноукраїнських землях у 1867–1914 рр.», яка побачила світ у видавництві «Лілея-НВ».
А тепер давайте уважно поглянемо на себе – кожний з нас. Але придивимося чесно й прискіпливо. Хто ми є? Паразити! Чому? Бо намагаємося більше взяти й менше дати. Саме так вибудовуємо і суспільство. І саме від цього наші біди.
Фотографувати не можна, коли хочеш залишитися неушкодженим. На найменші спалахи фотоапаратів реагують радари, автоматично починають літати кулі. Ця територія нібито «орендована» британськими військовими, однак міжнародних угод вони не дотримуються і оренду не сплачують
Прояви брутального поводження з людьми моніторив в Україні представник Генерального Секретаря Ради Європи Аке Петерсен. Він вивчав також прозорість й ефективність судової реформи, що напряму пов’язане з правами людини, якими п. Петерсон опікується як керівник відповідного офісу РЄ.
Для абітурієнтів, які через об’єктивні причини не зможуть взяти участь у зовнішньому незалежному оцінюванні, буде проведена додаткова сесія.
Днями депутат Верховної Ради Микола Томенко зустрівся зі студентами історичного факультетe ЧНУ. Окрім розповідей про важливі сторінки української історії та особливості вітчизняного етносу, Микола Томенко подарував університету свої книги «Теорія українського кохання», «Історія української конституції» та «Український романтик Микола Гоголь».