Прояви брутального поводження з людьми моніторив в Україні представник Генерального Секретаря Ради Європи Аке Петерсен. Він вивчав також прозорість й ефективність судової реформи, що напряму пов’язане з правами людини, якими п. Петерсон опікується як керівник відповідного офісу РЄ.
Саме ці дві проблеми і привели колишнього посла Швеції в Україні на Буковину. В Чернівцях він зустрівся з губернатором області Михайлом Папієвим і представниками громадських організацій правозахисного спрямування. Останні зібралися в офісі Чернівецької обласної громадської організації «Права людини», очолюваної відомою правозахисницею Гюльнар Назаровою. Усі виступаючі мали досвід спілкування з європейськими інституціями. Через які обставини – зрозумієте самі, ознайомившись із їхніми розповідями. Бесіда була відвертою, тривалою, емоційною. Вмикаю диктофон.
Штрих до розмови
Приміщення громадської організації «Права людини» та її майно заарештовані. Адмінштраф – 14 тис. грн. А все тому, що у Статуті організації записане її завдання – боротьба з корупцією та свавіллям чиновників. Останні ж громадського контролю не терплять…
Після виступу Назарової на засіданні ОБСЄ 2009 року, де вона коментувала конфлікт між чернівчанином-інвалідом ІІІ групи та горе-міліціянтом, який застосував зброю поза робочим часом, відпочиваючи в барі, (фрагмент виступу показали по телебаченню), Гюльнар перестріли молодики у чорних шапочках, попередили, щоби закрила рота, і… вдарили жінку в обличчя. Їй зламали ніс у двох місцях, а лікарі констатували ще й струс мозку. До речі, за свободу інваліда правоохоронці захотіли 200 тис. доларів. Такої суми батько не мав і – справа дійшла до ПАРЕ.
Схема: адвокат – поштар
Аке Петерсен: – Проекти Ради Європи, які реалізують громадські організації, – це відповідь на результати моніторингу, який відкриває болючі проблеми вашого суспільства. Втім, наші рекомендації не завжди подобаються владі. Хоча змушувати дослухатися до них – не наше завдання, цим повинне опікуватися громадянське суспільство.
Гюльнар Назарова: – На жаль, тотальна ієрархічна система корупції нищить громадянське суспільство. Тим паче, коли відсутня правдива й ефективна судова гілка влади. Навіть адвокатам непереливки. Я двічі, приміром, здавала адвокатський іспит; 5 разів подавали на позбавлення адвокатської ліцензії адвоката, який відмовлявся бути «поштарем». Тобто, він по-справжньому захищає людей, а не переносить гроші від підсудного до судді.
Історія №1: безправні діти
– Як правозахисник, можу сказати, що в державі створюються такі умови для громадян, щоби вони опинялися поза законом. Скажімо, в Україні є тисячі дітей, чиї права порушені від народження: це хлопчики й дівчатка з сімей, де батьки мають різне громадянство.
Хоча 2006 року Україна підписала Європейську конвенцію про громадянство, такі сім’ї стають об’єктами шантажу. Адже без паспорта їхнім дітям – ні на роботу, ні в університет. І в цій схемі задіяні ГІРФО, військкомат, органи місцевого самоврядування, міністерство закордонних справ, державна прикордонна служба. Бо немає механізму, як дитині від народження отримати громадянство і батька, і матері. На місцевому рівні бояться приймати рішення. Щоправда, моєму синові дали нарешті український паспорт, але через рік після постійних скарг.
Або ж така історія: чернівчанка народила дитину від свого чоловіка, який є громадянином ПАР. Тож їй навіть не дали допопогу на дитину при народженні.
Існує ще й проблема виписки трудових мігрантів з квартир, будинків і заволодіння їхнім майном. І робиться це з допомогою виключно міліції, прокурорів і суддів. Як наслідок, хворі, без грошей і прописки заробітчани, які повертаються в Україну, залишаються на вулиці. Це проблема двох останіх років. Справи у судах. Але вони не вирішуються.
Історія № 2: секс- і нацменшини
ГО «Люди Буковини», очолена Миколою Лоренцом, об’єднує людей з нетрадиційною сексуальною орієнтацією. На них теж заробляють. У молодої матері-лесбійки забрали квартиру, дитину, яку через місяць уже вдочерили. Хоча той, хто хоч раз стикався з цією системою, знає: на усиновлення йдуть роки…
Лариса Кубасова розповіла про те, що їй наболіло: – Тахір, брат мого чоловіка Імрана, вже 14 років в Україні. Час від часу його ловлять, вимагають викуп, зрозуміло, родичі передають гроші. І таке повторюється систематично: затримали, оштрафували, взяли викуп, відпустили, щоби затримати наступного разу. Виїхати додому Тахір не може, бо у нього забрали радянський паспорт, а іншого він не має. А без документа ні на роботу влаштуватися, ні додому дістатися. Такою є ситуація з представниками інших нетитульних націй – узбеками, азербайджанцями тощо.
Історії №3 і №4: тотальний фальсифікат
Жив-був собі кмітливий чернівецький підприємець, який заробляв на розумних лохах. Візьме на роботу економічного генія, пообіцяє зарплату в 5 тис. грн, але за умови, що є машина.
Нема авта? Запропонує в кредит. Коли ж останній буде вже майже виплачений, створить ситуацію пропажі великої кількості товару, за що й звільнить з роботи свого комерційного чи фінансового директора. Машину, зрозуміло, забере. Та ще, скориставшись телефонним правом, попередить колег про поганого працівника.
До лабет кадрового шахрая потрапляли різні люди. Останній почав з ним воювати, але його адвоката перекупили і той «підставив» потерпілого. Чоловік, до речі, батько новонародженого, спробував звернутися до суду. Та прав більше у того, в кого більше грошей. І за рішення на його користь вимагали 12 тис. доларів.
Тетяна Безушко сама виховує дитину. Чоловіка посадили до в’язниці на 9 років. Оскільки жінка достеменно знає, що справу сфальсифікували, вона звернулася до Європейського суду. Сталося ж ось що. Її чоловік-таксист разом зі своїм другом, який знайшов йому пасажирів, віз до Сокирян іспанця з дружиною-українкою. Дорогою зупинилися біля генделика, куди пішло перекусити подружжя. А Тетянин чоловік ліг спати на заднє сидіння.
Що сталося в ресторанчику, ніхто не знає, але іспанець вискочив звідти, сів за кермо та вдарив по газах. Виїхавши на дорогу, скоїв ДТП, влетівши в лоб зустрічній машині. В результаті – 3 трупи. Жінка, яка вискочила з зустрічної машини, сфотографувала на мобільний людину, яку міліціонери витягали із-за керма.
– Той знімок зник зі справи. Залишилася лише роздрукована фотографія, де до тіла іспанця «пересадили» голову мого чоловіка. Але в суді про це й слухати не хотіли, хоча істину встановити досить легко. Щоби зламати чоловіка, нам протягом 4-х місяців не давали побачення, його по 4 години тримали в залізній машині, коли везли на суд чи звідтіль до камери..
РЄ відмовить Президенту
– Верховна Рада відклала до 2011 року прийняття 3-х основних законів про корупцію, – зауважив високоповажний гість. – Зрештою, скажу відверто, у Швеції теж є корупція, але ми маємо механізми її подолання, а вам бракує саме цього. Тож, мабуть, Рада Європи ще не зможе пристати на прохання Президента Януковича скасувати в Україні моніторинг дотримання прав людини. Трохи зарано…
Сумно, але нині українське правосуддя ще залишається приватним підприємством із виконання замовних рішень. На цьому зійшлися, прощаючись, усі присутні на зустрічі громадські активісти.
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»
Думок на тему “Ніс зламали, документи підтасували, рішення купили”
Правосуддя захищає тих, хто при владі.