Через припинення співпраці України з Міжнародними фінансовими організаціями можуть виникнути проблеми з платоспроможністю держави.

“Україна може виконати умови для отримання чергового траншу кредиту МВФ у першому кварталі поточного року”, – заявив міністр фінансів Олександр Данилюк, пише “Економічна правда”.

Чиновник наголосив, що затягування з відновленням фінансування від МВФ – один із чинників ослаблення гривні.

“Моє завдання як міністра фінансів – продовжити успішну роботу з МВФ. Коли ми маємо програму з МВФ, то можемо отримати додаткове фінансування від Світового банку, ЄС. Ці гроші зараз важливі”, – сказав Данилюк.

Він додав, що нинішній обсяг резервів Нацбанку -$6,7 млрд – це комфортний рівень.

“У разі відсутності кредитів МВФ Україні доведеться шукати альтернативні джерела фінансування, що не так і просто”, – резюмував Данилюк.

МВФ у березні 2015 року схвалив 4-річну програму кредитування економіки України EFF на $17,5 млрд. У рамках цієї програми Україна отримала від Фонду 4 кредитних транші на загальну суму $8,7 млрд.

14 грудня заступник голови департаменту комунікацій МВФ Вільям Мюррей заявив, що МВФ поки не запланував подальше виділення кредитного траншу. Оскільки не всі умови завершення перегляду були виконані українською стороною.

Запис Міністр фінансів прогнозує проблеми з платоспроможністю і подальше падіння гривні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

НБУ нарешті взявся за голову, точніше за курс гривні, і розпочав антиспекулятивну операцію: 15 квітня Нацбанк відключив 14 банків, що здійснювали спекулятивні операції, від системи торгів на міжбанку. В результаті за лічені години курс від 13 гривень за долар обвалився до 12 гривень. Експерти вважають, що подальший жорсткий контроль над валютним ринком з боку НБУ дозволить знизити долар до 10 гривень.

Президент аналітичного центру Олександр ОХРІМЕНКО зазначає, що спекулянтам потурати не можна:

– НБУ показав, що може впливати на курс гривні, якщо візьме контроль над валютним ринком у власні руки. Тому, якщо він надалі жорстко контролюватиме валютний ринок, то суттєвої девальвації не буде. Курс долара коливатиметься в межах 11-12 грн. Якщо ж НБУ буде лише спостерігати, то курс може знову підскочити до 13-14 і навіть 15 грн., – стверджує Охріменко.

Наскільки успішною буде боротьба зі спекулянтами, стане зрозуміло за тиждень, наразі прогнози робити важко, зауважує голова Комітету економістів України Андрій НОВАК. До того ж Нацбанку потрібне ще підживлення у вигляді траншу від МВФ.

– Не так важливий сам кредит, як співпраця з МВФ. Звичайно, нові кредити збільшують державний борг, але набагато важливіше питання, як ці кредити будуть використовуватися, – каже Новак.

Проте на покращення економічного стану країни експерт пропонує інший хід, який полягає у списанні державного боргу України:

– Українська влада зараз просто зобов’язана подати прохання до наших зовнішніх кредиторів про списання бодай частини державного боргу. Зменшення боргового навантаження дозволить спрямувати кредитні ресурси від МВФ дійсно на економічний розвиток. На жаль, наша влада не підтримує цієї ідеї. Якщо зовнішні кредитори погодяться пробачити нам, приміром, 50% боргу, то в такій же пропорції треба списувати і внутрішнім кредиторам. А це – олігархи. Вони вочевидь не зацікавлені в співпраці, хоча такими діями могли би продемонструвати свою підтримку державі.

Але не лише спекулянти створюють негативний ефект для української економіки. На думку кандидата економічних наук, доцента кафедри фінансів та кредиту Чернівецького національного університету Євгена ТКАЧА, значною мірою курсові коливання залежать від політичної ситуації в країні:

– Валютний ринок – це нервовий вузол економіки. І коли зашкалюють емоції, нерви одразу реагують, – стверджує експерт. – Навіть курс 10 гривень за долар одразу ставить економіку України на коліна. Тобто державний борг збільшується на 100 млрд. грн. тільки за рахунок курсової різниці. І це розкручує маховик інфляції, що позначається на реальному секторі економіки.

Євген Ткач зазначає, що Україна перебуває зараз у ситуації безвиході:

– Кредит від МВФ – не зовсім добре для економіки, але іншого виходу в миттєвому короткостроковому періоді немає. перебуваємо в ситуації подвійного дефіциту – дефіциту платіжного балансу у зовнішньо-економічних операціях і дефіциту держбюджету. За рахунок кредитних ресурсів ми можемо його збалансувати. Питання в тому, як держава ними розпорядиться. За високого рівня корупції та неефективного розподілу бюджетних ресурсів кредит не дасть значних стимулів для вітчизняної економіки.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Хто поживився валютою?

Як повідомляє Мінфін, обсяг рефінансування, наданий банкам України в березні, склав 32,3 млрд. грн. , а від початку року цей показник дорівнює 62,1 млрд. грн.

Тобто уряд потужно підтримав банки – і в них з’явилися додаткові можливості для скуповування валюти. При цьому обсяг коррахунків банків збільшився минулого місяця на 17,5% до 31,6 млрд грн. Якщо ж порівнювати цей показник із початком року, то він втратив 4,3%.

Прикметно, що в НБУ не знайшлося коштів на підтримку курсу гривні, але, натомість, немає проблем із роздачею десятків мільярдів для рефінансування «наближених» банків.

«Абсолютно зрозуміло, хто на цьому наживається, –каже голова Комітету економістів України Андрій НОВАК,– Власники банків, які спекулюють валютою. НБУ це свідомо підігріває, роздаючи рефінансування десятками мільярдів гривень окремим банкам. Звичайно, не за «просто так». З рефінансованою від НБУ гривнею фiнустанови йдуть на валютний ринок скуповувати валюту, підживлюючи ажіотаж та попит на неї. Замість того, щоб своїми діями стримувати девальвацію, Нацбанк, навпаки, її стимулює».

Запис Нерви української економіки потребують лікування, а банки – санітарів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Багато українців працюють за межами України і не беруть участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Отже, час їхньої роботи за кордоном не може враховуватися при майбутньому нарахуванні пенсії. З одного боку, наші трудові мігранти позбавлені пенсійних прав, а з іншого – Пенсійний фонд України не в повному обсязі отримує страхові внески. Але ті, хто працюють у чужих краях, цілком можуть подбати про майбутню пенсію – було б тільки бажання.

Майбутнє починається сьогодні

Відповідно до норм солідарної пенсійної системи, офіційно визнаний страховий стаж нам дає лише сплата страхових внесків. У свою чергу, розміром внесків і стажу визначається розмір пенсії. Отже, або людина трудиться, і підприємство платить за неї страхові внески, або вона, будучи, наприклад, підприємцем, сама сплачує внески до ПФ України.

Якщо майбутній пенсіонер працює в іншій державі чи з якихось причин не бере участі у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, проте, має на це право – він може надолужити втрачене у сплаті внесків. Для цього йому необхідно стати добровільним учасником системи пенсійного страхування.

Договір + внески = пенсія

10 березня 2009 року прийнята постанова Пенсійного фонду України №10-1, у якій визначено порядок добровільної участі в пенсійному страхуванні громадян України, що працюють за кордоном. Відповідно до неї, українці, які працюють за межами своєї держави, можуть сплатити страхові внески, не виїжджаючи із країни перебування, і виробничий стаж їм буде зараховуватися на батьківщині.

Така добровільна участь регулюється договором між громадянином та Пенсійним фондом, при укладенні якого особа сама визначає розмір страхових внесків. Проте, важливим є те, що внески не повинні бути меншими ніж мінімальний страховий внесок, який становить 33,2% від мінімальної заробітної плати. Безумовно, від суми сплачених внесків буде залежати розмір майбутньої пенсії, і про це дуже важливо пам’ятати.

Стаж – поки платиш

Для цього тому, хто перебуває в іншій країні, потрібно подати заяву в органи Пенсійного фонду України через інтернет або через Контакт-центр. На сайті Фонду (www.pfu.gov.ua) треба взяти форму заяви і бланк договору, заповнити їх та відправити електронною чи звичайною поштою.

За адресою, що буде зазначена в договорі, управління Пенсійного фонду України надішле підписаний договір і довідкову інформацію із зазначенням контактів, за якими можна отримати відповіді на всі питання, пов’язані з добровільною участю. До речі, за тих, хто працює за кордоном, оформити договір про добровільну участь та сплачувати страхові внески можуть родичі.

Договір складається на період не менше одного року. Якщо внески в наступному за договірним роком надходять далі, договір автоматично продовжується. А головне, підкреслимо, період участі в добровільному пенсійному страхуванні зараховується до страхового стажу і дає право на отримання в майбутньому гідної пенсії.

У валюті чи гривнях?

Заслуговує на увагу пункт що передбачає сплату страхових внесків без повідомлення органів Пенсійного фонду України про намір укласти договір про добровільну участь. А сам договір при цьому потрібно підписати протягом одного року. У ВАТ «Укрексімбанк» у м. Києві відкрито окремі рахунки для зарахування платежів в іноземній валюті, а саме у доларах США, євро і російських рублях.

Інформацію про рекомендовані розміри внесків у гривнях чи в будь-якому іншому валютному еквіваленті та банківські реквізити Пенсійного фонду України можна отримати на сайті pfu.gov.ua.

Дідіна ДАНАЛАКІЙ, головний спеціаліст відділу надходження доходів ГУ ПФУ в Чернівецькій області

Запис За кордоном подбай про пенсію спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Якщо б гривневі банкноти роздали всім українцям порівну, то кожен отримав би по 55 штук. При бажанні ними можна вистелити майже весь Кам’янець-Подільський, або щільно вкрити поле «Донбас-Арени» шаром у 37 см.

Восени 2008-го із початком економічної кризи багато українців забрали гроші з банків і зберігають удома. У непридатних сховках купюри псуються. За рік кожен із нас у середньому «зносив» чи пошкодив 19 банкнот.

Нацбанк замінює їх новими, а старі ріжуть на дрібні шматочки, пресують у циліндри і пакують у прозорі пакети. Ці сувеніри продають колекціонерам.

Найвитриваліша гривня «живе» до п’яти років. Заміну їй друкують зі старою датою. Тож, купюра, випущена 2009-го, може бути датованою, скажімо 2003-м.

Запис Гривня живе 5 років спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Саме стільки отримують за «знущання» над гривнею ті, що покликані дбати про її стабільність. Розмір офіційних доходів керівництва Національного банку став відомим громадськості через скандальну публікацію на сайті «Української правди».

Забезпечена старість для «потрібної» людини

Посилаючись на офіційні документи, видання стверджує, що голова НБУ Володимир Стельмах отримав за 2008 рік 1 млн. 513 грн! До того ж, він не посоромився виписати собі 28 тис. грн матеріальної допомоги.

А вже у кризовому 2009-му тільки за перший квартал головний банкір країни поповнив свій гаманець на 446 700 грн (з них 12 800 – матеріальна допомога). «Тотальне скорочення зарплат у зв’язку із кризою не торкнулося головного банкіра, який частково за цю кризу несе відповідальність», – констатує «УП».

Трохи відстає від шефа його заступник Анатолій Шаповалов (якого правоохоронці підозрюють у реалізації непрозорої схеми рефінансування банків і організації валютних коливань). Зарплата Шаповалова 2008 року склала 1 млн. 188 тис., а за перший квартал 2009-го – 300 тис. грн.

З’ясувати підстави для таких гігантських нарахувань з держбюджету взявся заступник голови Верховної Ради Микола Томенко. Він звернувся до Ради НБУ, яка затверджує кошторис витрат банку, із проханням перевірити обгрунтованість підвищення у 1,5-2 рази зарплат вищого керівного складу НБУ.

До речі, головою Ради НБУ є відомий бізнесмен Петро Порошенко, а серед її членів значиться екс-спікер парламенту Арсеній Яценюк.

Томенко припускає, що керівництво НБУ готує собі небідну старість. Як відомо, розмір пенсії держслужбовців становить 80% від розміру останніх зарплат, премій та інших нарахувань. Тут на допомогу VIP-пенсіонерам прийшов Конституційний Суд, розглянувши звернення нардепів від Партії регіонів. За словами Томенка, КСУ «поховав минулорічне рішення уряду Тимошенко про обмеження максимального розміру пенсій для окремих категорій громадян».

Банкірам наказали «сушити сухарі»

Не тільки зависокі зарплати чиновників НБУ обурюють суспільство. Усіх порядних громадян хвилює, хто ж відповідатиме за відверті валютні спекуляції.

Як зазначив на прес-конференції в агенції УНІАН «бунтівний» заступник голови НБУ Олександр Савченко, за рахунок коливання курсу валют дехто примудрюється за день отримувати по 5-6 млн. грн «навару». Через незгоду з курсовою політикою НБУ Савченко подав заяву про відставку, яку Стельмах уже встиг задовольнити. Екс-банкір наголосив на неприпустимому втручанні в роботу НБУ Секретаріату Президента і особисто голови держави Віктора Ющенка.

Про те, для чого Ющенко «вручну» управляє Центробанком, знає нещодавній соратник Президента, лідер парламентської фракції НУ-НС Микола Мартиненко: «Гривня стала розмінною монетою у виборчій кампанії чинного Президента». За словами Мартиненка, завдяки махінаціям з курсом, акумулюються мільярдні кошти на виборчу кампанію Ющенка.

На відповідальності президента за знецінення гривні наголосили також лідер фракції Блоку Литвина Ігор Шаров і один з головних регіоналів Борис Колесніков.

Не залишилися непоміченими ігрища Президента та НБУ і для правоохоронців. Так міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, відзначивши, що курс гривні став політичною технологією, закликав Ющенка: «Стабілізуйте реальний курс валюти або сушіть сухарі для своїх підопічних!». Першим, із ким розпочали «плідний діалог» міліціонери, став згаданий заступник голови НБУ Анатолій Шаповалов. Тепер він частий і бажаний гість у кабінеті слідчого.

Микола ГОСТРИЙ, «Версії»

Запис Банкірам фінанси не співають романси спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Країна дешевої праці

Оклади у промисловості та сфері послуг у Піднебесній у середньому $360 на місяць. Вони перевищують рівень України навіть з урахуванням тіньових зарплат (які оцінюються в суму від 15% до 45% від офіційного фонду зарплати). Наприклад, торік середня зарплата на китайських підприємствах, які випускають тканини та одяг, становила $195 на місяць. А працівники швейних фабрик в Україні отримували 1011 грн. До девальвації гривні це також було близько $200. Однак від кінця минулого року – лише $120–130.

Україна і раніше була країною з найдешевшою робочою силою в Європі, за винятком Молдови. Падіння гривні значно збільшило відставання країни від сусідів, адже валюти інших держав подешевшали до долара за останні півроку не на 60–80%, як гривня, а лише на 20–40%. Середня зарплата у промисловості в Україні зменшилася до $234 за місяць, у Білорусі – до $376, у Росії – до $426, а в Румунії – до $448.

Нижчі, ніж в Україні, зарплати тільки у більшості африканських країн, у багатьох азіатських державах (таких як В’єтнам, Малайзія, Індія, Пакистан), а також у деяких країнах Латинської Америки (Парагвай, Еквадор).

Проте від більшості з них Україну відрізняє поєднання вигідного географічного розташування, розвиненої інфраструктури та відносно високого рівня базової освіти населення. У такій ситуації українські компанії мали б активно відвойовувати ринки у закордонних конкурентів, а іноземні інвестори – стояти в черзі, щоб отримати право на будівництво підприємств в Україні. Але цього не відбувається.

Коефіцієнт марної дії

«У Польщі, щоб обробляти 500 га землі, потрібен один працівник. А в Україні – п’ять», – розповідають іноземці. Основна проблема: низька продуктивність праці. Не йдеться про те, що українські працівники ледачі чи недисципліновані. Одне з найочевидніших пояснень низької продуктивності праці в Україні – застаріле обладнання. На тих підприємствах, де використовуються нові технології, обсяг випуску продукції на одного працівника не відрізняється від рівня інших країн. Але це виняток з правил.

За словами керівника Української спілки промисловців та підприємців Анатолія Кінаха, фізичний і моральний знос основних фондів у промисловості сягає 60-70%. Металургійні комбінати використовують застарілі високозатратні технології, наприклад, мартенівське виробництво сталі. Багато підприємств спеціалізується на випуску напівфабрикатів із низькою доданою вартістю або товарів, конкурентоспроможних лише на деяких ринках (так, продукцію машинобудування важко продати за межами СНД).

Утім, брак нового обладнання зовсім не вичерпно пояснює причини низької продуктивності праці. Адже Україна програє іншим країнам навіть у тих галузях, де велика частка витрат на робочу силу в собівартості продукції, а оновлення основних засобів не потребує гігантських капіталовкладень. Незважаючи на низькі зарплати українських швачок, полиці вітчизняних магазинів заповнює китайський і турецький одяг. Чому ж так відбувається?

Забагато менеджерів

Головна причина низької продуктивності праці в Україні – високий ступінь монополізації ринків. Подібну ситуацію можна спостерігати у багатьох секторах економіки, тільки там може йтися про домінування певної групи виробників. Висока концентрація бізнесу є причиною неефективної організації праці. Навіщо підвищувати продуктивність чи оновлювати обладнання, якщо монополісти або учасники олігополії й так можуть отримувати значний прибуток за рахунок завищення цін або отримання субсидій і преференцій від держави.

Штат таких компаній може бути роздутим. Серед причин малої продуктивності – неефективне використання ремонтного й допоміжного персоналу, дублювання функцій різних служб, а також надто велика частка менеджерів середньої ланки. У середньому частка адмінперсоналу в 1,5–2 рази вища, ніж на передових міжнародних підприємствах.

За оцінкою ОЕСР, непродуктивними були визнані виробництво продуктів харчування і сектор послуг, а наймонополізованішими — енергетика, фінансовий сектор, готельний і ресторанний бізнес.

Головною причиною недостатньої конкуренції в Україні ОЕСР назвала надмірне держрегулювання економіки (бар’єри для входження нових фірм та їхнього розвитку, відсутність ефективної процедури банкрутства).

За матеріалами тижневика «Галицькі контракти»

Запис Українці – найдешевші в Європі спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Сумнівне рефінансування окремих комерційних банків, невиконання закону про держбюджет, відсутність чіткого узгодження дій Нацбанку з Кабінетом Міністрів, невиправдані коливання курсу національної валюти… Такі основні звинувачення, висунуті в парламенті керівникові НБУ Володимирові Стельмахові на екстреному пленарному засіданні.

Головним же винуватцем у нестабільності вітчизняної валюти народні депутати оголосили президента Ющенка. За постанову про відповідальність глави держави за ситуацію у фінансово-кредитній сфері проголосували 227 депутатів. Не голосували за це «регіонали» та пропрезидентська частина НУ-НС, у тому числі Арсеній Яценюк.

Здоровий глузд проти «кришування»

Притягти президентського протеже – главу Нацбанку Володимира Стельмаха – до відповідальності за курсову політику й низку інших серйозних помилок Верховна Рада намагається ще з минулого року. Проблема в тому, що, відповідно до Конституції й Закону «Про Національний банк України», покарати керівника НБУ, зокрема й звільнити, вищий законодавчий орган уповноважений тільки за відповідним поданням глави держави! А Віктор Ющенко зайняв «принципову» позицію покриття діяльності Стельмаха, до того ж, як вважає багато політиків і експертів, – зовсім не безкорисливо. В ситуації, що склалася, парламенту залишається лише перманентно звертатися до глави держави з вимогою звільнити керівника Нацбанку.

Перше таке звернення з’явилося 26 грудня 2008 року у вигляді постанови ВР «Про попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки діяльності НБУ в період фінансової кризи». На його підтримку проголосували 380 народних депутатів при 425 зареєстрованих у сесійній залі. Стельмахові інкримінувалося незаконне надання пільгових кредитів окремим банкам, що призвело до обвалу гривні. Зокрема, на думку членів парламентської слідчої комісії, кредит на суму 7 мільярдів гривень, наданий банку «Надра», пов’язаному з акціонером «РосУкрЕнерго» Дмитром Фірташем, був виділений на корупційних підставах.

До того ж, як наголошувала Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, ці гроші пішли на валютні спекуляції, що й призвело до падіння національної валюти, а не на виплату депозитних внесків населенню та поновлення іпотечного кредитування.

Проте, як і передбачалося, належного ефекту парламентська постанова не вчинила. Президент відмовився прислухатися до думки конституційної більшості депутатів усіх без винятку фракцій.

Після різдвяних свят гривню все ще лихоманило. Курс національної валюти знизився до 9 грн. за долар США (хоча, за словами Тимошенко, економічно обґрунтований курс мав би становити 6–6,5 грн. за долар!). 15 січня Верховна Рада вдруге проголосувала за постанову, рішенням якої гарантові рекомендувалося відправити Володимира Стельмаха у відставку. А 21 січня аналогічну пропозицію підтримала більшість членів Кабінету Міністрів.

Варто зазначити, що ще 15 січня народні обранці збиралися звільнити Стельмаха самостійно, на підставі спеціальної постанови ВР України, яку не може ветувати Президент. Однак, чи то у зв’язку з раптовим виходом Стельмаха у відпустку, чи то через недостатню підготовку юридичної бази, це питання так і не було поставлене на голосування.

Остання крапля

Рішення НБУ від 20 січня про виділення тому ж таки банку «Надра» чергового кредиту в розмірі 3 млрд. грн переповнило чашу терпіння народних обранців і членів Кабінету Міністрів. Це змусило Юлію Тимошенко виступити з ініціативою скликання позачергової сесії Верховної Ради. Пояснити ситуацію в сесійній залі парламентарії попросили керівника НБУ й Президента країни.

Як відзначила Тимошенко, рішення про рефінансування прийняте без узгодження з Кабміном, що прямо порушує закон «Про держбюджет на 2009 рік» і тягне за собою кримінальну відповідальність. З цього приводу уряд звернувся до суду з вимогою заборонити НБУ здійснювати дану операцію через її корумпований характер.

Прем’єрка заявила, що рефінансування розраховане було на ті банки, які погодяться подовжити взяті торік аграріями кредити, а також виділити позики під посівну нинішнього року. Замість цього, стверджує Тимошенко, Нацбанк вирішив надати чергову порцію державних коштів у певні фінустанови з метою продовження спекулятивних операцій на ринку валюти.

Буквально за день Блок Юлії Тимошенко зібрав необхідні півтори сотні депутатських підписів за проведення позачергової сесії. Цього разу парламентарії підготувалися до «облоги» Нацбанку ґрунтовніше. Крім постанови про звільнення з посади глави НБУ та його першого заступника, депутати підготували низку законопроектів про внесення змін до законів, які регулюють звітність Нацбанку, й, зокрема, порядок звільнення глави НБУ.

Утім, ні Стельмах, ні Ющенко не прийшли на пленарне засідання, лише підливши масла у вогонь нежартівливих пристрастей. Віце-спікер Верховної Ради Микола Томенко вважає, що, проігнорувавши запрошення до діалогу з боку парламенту, Президент зайвий раз підтвердив: політика НБУ – це його власна політика. Тож виходить, що, оцінюючи діяльність Національного банку України, парламент має оцінювати й діяльність Президента України!

– Якщо Президент не хоче йти до Верховної Ради, то наступить час, коли Верховна Рада прийде до Президента, – зауважив віце-спікер Микола Томенко.

І час цей настав негайно. Більшістю голосів депутати винесли гарантові «сувору догану», прийнявши постанову про відповідальність Віктора Ющенка за ситуацію у фінансово-кредитній сфері.

«Вечірні Вісті», зі скороченнями

Запис Нацбанку дали по Голові спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Тож спілкуватися з людьми стає все важче. Це щодня відчувають не тільки працівники Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області, наголосив його начальник Михайло РОМАНІВ, а й політики, які не бояться зустрічатися з людьми.

Про те, що чекає на пенсіонерів Буковини найближчим часом та у перспективі, – у розмові з п.Романівим, який очолює до того ж чернівецьку організацію Народної партії України. Від нього дізнаємося і про те, як литвинівці долатимуть ключову кризу – відсутність довіри до влади і держави.

«Ножиці»… нерівності

– Михайле Васильовичу, все ж найперші запитання про пенсії. Тим паче, що майже третина мешканців краю вже переступила її віковий ценз…

– Коли бути точним, то на обліку перебуває 236,8 тисячі пенсіонерів, з яких 7600 – «військових». І от для усієї цієї кількості людей ми провели торік 16 масштабних перерахунків пенсій за 37-а законами. І саме у 2008-му зробили наступні кроки до пенсійної реформи, тобто почали по-новому оцінювати трудовий стаж: чим довше працював – тим більша пенсія. Але відтак певні непродумані кроки знівелювали реформу. Зокрема, до зрівняйлівки призвело рішення про мінімальний розмір пенсійного забезпечення без достатнього стажу.

– Скільки потрібно грошей, щоби забезпечити протягом року буковинських пенсіонерів?

– Витрати на це становлять 2,12 млрд. грн. З них майже 66% – за рахунок області. Решта – з бюджету Пенсійного фонду і держбюджету. Зауважу також, що план за доходами торік ми виконали на 102,3%, з перевиконанням прожили й січень. Завдяки цьому, маємо в запасі понад 23 мільйони гривень. Удалося нам також майже на 51% ліквідувати неплатежі в сумі до однієї тисячі гривень та на 1,1 млн. грн знизити недоїмку по внесках.

Суттєво зріс розмір пенсійного забезпеченння: на 38% порівняно з попереднім, 2007-м роком. У структурі витрат теж є позитивні зміни.

– Які саме? Та й що це, зрештою, означає?

– Мінімальна пенсія нарешті практично перевищила прожитковий мінімум. Якщо станом на 1 січня 2008 року 83% усіх буковинських пенсіонерів отримували за місяць 470 грн і більше, то вже на 1 січня цього року таких, чиї пенсії перевищували мінімум у 545 грн, уже було 98,95%.

– Який найбільший розмір пенсії і хто такі в нашій області отримує?

– 15 тисяч і більше мають народні депутати.

– Кількість людей, які мають найвищі і найнижчі пенсії?

– 1500 буковинських пенсіонерів отримують менше 545 гривень, а понад 1500 гривень пенсії мають 7500 осіб. Серед останніх і ті, в яких по 15 тис. грн.

– А якщо визначити «середню температуру по лікарні»? Тобто, хотілося б дізнатися, якою була б середня пенсія у тих 7500 буковинців, які отримують понад 1500 грн?

– Середня пенсія в цієї категорії пенсіонерів становить 2018 грн.

«Конвертована» гривня

– Попри те, що плани нині виконуються, в чому основна проблема?

– Від другої половини 2008 року простежується тенденція до мінімізації зарплати. Роботодавці зменшили на 2300 кількість робочих місць.

На Буковині проживає 376 тисяч працездатного населення. З них 239 тисяч – зареєстровані у ПФУ. Різниця у 137 тисяч – це ті особи, які працюють, але нічого не сплачують до Пенсійного фонду.

Аналізуючи ситуацію, мушу сказати, що тільки Хотинський район не забезпечує плани надходжень. І саме там прослідковується свідома мінімізація й тінізація оплати праці. Бо статистика фіксує нарощування валових показників у виробництві району, а надходження до Пенсійного фонду падають. Цією ситуацією повинні зайнятися правоохоронні органи!

– А якщо працівник знає, що він не заробляє на пенсію, бо роботодавець виплачує йому тільки половину мінімальної зарплати, а решту дає «у конверті», і таким чином за рік він матиме лише півроку стажу, то до кого йому звертатися?

– Спочатку до свого роботодавця. Коли той не реагує на прохання легально видавати зарплату, варто звернутися по допомогу до прокуратури, інспекції праці або податкової міліції. Бо це в інтересах працівника, інакше він втратить як у пенсійному стажі, так і в розмірі пенсії.

– Михайле Васильовичу, порівнюєш цифри працездатного і непрацездатного населення Буковини і, коли відверто, стає моторошно. В Україні загалом теж ситуація не краща. Чи є вихід? Багато розмов останнім часом ведеться про підвищення пенсійного віку…

– Я категоричний противник цього, які і загалом Народна партія України. Для такого кроку не маємо морального права. Адже середній вік чоловіків у нас становить 63 роки, а жінок – 75! Щоби підняти пенсійний ценз, треба спочатку кардинально змінити ситуацію убік поліпшення здоров’я нації. А нам до цього ще ой як далеко!

До 2020 року в Україні на 1 працездатну особу припадатиме 1,5 і більше пенсіонерів.

Тому єдиний вихід вбачаю у запровадженні єдиного соціального внеску та накопичувальної системи. І, хоча Президент наклав на цей Закон вето, та Верховна Рада, безперечно, внесе до нього певні корективи і, сподіваюся, від 1 січня 2010 року він стане чинним.

– Що змінить цей Закон? Які проблеми вирішить?

– Він дозволить розпочати другий етап пенсійної реформи, тобто запровадить накопичувальну систему. Крім того, єдиний соціальний внесок заощадить час підприємців і гроші платників податків. Сьогодні, як відомо, гроші із зарплати відраховуються до 4 різних фондів (соцстрахування і тимчасової втрати працездатності, нещасних випадків, безробіття тощо). Разом ці відрахування становлять 37% від нарахованої заробітної плати.

Пропонується ж зменшити цю цифру, тобто, єдиний соціальний внесок, до 30%. Але держава цього не помітить, бо отримає велику економію на скороченні величезних штатів усіх цих фондів, утримання приміщень тощо. Та й суб’єктам господарювання буде полегшенння: замість щомісячних 4 платіжок, 4 звітів – один папірець. Одне слово, комплекс позитивних ефектів!

– Цікаво, а чи здійснюють пенсійні внески ті, хто нині працюють за кордоном?

– За минулий рік зробили внески до Пенсійного фонду за себе 239 осіб. До речі, Україна підписала 14, це крім країн СНД, міждержавних угод, які в майбутньому забезпечать пенсією осіб, які працювали в тих країнах. Про таку співпрацю ведуться перемовини з Італією та Португалією. Приміром, зараз повертається чимало краян, які мешкали в Литві та Естонії. Тож вони без проблем отримують у нас пенсії.

Пенсіонерів дістали?

Але, скажімо, ті, хто виїжджають до США, мають право отримати пенсію наперед лише за 6 місяців. І поновити її виплату можуть тільки після повернення зі Штатів, але за умови, що перебування там тривало не більше 3-х років і вони повертають собі українське громадянство.

– Але ж це несправедливо! Люди відпрацювали, заробили пенсію, а держава їх позбавляє чесно заробленого? Жодної взаємності в неї з громадянами…

– На жаль, це залежить не від нас, а від міждержавних стосунків, дипломатії. Україна – молода держава, тому й маємо проблеми зростання.
Але мушу навести й приклади того, як інколи не вельми чесно поводяться наші пенсіонери: зростають зловживання з їхнього боку. Якщо станом на 1 січня 2008 року було зафіксовано 49,4%,зловживань, то вже на 1 грудня 2008-го – 70,2%.

– У чому вони проявляються?

– Як правило, подача неправдивої інформації для нарахуванння пенсій. Люди чомусь не хочуть усвідомити, що Пенсійний фонд уже давно має базу даних персоніфікованого обліку з інформацією про кожну людину, яка працює, про її щомісячні заробітки, підробітки, винагороди тощо. Щоправда, коли працівнник отримує платню у «конвертованій» валюті, себто «у конверті», він не може розраховувати на те, що ці гроші пройдуть через персоніфікований облік. Іншими словами, вони не вплинуть ні на розмір його пенсії, ні на стаж.

Торік до органів прокуратури було подано 14 матеріалів на загальну суму 189 тис. грн за подання недостовірних відомостей з боку пенсіонерів і відкрито 13 кримінальних справ на керівників підприємств за порушення законодавства з платежів і довідок.

Ще одне стандартне порушення стосується пенсіонерів, які працюють. Таких у нас нині 34 тисячі. Але дехто з них приховує це, особливо ж військові, які часто йдуть на пенсію у 38 років.

– Пріоритети Пенсійного фонду на 2009 рік?

– Їх кілька. Серед основних – своєчасна й повна виплата пенсій, підготовка до єдиного соціального внеску, покращення якості обслуговування. Ще торік ми запровадили нову форму надання консультацій з питань пенсійного забезпеченння, облаштувавши мережі консультативних пунктів у філіях Ощадбанку. У Новодністровську та селі Клішківці Хотинського району почали діяти сектори відділів пенсійного забезпечення, де двічі на тиждень здійснюється прийом документів на призначення чи перерахунки пенсій.

Для заощадження коштів залучаємо пенсіонерів до користування банківськими установами. Сьогодні вже 31%, тобто майже 74 тисячі пенсіонерів обслуговуються у банках. Таким чином ми заощадили майже 7 млн. грн.

Дехто з політиків звинувачує ПФУ у незбалансованості бюджету. Та, щоби збалансувати 6 млрд. грн, яких бракує, потрібно закласти їх до Держбюджету. Натомість довкола тільки й розмов про кризу.

«Головна небезпека для України – її влада»

–А що, до речі, кажуть про кризу литвинівці?

– Криза – це не тільки біда. Це ще й час для прийняття рішень, перегляду можливостей та відповідного швидкого реагуванння.
Як зауважує Володимр Литвин – і з ним важко не погодитися – у нас криза не лише фінансова і політична. Ключовою в нас є криза довіри до влади і до держави. І якщо її не подолаємо, то нічого не зможемо зробити. Тільки правда й прагматичні дії, реальні кроки зроблять людей співучасниками непростої, великої роботи.

– Але ж нині дуже важко переконати людей у тому, що нашим політикам потрібне ще щось, окрім грошей і влади.

– Так, недарма під час візиту до Брюселю Володимир Литвин визнав, що головна небезпека для України – її влада.

– Готуючись до розмови з Вами, переглядала матеріали сайту Народної партії України і знайшла там вислів Володимира Михайловича, який стовідсотково поділяю: «Дивлячись на те, що відбувається в країні, у взаєминах політиків, доходжу висновку, що нашим політикам, вибачте за грубість, глибоко наплювати, що про них думають люди не лише в державі, а й за її межами. Ми ж уже виставили Україну на посміховисько публічним з’ясовуванням стосунків між собою. Та це нині ще півбіди. Гірше, що українських політиків використовують для просування інтересів тієї чи іншої країни»…

– Якось під час розмови з Володимиром Михайловичем, почув від нього зізнання, що він, коли розглядає пропозиції до роботи парламенту на чергову сесію, вимушений констатувати: тисяча сто законів є, але немає в них цілісного уявлення й підходу до проблем. Як і чіткої відповіді, що ж їхнє ухвалення нам дасть.

Я за фахом економіст. Тож зізнаюсь, що і мені подібне спадало на думку. Загалом наслідки такого керування більш ніж сумні. На глибоке переконаннння Литвина, і я в цьому його підтримую, оті квотні принципи формування влади призвели до того, що ми сьогодні вже не маємо державних інститутів, які працювали б. Зрештою, в усіх органах влади, побудованих на квотному принципі, виникають проблеми. Хоча все дуже просто: на кожному керівному місці має бути професіонал і патріот.

А подивіться, що робиться у нас в області! Маємо цілу армію тимчасових виконувачів або по двоє призначених на одне крісло! Та дерибан державних коштів нікого не муляє, головне, вчасно потрапити на ток-шоу! А щоби все це змінити, треба принаймні змінити виборчу систему.

— Як? Повернутися до мажоритарки?

— Хоча б перейти до відкритих списків. Щоби виборці голосували за конкретних людей від тієї чи іншої політичної сили. Щоправда, зробити такий парламент працездатним можна, лише володіючи великим мистецтвом. Сьогодні ж, за словами Литвина, а йому з крісла голови Верховної Ради видніше, усі рішення приймають лідери фракцій. І які б аргументи не викладав спікер, при голосуванні сигнал рукою подасть одна людина й жодні переконання та аргументи не спрацюють.

Якщо ми невдовзі не перейдемо до нової якості, то просто загинемо. Без загальної відповідальності про Україну невдовзі можна буде говорити в минулому часі.

Розчаровують політики, а не народ

– Утім, уже зараз немає ні влади, ні надії, до кого звернутися, дочекатися захисту. Люди в розпачі, вони зневірені в собі й у державі. Чи вбачаєте у чомусь оптимізм? Окрім того, що невдовзі падати буде нікуди, бо досягнемо дна…

– Під час зустрічі з Генеральним секретарем Ради ЄС Хав’єром Соланою, спікер Володимир Литвин зауважив, що український парламент працює і завдяки йому наростання політичної кризи було певним чином загальмоване. За його словами, саме парламент, попри політичні розбіжності та різні позиції фракцій, має стати запорукою стабільності в Україні та забезпечити її майбутнє. «Мусить існувати інститут, який говоритиме мовою тривог, надій і сподівань людей. Таким інститутом має стати Верховна Рада. Це не утопія, а реальність. Іншого виходу у нас немає», – зазначив спікер українського парламенту Володимир Литвин у Брюсселі. При цьому, він висловив переконання, що примирити та консолідувати основних політичних гравців української політики – неможливо і нереально. Принаймні до виборів президента, що мають відбутися на початку наступного року.

Тому своє завдання лідер партії та лідер українського парламенту бачить у тому, щоби примусити українську владу, весь український політикум жити за принципами, визначеними Конституцією України, забезпечувати неухильне її дотримання, прогнозованість і сталість розвитку країни як мінімум до січня 2010 року. Щоправда, коли влада не схаменеться, то Народна партія готова до довчасних виборів – парламентських і президентських.

– Це мені нагадує ситуацію 2004-го року, коли український парламент продемонстрував свої найкращі якості під час осінньої кризи, за якою спостерігав увесь світ…

– Згоден, тоді єдиний законодавчий орган став взірцем відповідальності. І сьогодні Литвин хоче перетворити парламент на центр політичного життя. Разом з тим, він, звертаючись до європарламентарів, закликав їх не переносити розчарування у політиках на розчарування в українському народові.

І я переконаний, що українці дадуть собі раду. Зрештою, не треба забувати, що Україна – велика країна, і процеси в ній відбиваються на всій Європі. На переконання голови Народної Партії, європейцям треба заохочувати і підтримувати українське суспільство, яке буде «підтягувати» за собою українських політиків.

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Запис Криза довіри владі України спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Цього ж дня 24-річний громадянин Гани, студент БДМУ звернувся до райвідділу міліції із заявою про те, що на розі вулиць Кармелюка – Буковинська невідомі намагалися скоїти відносно нього пограбування, однак йому вдалось втекти.

В ході проведення оперативно-розшукових заходів співробітники управляння карного розшуку УМВС області за скоєння грабежів встановили та затримали двох 16-річних та 17 річного місцевих жителів.

Як повідомила начальник сектору управління карного розшуку УМВС України в Чернівецькій області, капітан міліції Олеся Кузьменко, затримані є студентами коледжів та училищ міста, скоювали злочини заради легкої наживи, а викрадені кошти витрачали на розваги, хоча самі із забезпечених сімей.

Злочини вчиняли переважно у вечірній час, підходили до потерпілих та вимагали гроші, у разі відмови – застосовували насилля. Також встановлено, що 8 січня цього року підозрювані біля одного із барів міста відкрито заволоділи 50 гривнями у 21-річного громадянина Індії, студента БДМУ. За даним фактом порушена кримінальна справа за статтею 186 частиною 2

Кримінального кодексу України – грабіж. Проводиться перевірка на причетність затриманих до скоєння інших злочинів.

Сектор зв’язків з громадськістю УМВС України в Чернівецькій області

Запис Затримали грабіжників, які напали на студентів із Індії спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Приблизну вартість новорічної смакоти підбивали з розрахунку на сім’ю з 4-х чоловік: двох дорослих і двох дітей.

Почнемо з холодних закусок – сиру, ковбаси, оселедця та традиційного салату «Олів’є». Кілограм ковбаси, яка бодай лежала поруч з м’ясом, коштуватиме не дешевше 40-45 грн. Ще 36-42 грн «тягне» кіло твердого сиру. Ми обійдемося 500-ма грамами, тож доплюсовуємо 18 грн. Коли сім’я полюбляє оселедець – ще 16 грн. А покласти поруч з ним ще й маслини – плюс 9-11 грн.

Переходимо до «Олів’є». Коли у підвалі немає запасів овочів, то за кіло картоплі викладемо щонайменше 2,5-3 грн, моркви – 2,5 грн. Замість м’яса покладіть шматочок вже купленої ковбаси. Яйця – 7,5-8 грн за десяток. Майонез – від 2,9 грн. Горошок – 4,5-5 грн за баночку. Сподіваємся, солоні огірки маєте в підвалі або привезете від родичів з села.

Підрахувавши вартість продуктів за мінімумом, отримаємо вже 102 грн 90 коп.

Переходимо до гарячих страв: найпростішого смаженого м’яса з гарніром і голубців. Кілограм м’яса обійдеться господині не дешевше ніж 50-55 грн. Картоплю ми вже купили, а коли вам хочеться голубців, то за капусту треба викласти ще 1-1,5 грн за кг.

Хочете ще й бурячка? Додайте 2,5 грн за кілограм. Крупу, сіль, часник, цибулю, хрін, приправи беріть з домашніх запасів, їх ми не враховували. Пляшка олії, аби було на чому смажити, забере з гаманця ще 9-13 грн за літр. Коли до борщу чи голубців захочеться домашньої сметанки, – ще 20 грн. Разом гарячі страви коштуватимуть 82,5 грн.

Тортик радимо купити в магазині, обійдеться дешевше, ніж пекти самим, та й набагато простіше. Солодке задоволення коштує 40-50 грн. Яблука – 4,5-8 грн, мандарини – 15-18 грн. Не забудьте хліб, який, до речі, дорожчає. Тиждень тому на 5 коп подорожчав пшеничний, а цього тижня – житній. Оптові ціни збільшив ВАТ «Чернівецький хлібокомбінат», кажуть, там не вистачає на зарплату й пальне. Отож, хліб білий – 2,35 за буханець. У гривнях десерт дорівнюватиме 61,85 грн.

Найдорожче обійдуться напої: пляшка шампанського зі знижкою – 20 грн, горілка – від 20 грн, «безпонтовий» коньяк – в середньому 33-35 грн. Мінеральна вода – в середньому 3 грн, сік для дітей – від 5 грн за літр. Чай, кава та цукор – з власних запасів. Разом питво забирає 81 грн.

Насамкінець, не забудьте, що дітки чекають на Діда Мороза, тож додамо два подарункових набори (від 15 до 95 грн, залежно від ваги і виробника). З власного досвіду рекомендуємо набори «Корівка» від шоколадної фабрики Україна та «Веселий бичок» від «Рошен», відповідно 16 і 19 грн – оптимальний варіант за поєднанням ціна-кількість-якість. Разом – 32 грн.

Набравшися мужності, складемо отримані суми і маємо: 360,25 грн за дуже скромними підрахунками. Коли ж чекаєте гостей, святкуватимете Різдво, маєте в родині Степана, Василя чи Івана, множте цю суму на два, а то й на три.

Не забудьте «Алказельцер» від похмілля та «Мезим» для шлунку… Смачного, панове!

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Запис Передноворічна арифметика – 2 або Наїдайтеся, поки маєте гроші… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Йдучи повз святково прикрашені вітрини, мимоволі думаєш: «От і собі щось таке зробити б, щоби грало вогнями, було яскравим і красивим!» Але вивчивши асортимент і ціни подарункових кіосків на Проспекті Незалежності, розумієш, що краса вимагає жертв. Матеріальних.

Перш за все, коли ви – свідомий захисник природи або ж не хочете прибирати сухі голки після свят, треба придбати штучну ялинку. Невідомо, чим відрізняється штучний імпортний виріб «сосна» від штучного виробу «ялинка», але останній коштує на 50-100 грн більше. Найменші «деревця» (1,2 м) коштують від 200 грн, найвищі (2,2 м) – 600-700 грн.

Переходимо до прикрас. Найдрібніші прості кульки без малюнка – від 5 грн, з малюнком – 8 грн. Щось «пристойніше» потягне і на 25-40 грн. Високу вартість кульок продавці пояснюють тим, що це ручна робота і «долар виріс», хоча виготовляють кульки… у Львові. До іграшок можна присусідити намисто з кульок-дзвіночків-янгеликів-зірочок (17-20 грн), дощик (3 грн за 2 м та 5 грн за 3 м), електричну гірлянду (від 20 грн).

Імпортний Санта-недомірок заспіває під ялинкою за 25 грн, його трохи вищий брат Дід Мороз стоятиме за 45 грн. Снігуроньок у продажу взагалі немає. Кажуть, їх просто зняли з виробництва ще кілька років тому. Натомість з’явилися сніговики на будь-який смак: від 10-17 грн за маленького матер’яного до 100 грн – за великого порцелянового.
Коли ялинковий комплект для вас занадто «крутий», пропонується вінок: 35-180 грн залежно від кількості цяцьок, які на ньому висять. Лапаті сніжинки з неприємним хімічним запахом – від 25 грн за штуку.

Для завершення композиції здалось би придбати бичка – символ наступного року. Найменший брелок коштує 6 грн, маленька іграшка – 15-25 грн, а бичок під назвою «Гулівер», з яким може гратися дитина, дотягнув аж до 220 грн.

За наявності 300 зайвих євро можна було спробувати прогулятися Європою. «Було», бо час подання документів до турфірм уже закінчився – посольствам треба час, аби добряче обміркувати і вирішити, кому давати візу. А раптом Ви хочете втекти з неньки-України? Чого тільки не вимагали в автора менеджери турфірм: і паспортів з печатками – про шлюб в українському і з візами – у закордонному, і довідок про вклади та зарплату не менше 2,5 тис. грн і ще бозна чого! Причому, різні фірми для виїзду в одну й ту ж країну просили різні папери.

Новий рік в Європі коштує в середньому 250-300 євро, причому оплата саме в євро, а не в гривнях за курсом. До вартості входить готель зі сніданком, у більшості фірм – екскурсії, і лише у декого – проїзд. Найчастіше пропонували добиратися власним коштом до Карлових Вар чи Санкт-Петербурга. За новорічний банкет пропонувалося платити додатково – 70-150 євро.

«Коронним номером» сервісу по-буковинськи був варіант: «У нас залишилася одна путівка на 2 людей. Та коли ви їдете одна, ми не будемо її розривати, хай краще пропаде». Тож, аби у вас не пропало, купіть «на всі гроші» продуктів та шампанського. Хоч наїстеся на свята!

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Запис Передноворічна математика спричиняє депресію спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Незважаючи на економічну кризу та наслідки стихії, область закінчує фінансовий рік успішно, – відзначила начальник головного фінансового управління ОДА Єлизавета Пушко-Цибуляк. – Надходження до місцевих бюджетів зростуть майже на 160 млн. грн. І це з урахуванням 15 млн. грн втрат від кризи і 25 млн. грн – від повені.

Втрати від стихії частково компенсовані платежами підприємств, які працювали на ліквідації наслідків повені. Крім того, 70 млн. грн мобілізовані додатково з інших джерел. Це дало змогу забезпечити виплату зарплат усім бюджетникам і профінансувати всі інші статті витрат.

Проте у майбутнє фінансисти краю дивляться з песимізмом. Оскільки Верховна Рада досі не ухвалила не те що бюджет, а навіть основні макроекономічні показники (ВВП, темп інфляції і зростання виробництва), то про конкретні цифри місцевих бюджетів і не йдеться. Коли ж народні депутати не впораються з бюджетом до кінця року, то від 1 січня як мінімум квартал видатки фінансуватимуться в розмірі 1/12 від середнього обсягу попереднього року.

– Інакше кажучи, – пояснила Єлизавета Пушко-Цибуляк, – відсутність Закону «Про Державний бюджет України» спричинить проблеми з виплатою зарплат, пільг, допомог та фінансуванням регіональних програм. Бюджети області недоотримають від держави 30,2 млн. грн.

Грошей вистачатиме лише на оплату праці на умовах, що склалися на 1 грудня 2008 року.

Довідка:
Середньомісячна зарплата одного працівника на 1 грудня 2008 року в гривнях:
освіта – 1300, культура – 1362, охорона здоров’я – 1200, соціальний захист – 1076, органи місцевого самоврядування – 2956.

Зростання мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму не передбачається. Частково оплачуватимуться енергоносії, медикаменти й харчі. Витрати на господарське утримання установ, телефонний зв’язок, відрядження, пальне, а також на ремонти і капітальне будівництво не проводитимуться. Навіть за такого «розкладу» щомісячний дефіцит коштів становитиме 1,1 млн. грн. Тобто, соціальні допомоги не отримають 11,5 тис. сімей з дітьми та 44 прийомні родини і дитбудинки сімейного типу.

Не краще ситуація і з фінансуванням відбудови об’єктів, які постраждали від повені. Нині грошима забезпечені лише 47% будівельних робіт. Повністю виплачені компенсації населенню, а от на берегоукріплювальні роботи коштів катастрофічно не вистачає. Бюджет уже заборгував підрядникам понад 200 млн. грн. Але область не втрачає надії «вибити» ці гроші у 2009-му.

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Запис Обласний бюджет-2008 втратив 40 мільйонів… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Таким чином, Нацбанк замість стабілізації банківської системи фактично кредитував валютних спекулянтів, які зараз непогано наживаються на різкому падінні курсу гривні, – пише «Бізнес».

Існують ще й інші чинники знецінення гривні. Так, на думку економіста Зореслава Самчука, гривня знецінюється Нацбанком і Президентом Ющенком цілком свідомо з метою підтримати фінансові справи тих олігархів-експортерів, які стануть спонсорами майбутньої президентської кампанії Віктора Андрійовича.

Експерт додає, що Президент вирішив потурбуватися про олігархів у зв’язку з тим, що зараз вони «перебувають у вельми скрутному становищі» через світову фінансову кризу.

Як відомо, згідно із законодавством, Національний банк є незалежним органом, який самостійно визначає курсову політику, а Уряду заборонено втручатися в його діяльність.

Микита МАТВІЙЧУК, Інтернет-оглядач

Запис Пустили щуку в річку… або Нацбанк сприяє спекулянтам і олігархам спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Яка така особлива компетентність спостерігається, наприклад, у тому, що, коли долар на пунктах продажу злетів за позначку 7 гривень – від попередніх 4,86! – Нацбанк продовжував торгувати по 5.50? Причому вибірково, для «своїх», бо «чужим» доларів тоді не перепало…

НБУ запевняє нас, що робить усе це на користь вітчизняній валюті – так ревно, що заробив докори від посадовців МВФ. Мабуть, злякалися, що стабільна гривня розхитає їхній долар!

Відтепер усе, що відбувається в нашій економіці, слід списувати на світову кризу. Наприклад, нестачу валюти на погашення зовнішніх позик наступного року, незграбні спроби зупинити імпорт, відверто кимось пролобійовані… Що від такої старанності пана Стельмаха ми точно отримали, то це паніку населення, стрімкий відтік людських коштів з банківської системи, замороження вкладів і дефіцит валюти в обмінниках.

І джерело зла нарешті знайдене: до кінця року усі обмінники мають бути закриті. Надалі обмін валюти здійснюватиметься тільки у банківських установах, що має посилити контроль над переміщеннями долара і гривні. Курс долара тепер визначатиметься виключно на торгах.

Але велике запитаннячко: хто виграє від такого контролю? Впевнена, що знайдеться мінімум 99 причин, аби ми з вами, так звані пересічні громадяни, не могли придбати зелених… А з огляду на те, що і бізнес, і повсякденне життя «зав’язані» на доларі, наше прагматичне населення обходитися без нього і не буде. Тож пана Стельмаха варто звинувачувати у змові зовсім не з банкірами. А з «мінялами» та «кидалами».

Може, хто не знає, то поясню різницю: «міняли» здійснюють обмін валюти за встановленим ними ж курсом і беруть собі «маржу», по-перше, за труди праведні, по-друге, за ризик, бо офіційно це заборонено і менти крутяться на всіх відомих «точках», отримуючи дещицю…
«Кидали» ризикують більше, але й ми з вами також: ніхто не гарантований від того, що звернувшись з проханням обміняти свої кревні гривні на долари, ба навіть і євро, в результаті не отримає підробку. Ця операція так і зветься – кинути.

«Обмінник», скажімо, на Площі Філармонії «фурциклює» цілодобово, за будь-якої погоди, без вихідних та свят. Не знаю, за яким графіком його «працівники» ділять «ефірний час», але графік чергування правоохоронців на цій точці можна дізнатися у їхніх же начальників.

З настанням холодів уся ця компанія зручно влаштувалася в «Картопляній хаті» і за чашкою кави коротає час в очікуванні клієнтів. Ніхто не від кого не ховається: міняли тримають гроші, розкладають по стосиках, підраховують… а міліціанти також упізнаванні: за сірим камуфляжем та «бєрцами». Вони теж полюбляють тепло, затишок і каву… Хто за неї платить, запитання чисто риторичне.

Символічно, що інтер’єр кафе оздоблений американською символікою, індіанцями, ковбоями та мустангами і нагадує нам про походження не лише головної складової тутешніх страв, але й про походження… долара.

Лариса ДМИТРЕНКО, «Версії»

Запис Стабільна гривня в «Картопляній хаті» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Під час XXIV сесії облради V скликання вони обговорили хід виконання регіональної програми протидії туберкульозу у 2008-2011роках. На жаль, особливо втішатися нічим. Бо, незважаючи на те, що в Україні епідемія цієї страшної соціальної недуги, обсяги профілактичних щеплень проти туберкульозу за 9 місяців цього року виконані новонародженим лише на 58,9%, дітям до 7 років – на 19%, дітям до 14 років – на 17% (!).

Це пояснюється тим, що від травня до вересня в області не було вакцини БЦЖ, яку централізовано закуповує і поставляє Мінздоров’я. Нині БЦЖування новонароджених, поновлене, як і туберкулінодіагностику дітей старшого віку.

У планах влади винести в недалекому майбутньому обласний і міський протитуберкульозні диспансери за межі Чернівіців. Бо за санітарними нормами хворі з відкритою формою туберкульозу, які становлять небезпеку для здорових громадян, повинні перебувати на відстані не меншої кілометр.

В області на диспансерному обліку перебуває 7307 хворих на туберкульоз. Із них 1436 мають активну (відкриту) форму.

Тож місцева влада – у пошуках інвестора, який розпочав би за власний кошт будівництво протитуберкульозних закладів за межами міста. За це він отримає територію та будівлі міського й обласного протитуберкульозних диспансерів, які, як відомо, розташовані у зручних і гарних місцях.

Проблемою залишається соціальна підтримка хворих, які доліковуються амбулаторно за кошти райдержадміністрацій. Йдеться про забезпечення їжею, одягом, предметами особистої гігієни, плату за транспорт. Ці заходи не проводилися і нині не виконуються ні у Чернівцях, ні у жодному з районів області.

Цифри теж не надто радують. Цього року на придбання медикаментів для лікування туберкульозу виділено 122, 6 тис. грн. Цього замало. При запланованих 8 гривнях на одного хворого протитуберкульозні заклади отримали в середньому по 2,7 грн. А в Сокирянському тубвідділенні – лише 0,88 коп. Зате у Вашківецькому – 4,8 грн, але й цього теж не вистачає.
З харчуванням, яке для хворих на туберкульоз є складовою лікувального процесу, теж не склалося. Так, в обл- і міськтубдиспансерах торік на хворого у день виділялося відповідно 4,56 і 3,73 грн, нині – 8, 98 і 5,97грн. Але ж потреба становить 18 грн! І це без червоного вина, язика і свіжих фруктів, які колись обов’язково давали хворим на туберкульоз.

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Запис Депутати боролися з паличкою Коха спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Економіка в коллапсі

Банки почнуть виходити з кризи лише на початку 2009-го, промисловість – не раніше, ніж через рік. Провідні швейцарські економісти Арно Леклерк та Карен Асланян, які керують найстарішим банком Женеви «Lombard Odier Darier Hentsch & Cie», склали прогноз економічного розвитку для України на найближчі роки. За 210 років цей банк жодного разу не мав фінансових труднощів, тож до його спеціалістів варто прислухатися.

Про банкрутства банків:

Масові банкрутства фінансових установ залежатимуть від того, чи захоче Нацбанк підтримати системоутворювальні великі банки («Ощадбанк», «Укрексімбанк», «Аваль», «Приватбанк» тощо.)

Головне – розв’язати проблему банківської ліквідності, тобто можливості банку А взяти кредит у банку Б. Це звичайна практика за нормальних умов, але, коли банк Б нікому не дає грошей, уже неважливо, як працював банк А: в нього в будь-якому випадку будуть проблеми.

Поширюється думка, що відмова від беззаставних кредитів – 100-відсоткова гарантія безпеки. При цьому чомусь скромно замовчуюють, що під час кризи застава знецінюється або ж взагалі стає неліквідною (її неможливо реалізувати – ред.).

Багато українських банків брали дешеві кредити за кордоном. Коли іноземні установи почнуть «відтягувати» свої кошти назад, вітчизняні неминуче зіткнуться з недостатньою ліквідністю.

Про дефолт і стабільність:

Україна чи Росія не оголосять себе банкрутами. Їхні економіки зможуть вистояти. Це – однозначно.

У фінансовому світі стабільність настане не раніше 2009 року. Щодо виробництва, то про нормалізацію поки що не йдеться. Промисловість наразі лише входить у рецесію (період кризи і застою), яка триватиме не менше двох років. Коли ж фінансові ринки й далі «труситиме», то й підйом виробництва станеться ще пізніше.

Як зберегти гроші?

У розвинутих країнах люди переважно купують короткосторокові державні цінні папери (їхній вітчизняний аналог – облігації внутрішньої державної позики). Вони приносять стабільний, але дуже маленький дохід. Люди більш заможні придбавають акції великих стабільних підприємств, переважно харчової, фармацевтичної промисловості, компаній, які випускають побутову хімію та дешеву косметику. Тобто, вигідно вкладати у ті підприємства, попит на продукцію яких є стабільним: – з автом можна й почекати, а їсти хочеться завжди.

Дехто придбаває золото і діаманти. Це доволі надійні активи, однак, на відміну від цінних паперів, вони різко підскочили в ціні й не кожному по кишені.

У якій валюті?

Курс валют – найбільш непередбачуване явище. За логікою, оскільки криза у США почалася раніше, там вона раніше й закінчиться. Крім того, американська економіка більш гнучка й мобільна, що надає їй додаткові шанси. З іншого боку, у США – колосальний дефіцит бюджету. Все ж таки ризикнемо припустити, що долар оговтається швидше.

Кого звільнять?

Під час будь-якої кризи найбільше страждають так звані «перегріті» галузі. У 70-х була криза нафтових компаній, на початку 2000-х закривалися інтернет-фірми. Нині найбільше безробітних з’явиться серед банківських службовців, металургів, будівельників. Інакше кажучи, там, де прибутковість «зашкалювала» на 100 і більше відсотків. Тому динаміку й структуру безробіття прогнозувати найлегше. Треба лише знати, в яких галузях отримують надприбутки.

Для подолання кризи й підвищення зайнятості найефективніший вихід – громадські роботи, коли безробітних обов’язково залучають до прибирання, будівництва нових соціально-значущих об’єктів тощо. Таку ефективну практику запровадив Франклін Рузвельт під час Великої економічної депресії 1929-1932 років.

Наслідки:

Світова фінансова система докорінно зміниться. Після кризи частину банків націоналізують, інші – об’єднаються. Може змінитися навіть чинна Ямайська валютна система, тобто долар вже не буде головною міжнародною розрахунковою одиницею. Уряди повернуться до жорсткого державного регулювання.

Довідка:

Ліквідність (екон.) – здатність будь-яких активів швидко перетворюватися на гроші. Найліквіднішим активом вважається готівка, середньоліквідними – непогашені боргові зобов’язання, неліквідними – виробничі запаси й нерухомість, бо треба найбільше часу, аби їх продати.
Валютна система – загальноприйнята у світі методика, за якою держави забезпечують цінність своєї грошової одиниці, формують грошові резерви, проводять міжнародні розрахунки тощо. Нинішня валютна система називається Ямайською, оскільки угода про неї підписана 1976 року на Ямайці.

НБУ порахував, що…

Минулого місяця обсяги депозитів у гривнях зменшилися на 9,2 млрд. або на 2,7% і склали 330,9 млрд. грн. (у вересні було 340,1 млрд. грн.). Депозити фізичних осіб зменшилися на 4,1% – до 196,0 млрд. грн, юридичних – на 0,6% до – 134,9 млрд. грн.

Обов’язкові валютні резерви комерційних банків становлять на 1 листопада 12 млрд. 712 млн. грн.

Обсяги наданих кредитів за 10 місяців від початку року зросли на 44% і становлять 618,4 млрд. грн, у т.ч. фізичним особам – 232 млрд. грн. Відсоткова ставка за кредитами у національній валюті зросла в середньому від 16,8 до 19,1%, в іноземній – від 12,7 до 12,9%.

У жовтні комерційні банки отримали від НБУ кредити для підтримання фінансового стану у розмірі 29 млрд. 230,16 млн. грн., а від початку року – 93 млрд. 308,26 млн. грн.

Грошова маса в обігу від початку року збільшилася лише на 20,9%)(!) і становить 479 млрд. грн, з яких 146,3 млрд. грн – готівка.

Кому криза, кому – нові гроші…

«Group DF», яка належить буковинцю Дмитру Фірташу, підписала угоду про придбання контрольного пакету акцій банку «Надра», повідомила прес-служба фірми. Деталі операції не розголошуються «через конфіденційність угоди». Очікується, що операцію буде завершено протягом кількох тижнів.

Тим часом у ЗМІ розповсюджується інформація про появу в Україні першого банку з українсько-швейцарським капіталом. Його відкриють у січні 2009 року в… Чернівцях і називатиметься він «Буковина». В інтерв’ю газеті «Дело» губернатор Куліш повідомив, що перемовини тривали ще від літа. Партнери досягли згоди під час інвестиційного форуму. 30% капіталу належатиме Чернівецькій ОДА і облраді, 70% – консорціуму швейцарських банків. Їхні назви не розголошуються.

Основним видом послуг буде мікрокредитування розвитку виробничої та сільськогосподарської інфраструктури і транзитних шляхів, створення нових туристичних об’єктів. Українські банкіри не вважають, що «Буковина» стане серйозним конкурентом на ринку, в першу чергу тому, що великі банки починають «кар’єру» зі столиці.

Валерія ПЕПЕЛЯ, економіст

Запис Чи далеко до кінця? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Призов усе ж буде

Дивись УТ-1

Блутанг у м’ясі!

«МакКава» з бетономішалки

Призов усе ж буде
У жовтні-листопаді лави солдатів поповняться на 25,5 тис. новобранців. 20 тис. юнаків служитимуть у Збройних силах, 5 – у внутрішніх військах МВС. Осінній призов коштуватиме державі загалом 3,16 млн. грн з розрахунку 123,5 грн на одну особу.

Дивись УТ-1… Ховайте долари…
бо з телеефіру підуть ГРТ, РТР, Ren TV та інші російськомовні канали. Чиновники зобов’язали кабельників не транслювати канали, які не адаптовані до вітчизняного законодавства. Це потягне за собою банкрутство кабельних компаній і збільшення прибутків від реклами на вітчизняних каналах.

Ховайте долари
Прогнозують, що до кінця року за долар даватимуть до 5,5 грн. НБУ пояснює це спекуляціями на міжбанківській валютній біржі. Незалежні експерти стверджують: гривня послаблена через розрахунки за газ перед візитом Тимошенко до Москви. Банкіри переконують, що паніка на ринку триватиме недовго.

Блутанг у м’ясі!
Україна заборонила імпорт рогатої худоби, диких жуйних тварин та їхнього м’яса зі Швеції, Угорщини і Данії. Тут зареєстровані випадки захворювання тварин на блутанг – катаральну овечу лихоманку. Вона погано вивчена, тому наслідки потрапляння вірусу до людських організмів непередбачувані.

«МакКава» з бетономішалки
У Криму міліціянти знайшли підпільний завод з виробництва… «МакКави». У приміщенні 35-річного мешканця села Молочне виявили 50 мішків цукру, 15 – кави, 50 – сухих вершків і 8 бобін етикеток, картонні ящики, ваги, 3 станки для пакування продукту у стики та великі пачки. Компоненти «напою» розмішувалися у… бетономішалці.
Вочевидь виробництво було потужним, бо лише протягом місяця «завод» виготовив понад 15 тис. пакетиків фальсифікату (30 великих коробок). Приблизна сума збитків, нанесених державі, становить 600 тис. грн.

Запис Україна спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Наша гривня – найгарніша спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Закривайте вікна, панове спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Збирають на пляшку
17-річного хлопця з Повір´ївки жорстоко побили невідомі на автобусній зупинці в Михайлівці Кельменецького району. Ще й відняли 150 грн та пачку цигарок. В його 18-річного односельчачанина поживилися всього 10 гривнями. За підозрою затримано 22-річного та 30-річного місцевих жителів.

Задивився на жінку
У селі Рідківці 19-річний місцевий мотоцикліст зіткнувся з автомобілем «Шкода-Фабіа», яким керувала 29-річна чернівчанка. Зі струсом мозку та забоями тіла він госпіталізований до Новоселицької ЦРЛ.
ЦЗГ УМВС в Чернівецькій області

Смерть під піском
В несанкціонованому кар’єрі поблизу Крутеньок Хотинського району двоє мешканців Несвої Новоселицького району набирали пісок. Про техніку безпеки не йшлося. Внаслідок обрушення пласту 32-річна жінка загинула, її 31-річний чоловік опинився в травматології обласної лікарні з черепно-мозковою травмою, переломами ребер і основи щелепи.
Achtung, minen!
На вулиці М.Олімпіади під час земляних робіт знайдено протитанкову міну часів ІІ світової війни. Біля небезпечної знахідки відразу виставлено охорону, знешкодили її піротехніки ГУ
МНС в Чернівецькій області.

Обійшлося без жертв
Необережне поводження з вогнем спричинило пожежу в оселі 85-річної мешканки Зеленого Гаю Новоселицького району. Електромережа, проведена з порушеннями, стала джерелом вогню в житловому будинку у Ванчиківцях того ж району. Діями новоселицьких вогнеборців врятовано будівлі та майно на 158 тис. грн.
Центр пропаганди ГУ МНС в Чернівецькій області

Запис кримінал спершу з'явиться на Медіа-Версії.