Але вечір 19 серпня у чернівецькому артпросторі «Bunker 2.0» на виставці «Між небом і землею» відкрив Олену з нового ракурсу — через об’єктив її власного мобільного телефона. Фото, які я робила теж мобільним телефоном вчора, але, вочевидь, в Олени якість мобільного трохи інша.

Для цього фінального фото пригадаємо Банаха — Тарського (або парадокс «подвоєння кулі»), який у жартівливій формі часто називають «парадоксом про торт». Математично він доводить, що тривимірну кулю (або наш торт) можна розрізати на скінченну кількість шматочків і скласти з них… два точно таких самих торти! Якби цей парадокс працював у реальності, шерпського торта точно вистачило б на всіх чернівецьких математиків-альпіністів і не тільки математиків!

Запис Парадокси нескінченності: Олена Карлова між небом, землею та Еверестом спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Це не документальний знімок, а візуальна метафора: може про ізоляцію, про споглядання, про світ після людини — або про світ усередині людини. Фото читається як тиша, як пауза між ударами часу, як та сама 1/100 секунди, у якій застигла думка…

Urban Victims («Міські жертви»). Узагальнений образ…Це може бути сьогодні, вчора або багато років тому…Техніка геліогравюри. Це не швидкий цифровий кадр, а зупинена мить, яка вимагала повільного народження.

Світло тут не освітлює — воно спостерігає. Лампа нагадує око, свідка або допитувача. Предмети відкидають довгі, різкі тіні на стіну, і ці тіні стають не менш важливими за самі об’єкти. Вони створюють другий, прихований сюжет — де реальність і відображення не збігаються. Тут хтось щойно був, думав, писав, працював — і зник.

На фотовиставці «1/100 секунди» — 13 авторів і 13 поглядів. Але насправді — це 13 способів домовитися з часом. Кожен кадр — відповідь на запитання: що для мене мить?

У фотовиставці «1/100 секунди» зібралися автори з різними підходами й баченням миті: Тарас Перун, Ігор Лопатюк, Віталій Панасюк, Володимир Лапушняк, Сергій Поляков, Тетяна Геда, Сергій Ахременко, Володимир Царюк, Анна Тамазликар, Богдана Руснак, Михайло Мекетенець, Віталій Паліброда та Євгеній Лашевський — кожен з них по-своєму відчуває час і рух у кадрі.

Представлені на виставці автори  працюють із різними стилями — від документального і стріт-фото до авторського мистецького погляду.

В одному просторі виставкової зали «Вернісаж» перетинаються різні світи: хтось може шукати мінімалістичну естетику, хтось — драматичну динаміку, а хтось — емоційні портрети.

На виставку завітав знаний фотохудожник Броніслав Тутельман. Його роздуми про фотографію як мистецтво вибору й відповідальності знаходять підтвердження у персональних виставках, які він щедро дарує чернівчанам.

На виставці кожен кадр — це відповідь на запитання: що для мене мить? І, можливо, якби Дон Леон, Славік Лебедєв сьогодні стояв серед цих світлин, він би усміхнувся і сказав: витримка — це коли ти встигаєш полюбити мить ще до того, як вона зникне.

Ця виставка — не лише про фотографію, а про зупинку. Про можливість у ритмі щоденних подій на мить сповільнитися, уважно вдивитися й дозволити собі думати. Дякуємо авторам за чесний діалог зі світом, за кадри, у яких є тиша, напруга і сенс. І за саму можливість — споглядати й осмислювати, залишаючись наодинці з фотографією та власними відчуттями.

©Тетяна Спориніна, фото автора

Запис 1/100 секунди — краплинка життя, що не повториться… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Зйомки Бліц-конкурсу (фото, відео)

• Перегляд конкурсних фільмів
• Презентація фотовиставки
• Творчі зустрічі
• Майстер-класи
• Відвідування музеїв у Верховині і Криворівні
• Робота творчих студій

10.10.2025.  Результати Бліц-конкурсу. Фотографія. Кіно. Підведення підсумків і нагородження переможців!

Комунальний заклад позашкільної освіти “Центр позашкільної освіти “Зміна” Криворізької міської ради опублікував на сторінці у ФБ: “Юні кіномитці творчого об’єднання «Телерадіостудія «Зміна» на чолі з керівником Наталією Володимирівною Охрімчук знову заявили про себе гучно й яскраво! У час, коли війна забирає спокій, діти продовжують знімати, творити, мріяти… Працюємо, продовжуємо творити і рухатися далі! Ми, українці – талановита нація!“

Запис Дякуємо, Барви – 2025… До зустрічі, «Осінні барви Буковини» – 2026! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Осінні барви Буковини-2025»: 7 жовтня 2025-го у Чернівцях у Палаці «Академічний» стартував XXII Всеукраїнський фото- та кінофестиваль!

«Осінні барви Буковини-2025» об’єднав майбутніх акторів, режисерів, фотожурналістів, відеооператорів та звукорежисерів – вихованців дитячих фото- та кіностудій з різних куточків України.
Уже вдруге фестиваль проходить у межах Плану заходів Міністерства освіти і науки України та підтверджує свій статус єдиного дитячого кінофестивалю, що відбувається в Україні під час війни!

Цьогоріч на розгляд професійного журі було подано 900 фоторобіт у 9 жанрах і 179 кіноробіт у 4 жанрах за трьома віковими категоріями.
За результатами оцінювання до участі в ІІ етапі відібрано 59 кіноробіт і 170 фоторобіт учасників із Черкаської, Дніпропетровської, Волинської, Сумської, Закарпатської, Львівської, Харківської, Хмельницької, Івано-Франківської, Київської, міста Києва та Чернівецької областей.

Привітали учасників Фестивалю:
Роман Греба – заступник начальника Чернівецької обласної військової адміністарції;
Оксана Гринюк – заступниця директора Департаменту освіти і науки ЧОВА;
Сергій Борденюк – завідувач кафедри операторської майстерності та фотомистецтва Інституту кіно і телебачення КНУКіМ, доцент, заслужений діяч мистецтв України, голова Національної спілки кінематографістів України;
Володимир Дягілев – голова Громадської організації «Харківська Асоціація дитячої екранної творчості «Дитятко», член Міжнародного центру фільмів для дітей та молоді, член Європейської асоціації кіно для дітей та молоді;
Юрій Ріпенко – заслужений працівник культури України, член Національної спілки кінематографістів України;

Володимир Войтенко – кінознавець, головний редактор часопису «Кіно-коло»;
Олександр Чернобай – режисер, фотограф, оператор, магістр аудіовізуального мистецтва та виробництва, номінант Національної премії «Золота дзиґа», володар призу CIFEJ (від ЮНЕСКО);
Андрій Чекановський – член Президії Національної спілки фотохудожників України;

Геда Тетяна, голова Чернівецького осередку Національної Спілки фотохудожників України.

Упродовж трьох наступних днів професійне журі оцінюватиме роботи, а для учасників триватимуть майстер-класи від фахівців фото- та кіноіндустрії.
Окрім цього, конкурсанти матимуть змогу поринути в культурні особливості, традиції та звичаї Буковини.
Під час проведення фестивалю також будуть відібрані фільми, які представлять Україну на щорічному Міжнародному фестивалі незалежного кіно UNICA.
Організатори фестивалю «Осінні барви Буковини»: Міністерство освіти і науки України, Мала академія наук України, Український Державний Центр Позашкільної Освіти – УДЦПО, Департамент освіти і науки ЧОВА, Чернівецький обласний центр науково-технічної творчості та Громадська організація «Медіастудія «АІДА» за підтримки Міжнародного фестивалю незалежного кіно UNICA.

Фестиваль – це цікаве спілкування! Фестиваль – це нові друзі! Фестиваль – це стимул працювати і підтримувати і розвивати нашу українську медіапродукцію! Дякуємо організаторам і учасникам за урочисте відкриття Фестивалю. Дякуємо ЗСУ за можливість вчитися, вчити, творити. Бажаємо всім учасникам фестивалю натхнення, плідної роботи, творчих відкриттів і яскравих перемог! Фестиваль продовжиться у Вижниці…

p.s. 10.10.2025.  Результати Бліц-конкурсу. Фотографія. Кіно. Підведення підсумків і нагородження переможців! Завершення Фестивалю – Дякуємо, Барви – 2025… До зустрічі, «Осінні барви Буковини» – 2026!

©Тетяна Спориніна, фото автора і з архіву Фестивалю

Запис Стартував XXII Всеукраїнський фото- та кінофестиваль «Осінні барви Буковини-2025» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Фотознімки були зроблені під час 19 поїздок до України між квітнем 2022 року та лютим 2025 року.

Про автора — Говард Г. Баффетт

Говард Г. Баффетт /Howard Graham Buffett/— американський філантроп, фотограф і засновник Фонду Говарда Баффетта, що відзначився суттєвою гуманітарною підтримкою України: понад мільярд гривень допомоги, закупівля автобусів для територіальної оборони, травматологічних комплектів, створення реабілітаційного центру Superhumans у Львові. У квітні Associated Press (AP) повідомило, що сума допомоги, яку фонд надає Україні, перевищить 1 млрд доларів у 2025 році.

Баффетт вважає, що справжня довіра формується через особисту присутність — і саме це робить його неформальним другом і очевидцем правди. Про цей мистецький потяг писала і престижна The Art Newspaper, яка підкреслила, що проєкт є першим у світі подібного формату — галерея у складі потяга, що мандрує країною з фотографіями про стійкість українців. Куратором виставки є фотограф National Geographic Мухаммед Мухайсен, двічі лауреат Пулітцерівської премії. Протягом чотирьох місяців заплановано 63 зупинки. Тур розпочався в Одесі.

Україна торкнула Баффетта глибиною людяності, стійкістю, незламністю та силою духу. Це не просто новини війни — це історії людей, які відстоюють свою свободу. Його діяльність — це не просто благодійність, а щира, особиста місія з ризиками, реальністю та глибоким співчуттям.

Щиро дякую нашим захисникам, завдяки мужності й самопожертві яких ми можемо сьогодні жити, творити і пам’ятати. Дякую Говарду Грехему Баффетту за цю правдиву, сильну й зворушливу виставку, яка торкає серця і зміцнює нашу віру. Дякуємо всім, хто долучився до її організації та привіз мистецький потяг до Чернівців, щоб світлини стали голосом правди про Україну. Слава Україні!

Більше світлин з виставки за покликанням – Фотовиставка «Відвага нації» / Courage of a Nation – унікальний мистецький проєкт від Говарда Г. Баффетта.

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Фотовиставка «Відвага нації» Говарда Баффетта згуртовує українців у складний час, заряджає гордістю, вірою і незламністю спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У 1860-х роках у Відні спалахнув справжній бум на фото у форматі «візитівки» — портрети, які ставали візуальними автографами доби. У ті самі роки в Чернівцях з’являються перші фотографічні ательє, і світлини поступово перетворюються на невід’ємний елемент культури міського середовища. Фотографія стала не лише відображенням реальності, а способом створення «особистої міфології» — збереження образу, стилю, родинної гордості.

Лекторка також звернула увагу на смисловий шар кабінетних фото та на еволюцію міського простору у фотографіях межі століть.

На лекцію зібралися справжні поціновувачі старої фотографії. Атмосфера була живою, натхненною. Наприкінці заходу учасники жартома відтворили пози, характерні для фото початку ХХ століття, і навіть провели невелику ретрофотосесію.

Фотоательє у Чернівцях відігравали помітну роль у житті мешканців міста — тут фіксували родинні історії, важливі події, модні тенденції та формували уявлення про себе і про епоху. Завдяки світлинам, зробленим у цих салонах, ми сьогодні можемо краще зрозуміти, як виглядали чернівчани, як одягалися, що цінували і чим пишалися.

Щиро дякуємо пані Катерині Валявській за цікаву, глибоку і натхненну розповідь, що відкрила нові горизонти у сприйнятті фотографії як джерела історичної пам’яті.

Більше фото з заходу за покликанням – Про фотографію у повсякденному житті чернівчан (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) у лекції Катерини Валявської.

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Лекція Катерини Валявської про фотографію у повсякденному житті чернівчан… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

А від 12.10 до 14.10.2023 Фестиваль проходив у Вижниці.  Це майстер-класи, брифінги, обговорення конкурсних робіт членами журі і учасниками. Робота у творчих студіях і творчих майстерня, перегляди фільмів. Нагородження призерів І етапу Фестивалю.

А вже 14 жовтня завершилися «Осінні барви Буковини»…Ранок 14 жовтня був теплим та сонячним. У цей день було і кільцеподібне сонячне затемнення 134 сароса, максимальну фазу якого можна було спостерігати на території США, Центральної Америки, Колумбії та Бразилії. У Вижниці ми просто спостерігали сонячний день з великими тінями…

Підведення підсумків і нагородження «бліц» конкурсів.

Результати «бліц». Кіно. Cлово членам журі.

Петро Плешко, директор Чернівецького ОЦНТТУМ від імені організаторів подякував всім учасникам, всім талановитим вихованцям і їх керівникам! Щира вдячність членам журі за суддівство і проведення майстер-класів! Щира вдячність ЗСУ! Запрошуємо всіх до співпраці і в організації проведення «Осінні барви Буковини 2024».

Вітаємо учасників і переможців! Дякуємо всім за співпрацю!

Більше фото із закриття Фестивалю за посиланням – ДЯКУЄМО, БАРВИ!.. ФЕСТИВАЛЬ «ОСІННІ БАРВИ БУКОВИНИ» ЗАВЕРШИВСЯ…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис XX фестиваль «Осінні барви Буковини 2023» звершився. Дякуємо, Барви! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Цьогоріч у Фестивалі участь взяли команди юних фото- та кіноаматорів з 84 закладів системи освіти та культури 21 області України. На розгляд професійного журі фестивалю було подано понад 700 фоторобіт у 9 жанрах і 119 кіноробіт у 7 жанрах. За результатами оцінювання відібрано 100 конкурсантів, які пройшли на очний етап Фестивалю.

Організаторами Фестивалю є: Міністерство освіти і науки України, Український державний центр позашкільної освіти, Департамент освіти і науки Чернівецької ОВА, Чернівецький обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді та Громадська організація «Медіастудія «АІДА». Партнери фестивалю: Дитячий фонду ООН (ЮНІСЕФ), мережа магазинів «ТАНО-Чернівці», Благодійний фонду «Об’єднані перемагати», Товариство «Трембіта», Міжнародна благодійна організація “World Vision International”.

Участь у заході та нагородженні найкращих робіт взяли Юлія Грицку-Андрієш-заступниця начальника Чернівецької обласної військової адміністрації; Оксана Гринюк-заступниця директора Департаменту освіти і науки ЧОВА; Юрій Демедюк-заступник Українського державного центру позашкільної освіти; Віталій Голубєв-секретар Національної спілки журналістів України, засновник Школи універсального журналіста та всеукраїнського конкурсу «Я – журналіст!»; Володимир Войтенко-голова правління Спілки кінокритиків України. Всіх переможців у номінації «Кінороботи» та «Фотороботи» можна подивитися за посиланням «Осінні Барви Буковини – 2023». Вітаємо!

Упродовж трьох наступних днів триватимуть майстер-класи від фахівців фото та кіноіндустрії. Окрім цього, конкурсанти матимуть змогу відвідати музеї, ознайомитися із мистецькими і культурними традиціями та  звичаями  Буковини. 

Незабутні враження, нові знайомства, плани, мрії, емоції. Дякуємо ЗСУ за мирне небо! Попереду продовження фестивалю «Осінні барви Буковини 2023»… Успіхів і перемог!

©Тетяна Спориніна, фото автора

Запис Стартував XX ювілейний фестиваль «Осінні барви Буковини 2023» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Сидір Воробкевич

Чому ти серцю така миленька,
Рідна землице, моя Буковино?
Скажи сю тайну мому серденьку,
Гарна, весела, люба дружино!
Чи інше сонце на тебе світить
І твої ниви та гори гріє?
Чи інший місяць вечором тихим
На твоїм небі так гарно мріє?…

Чув я дитинов за ранені птахи,
Що раз у раю співали, літали
І ненадійно – чому, не знаю –
Десь полетіли, з раю пропали.
Сі злотопери долі шукали,
Сім раз летіли за Чорне море,
Ледве за морем найшли сю долю
І прилетіли в Карпатські гори.

Може ті птахи, краю мій рідний,
Розвеселяють твої дуброви,
Що зелен явір, липа, смерека
Аж омлівають з щастя, любови?
Може у твої ріки, потоки
Вода спливає з самого раю,
Бо так миленько шепчуть, співають,
Як ті пташата в зеленім гаю?

«Мої потоки тобі співали
Ще у колисці, ще за дитини;
По моїх квітах і сіножатях
Гуляв ти, синку, потім щоднини.
У моїх синіх високих горах
Пізнав ти красну свою подругу,
А в моїх темних лісах предвічних
Забував жаль свій і свою тугу.
Тому я, сину, тобі так мила –
Й нас не розлучить навіть могила»…

1863

5 жовтня 2023-го у сквері на вулиці Університетській у Чернівцях відкрили пам’ятник  Сидору Воробкевичу, українському письменнику, педагогу, композитору, музично-культурному діячу, православному священику, редактору часописів Буковини, художнику.

Кошти на виготовлення та встановлення пам’ятника Сидору Воробкевичу виділила будівельна компанія “Водограй”, зробивши такий подарунок місту. Пам’ятник зроблений з патинованої бронзи.

Дякую чернівчанам, які у свій час /2021 рік/ не були байдужими до повалення  / у звіті чиновників написано, що “старий пам’ятник Сидору Воробкевичу прибрали зі скверу”/ пам’ятника. Особлива моя прихильність журналісту Юрію Чорнею, який зараз боронить Україну, Чернівці, рідне слово …

Сидір ВОРОБКЕВИЧ
РІДНА МОВА
Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Тілько камінь має.
Як ту мову мож забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила?
Як ту мову мож забути?
Таж звуками тими
Ми до Бога мольби слали
Ще дітьми малими;
У тій мові ми співали,
В ній казки казали,
У тій мові нам минувшість
Нашу відкривали.
Мово рідна, слово рідне,
Хто ся вас стидає,
Хто горнеться до чужого,
Того Бог карає;
Свої його цураються,
В хату не пускають,
А чужії, як заразу,
Чуму, обминають.
Ой тому плекайте, діти,
Рідну руську мову,
Вчіться складно говорити
Своїм рідним словом! –
Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Але камінь має!
1869

Сидір Воробкевич (1836 – 1903). Український письменник, який писав українською, німецькою та румунською, композитор, музично-культурний діяч і православний священик на Буковині, педагог і редактор часописів Буковини, художник – така багатогранна діяльність Сидора Воробкевича, що мав псевдоніми: Данило Млака, Демко Маковійчук, Морозенко, Семен Хрін, Ісидор Воробкевич, С. Волох та інші. Писав музику на слова Т. Шевченка, Ю. Федьковича, І. Франка, М. Шашкевича, В. Александрі, М. Емінеску, В. Бумбака, І Вулькана тощо.

Перечитала і Михайла Івасюка “Творчість Сидора Воробкевича. Біографія“: “… Єдиною світлою подією у ті роки для хворого письменника було те, що І. Франко видав 1901 р. його поетичну збірку «Над Прутом». У короткій передмові Великий Каменяр писав, що кращі поетичні твори Воробкевича, в яких «розсипано велике багатство життєвих спостережень, осяяних тихим блиском щирого, глибокого людського і народолюбивого чуття», забезпечують йому «почесне місце в нашім письменстві, навіть коли лишити набоці його історичне становище як одного з перших жайворонків нової весни нашого народного відродження». Це висока і справедлива оцінка”…

Цікаве дослідження про Сидора Воробкевича у Лесі Щербанюк «Чесний труженик на ниві духовності Буковини» : “Мав втіху від своєї праці: «До якої народної школи не вступлю, всюди почую мої пісні. Се мені нагорода, що я дитячі серця музикою ублагородив; не даремно я та не без цілі жив на сім світі». Пишався своїми знаменитими учнями – композитором і музикознавцем, «живою музичною енциклопедією Відня» Євсебієм Мандичевським і основоположником румунської музичної класики Чипріяном Порумбеску….Музична спадщина С.Воробкевича значна за обсягом і різноманітна за жанрами. Вона складається з 250 сольних пісень, дуетів, квартетів і хорів, багатьох інструментальних творів, 18 оригінальних музично-драматичних композицій і 15 п’єс інших авторів, до яких він скомпонував музичний супровід”…

Більше фото за посиланням – «ПОВЕРНУВСЯ. ДЯКУЮ…»

©Тетяна Спориніна, фото автора

Запис «Чому ти серцю така миленька, рідна землице, моя Буковино?…», – Сидір Воробкевич спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На виставку прийшли шанувальники творчості митців, друзі, земляки, колеги, дійові особи портретів фотохудожника Альберта Комарі. А прикраси з бісеру Ольги Денисової  в техніці бісерного ткацтва викликають захоплення і визнання. Давні традиції бісероплетіння у сучасному виконанні вражають оригінальністю. Учасники виставки і ті, хто був автором портретів, також прагнули сфотографуватися з фотохудожником Альбертом Комарі.

З відкриттям виставки привітали Інна Кіцул, директор музею; Микола Гуйтор, перший заступник голови обласної ради; Микола Шкрібляк, заслужений діяч мистецтв України, директор Буковинського центру культури і мистецтва; Одарка Кучерява, голова громадської організації «Вишиваний дивотвір».

Після завершення урочистої частини глядачі продовжували фотосесії та вітали митців.

Дякуємо пані Ользі і пану Альберту за щирість вашого таланту, прекрасні миттєвості, які ви подарували чернівчанам, глядачам, учасникам виставки. Бажаємо нових творчих успіхів!

Більше фото з відкриття виставки за посиланням – МИСТЕЦЬКИЙ ПРОЄКТ АЛЬБЕРТА КОМАРІ І ОЛЬГИ ДЕНИСОВОЇ…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Мистецький проект «Збережемо код нації!» від Альберта Комарі і Ольги Денисової спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Крістіан Лупашку є кореспондентом Національного агентства преси Agerpres по повіту Ботошанах та військовим кореспондентом цієї установи в Афганістані та Україні. Ілля Пінтя є кореспондентом громадської станції Radio Romania Actualității в повіті Хунедоара та військовим кореспондентом цієї установи в Афганістані та Україні. Його воєнні фотографії, об’єднані у виставку, присвячену загиблому в Афганістані старшому лейтенанту Mădălin Stoica, були виставлені в Лос-Анджелесі, Брюсселі та Бухаресті.

24 фотографії, виконані журналістами Крістіаном Лупашку (Agerpres) та Іллєю Пінтя (Radio Romania Actualități), відображають окремі фрагменти того, що їм вдалося задокументувати в різних куточках України під час шести минулорічних візитів. Загалом фотокореспонденти провели в Україні більш ніж три місяці. Відображаючи в своїх знімках наслідки атак російської армії або сцени повсякденного життя у воєнний час, двоє журналістів підсумовують у 24 кадрах сувору реальність даного періоду. Вона постає саме такою, якою вони її побачили і презентували румунському суспільству. За цими фотографіями стоять сотні годин документації і більше 5000 кілометрів поїздок всією Україною, від Львова до Києва, Житомира, Чорнобиля, Бородянки, Харкова і Чернігова.

Дякуємо пану Крістіану Лупашку та пану Іллі Пінтя за правду про війну, за закарбовані на світлинах унікальні кадри українського спротиву, драматичних днів війни, нашої біди. Такі виставки, документальні фото відкривають правду, трагедію, жах цієї війни всьому світу. Боротися проти ворога з фотоапаратом не менш важливо, ніж зі зброєю. Від початку повномасштабного вторгнення РФ уряд Румунії допомагає Україні. Дякуємо!

Виставка працюватиме до 24-го лютого, коли виповниться рівно рік з моменту, як Російська Федерація вторглася в Україну.

Більше фото з відкриття виставки за посиланням – ВІЙСЬКОВІ КОРЕСПОНДЕНТИ З РУМУНІЇ ПРЕДСТАВИЛИ ВИСТАВКУ «RĂZBOIUL ÎN 24 DE CLIPE» У ЧЕРНІВЦЯХ …

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Фотовиставка «24 кадри війни» військових кореспондентів з Румунії Крістіана Лупашку та Іллі Пінтя у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Майбутні актори, режисери, фотожурналісти, відеооператори, звукорежисери – вихованці дитячих фото та кіностудій з різних куточків України приїхали до столиці Буковини, щоб взяти участь у цьому святі. За 19 років учасниками Фестивалю стали понад 5000 вихованців. Цьогоріч участь у Фестивалі взяли команди юних фото, кіноаматорів з 97 закладів системи освіти та культури з 17 областей України: команди Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Харківської, Хмельницької, Херсонської, Черкаської та Чернівецької областей.

Упродовж 3 днів учасники фестивалю брали участь у майстер-класах від провідних фахівців фото та кіноіндустрії. Також фіналісти познайомляться з культурними особливостями, звичаями та традиціями Буковинського краю.

На розгляд професійного журі Фестивалю було подано понад 500 фото у 11 жанрах та 109 кіноробіт у 8 жанрах. Нажаль, зважаючи на обставини, що склалися в країні, не всі змогли приїхати цьогоріч! Отож на Урочисте відкриття Фестивалю зібрались 53 конкурсанти з Києва, Вінниці, Черкас, Дніпра, Краматорська Донецької області, Луцька, Болехіва Івано-Франківської області та дитячі фото-відеостудії Чернівецької області.

«Сьогодні, в час війни в Україні, саме медійники тримають інформаційний фронт нашої держави, протидіють фейкам та дезінформації, яку постійно намагається підкинути суспільству ворог. Зброя медійників – це камера, мікрофон та правда. Вірю, що майбутнє України за креативною молоддю, готовою до прийняття будь-яких викликів. Все буде Україна! Все буде Освіта!», – привітав учасників Фестивалю  Вадим Комов, заступник директора Департаменту освіти і науки ЧОВА.

Колективна робота студії МАК Сінема Дніпропетровського обласного дитячо-юнацького кіноцентру «Веснянка» за фільм «Самотність»;

Жуківська Катерина та Мельничук Кіра, вихованки медіастудії «AIDA» Чернівецького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді за фільм «Зламане дитинство»;

Алхазов Валентин, вихованець Черкаського обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді за фільм «Різдвяна історія»;

У номінації «Краща фоторобота»:

Кулик Соломія, вихованка гуртка «Цифрова фотографія» Луцького міського центру науково-технічної творчості учнівської молоді за роботу «Трапеза»;

Копитець Катерина, вихованка студії «Клік» Черкаського обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді за роботу «Арт-деко»;

Лескевич Поліна, вихованка гуртка «Ігрове кіно» Дніпропетровського обласного дитячо-юнацького кіноцентру «Веснянка» за роботу «Передчуття».

«Такі фестивалі дають молоді можливість вчитися, мріяти, творити і удосконалювати набуті вміння та навички журналістської професії, кіно та фотомайстерності, створювати якісний національний медіапродукт.  Проведення конкурсу кіноробіт  призводить  заохочує творчих дітей та молоді до пошуку нових композиційних та сюжетних рішень. А  проведення майстер-класів і творчих зустрічей організаторів та членів журі з дитячою аудиторією, ознайомлення дітей з роботами професійних кінематографістів сприяє втіленню нових ідей, розвитку інноваційних форм та технічних засобів», – Інна Плотнікова, координатор Фестивалю.

Всі роботи оцінені, переможці отримають дипломи відповідних ступенів, а  учасники отримають електронний сертифікат учасника Фестивалю.  Через проблеми із  електропостачанням розсилка відбувається поетапно. Учасники Фестивалю показали високий художній рівень, майстерність, авторські здібності, актуальність обраних тем  в різних номінаціях.  До зустрічі на Фестивалі  у наступному році!

Вл.інф. Фото з архіву Чернівецького ОЦНТТУМ

Запис Фінал XIХ Міжрегіональний фото-, кінофестиваль «Осінні барви Буковини» відбувся у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис «ФУТБОЛ ЗАРАДИ ЖИТТЯ» – персональна фотовиставка Альберта Комарі спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Всі ці трагічні світлини  зроблені у Чернівцях, на виставці експонується 60 робіт. Виставка – данина шани й вдячності воїнам Збройних сил України.

На виставці особливо відчувається  невгамовна туга і жалоба, яка ятрить серця рідних, друзів, близьких  полеглих воїнів. Ми маємо  пам’ятати і   цінувати віддані Героями життя заради миру в Україні, заради майбутнього України.

Ці фотографії покликані віддати шану подвигу та пам’яті про воїнів, які були звичайними людьми, але на війні стали Героями.

.

.

.

Вічна пам’ять і вічна слава полеглим Героям!

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Фотовиставка «Пам’ятаємо… Не забудемо» у Чернівцях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Дякуємо пану Сергію Ахременку за можливість зустрічі, унікальні фото, за миті спілкування і позитиву.

Бажаємо творчих успіхів і нових виставок!

Більше фото з відкриття виставки за посиланням – ФОТОВИСТАВКА СЕРГІЯ АХРЕМЕНКА

©Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис Виставка фотохудожника Сергія Ахременка у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Особливо зворушливим і приємним було вручення Диплому Міжнародного конкурсу фотографії для молоді 2020 у федерації Люксембург і золотої медалі Міжнародної федерації фотографічного мистецтва /FIAP/ Еммануелі Кушнірюк.

Міжнародна федерація фотографічного мистецтва /FIAP/. Fédération Internationale de l’Art Photographique.

Міжнародна федерація фотомистецтва  — (англ. The International Federation of Photographic Art (FIAP), фр. Fédération Internationale de l’Art Photographique) це міжнародна організація, яка працює на основі взаємодії зі своїми операційними членами, національними асоціаціями фотографів. FIAP налічує у своєму складі більш ніж 85 національних асоціацій на 5 континентах та представляє приблизно мільйон незалежних фотографів з усіх куточків землі. Метою федерації є розвиток та пропаганда фотографічних знань у світі на художньому, освітньому та науковому рівні, розвитку на основі фотографії добросусідських зв’язків та дружніх відносин між членами федерацій, зміцнення довіри між людьми в ім’я миру на Землі.

33-й Міжнародний конкурс фотографії для молоді 2020. Дата: 17 жовтня 2020 – 21 листопада 2020. Місце проведення: федерація Люксембург. Maison de la Culture у Петанжі.

Переможців вітали  Віталій Яценко, директор Чернівецького  центру юних техніків імені Леоніда Костянтиновича Каденюка,  голова Чернівецької спілки фотохудожників, фотохудожник Сергій Ахременко,  керівник гуртка “Радіоелектронне конструювання” Максим Козак, член правління УМАКО “Сузір’я” Тетяна Спориніна.

Нагороди вручили і переможцям міських, обласних і Всеукраїнських конкурсів  Поліні Пшеничці, Володимиру Креховецькому і Ангеліні Крисько.

Бажаємо юним фотографам натхнення, творчих успіхів, нових досягнень та звершень у фотомистецтві.

Більше фото з нагородження переможців за посиланням – ЕММАНУЕЛА КУШНІРЮК – ВОЛОДАРКА ЗОЛОТОЇ МЕДАЛІ FIAP

©Тетяна Спориніна,
фото автора, Максима Козака, Миколи Ємельянова

Запис Еммануела Кушнірюк – володарка золотої медалі Міжнародної федерації фотографічного мистецтва /FIAP/ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

\

Дякуємо, Ігоре, за виставку!
Більше фото з відкриття фотовиставки за посиланням – ФОТОВИСТАВКА ІГОРЯ КОНСТАНТИНЮКА…

©Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис Фотовиставка «Трохи фоток Ігоря Константинюка» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За 18 років існування фотолітопису в містах України пройшло 126 фотовиставок «Дня», отримали нагороди 866 фотографів, а рахунок людей, які побачили наші світлини, очевидно, пішов на мільйони.
Кожного року фотомоніторинг найважливіших подій редакція об’єднує загальною назвою-лейтмотивом.
Фотовиставка «Дня»-2017 – це «Фотосинтез». У слові «фотосинтез» і образі глибокий науковий сенс…
Сонячне проміння потрапляє в хлорофілові зерна рослин, і, у взаємодії з вуглекислим газом і водою, виникає все живе. Це справді найбільше чудо творчості. Без нього не було б життя на Землі…

Робота «Червоногородський замок» отримала приз ХІХ Міжнародної фотовиставки газети «День».

Тетяна Спориніна отримала приз від Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному – прекрасну вазу ручної роботи майстрів-художників Олександа Запорожця і Ірини Мирко з Опішного. Нагороду вручала пані Світлана Пругло, співробітник інформаційної служби Національного музею-заповідника українського гончарства.

Вітаємо і чернівчанина Андрія Циганчука із спеціальною відзнакою  XIX Міжнародної фотовиставки «День-2017» у номінації  «Світ очима дітей».
Андрій – вихованець фотостудії КЮТ «Кварц». Керівник – Микола Ємельянов.

Вл. інф.,
фото з архіву Тетяни Спориніної

Запис Вітаємо чернівчанку Тетяну СПОРИНІНУ з відзнакою ХІХ Міжнародної фотовиставки газети «День» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Цей альбом – заключний етап проекту під назвою «Група Чотирьох», який проходив в галереї «SweetАрт-Знання» від серпня 2014-го до листопада 2015-го. На протязі цього періоду були показані чотири виставки. Фотографії 70х-80х років учасників групи: Бориса Савєльєва, Сергія Лопатюка, В’ячеслава Тарновецького, і як в далекому 1978 році, спільна виставка разом з роботами Олександра Слюсарєва.

Більше фото з презентації за посиланням – ПРЕЗЕНТАЦІЯ ФОТОАЛЬБОМУ ГРУПИ ЧОТИРЬОХ…
Видання здійснено в рамках Чернівецької міської програми книговидання ім. бургомістра Антона Кохановського.

©Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис Презентація фотоальбому групи Чотирьох KETURI… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

8 лютого 2017-го у Чернівецькому художньому музеї відбулося відкриття персональної виставки «Бачити рідне» фотохудожника Михайла Михалатюка, почесного члена Національної Спілки фотохудожників України.

Михалатюк Михайло Іларіонович народився 4 лютого 1941 року в Чернівцях. У 1959 році закінчив Чернівецьке художньо-ремісниче училище. Згодом, в середині 70-х років – заочний народний університет мистецтв (м. Москва). Працював фотохудожником в рекламному комбінаті, фотокореспондентом «Молодого буковинця», старшим інженером кінофотогрупи міністерства легкої промисловості УРСР в м.Київ, помічником кінооператора кіностудії ім. Олександра Довженка.
Учасник більше 30 персональних та групових фотовиставок в Україні, Чехії, Словаччині, Польщі, Румунії. Фотографії Михалатюка зберігаються в фондах Чернівецького краєзнавчого музею, Чернівецької державної філармонії, кіностудії ім. О.Довженка, а також в садибах-музеях Івана Миколайчука та Назарія Яремчука, приватних колекціях України, Канади, Австрії. Фотографією займається  від 1949 року.

Більш детальний фотозвіт з виставки за посиланням – БАЧИТИ РІДНЕ… ФОТОВИСТАВКА МИХАЙЛА МИХАЛАТЮКА
Дякуємо пану Михайлу за чудову виставку.
Чекаємо на нові!

©Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис Виставка «Бачити рідне» фотохудожника Михайла Михалатюка спершу з'явиться на Медіа-Версії.