Олена Карлова — математик, доктор наук, професорка, альпіністка, романтик… Вона з тих фантастичних жінок, які поєднують у собі абсолютну інтелектуальну строгість із нестримною жагою до свободи й викликів. Її ім’я вже давно відоме, ми знаємо і про наукові здобутки та неймовірний шлях до найвищих вершин планети. Але вечір 19 серпня у чернівецькому артпросторі «Bunker 2.0» на виставці «Між небом і землею» відкрив Олену з нового ракурсу — через об’єктив її власного мобільного телефона. Фото, які я робила теж мобільним телефоном вчора, але, вочевидь, в Олени якість мобільного трохи інша.
Експозиція фотографій з Евересту та Лхоцзе, доповнена справжніми артефактами з експедицій, зібрала дивовижну публіку. Зал був переповнений: тут панувала особлива енергетика людей, які люблять гори, рух і справжній драйв. Модераторкою заходу виступила кураторка події Євгенія Грицку, яка невимушено спрямовувала розмову, допомагаючи гостям глибше зануритися в атмосферу високогірних експедицій Олени. Вечір пройшов без зайвого пафосу, але з колосальною повагою. Авторка відверто розповідала про високогірний побут, страхи та математичну точність розрахунків, без якої на висоті просто не виживають.
Окремим зворушливим моментом стала присутність однокласників Олени, які прийшли її підтримувати — вони допомагали в демонстрації експонатів, активно боролися за лоти аукціону, що додало вечору особливого азарту та щирої шкільної дружби.
Особливу атмосферу творили розвішані у просторі різнокольорові тибетські молитовні прапорці «лунгта». У тибетській традиції ці клаптики тканини є священними оберегами, на які нанесено буддійські молитви та мантри. П’ять кольорів символізують природні стихії: синій — небо, білий — повітря, червоний — вогонь, зелений — воду, а жовтий — землю. За стародавніми віруваннями, коли гірський вітер тріпоче текстиль, він «активує» молитви та розносить благословення на тисячі кілометрів навколо, очищуючи простір і залучаючи удачу. Символічно, що для відкриття експозиції 19 серпня організатори обрали астрологічно сприятливий день за тибетським календарем — час зростаючого Місяця, що додатково підсилює благородну мету заходу.
В теорії множин є відомий парадокс Галілея: він довів, що нескінченна частина може бути еквівалентною цілому (наприклад, парних чисел стільки ж, скільки й усіх натуральних). На виставці цей парадокс став відчутним фізично. Кожен окремий кадр Олени — це лише маленька частина її досвіду, але в ньому дивним чином умістилася вся нескінченність і велич восьмитисячників. Олена змогла здійснити дивовижне математичне відображення: спроєктувати безмежність гір на обмежену площину мобільного знімка.
Згадався мені в цьому залі й інший улюблений математиками парадокс — «Готель Гільберта», який Олена сама любить наводити як приклад. Він доводить, що у повністю заповненому нескінченному готелі завжди можна знайти місце для нових гостей, якщо просто попросити кожного переїхати в наступну кімнату. На відкритті виставки «Bunker 2.0» працював саме за цим принципом Гільберта: людей приходило все більше, вільних місць фізично вже не було, але простір дивовижним чином розширювався і приймав кожного, хто прагнув доторкнутися до високогірної магії.
Логічним і дуже азартним фіналом зустрічі став благодійний аукціон світлин на підтримку ЗСУ. Стартові ціни на лоти організатори зробили максимально демократичними: від 100 гривень за найменше фото, 300 — за середнє, і від 500 гривень за велику роботу. Ставки росли стрімко. Тетяна, однокласниця Олени, виграла аж три лоти, а я виборола два. Вже за два тижні чекаю на свої ексклюзивні світлини з автографом Олени. Головна мета вечора була досягнута: ті, хто міцно стоїть на землі, фінансово допомогли тим, хто зараз тримає для нас небо.
Для цього фінального фото пригадаємо Банаха — Тарського (або парадокс «подвоєння кулі»), який у жартівливій формі часто називають «парадоксом про торт». Математично він доводить, що тривимірну кулю (або наш торт) можна розрізати на скінченну кількість шматочків і скласти з них… два точно таких самих торти! Якби цей парадокс працював у реальності, шерпського торта точно вистачило б на всіх чернівецьких математиків-альпіністів і не тільки математиків!
Щиро дякую Олені, організаторам та усім азартним учасникам торгів. І, звісно, безмежна вдячність нашим ЗСУ за можливість збиратися і бачити мирне небо над Чернівцями. Виставка триває до 1 вересня.
.
©Тетяна Спориніна,
фото автора
фото автора
