Презентація книги — це насправді подія значно більша, ніж просто вихід ще одного наукового видання. Бо Чорнівське городище — одна з тих пам’яток, які буквально змінюють наше уявлення про середньовічну Буковину. І водночас — місце, де історія ще не закінчилася: її продовжують відкривати просто зараз.

Професор Сергій Пивоваров — один із найвідоміших дослідників середньовічної археології Буковини. Саме він із 1999 року відновив систематичні дослідження Чорнівського городища після попередніх експедицій Чернівецького університету.
Його роботи важливі тим, що він не просто описує знахідки, а намагається відтворити життя людей XIII століття: як вони оборонялися, торгували, воювали, чим користувалися у щоденному житті.

Чорнівське городище — унікальна пам’ятка. Це не просто «давнє поселення». Це укріплений комплекс часів Київської Русі та Галицько-Волинської держави, одне з небагатьох городищ XII–XIII століть, яке досліджене археологами настільки повно.

Чорнівське городище добре зберегло систему оборони, археологи знайшли там сліди реального життя середньовічного прикордонного укріплення, виявлено прикраси, кераміку, елементи побуту, знайдені предмети свідчать про зв’язки Буковини з іншими землями Русі та Європи.

Особливо інтригує те, що Чорнівське городище існувало у дуже драматичний період — напередодні монгольської навали.

Коли археолог бере до рук наконечник стріли XIII століття, це вже не просто музейний експонат. Це слід конкретної людини, яка стояла на валу й дивилася в бік небезпеки в той час, коли змінювалася історія всієї Східної Європи.

Чорнівське городище важливе ще й тому, що доводить: Буковина не була глибинкою, «окраїною». Вона була частиною великого європейського історичного простору. Через цей регіон проходили торговельні, військові й культурні контакти.

На зустрічі в бібліотеці були історики, археологи, краєзнавці, активісти й ті, хто любить і досліджує наш край. Під час презентації Сергій Пивоваров декілька разів звертав увагу на креслення та ескізи Ярослава Волощука — чернівецького архітектора, інженера, письменника й  краєзнавця, який також був присутній на зустрічі.

Сучасна археологія — це вже не лише лопата й пензлик. Це геофізика, аерофотозйомка, GIS-картографія, цифрове моделювання, аналіз металів і органічних залишків.

Суспільний інтерес до археології зараз великий: люди дивляться історичні відео, читають про розкопки, ходять на лекції та презентації. Але паралельно існує проблема нелегальних копачів, які шукають артефакти металошукачами заради продажу. При неконтрольованих розкопках руйнується контекст знахідки — а саме він є найціннішим для науки. На зустрічі було питання і про «чорних археологів».

Археологія — це не просто щось знайти, знайти якусь річ. Для науки важливо де саме вона лежала – у якому шарі, поруч із чим, що було над і під нею.

Тому такі книги й публічні презентації надзвичайно важливі. Вони повертають археологію людям як спосіб зрозуміти себе й своє минуле.

Чорнівське городище — це не лише земляний вал і уламки кераміки. Це місце пам’яті про людей, які жили тут сотні років тому. І поки археологи продовжують дослідження, середньовічна Буковина продовжує говорити.

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Чорнівське городище як історичний детектив: нова книга Сергія Пивоварова… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Поки що саме так сприймає нас світ, бо московія донесла і до Європи, і до Америки вкрадену в нас історію, подавши її, як свою, а ми, українці, досі цього не спростували. Без активної участі України світ і далі сприйматиме нас крізь чужу оптику.

У цьому вкотре переконалася на виставці «Шрам крізь усю Європу. Наслідки пакту Гітлера-Сталіна», нещодавно експонованій у Чернівецькому художньому музеї та приуроченій до 85-ї річниці підписання пакту. Від нас експозиція помандрувала до Кам’янця-Подільського, а звідти — до Львова.
Подія нібито вже й минула, та вона не з тих, які можна замовчувати, адже вписана у контекст сучасних історичних подій, усього того, що нині відбувається з нами і на нашій території.
…Не одну сотню років світ сприймав Україну через призму, встановлену московією, яка захопила та привласнила нашу історію, історію Київської Русі. Та, на жаль, Європа досі бачить українську історію виключно з огляду на свої інтереси та виходячи зі свого розуміння реалій. Це яскраво засвідчила згадана виставка. Зрештою, й буковинськими істориками вона не сприйнята однозначно.
Для тих, хто не готовий читати лонгріди (з англ. longread, буквально — «довгочит, довготекст») — жанр журналістики, якому притаманний великий обсяг контенту), викладу проблему коротко, а вже потім подам факти більш розлого — для читача, який віддає перевагу фактам, думкам, документам тощо. Отже:

Український погляд на європейську виставку

Після повномасштабного нападу рашки на Україну 2022 року колишній російсько-німецький музей у Берліні отримав нове ім’я: Музей Берлін-Карлсхорст. Саме цей музей привіз до Чернівців виставку «Шрам через усю Європу. Наслідки пакту Гітлера-Сталіна», приурочену до 85-ї річниці підписання пакту.
Пакт Гітлера–Сталіна (відомий ще як пакт Молотова–Ріббентропа) фактично став вироком для країн Центральної та Східної Європи, поділивши їхні території між двома тоталітарними режимами. У супровідних матеріалах виставки наведені важливі факти — анексії, депортації, репресії. Проте уважний аналіз будить запитання: а де в цьому викладі місце України?

Історична однобокість через небезпечні перекручення

Ознайомившись із виставкою, виявила низку небезпечних спрощень і навіть фальсифікацій. Зокрема, стверджується, що Радянський Союз «українізував» землі, на яких історично мешкали українці. Це твердження суперечить елементарній логіці та фактам. Так само потребує заперечення те, що Північну Буковину називають частиною окупованої Румунії, забуваючи, що це споконвічно українська земля, яка входила до складу Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
До всього, виставка якось дивно, щоби не сказати гірше, подає позицію України щодо пакту Гітлера–Сталіна, стверджуючи, що тільки після 2014 року українське суспільство почало відкидати радянський наратив. Як журналістка з майже піввіковим стажем роботи, можу впевнено сказати: українська громадськість набагато раніше зрозуміла справжню природу цього «пакту з дияволом».

Розмова з організаторами: дипломатія чи виправдання?

Щоб розібратися, я звернулася безпосередньо до одного з організаторів виставки — Крістофа Мейснера. У своїх відповідях він визнав: так, концепція виставки базується на кордонах 1939 року, що могло призвести до спрощень. Він також погодився, що для частини українців події 1939–1940 років сприймалися як звільнення від іноземного панування.
Однак у своїх поясненнях пан Мейснер дипломатично уникає прямого визнання помилок і апелює до «обмежень формату пересувної виставки» та «необхідності спрощення для широкого загалу».

Чому важлива українська точка зору

Європа навіть нині знає про Україну обмаль. Західна Україна для багатьох досі асоціюється з колишніми територіями Польщі, Румунії чи Угорщини, а не з історичною українською спадщиною. А між тим тут зароджувалися великі українські державні утворення, саме тут відкриті осередки Трипільської культури, розташовані частини Київської Русі та Галицько-Волинське князівство.
Відтак виставка без окремої тумби з написом «Україна» є історично неповною та однобокою.
Порадувало почуте від організаторки виставки з нашого боку Наталії Нечаєвої-Юрійчук, кандидатки історичних наук, доцентки кафедри політології та державного управління факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Ю Федьковича, яка разом зі своїми студентами у Берліні працювала в архівах музею та міста, що нібито планується підготовка матеріалів і документів з українського боку. Тим паче, що Микола Кушнір, працівник кафедри міжнародних відносин факультету історії ЧНУ, дослідник історії євреїв Буковини австрійського періоду, який переклав матеріали та документи для нашої виставки українською мовою, наголосив, що ця виставка — це суто європейська точка зору на історичну подію підписання пакту Гітлера-Сталіна. Суто європейська!
Коли почала цікавитися, а хто ж має представити українську позицію, почула різні думки: мовляв, ініціатива має виходити від Кабінету міністрів, а, може, міністерства освіти чи Інституту національної пам’яті. Водночас наголошувалося, що для цього потрібні відповідні матеріально-грошові вливання.
А де ж наша роль? Громадян-українців? Хіба не могли б студенти-історики з нашого ЧНУ на волонтерських засадах підготувати додаткові матеріали, аби розповісти світові правду про українську Буковину та Західну Україну загалом, аби виставка мала повний доконаний та закінчений вигляд, де український погляд на означені події органічно вписався б у канву європейської виставки? Питання, думаю, риторичне. Щоправда, поклавши руку на серце, доводиться визнати, що й держава нічогісінько для цього не робила раніше, як не робить і зараз. То, може, почнімо самі рятувати ситуацію? Адже тут жити і нам, і нашим дітям та онукам…

Висновок: історія потребує чесності

Як би не прагнули окремі куратори виставки примирити всі виявлені наративи, без відображення реальної історії України виставка перетворюється на чергову версію зручного, але дещо викривленого минулого.
Історія — не обслуга політичних інтересів. Вона або є правдивою, або стає знаряддям маніпуляцій.
Без української правди в європейській пам’яті не буде справедливості для всієї Східної Європи. У цьому переконана. гадаю, не тільки я. Тож треба обов’язково додати до експозиції відсутню там українську історичну правду.

Північна Буковина подана як «частина Румунії».
Українські землі начебто «українізували»… українців!
Боротьба українців за свою державність замовчана, а на тлі нинішньої війни це неприпустимо.

Чому так сталося? Бо ніхто, крім нас самих, не розповість світу нашу правду.
Україна має бути активною: готувати свої матеріали і знайомити з ними світ та Європу зокрема, захищати свою історію, пояснювати, що Західна Україна — це не «анексовані землі», а частина української нації.
Ми зобов’язані говорити про себе самі. Інакше за нас говоритимуть інші. Та приходитимуть на нашу землю, щоби нас «захистити»…

____________________________________________________________________

А тепер перейдемо, так би мовити, до розбору польотів. І почнемо з пресрелізу виставки, підготовленого німецьким музеєм. Ось його текст:
«23 серпня 1939 року Німецький рейх і Радянський Союз підписали пакт про ненапад, до якого було додано секретний протокол. Цей договір увійшов в історію як Пакт Гітлера-Сталіна або Пакт Молотова-Ріббентропа після його підписання двома міністрами закордонних справ. Секретний додатковий протокол до пакту розділив Центрально-Східну Європу між Балтійським і Чорним морями на німецьку і радянську сфери інтересів. Між підписанням договору 1939 року і вторгненням Німеччини в Радянський Союз 22 червня 1941 року і Радянський Союз, і Німецький рейх поступово посилювали цей поділ. Обидва суб’єкти використовували для цього військові засоби, анексуючи й окупуючи території інших держав, виганяючи, депортуючи та вбиваючи людей. Пересувна виставка «Розлом через Європу. «Наслідки пакту Гітлера-Сталіна» розглядає події у Східній та Центральній Європі в період з 1939 по 1941 рік. Зосередивши увагу на всіх регіонах між Балтійським і Чорним морями, які постраждали від наслідків секретного додаткового протоколу.
Виставка вперше пропонує огляд подій. Детально розглянуто чотири географічні регіони: 1) Естонія, Латвія та Литва, 2) Фінляндія, 3) Польща та 4) Румунія. Два тематичні стенди доповнюють розповідь. Один стенд розглядає пакт і його зміст, а також короткий період німецько-радянського співробітництва між 1939 і 1941 роками, а другий — фокусується на політичних дебатах про пам’ять у Європі та на тому, наскільки 23 серпня залишається суперечливим навіть після набуття ним статусу європейського дня пам’яті жертв усіх тоталітарних і авторитарних режимів у 2009 році.
Кожен із чотирьох географічних регіонів представлений в одному виставковому модулі. (Я назвала їх тумбами, бо вони оформлені у вигляді прямокутних об’ємних тумб – Л.Ч.) Спочатку представлено відповідні країни та їхній розвиток у міжвоєнний період, а потім обговорюються наслідки пакту для політики та суспільства.

Долі трьох людей ілюструють масштаб подій. Наслідки пакту торкнулися політиків і письменників, солдатів і простих людей. Відібрані біографії показують діапазон реакцій та ефектів, які узагальнені під термінами співпраця й опір, виживання й смерть…

Секретна карта розподілу Європи

Центральну роль у виставці відіграють найрізноманітніші спогади про наслідки пакту Гітлера-Сталіна з 1990-х років. У той час як Договір про ненапад дедалі більше забувається в Німеччині та відходить на другий план після початку війни 1 вересня 1939 року і злочинів Німеччини в Європі, передусім Голокосту, в Росії сьогодні його використовують в історико-політичних цілях. На відміну від Західної Європи, де про сталінські злочини мало що відомо через секретний додатковий протокол, пакт і його наслідки все ще є частиною колективної пам’яті в постраждалих державах Східної та Центральної Європи. Вони є центральною подією та формують ядро дебатів про їхню власну історію, наприклад, в Естонії, Латвії та Литві. На європейському рівні ці відмінності знайшли відображення найпізніше після розширення Європейського Союзу на схід у 2004 році. У той час, як західноєвропейські держави зосереджені на примиренні з націонал-соціалізмом, держави Центральної та Східної Європи зосереджені на сталінських злочинах. Не в останню чергу вторгнення Росії в Україну 2014 року, яке порушило міжнародне право, відкрило шрами в цих регіонах і змусило їх замислитися про необхідність більш пильної уваги до їхньої складної історії.

Момент підписання Пакту

Виставка та супутня інформація, опубліковані у вересні 2024 року, покликані відкрити простір для дискусій і спонукати до обміну різними точками зору. Тому вона була задумана як пересувна виставка. Крім німецької/англійської версії, вже доступна українська/англійська версія; презентація в Україні запланована на 2025 рік. (І відбувається нині – Л.Ч.)
У німецькомовних країнах виставку не тільки буде представлено на місці в Музеї Берлін-Карлсхорст, а й буде поширено в цифровому форматі. У співпраці з музеєм Берлін-Карлсхорст Федеральна агенція громадянської освіти розмістила весь зміст виставки на своєму вебсайті та розробила посібник для вчителів про те, як використовувати цифрову виставку в класах. (www.bpb.de/onlineausstellung-riss-durcheuropa) Виставка є спільним проектом Музею Берлін-Карлсхорст і кафедри історії Східної Європи Університету імені Генріха Гейне в Дюссельдорфі. Його спонсорували Федеральний комісар з культури та засобів масової інформації, Рейнська регіональна рада, Цивільний університет Дюссельдорфа та Інститут культури та історії німців у Північно-Східній Європі. (Виділено для того, щоби звернути на це увагу – Л.Ч.)
Супровідна інформація
Супровідна інформація до виставки опублікована видавництвом Wallstein-Verlag у вересні 2024 року. У 12 есеях автори з усіх країн, безпосередньо зачеплених Пактом, розглядають історичні події та пам’ять про них зі свого національного погляду. Головна ідея виставки — розповісти про наслідки пакту з різних точок зору, наслідки пакту — також лягли в основу видання. Автори писали під враженням від агресивної війни Росії проти України від 2014 року, яка порушила міжнародне право та досягла нового рівня ескалації з повномасштабним вторгненням 24 лютого 2022 року. З’являються спогади про російську та радянську імперську політику та пов’язані з нею наслідки для держав Східної та Центральної Європи. Представлені матеріали вражаюче ілюструють вплив сучасності на наше сприйняття історії.»
***
Після знайомства з виставкою моя дорога пролягла на істфак, який, до слова, вразив мене сучасним підходом до навчання. Невеличкі аудиторії з круглими столами посередині. На столах — кавоварки, печиво, цукерки, замість зошитів у студентів ноутбуки. Коли навчалася у Львівському університеті, мені подібне й наснитися не могло…
Із задоволенням спілкувалася з викладачами, які брали участь в обговоренні виставки. Вони також відчули певну недовершеність експозиції через відсутність у ній України, а точніше – через короткозору оцінку подій виключно за двома роками — 1939-1940-им — і без уваги до історії України загалом. Та, як фахівці, зазначили: німецькі музейники переконали відвідувачів у головному: в результаті Пакту постраждала вся Європа без винятку. А головним підсумком виставки є глибоке переконання, що будь-яка свавільна зміна кордонів є великим злом!
Та все ж не давали спокою окремі твердження, висловлені в експозиції, і Наталія Нечаєва-Юрійчук, за що я дуже їй вдячна, сконтактувала мене з організатором пересувної виставки Крістофом Мейснером, який одразу ж відгукнувся на пропозицію поспілкуватися. Не затягуючи, п. Крістоф дав відповідь на всі запитання, що мене цікавили. Цим листуванням, опускаючи певні обов’язкові формулювання ввічливості, ділюся з читачем:

«Людмила Чередарик: – На головній тумбі виставки, де йдеться про наслідки Пакту Гітлера-Сталіна читаємо: «Невдовзі після цього Радянський Союз напав на Фінляндію, а влітку 1940 року окупував Естонію, Латвію, а також частину Румунії.»
Як я розумію, коли йдеться про частину Румунії, то розуміється Північна Буковина (Чернівецька область) , яка історично, якщо заглянути вглиб історії, є споконвіку слов’янською землею, себто українською, де було розташоване Галицько-Волинське князівство. А королівська Румунія ввела свої війська на Буковину тільки 1918 року, таким чином захопивши Північну Буковину та приєднавши її до себе. Отож, у 1940-му році сталося звільнення, бо, приміром, у Львові галичани проголосували за возз’єднання з соціалістичною Україною під час віча – загальних зборів громади. А буковинці це зробили ще у 1918 році, перед тим, як їхній край був анексований Румунією. Таким чином, важко погодитися з висновками, наведеними у матеріалах виставки. Ви якось можете це пояснити?

Крістоф Мейснер: — Виставка мала на меті подати історичні події 1939–1941 років із багатоперспективного підходу. Як концептуальну основу для орієнтації відвідувачів було обрано кордони 1939 року. Звісно, це підхід, який можна обговорювати. Але багатовікова історія України та зокрема Буковини не може бути повноцінно представлена у такому форматі, незважаючи на обрану концепцію. Кордони 1939 року слугують лише орієнтиром, адже вони, як і поняття націй, є умовними конструкціями, які слід критично осмислювати. Натомість суспільства завжди були різноманітними й мультиетнічними. Із цього виникають різні сприйняття подій. Тому я не можу не погодитися з Вами, коли Ви зазначаєте, що частина української спільноти сприймала польське та румунське панування як іноземне, а події 1939–1940 років – як визволення. Біографія Романа Зубика, представлена на виставці, яскраво це ілюструє.
Крім того, виставки є формою презентації історичних подій, яка через необхідне спрощення намагається донести складні історичні процеси. Це може не завжди задовольнити професійного історика, але важливо передати відвідувачам виставки найважливіші напрями розвитку подій у доступній формі. У форматі мандрівної виставки обсяг інформації був ще більше обмежений.

Л.Ч.: — А далі, вибачте, взагалі жахливі фейкові, як на мене, речі та історичне перекручування. Цитую:
«Після анексії радянські чиновники перебрали на себе адміністрацію і розпочали білорусизацію та українізацію територій.» Адже йдеться про території, на яких мешкали споконвіку білоруси та українці!!! Тож яка українізація та білорусизація??? Це не логічно, тому я цього не розумію: поясніть, будь ласка.

К.М.: — Відповідь на це запитання тісно пов’язана з попереднім. У міжвоєнний період суспільства в різних регіонах Центрально-Східної Європи були мультиетнічними й плюралістичними. Деякі уряди не хотіли цього визнавати, тому польський і румунський уряди в міжвоєнний період проводили політику полонізації та румунізації відповідно, що супроводжувалося утисками меншин, зокрема й українців. Після окупації цих територій Червоною армією у 1939 та 1940 роках СРСР намагався внести розкол у суспільство, розпочавши процес українізації та білорусизації, що шкодило іншим меншинам. Згодом це змінилося радянізацією, яка охопила всі верстви суспільства.

Л.Ч.: — Цитую: «В Україні впродовж тривалого часу Пакт офіційно асоціювався з возз’єднанням українських територій. Але з моменту російської агресії 2014 року громадська думка повністю відкинула відповідний радянський наратив. Як символ радянської окупації та злочинного тоталітарного режиму Пакт сприймають особливо жителі Західної України». Натомість, як журналіст із майже півстолітнім стажем роботи можу засвідчити, що це не так.
А далі ви друкуєте те, що спричинить конфлікт між поляками та українцями, а саме: «У національній пам’яті поляків Пакт прирівнюється до Четвертого поділу Польщі й ставиться в ряд з тими, які відбулися наприкінці XVIII століття».
До слова, Румунія протягом тривалого часу теж вважала територію Буковини своєю, тоді як у Сучавському повіті Румунії чи не переважна кількість сіл спілкувалася колись українською, а не румунською. Та хочу підкреслити свою велику повагу і вдячність сусідам-румунам, які у 2022 році щиро та з відкритими обіймами приймали наших біженців на своєму кордоні. Була цьому свідком.
Підсумовуючи, наголошу, що історія – примхлива пані й інколи викидає несподівані колінця. Тож за іронією долі два диктатори – Гітлер і Сталін спричинилися до возз’єднання західних українських земель із Великою Україною.
Одне слово, без висвітлення правдивої історії України ця виставка, як на мене, не є точною за своїм фактажем.

К.М.: — У сфері пам’яті особливо складно давати однозначні оцінки, адже пам’ять є динамічною і змінюється з часом.
Незаперечним є той факт, що для Польщі події, пов’язані з пактом Гітлера–Сталіна, є національною травмою, і значна частина населення сприймає їх як поділ країни. Але якщо з цього випливають ревізіоністські територіальні претензії, то це слід засудити й вважати неприйнятним, оскільки недоторканність територіальних кордонів закріплена у низці міжнародно-правових угод. Тому надзвичайно важливо забезпечити транскордонний і транснаціональний обмін, який охоплює й суспільство загалом. Українсько-польські та українсько-румунські історичні комісії та публікації, які виникли внаслідок їхньої роботи, заклали чудову основу для цього».

…І ще одне: додати голос України можемо тільки ми, українці

Так, виставка намагається подати історичні події в різних перспективах. Але поки серед цих перспектив бракує української, виставка залишатиметься неповною. Адже правда — не у формальних рамках і «орієнтовних кордонах» 1939 року, а й у глибокому та чесному розумінні того, як ці події вплинули на народ, який століттями виборював свою ідентичність, на українців. Буковина — не «спірна територія», і не тільки невід’ємна частина української цивілізації, де українське слово звучало задовго до імперських карт. Сьогодні Україна — це серце людської цивілізації добра. Останній її оплот. І саме ми, українці, маємо це сказати Європі та світові.
Можливо, я надто категорична, та, як на мене, ця виставка без української складової має бути призупинена і допрацьована, адже в такому вигляді її треба, поки що, зняти. Поясню, чому. По-перше, в ній присутній швидше політичний аналіз, аніж мова документів. Хоч це, мабуть, і не головне. У виставці простежується, як через Пакт Гітлера-Сталіна втратили свої території поляки, румуни, угорці. І слова немає про те, що Румунія у 1918 році, після Буковинського віча, на якому люди проголосували за приєднання до Великої України, ввела свої війська й анексувала Північну Буковину.
Виникає питання: А хто здобув? Відповідь однозначна — Радянська Україна. На польському стенді так і написано, що Східна Польща — а це нинішні і дуже стародавні західноукраїнські землі, була радянізована. Хіба таке не псує сусідські стосунки? І чи не від раші цей наратив із твердженням, що Ленін і Сталін створили Україну? Ось у чому проблема!
Ба більше, у німецькому пресрелізі до виставки йдеться про те, що матеріали виставки видані окремою книгою та запущені в освітній простір. А це означає, що на них виховуватимуть учнівську молодь і ними користуватимуться політики…
Отже, повертаюсь до того, з чого почала: наші чернівецькі студенти разом із професійними істориками з ЧНУ вже мають досвід роботи в європейських архівах, озброєні фактами, мовами та правдою. То чому б їм не долучитися до доопрацювання цієї виставки — не формально, а по-справжньому?
Бо якщо ми не додамо український голос — на заміну його прийде чужий зі своїми інтерпретаціями. А з ними прийдуть і спотворення, і забуття. І повторення того, що нині коїться на українській землі.
Ми маємо право на правду. І ми маємо обов’язок — донести її світові.

Людмила Чередарик, «Версії»

#Україна #ІсторіяУкраїни #ПравдаПроУкраїну #БоротьбаЗаПравду

Запис Україна крізь чужу оптику спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Олег Голубченко, хірург “Охматдиту”

Згодом стало відомо, що анестезіологом на цій операції був «новоселицький киянин» Ярослав ІВАНОВ. Про це повідомила головна редакторка новоселицької «районки» «Слово правди» Ганна Вакарчук.

Ярослав Іванов, анестезіолог Охматдиту

Його поранило, але разом з Олегом Голубченком лікар-анестезіолог встиг зробити все необхідне, щоб перевести маленького пацієнта, який був під наркозом, до ручного режиму штучного дихання. Дитина вижила. Ярославу Іванову колеги надали необхідну допомогу.

“Живий, зашивають”, – так написав директорці Новоселицького медколеджу Ірині Плачінті Ярослав, з яким вона намагалась зв’язатись, щойно дізналась про атаку на “Охматдит”.

«Ярослав – наш випускник (згодом – і БДМУ), я була куратором групи, в якій він навчався, тому мені це особливо болить. Дякую Богові, що живий. І пишаюся своїм студентом”, – додала пані Ірина.

Уся Новоселиця пишається. І вся Буковина.

Запис «Живий, зашивають», – “новоселицький анестезіолог” в Охматдиті спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Віталій Колодій народився на Одещині, здобув освіту в Одеському технікумі нафтової і газової промисловості, але тяга до творчості спонукала вступити на філфак Чернівецького університету. Після його закінчення писав вірші, займався журналістикою. Повернувся до Одеси, обіймав керівні посади у тамтешніх ЗМІ та видавництвах. А з кінця 70-х жив і працював у Чернівцях.

Завідував відділом культури чернівецької обласної газети «Радянська Буковина». Був серед засновників газети «Молодий буковинець», започаткував часописи «Буковинське віче» (1990—1991) та «Літературно-мистецька Буковина» (1997—1998). Від 1992 до 1996 року був директором Музею буковинської діаспори. Близько 20-ти років очолював Чернівецьку обласну організацію Спілки письменників України.

Пішов у засвіти 29 березня 2016 року.

Друзі і колеги з шаною згадують поета і його творчість. Творча спільнота його рідного містечка Первомайськ вшанувала відомого і талановитого земляка вечором його пам’яті.

Буковинська письменниця  Віра Китайгородська назвала його «перфекціоністом і в галузі видавничій, і в царині журналістики». А близький товариш Віталія Дем’яновича, письменник і мовознавець з Одеси Олекса Різників (Різниченко), який пройшов складний шлях репресій і концтаборів за українські переконання, надіслав до редакції вірш, присвячений пам’яті поета.

«Віталій Колодій належить до того покоління поетів, коли треба було (як сказано у Святому письмі) сім разів бути переправленим у слові.

Традиція потужної і вишуканої поетичної мови, успадкована від класиків різних років, озвалася у Колодієві своїм неповторним голосом, де зважувалося не лише слово, а й кожен звук, де панувала абсолютна гармонія форми і змісту, де всі літературні засоби працювали на поетичний образ, витончений, як у ювеліра.

Віталій Дем’янович був перфекціоністом і в галузі  видавничій, і в царині журналістики, вмів поцінувати творчість колег так, що після його похвали треба було далі ставати на голову вищим.

Саме вивищування українського літературного слова було у нього на першому плані у всіх жанрах його творчості. Глибокий філософ, майстерний перекладач,  прискіпливий редактор, віртуозній лірик…

Він має бути присутній у переліку тих імен, яких вивчають і якими пишаються».

Віра Китайгородська, письменниця, заслужений працівник культури України.

ОЙ, МІЙ ЛАДОНЬКУ, ВІТАЛЬКА…

Я не знала ще від роду свят-неділь,
наді мною вився біль мій, наче хміль,
Наді мною виколисувався біль

В. Колодій

«Орел думок злітає на чоло,
А дух овечий в перестрашші блеє…»

В.Колодій

О Віталька КОЛОДІЙ!!

У когорті молодій

Вінграновського Миколи

Антонюк, що є Андрій,

і Павловський, і Ярмульський!!!

Богопольців – цілий рій…

Ти вродивсь у Божім полі

Тож уже з дитячих літ

Бог поклав свою печатку

на юнацькому чолі

Ти возніс  свою матусю

із землянки в хату-рай,

збудувавши власноручно!

здивував сусідів вкрай!

Як ми стелю валькували!

Як ту хатку освящали

Як ми чарку випивали

за новесеньким столом!

А та радість удовина,

Що такого має сина,

Розлетілася кругом.

І лягла тобі дорога

із Одеси до Карпат.

Бог  поміг облаштувати

Чернівецький гетьманат!

Ти був ОБРАНИЙ, мій друже,

ось чому судилось нам

побувати на Йордані,

і ОЧИСТИТИСЯ там.

А Румунія й Молдова

За переклади твої

Уклонялися низенько,

бо вгодив ти, друже, їм!!

Ти завжди мої писання

У «Відродженні» читав,

тож мені придумав псевдо

і Відродженцем назвав.

Довго діє та печатка!

І тепер радію я –

Твоя Оля і дівчатка

На веню Колодія.

Олекса Різників, письменник, мовознавець, громадський діяч

Підготувала Маріанна Антонюк

Запис «Вивищування українського літературного слова було у нього на першому плані…» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Лариса Канюк – майстриня народної творчості, лауреатка обласної премії ім. Г.Гараса чекає на гостей.

Для них вона підготувала, без будь-якого перебільшення, свято. Бо свої натхненну любов і захоплення вишивкою вміє перенести на полотно. У цьому переконаєтеся на власні очі.

Якщо ж загалом хочете дізнатися, що ж таке вишиванка, вам також варто завітати до пані Лариси на відкриття виставки, яке відбудеться 9 квітня у Чернівецькому художньому музеї о 15.00.  

Тут ви не тільки дізнаєтеся, що вишиванка – це національний код, який несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв’язок багатьох поколінь, що не переривається віками, а тому є національною святинею. Але вишиванка виступає ще й оберегом людини від усього лихого, бо символізує здоров’я та красу, щасливу долю й родинну пам’ять,порядність і чесність, а також любов і вірність.

Прикметно, що символіка вишивки залежить від того, кому вона призначається: парубкові-нареченому, чоловікові чи хлопцеві; дівчині чи заміжній жінці.

А ще вишиванку можна… читати, бо вона все розповість про свого господаря: з якої він сім’ї, які в нього статки, у шлюбі чи ні тощо.

Варто зауважити, що кожен малюнок на сорочці чи рушникові, щось символізує. Скажімо, сонце зображається у вигляді восьмикутної зірки чи свастики, вода – хвилястою лінією, родючість – ромбом з крапкою у центрі тощо.

Отож, не відмовляйтесь від свята, завітайте Вербної неділі до Чернівецького художнього музею на виставку Лариси Канюк «Вишиване відродження».

Запис «Вишиване відродження»: нинішньої неділі у Художньому музеї спершу з'явиться на Медіа-Версії.

До 155-річчя від дня народження унікальної особистості – нашого земляка Миколи Василька, який відіграв значну роль в історії Буковини, Австро-Угорщини та УНР, –  у Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї відкрилася та діє виставка  «Микола Василько: депутат, меценат, патріот».

Там можна ознайомитися з документами та унікальними світлинами з фондової колекції ЧОКМ, що висвітлюють перебіг передвиборчої поїздки М. Василька та інших українських депутатів у жовтні 1909 року до громад сіл Розтоки, Сторонець-Путилів, Довгопілля, Дихтинець, Вижниця.

Прикметно, що, як депутат Австро-Угорського парламенту, Василько попереджав уряд країни про небезпеку москвофільства, який протягується до герцогства Буковина Держдумою Росії.

Народився Микола Василько в родині буковинського магната лицаря Миколи фон Василька старшого (1837—1892) та його другої дружини Євгенії Науман (нім. Eugenia Naumann) 21 березня 1868 року. Його дід — лицар фон Деметрі (нім. Ritter von Demeter; 1796—1878).

Герб родини Васильків.

Васи́льки були знатним буковинським боярським родом руського походження, практично всі представники якого зволощилася (зрумунізувалася) ще в часи Молдавського князівства. До 10 років Микола виховувався вдома під орудою матері в румунсько-німецькому дусі, а 1878 року батьки скерували його до Відня на навчання до престижного закритого навчального закладу Терезіанум. Саме там юний Микола Василько завів знайомства з багатьма однолітками, які пізніше стали впливовими людьми у політиці Австро-Угорської імперії, що допомогло йому в майбутньому вирішувати значні проблеми УНР. Зокрема, встановити дипломатичні стосунки більше, ніж із 20 країнами світу. Адже до  березня 1918 року УНР користувалася міжнародною підтримкою Німецької та Австро-Угорської імперій. Та після поразки останніх в Першій світовій війні залишилась без їхньої допомоги.

Румунський, а відтак український громадсько-політичний діяч, професійний дипломат Микола Василько багато зробив для УНР –  української держави зі столицею в Києві, яка в 1917—1921 роках контролювала території центральної, східної та південної України. Постала на місці південно-західних губерній Російської імперії, населених переважно українцями^[5]. До квітня 1918 року очолювалася Центральною Радою УНР на чолі з Михайлом Грушевським, після грудня 1918 року — Директорією УНР, яка усунула від влади Павла Скоропадського — гетьмана Української Держави. Проголошена УНР 7 листопада 1917 року, після більшовицького жовтневого перевороту, як автономна республіка у складі Російської республіки. А вже 22 січня 1918 року, як пише Вікіпедія, після початку українсько-радянської війни УНР була проголошена незалежною державою

Ось кілька світлин того часу:

Помер Василько від хвороби 2 серпня 1924 р. у Бад-Райхенгалль, Баварія).

Отже, до 21 квітня на буковинців та гостей міста чекає унікальна виставка.

Не прогавте! Свою історію треба знати! Перефразовуючи відомий вислів, хочеться наголосити: не знаєш своєї історії – вивчаєш чужу.

Вл. інф.

Запис Микола ВАСИЛЬКО – 155: знай історію Буковини спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За матеріалами ДБР суд позбавив волі на 5 з половиною років колишнього правоохоронця за вчинення смертельної ДТП у стані алкогольного сп’яніння. Також винуватець позбавлений права керувати транспортними засобами на 7 років.

Аварія сталася 13 травня 2022 року увечері на міжнародній трасі поблизу села Мамаївці Чернівецької області. Правоохоронець на власному авто виїхав на зустрічну смугу руху для здійснення маневру, де зіштовхнувся із зустрічним транспортним засобом. Внаслідок аварії неповнолітня пасажирка правоохоронця отримала перелом стегна, а 40-річний водій іншого авто від отриманих травм загинув на місці події.

Встановлено, що правоохоронець перебував за кермом у стані алкогольного сп’яніння. Чоловіка було звільнено із правоохоронних органів.

Кіцманський районний суд Чернівецької області визнав його винним у порушенні правил безпеки дорожнього руху, керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, що спричинило смерть потерпілого (ч. 3 ст. 286-1 КК України).

Процесуальне керівництво здійснювала Чернівецька обласна прокуратура.

Запис За смертельну аварію напідпитку правоохоронець з Буковини проведе за ґратами понад 5 років спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Через повномасштабне вторгнення рф та окупацію півдня і Маріуполя, українські туристи, які зазвичай відпочивали на двох українських морях (Чорному та Азовському), подорожують у відпочинкові комплекси Західної України. Найбільше має попит відпочинкові комплекси з басейнами та аквапарками. Середній чек відпочинку за добу — від трьох тисяч гривень, плюс витрати на літні розваги на свіжому повітрі: від аквапарку до катання на конях.

Про це розповів у коментарі для «ВЗ» представник туристичного бізнесу Чернівців, адміністратор відпочинкового комплексу у селі Боянах Чернівецької області Олександр Паланецький.

«Українські туристи шукають у Чернівецькій області „ефект моря“, — каже він. — На заході України туризм розвивається навіть попри війну. Тут є гарні комплекси відпочинку, чимало з них при лісах. На жаль, моря немає, але ми компенсуємо це басейнами. Є комплекси, де працюють літні відкриті басейни, взимку вони працюватимуть з підігрівом».

Ціни на відвідання басейнів у Чернівецькій області демократичні і дешевші, ніж на Львівщині чи у Львові. Для дорослих — 300 гривень за весь день, для дітей — 150.

Також, за словами Олександра Паланецького, внутрішній турист має попит на сучасні спа-комплекси та аквапарк з гірками.

«Є попит і на соляні та льодові печери, — каже він. — Зараз до відпочинкових центрів Чернівців приїжджають гості з Харківської, Київської, Донецької областей. У готелях Боянів зараз немає туристів з Румунії, а минулих років їх було багато. І це при тому, що в цьому селищі мешкає переважно румунська громада. Щоби цього літа відпочити біля води мали змогу якомога більше українців, готелі при комплексах організували акцію — проживання за 400 гривень за добу (без харчування)».

Марія Доротич, “Високий замок”

Фото зі сторінок у соцмережах відпочинкового комплексу “Сонячна долина” у с. Бояни в Чернівецькій області

Запис Українські туристи шукають у Чернівецькій області «ефект моря»… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її, писав колись Олесь.Гончар. А чому її треба знати і плекати? Бо впродовж останніх п’яти століть українську мову обмежували та забороняли різними указами й циркулярами. Однак, попри різні перешкоди, її вдалося зберегти. Адже аксіома – без мови немає і народу!  –  загальновідома. Бо, як казала Ліна Костенко, нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.

Ні для кого не секрет, що чималий відсоток громадян України спілкується російською мовою. Однак, з початком російського вторгнення дедалі більше українців демонструють бажання почати розмовляти саме державною мовою.

Остаточно перейти російськомовній людині на українську доволі важко, але можливо. Та для цього потрібні певні умови і головне – націленість на досягнення мети та бажання.

Профі-мовники розробили низку порад, скориставшись якими можна легко та цікаво вдосконалити своє мовлення.

Отже, розпочніть із виконання цих простих правил:

* Спілкуйтеся українською скрізь. На роботі, в колі друзів та рідних, спілкуйтеся з касирами, різноманітними сервісними службами та незнайомцями. Важливо створити середовище, в якому вас оточуватиме українська мова, адже потрібно практикуватись не раз на тиждень, а щодня!

* Дивіться фільми з українським дубляжем. Для початку перегляньте сучасні українські фільми, які не тільки допоможуть вдосконалити словниковий запас, а й подарують незабутні емоції від сюжетів та гри акторів.

*Читайте книги українською. Читання допоможе поповнювати словниковий запас і без особливих зусиль запам’ятати орфографічні та стилістичні особливості мови. Для читання кожен зможе знайти щось цікаве практично в усіх літературних жанрах, починаючи від класичних творів відомих письменників до романів та поезій сучасників. А хороших сучасних письменників Україні не бракує.

*Слухайте художню літературу.  Почуте ще краще відкладається в підсвідомості, ніж прочитане. Крім того, слухати можна тоді, коли читати не виходить. У цьому вам допоможуть аудіокниги.

* Розпочніть вести соціальні мережі українською. Сьогодні соцмережі посідають одне з головних місць у житті великої кількості людей. Записуйте сторіз українською та підписуйтесь на україномовних блогерів, які вам цікаві.

*Віддавайте перевагу українській музиці. Є величезна кількість цікавих музичних проєктів. Знайти та насолодитися їхньою творчістю можна на хвилях різних радіостанцій.

* І насамкінець, занотовуйте. Виписуйте собі приклади слововживання, цікаві слова і фрази, які вам хотілося б запам’ятати, але не окремо, а в контексті. Пишіть українською всюди, де тільки випаде нагода: на форумах, у чатах, у нотатках для себе чи записках для когось. Якщо маєте час і натхнення, можна записувати власні думки й ділитися ними з оточуючими. Це можна робити й через соцмережі, й через блогові платформи.

.

Вивчати чи вдосконалювати мову методом занурення вважається найкращим варіантом. Набуті знання осідатимуть у вашій підсвідомості та формуватимуть ваш лексичний і фразеологічний запас.

І не існує кращого способу вдосконалити свою мову, ніж розмовна практика! Альтернативи живому спілкуванню просто немає. Тому шукайте українськомовне середовище, однодумців, що захочуть розмовляти з вами українською.

Калинчук Юлія, студентка кафедри журналістики філологічного факультету ЧНУ

Запис Як вдосконалити українську – розкриваємо секрет, який лежить на поверхні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Фігуранти збували банкноти номіналом 20, 50 та 100 доларів США. Їх вартість становила 40 відсотків від реальної суми.

26 травня під час збуту чергової партії фальшивих грошей оперативники управління стратегічних розслідувань та слідчі обласної поліції затримали одного з учасників злочинної групи – 51-річного жителя Мамаївців Чернівецького району. Як повідомила обласна прокуратура, посилаючись на слідство, він налагодив злочинну схему одержання прибутку від продажу фальшивих грошей. Упродовж травня цього року придбав у невстановленої слідством особи та збув 63 підроблені банкноти номіналом 100 доларів США кожна. Був затриманий у порядку статті 208 КПК України після спроби реалізувати громадянину фальшиву валюту  у розмірі  5 100 доларів США за 67 600 грн.

Раніше поліцейські задокументували факт збут зловмисниками 1000 доларів США. Серед «асортименту» до продажу були банкноти номіналом 20, 50 та 100 доларів США. Вартість таких грошей становила 40 відсотків від реальної суми.

За результатами проведення обшуків за місцями мешкання затриманого та іншого фігуранта поліцейські вилучили 10 тис. дол. США з ознаками підробки, зброю та «чорнові» записи.

Одному з учасників групи повідомили про підозру за ст. 199 Кримінального кодексу України, а суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після проведення необхідних процесуальних заходів правова оцінка буде надана діям другого фігуранта.

За виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей передбачена кримінальна відповідальність – позбавлення волі на строк від трьох до семи років, повідомляє Відділ комунікації поліції Чернівецької області..

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Чернівецька обласна прокуратура.

Запис У Чернівцях поліція викрила групу фальшивомонетників спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Спершу ховалися від обстрілів у підвалі – протягом тижня. І вдень, і вночі було чути дуже сильні вибухи. Спершу обстрілювали військові частини, потім все підряд. Але в наших серцях жила надія, що скоро цей жах закінчиться. Та коли один із снарядів упав зовсім близько біля нашого будинку, схопили донечку й усі необхідні речі та поїхали. Ми не знали куди, та потрібно було тікати,–  згадують  Анастасія та Микола, подружжя переселенців із Харкова. – Першу ніч ми ночували в одних господарів, потім – у других. Дуже вдячні цим людям за їхню доброту та чуйне серце.

5 березня родина із Харкова прибула до Чернівців. Нині вони оселилися у Заставні. Житло у користування – безкоштовно і безстроково – надала їм сім’я  Маруняків. Тепер харків’янам є де жити. У будинку є кухня, спальня, туалет та все необхідне для комфортного проживання.

…2019-го Маруняки поїхали на заробітки в Італію. Коли дізналися, що з початком повномасштабної війни на Буковину приїхало понад сто тисяч біженців, одразу ж вирішили поселити у своєму будинку східняків, які втекли від нальотів літаків, бомбардувань та ракетних ударів. Отож розмови про те, що буковинці наживаються на чужій біді, поселяючи у своїх будинках нещасних людей та беручи за це тисячі баксів, не відповідає дійсності.

До слова, Маруняки також  активно займаються волонтерством у Італії: зустрічають біженців,  інформують, де можна безкоштовно поїсти, прийняти душ, отримати SIM-карту.

Та попри те, що, як каже переселенка Анастасія, їм «дуже пощастило з господарями» і вони «безмежно вдячні, що в цей час знайшли такий прихисток», їм дуже хочеться якомога швидше повернутися додому. У Харкові у них була квартира та чи вціліла  не знають. Анастасія працювала вчителькою, Микола займався ремонтом машин.

– На початку червня планую повернутися до Харкова, – каже чоловік –. Але поки один, без дружини. В мене є багато справ у місті, спробую повернутись до роботи, щоби забезпечити сім‘ю.

Подружжя вірить, що розлука буде недовгою і після перемоги вони зможуть усією сім‘єю повернутись до Харкова, щоб відбудувати рідне місто.

Юлія Калинчук, студентка кафедри журналістики філологічного факультету ЧНУ

Запис Будинок буковинці надали нам безстроково і безкоштовно! – переселенці з Харкова спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Упродовж минулої доби, 25 травня, до поліції надійшло три повідомлення про те, що невідомі особи шахрайським шляхом заволоділи коштами жителів Чернівецького району на загальну суму понад 150 тисяч гривень. Поліцейські розпочали кримінальні провадження за цими фактами.

Учора до Ситуаційного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області надійшло повідомлення від 42-річної жительки села Чудей. Жінка розповіла, що їй зателефонував невідомий, який представився працівником служби безпеки банку та запропонував допомогу для захисту коштів. Увійшовши в довіру до потерпілої, псевдобанкір дізнався необхідні персональні дані та впродовж декількох хвилин зняв з банківської карти 20 800 гривень.

За подібною схемою шахраї ошукали 61-річну жительку Чернівців. Жінка звернулася до поліції із заявою про те, що невідомі шахрайським шляхом заволоділи її коштами в сумі майже 60 тисяч гривень. У телефонній розмові співрозмовник  продиктував чернівчанці нібито «код захисту». Дотримуючись вказівок псевдобанкіра, потерпіла перерахувала вищевказану суму на чужий картковий рахунок.

Про ще один факт незаконного заволодіння коштами повідомив 21-річний житель села Малинці. Заявник розповів поліцейським, що до нього зателефонував невідомий, який представився родичем та повідомив, що потрапив у ДТП. Зловмисник попросив допомогу на лікування потерпілої в аварії. Буковинець без вагань перерахував 71 тисячу гривень на банківські рахунки надані шахраєм.

За всіма фактами дізнавачі поліції розпочали кримінальні провадження у правопорушеннях передбачених частиною 1 статті 190 (Шахрайство) Кримінального кодексу України.

Співробітники поліції нагадують: у жодному випадку не повідомляйте стороннім особам PIN- і CVV-код вашої банківської карти, а також секретні паролі, що приходять в SMS-повідомленнях від фінансової установи. У випадку дзвінка «Ваш родич в біді», перш за все спробуйте зв’язатися з тим родичем, або зателефонуйте до поліції та перевірте інформацію.

Відділ комунікації поліції Чернівецької області 

Запис Буковинців шахраї ошукують – поліція їх розшукує спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Учора, 25 травня, поліцейські Чернівецького району задокументували протиправні дії 24-річного чоловіка, який вдома зберігав канабіс та амфетамін з метою їх подальшої реалізації. Порушнику загрожує до восьми років позбавлення волі.

У рамках кримінального провадження, розпочатого за незаконне зберігання наркотиків буковинцем і з метою викриття каналів надходження наркотичних і  психотропних речовин на нелегальний ринок, співробітники відділення поліції №1 (м. Сторожинець) Чернівецького районного управління поліції провели санкціонований обшук за місцем проживання фігуранта.

Під час слідчих дій у помешканні жителя Сторожинця правоохоронці виявили 28 зіп-пакетів із амфетаміном і 15 зіп-пакетів із канабісом. Чоловік зберігав ці речовини з метою їх збуту.

Слідчі поліції внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 307 (Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів) Кримінального кодексу України.

Правоохоронці затримали буковинця в порядку статті 208 (Затримання уповноваженою службовою особою) Кримінального процесуального кодексу України та помістили до ізолятора тимчасового тримання.

Наразі поліцейські направили вилучені речовини для проведення експертизи до Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Триває досудове розслідування.

Відділ комунікації поліції Чернівецької області

Запис Поліцейські Буковини затримали торговця наркотиками спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Центр культури «Вернісаж» чекає завтра, 26 травня, о 17.30 (м. Чернівці, вул. І. Франка, 15) усіх шанувальників живопису на відкриття виставки заслуженого жудожника України, членкині Національної спілки художників України Катерини Косьяненко «Місто Че».

Напередодні події з відомою українською художницею зустрівся голова Чернівецької обласної ради Олексій Бойко. Катерина Косьяненко мешкала в Києві та, аби зберегти свої роботи, перевезла їх до Чернівців. Виставка триватиме до кінця червня. Серед представлених робіт будуть, зокрема, етюди Чернівців.

Вхід на виставку безкоштовний, проте кожен охочий матиме змогу придбати картини і  30% їхньої вартості з продажу витратять на потреби ЗСУ. Так, після подібного заходу в Івано-Франківську художниці вдалося придбати автономну сонячну станцію для Збройних сил України.

Очільник обласної ради подякував Катерині Косьяненко за громадянську позицію та її увагу до нашого краю, а також висловив сподівання, що спільними зусиллями вдасться зібрати необхідну для допомоги нашим захисникам кількість коштів.

Запис «Місто Че» Катерини Косьяненко спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Троє буковинців, серед яких і майстер лісу «Чернівецького лісгоспу», організували канал нелегальної міграції. Схема працювала спеціально для тих осіб, які підлягають мобілізації під час воєнного стану, але бажають уникнути її. Охочих ухилитися від мобілізації  організатор –  28-річний буковинець – шукав через особисті зв’язки, а решта учасників злочинної групи допомагала переправити їх через державний кордон до ЄС поза пунктами пропуску. Тариф на такі послуги становив 3,5 тис. євро з особи.

«Ділки» супроводжували громадян України, що намагалися незаконно покинути територію держави, на різних етапах. Один брав кошти, які потім ділив між учасниками групи, інший – довозив до кордону, а третій – переводив пішим ходом до Румунії.

Учасників схеми затримано «на гарячому» – прямо на польовій дорозі в напрямку держкордону під час розрахунків за протиправні «міграційні послуги».

Усім трьом фігурантам оголошено підозру за ч.3 ст.332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон України) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років.

Триває досудове розслідування у вказаному провадженні, яке  здійснюють слідчі 5 слідчого відділу (з дислокацією в м. Чернівці) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, за оперативного супроводу співробітників УСБУ в Чернівецькій області та 31 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича.

Запис На Буковині ліквідовано черговий канал переправлення ухилянтів за кордон спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Сьогодні кожен – від Президента України, військового, волонтера до простої людини – самовіддано бореться з ворогом, кожен на своєму місці. І нехай ми йдемо до Перемоги маленькими, важкими кроками та болючими втратами, проте ці кроки впевнені, сміливі, тверді і непохитні.

Але якою буде Україна після Перемоги? Хто і як відбудовуватиме економіку країни та зруйновані міста? Хто працюватиме на нових заводах, підприємствах та компаніях?

Кожен з нас потрібен Україні зараз і кожен з нас потрібен Україні після її Перемоги!

Здобуваючи спеціальність у державному закладі вищої освіти України, ти матимеш можливість стати висококваліфікованим фахівцем, здатним працювати в умовах нових викликів. Ти станеш тим, хто буде відновлювати та відбудовувати нашу країну,  частинкою уже нової історії – історії могутньої України!

Чернівецький торговельно-економічний інститут ДТЕУ здійснює підготовку висококваліфікованих фахівців для підприємств торгівлі, фінансових установ, банків, органів державної служби, маркетингових служб, готельних та туристичних комплексів, підприємств ресторанного бізнесу, міжнародних організацій за такими освітніми програмами: «Облік і оподаткування», «Фінанси, банківська справа та страхування», «Управління бізнесом», «Готельний і ресторанний менеджмент», «Маркетинг», «Харчові технології», «Ресторанні технології та фуд-дизайн», «Готельно-ресторанна справа», «Бізнес-туризм» на ОПC «молодший бакалавр», ОС «бакалавр» та «магістр».

Інститут забезпечує студентів усім необхідним: від комфортних умов проживання у гуртожитку (в тому числі і з власним бомбосховищем) до можливості організованого відпочинку на інститутській туристичній базі «Кормань», розташованої у мальовничому місці на березі Дністра. Ми також дбаємо і про здоров’я молоді – велика спортивна зала, обладнана сучасними тренажерами та іншим необхідним інвентарем, заохочує студентів до активного проведення вільного часу. Студенти мають можливість навчатись на військовій кафедрі.

ЧТЕІ ДТЕУ радо зустріне Вас у стінах нашого вишу!

За більш детальною інформацією звертайтесь до приймальної комісії:

58002, м. Чернівці, Центральна площа, 7

тел. (0372) 52-83-50; 095-177-50-02

Електронна пошта: prujmalna2020@gmail.com

Сайт ЧТЕІ ДТЕУ: www.chtei-knteu.cv.ua

Instagram: https://instagram.com/chtei_dteu?igshid=YmMyMTA2M2Y=

Запис Торговельно- економічний інститут запрошує на навчання спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Не існує на світі жодної людини, яка могла б жити відокремлено від природи та виокремлено з неї. Бо навколишнє середовище – це те, у чому людина живе від народження і до смерті. Тому обласна програма «Екологія» стосується всіх і кожного зокрема. Чим вона буде опікуватися наступні 5 років, визначає Заява, яку пропонує увазі буковинців Управління екології та природних ресурсів Чернівецької обласної військової адміністрації.  Від громадськості спеціалісти очікують на зауваження та пропозиції.

ЗАЯВА про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проєкту Комплексної програми з охорони навколишнього природного середовища «Екологія» у Чернівецькій області на 2022-2026 роки»

Замовник: Управління екології та природних ресурсів Чернівецької обласної військової адміністрації.

Метою розроблення Програми є стабілізація і поліпшення стану навколишнього природного середовища області, гарантування екологічно безпечного природного середовища для життя і здоров’я населення, зменшення негативного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище, раціональне використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в області шляхом зниження рівня забруднення атмосферного повітря, поверхневих та підземних вод, обмеження шкідливого впливу відходів на довкілля, раціонального землекористування, охорони рослинного та тваринного світу, створення нових та розширення територій існуючих об’єктів природно-заповідного фонду, підвищення екологічної культури населення, впровадження управлінських механізмів, що дозволяють здійснювати прийняття рішень з урахуванням громадської ініціативи і позиції.

Зауваження та пропозиції від громадськості до заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки необхідно надсилати до управління екології та природних ресурсів Чернівецької обласної військової адміністрації за адресою:

58003, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Маяковського, 35

електронна адреса: ecology@bukoda.gov.ua, телефон/факс (0372) 52 22 23;

Контактна особа: Костишин Ігор Михайлович – (0372) 55 05 65

Строки подання: 15 днів з дня розміщення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки.

Запис Дбаємо за довкілля спільно спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Зокрема, право на безоплатну вторинну правову допомогу отримали потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту, а також ті особи, які втратили документи. 20 травня 2022 року набирає чинності прийняла  Закон України №2238-IX «Про внесення змін до частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»

«Відтепер потерпілі від сексуального насильства та катувань можуть звернутися до системи надання безоплатної правової допомоги та отримати послуги з представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами. Юристи системи надання безопоатної правової допомоги допоможуть їм скласти позовні заяви та інші документи процесуального характеру у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримінальних правопорушень», – зазначила начальниця управління забезпечення доступу до правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги Наталія Марчук.

Крім того, люди, які не мають документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, мають право отримати правові послуги з представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складення документів процесуального характеру з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з оформленням та видачею таких документів.

Як зазначено у пояснювальній записці, з моменту повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України сексуальне насильство, катування, жорстоке поводження з цивільним населенням на окупованих територіях носить масовий характер. Сексуальне насильство стало ще однією зброєю проти мирного населення на тимчасово окупованих територіях.

Нормами міжнародного гуманітарного права, зокрема, Конвенцією про захист цивільного населення під час війни, передбачено, що жінки потребують особливого захисту від будь-якого зазіхання на їхню честь, і, зокрема, захисту від зґвалтування, примушування до проституції чи будь-якої іншої форми посягання на їхню моральність. Зґвалтування та інші форми сексуального насильства, пов’язаного з воєнними діями та збройними конфліктами відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду є злочинами проти людяності. У зв’язку з цим виникла необхідність у забезпеченні таких потерпілих осіб правом на безоплатну вторинну правову допомогу.

«З 2014 року, з початком окупації Криму та частини територій Донецької та Луганської областей, правоохоронці та правозахисники фіксували непоодинокі випадки катувань, жорстокого поводження та сексуального насильства. Після повномаштабного вторгнення росії на територію України кількість таких випадків значно зросла. Те, що ці люди сьогодні отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу свідчить, що Україна оперативно реагує на виклики сьогодення. Постраждалі від катувань, жорстокого поводження та сексуального насильства отримали правовий захист від держави», – наголошує заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області Наталія Радушинська.

Крім того, у зв’язку з широкомасштабним вторгненням російської федерації в Україну однією з ключових проблем внутрішньо переміщених осіб, які змушені покинути місця постійного проживання, є знищення або втрата документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.

До того ж, сьогодні є випадки відсутності документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України у деяких представників ромської національної меншини та бездомних осіб.

Ще однією з проблем, як свідчить практика, є надання допомоги в отриманні паспорта колишнім засудженим, якщо на момент звільнення засудженого в його особовій справі відсутній паспорт.

«Важливо, що правову підтримку отримали і ті, хто втратив документи. Сьогодні ми бачимо, що чимало внутрішньо переміщених осіб, втікаючи від бомбардувань та обстрілів, лишаються без паспорта. Адвокати та працівники системи надання безоплатної правової допомоги можуть допомогти цим людям відновити знищенні чи втрачені документи», – говорить Наталія Радушинська.

Отже, з метою захисту, насамперед, осіб, які постраждали від сексуального насильства, катувань, жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту, а також осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, виникла необхідність в забезпеченні їх права на безоплатну вторинну правову допомогу.

«Безоплатну первинну правову допомогу – консультації та роз’яснення – можуть отримати всі громадяни України. Безоплатна вторинна правова допомога надається уразливим категоріям населення. Через війну, що розвязала росія в Україні, з’явилася велика кількість людей, які постраждали від наслідків повномасштабних воєнних дій, що наразі відбуваються на всій території України. Система надання безоплатної правової допомоги готова надати правову допомогу всім, хто її потребує», – зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Як отримати правову допомогу:

Звернутися за допомогою до фахівців Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна за адресою:  м. Чернівці, вул. Університетська, 1, телефон: (0372) 51-36-14. Електронна пошта: chernivtsi1.chernivtsi@legalaid.cv.ua.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103 (дзвінки на вказану телефонну лінію зі стаціонарних і мобільних телефонів у межах України безкоштовні, приймаються цілодобово).

Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги за посиланням:

 https://linktr.ee/legalaid.gov.ua

Запис Розширено коло осіб, які мають право на на безоплатну вторинну правову допомогу спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У Чернівцях відбулося благодійне свято «Долоньки миру» для діток із усієї країни

На захід, приурочений до Дня Європи, завітали до понад півсотні дітей. Малеча була різного віку та представляла найрізноманітніші регіони України. Імпреза пройшла у вигляді арт-терапії в одному з обласних гуманітарних хабів Чернівців.  Про це повідомила прес-служба Чернівецької ОВА.

Під час інтерактиву хлопчики і дівчатка виражали свої емоції за допомогою фарб і пензликів, працюючи над ілюстраціями та розмальовуючи керамічні чашки, футболки та світшоти. Кожен створював свій унікальний малюнок, самотужки підбираючи палітру кольорів.

Серед офіційних організаторів була і небайдужа молодь Боянської громади.

Всі роботи учасників артзаходу «Долоньки миру» виставлять  на аукціонах, які проведуть в Україні та Румунії. Виручені кошти передадуть на потреби Збройних Сил України.

Перший продаж робіт відбудеться вже сьогодні, 22 травня, у Чернівцях на вулиці Ольги Кобилянської. Триватиме він з 15:00 до 17:00.

Юлія Калинчук, студентка відділення журналістики філологічного факультету ЧНУ

Запис Дитячі роботи сьогодні виставлять на аукціоні – кошти підуть на ЗСУ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Поліцейські затримали трьох підозрюваних у скоєнні злочину. За умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групи осіб, буковинцям загрожує довічне позбавлення волі.

…13 травня до поліції надійшло повідомлення про те, що в автомобілі на околиці одного із сіл Чернівецького району виявлення мертвого чоловіка. На тілі потерпілого були тілесні ушкодження, які вказували на насильницьку смерть.

Для з’ясування обставин загибелі чоловіка на місце події виїхало керівництво обласного управління Нацполіції, карного розшуку та слідчого управління ГУНП, Чернівецького РУП, слідчо-оперативні групи ГУНП і ЧРУП, а також поліцейські-кінологи.

Правоохоронці встановили особу померлого – 40-річного жителя Дністровського району. Співробітники поліції оглянули місце події, вилучили необхідну слідову інформацію та опитали осіб, які могли володіти відомостями щодо обставин злочину.

Під час проведення першочергових слідчих (розшукових) дій та оперативних заходів слідчі СУ спільно з працівниками карного розшуку ГУНП з’ясували хронологію подій напередодні загибелі потерпілого, а також встановили осіб, причетних до вбивства буковинця.

За повідомленням пресслужби Чернівецької обласної прокуратури, було встановлено, що  12 травня цього року вказані особи зустрілись з потерпілим поблизу одного зі складських приміщень на території села Молодія Чернівецького району. Під час цієї зустрічі між ними виник конфлікт, який переріс у бійку. Потерпілому переламали руки, ноги та череп. Щоби замести сліди злочину, помістили тіло у його ж транспортний засіб та скинули машину в яр у лісосмузі.

Оскільки один із підозрюваних виїхав за межі Буковини, на його розшук було орієнтовано також правоохоронців з інших областей України. У взаємодії зі співробітниками поліції Закарпатської та Івано-Франківської областей буковинські поліцейські того ж дня затримали 51-річного зловмисника на території Прикарпаття. Згодом двох інших, раніше засуджених буковинців (віком 23 і 38 років), правоохоронці затримали у Чернівцях.

Завдяки скоординованій роботі правоохоронців, злочин було розкрито впродовж доби.

Слідчі поліції повідомили затриманим про підозру у скоєнні злочину, передбаченого пунктом 12 частини 2 статті 115 (Умисне вбивство) Кримінального кодексу України.

Під час проведення санкціонованого обшуку у помешканні одного із затриманих вилучили пістолет і набої, які порушник зберігав без необхідних дозволів. Вилучену зброю і боєприпаси правоохоронці направили на дослідження до Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС.

Слідчі поліції повідомили також про підозру 51-річному затриманому за статтею 263 (Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу України, повідомив Відділ комунікації ГУНП в Чернівецькій області.

Досудове розслідування здійснює група слідчих Слідчого управління ГУНП в Чернівецькій області, процесуальне керівництво – група прокурорів Чернівецької обласної прокуратури.

За клопотанням правоохоронців суд обрав затриманим запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою без альтернативи внесення застави.

Запис Поліцейські розкрили вбивство буковинця, вчинене групою осіб спершу з'явиться на Медіа-Версії.