Гроші на відновлення Донбасу стягуватимуть із запроданців-олігархів
Будь-яка війна завершується миром. Закінчиться і збройне протистояння на Сході України. Вже розпочинається відновлення зруйнованого у визволених населених пунктах. Набагато легше відновити лінії електропередач і пошкоджені водопроводи, відбудувати розбиті будинки і навести підірвані мости, ніж поновити лад у травмованих душах людей.
Нам усім доведеться разом вчитися жити в новій реальності, яка значно відрізняється від довоєнної.
За час конфлікту з’ясувалося, що серед громадян України є чимало тих, хто ненавидить її пристрасно, із неприхованим презирством відкидає українську мову і культуру. Частина з них нині виїжджає до Росії, але ще більше їх залишається на Донбасі. Вони не приховують, що прагнуть опинитися в Росії разом із землею, на якій живуть, – і за це воювали із зброєю в руках. Серед ненависників України є ті, що після припинення бойових дій підуть у підпілля і мститимуть за загиблих бойових товаришів або родичів.
Замирення на донецьку землю приходитиме нелегко. Там є депресивні райони, де населення швидко старіє й вимирає, а роботи у старих шахтарських селищах нема і не передбачається. Найближчим часом доведеться закривати нерентабельні шахти, що обіцяє поглиблення соціальних проблем. Навіть якщо за допомоги Заходу на Донбасі розпочнеться будівництво нових підприємств, вони потребуватимуть кваліфікованої робочої сили – на відміну від шахтарської. Тому держава мусить виділити чималі кошти, щоби навчити безробітних шахтарів нових професій. А чи погодяться вони навчатися? І де взяти гроші на перекваліфікацію тисяч людей?
Логіка підказує: кошти слід вилучити в тих дійсних володарів Донбасу, які спровокували нинішнє кровопролиття, щоби навічно зберегти свою владу над регіоном. Але ці олігархи є правлячим класом сучасної України і ділитися владою та грошима ні з ким не бажають. Утім, невдовзі на політичну арену вийде нова сила – фронтовики. Вони втратили будь-який страх, навчилися діяти швидко й рішуче та звикли кардинальні проблеми вирішувати збройною силою. У цьому середовищі ненависть до олігархів зашкалює. Солдати теж прагнуть звести рахунки з корумпованими генералами, що обкрадали їх і зраджували майже відкрито. Не приховують бійці й ненависті до владних брехунів і злодіїв у цивільному. Фронтовики готові провести найбільш радикальний варіант люстрації, який дозволить зламати корупційну піраміду, зведену за останнє двадцятиріччя. Попереду нас чекають великі зміни, до них слід готуватися.
Ігор БУРКУТ
