За кого і за що пропонують голосувати буковинцям кандидати-мажоритарники – у спеціальному огляді від Івана ДУПИ.
Округ 203: Хто платить, той і музику замовляє
Звичайна українська школа, другий клас:
– Доброго дня, діти! Тема сьогоднішнього заняття – «Відкат». Хто мені скаже, що таке відкат?
– Відкат – це грошовий еквівалент вдячності за те, що на тендері обрали саме нашу фірму!
– А що таке тендер?
– Тендер – це чемпіонат галузі з відкатів!
– Молодець, Вовочка, сідай! Оцінка шість!
– ?
– Чотири тобі і два – в журнал!
*Гладчук Микола Петрович, заступник директора, ТОВ «Прем’єр Буд» безпартійний, самовисування, проживає в Києві, працював головою Новоселицької РДА, начальником відділу зовнішньоекономічних зв’язків ОДА, заступником голови обласної ради. 2002 – депутат облради від Новоселицького району. У нинішній виборній гонці прославився скандалом з Іваном Семенюком
*Гостюк Микола Ілліч, приватний підприємець, безпартійний, «Блок лівих сил України».
*Дармопук Василь Іванович, директор СК «Новоселицький», КПУ.
*Дубінський Мугурел Паунелович, директор ТОВ «Котарді», безпартійний, Українська партія «Зелена планета».
*Козьма Драгош Фанікович, приватний підприємець, безпартійний, Радикальна Партія Олега Ляшка, Один із трьох братів Козьма, відомих в області власників розважальних закладів «Ізограф», «Торнадо», «Сьоме небо», «Аква». Брат Георгій – депутат облради, фракція ВО «Батьківщина».
*Луневський Ігор Юрійович, тимчасово не працює, безпартійний, «Опозиційний блок».
*Паламар Іван Савич, пенсіонер, ВО «Батьківщина», у минулому лікар, проживає у Києві, екс-депутат облради.
*Поклітар Ростислав Іванович, голова правління ПАТ «Фабрика «Прут», ВО»Свобода, самовисування.
*Рябко Едуард Іванович, гендиректор ТОВ «УкрТехТранс», Партія Сергія Тігіпка «Сильна Україна».
*Семенюк Іван Васильович гендиректор ТОВ «Родничок», безпартійний, самовисування, екс-регіонал, депутат облради.
*Тіміш Григорій Іванович, заступник голови Глибоцької РДА, безпартійний, «Блок Петра Порошенка»
*Ястремський Віорел Михайлович, голова Герцаївської РДА, «Народний фронт», депутат облради.
203-й округ, скажемо прямо, специфічний. Йдеться не лише про етнічні особливості виборців, але й про якісний та кількісний склад кандидатів у депутати в окрузі. Якщо в інших районах ще можна говорити про змагання особистостей, то у 203-му – змагання капіталів. Кілька відомих бізнесменів із «цікавим» минулим, два чиновники, пенсіонер та безробітний – сумнівна компанія…
Що обіцяють округу
Усі будуть жити заможно, розмовляти румунською, їздити за кордон – і нічого їм за це не буде, і нічого усі ці блага не коштуватимуть. Власне, більше ніщо місцевих жителів і не цікавить, тож розрахунок правильний. Великих підприємств на території округу немає (хіба що семенюківський «Роднічок» та Банченський монастир – ну це писати не треба, це я такJ….), з інших «бізнесів» – митниця та незаконний вибір гравію на Пруті й Сіреті, тож розвивати особливо нічого.
Про що забули кандидати?
Не те щоби забули, а просто не писали. Обіцянка «шоколаду» плюс дві-три загальні фрази про люстрацію-корупцію-мир-війну і готово! Просто і ясно, як божий день. Більшість виборців все одно програм не читатиме, то навіщо втомлюватися?
Хто більше
У цій рубриці подаються найсолодші обіцянки кандидатів із збереженням орфографії та пунктуації авторів. Враховуючи, що з українською в окрузі не дружать як кандидати, так і виборці, «перлів» назбиралося небагацько, бо програми в усіх коротенькі.
Микола Гладчук: «Міцна сім’я – запорука міцної держави!» – приблизно цим у Верховній раді й займалися родини Януковича, Азарова, Клюєва, Папієва… Цим же планують зайнятися в новій Раді сім’ї Порошенка, Балоги, тих же Клюєвих та Папієвих. Перелік можна вести до безкінечності.
Василь Дармопук : «…закликаю на виборах проголосувати за Компартію, яка дійсно відстоює суспільство соціальної справедливості, бореться за справжнє народовладдя, за мир», – особливо соціальна справедливість проглядається на прикладі «бідного та убогого» лідера Компартії товариша Симоненка.
Мугурел Дубінський: «Я за: …впровадження територій, забруднених сміттєзвалищами», – що мав на увазі кандидат, не можуть пояснити навіть професори філології з екологами вкупі.
«Я за чесні вибори, щоби відійшли у минуле фінансові змагання кандидатів та їх пусті обіцянки», – це хіба що в тих кандидатів, які витратили на реєстрацію останні кошти. Але таких у нас не буває…
Драгош Козьма : «Люди, що десятками років, за будь якої влади, займають теплі кабінети, нарешті мають відповісти за те, що вони зробили і поступитися насидженим місцем молоді!», – посидів сам – дай посидіти синові. Десь я це вже читав…
«Досить продавати та купувати «хлібні» посади або саджати на них своїх родичів! Мають проходити відкриті конкурси, де кандидати на посаду, перед громадськістю, повинні пройти перевірку на «детекторі брехні» та довести свою фаховість», нууу… так і місця у списках кандидатів теж немаленьких грошенят коштують. Може, треба оголосити відкритий конкурс на кандидата в депутати?
«СКОРОТИТИ радикально кількість податків. В Україні їх кількість не має перевищувати шести!», – а за що ж бідолахи-депутати жити будуть?
Іван Семенюк: «Ті, кому довірено керувати країною діляться на дві частини – політики та державні діячі. Політики обіцяють і не виконують обіцяного, бо їм байдуже як житимуть наступні чотири роки люди, які за них проголосували», – а державні діячі не так само?
«Рішення йти в народні депутати далося мені легко, бо я не вмію давати порожні обіцянки як інші», – знаючи наші умови, мені було би йти в парламент важко, бо ж виконати все обіцяне кандидатами – нереально.
Григорій Тіміш : «Народне вето та Народний вотум недовіри. Громадяни на референдумі зможуть скасовувати рішення органів влади та місцевого самоврядування, а також відправляти у відставку голову місцевої держадміністрації, керівника міліції і податкової, прокурора, суддю», – у нас, здається, і так нині анархія – мать порядкаJ.
«Реальна рівність доходів і можливостей працевлаштування для жінок і чоловіків», – єдиний кандидат на всю область, хто згадав про гендер. Однозначно, феміністки за Тіміша!
«Пропонуватиму рішення, щодо залучення максимальної кількості інвестицій в мале та середнє підприємництво та сільське господарство в енергозберігаючі, екологічно безпечні технології Глибоцького, Сторожинецького,Новоселицького,Герцаївського,Садгірського районів», – яка галузь є ідеальною для бізнесу? Нанотехнології! Бо гроші тратяться на результат, який не бачить людське око…
А пальму першості за обіцянками в окрузі віддаємо батьківщинівцю Івану Паламарю. Читайте і насолоджуйтеся:
«Правління попереднього Президента України дало поштовх розквіту українських олігархів, дерибан країни набув небачених масштабів. Статки олігархів росли як на дріжджах, а народ продовжував зубожіти, людей охопили відчай та зневіра.
Народ піднявся з колін і вигнав диктатора та наближених до нього олігархів, корупціонерів, які не змирилися та посіяли сепаратизм, розв’язали практично війну на Сході України, за їх допомогою Росія анексувала Крим. Сьогодні вони прагнуть реваншу. Їх план повернення до влади шляхом просування своїх людей у народні депутати України, які пов’язані з олігархічними силами, які мають давні теплі ділові та особисті стосунки з усіма іншими олігархами. Під ці гарантії планують повернутися в країну бізнесмени та чиновники з найближчого оточення Януковича, які зараз переховуються за кордоном та очікують на результати виборів», – А в списку вашої політичної сили зовсім немає «колишніх». І Юля завжди молода…
«У разі обрання народним депутатом України буду приймати та творити тільки ті закони, які будуть корисними народу України, а саме:
– Зупинять війну і повернуть Україні Крим;
– Об’єднають Схід і Захід України на основі суттєвого посилення місцевого самоврядування;
– Зроблять все можливе для того, щоб Україна стала невід’ємною частиною Об’єднаної Європи», – чесно кажучи, Путіну та депутатам європарламенту начхати на те, що там наприймають українські депутати. І Крим від вашої законотворчості до України не повернеться, це й дурневі ясно…
«Дадуть можливість виплатити заморожені вклади Ощадбанку СРСР та поновити доплати дітям війни», – «Юльчина тисяча» уже не «проканає», доведеться розкошелюватися на «Юльчині десять тисяч». Причому бажано до виборів, а не післяJ
Іван ДУПА, спеціально для «Версій»