Чернівецький обласний благодійний Фонд допомоги дітям, хворим на рак та лейкемію «Подаруй дитині життя» проголошує про початок благодійного марафону «Влаштуймо дітям свято Миколая», який триватиме з 20 листопада по 19 грудня 2010 року
Марина зараз знаходиться у реанімаційному відділенні Чернівецької обласної клінічної лікарні з діагнозом - двухстороння вірусна пневмонія, стан важкий. Лікування тривале і дороге. Відгукніться всі, хто може допомогти чудовій людині!
І саме тому він, за логікою, що існує в нашій державі, не обов’язково повинен бути спеціалістом у тій галузі, яку очолює. Зовсім інша справа – сантехнік. Неможливо уявити, щоби замість спеціаліста по трубах ви запросили додому історика, філолога, юриста або лікаря поміняти заіржавілу трубу чи бачок від унітазу. Натомість надати пост міністра з надзвичайних ситуацій чи екології людині, далекій, за освітою, від цих проблем – запрост
Клімат помітно змінюється. Причому, відчути це ми змогли ще влітку, коли надворі стояла виснажлива спека. Потім усі чекали на дощову осінь, а отримали затяжне бабине літо. Невже все це – перші ознаки глобального потепління? І чим така зміна клімату загрожує Чернівецькій області? З такими запитаннями звернулися до Андрія НІКОЛАЄВА, директора навчально-наукової геофізичної обсерваторії Чернівецького національного університету
Не часто сьогодні зустрінеш людину, яка з таким захопленням говорить про свою роботу, як Тетяна НЕГАДАЙЛОВА – начальник Чернівецького обласного гідрометеоцентру. Але життя підтверджує її впевненість, що наразі люди найчастіше обговорюють політику й погоду. Отже й ми в традиційному руслі – із запитаннями про погоду. Листопадове «бабине літо» – це норма чи аномалія?
13 листопада нинішнього року відчинила двері оновлена філармонія. Її реконструкція тривала від 2008 року. Кошторисна вартість проекту склала понад 11 млн грн. Найперше, збережена унікальна акустика залу, а технічне оформлення сцени відповідає найсучаснішим стандартам. Обладнання виготовив наш Машзавод.
Наш видатний земляк Василь Герелло живе у шаленому ритмі. 12 листопада після концерту в «Октябрьському», де було 6 тисяч глядачів, йому довелося тікати через службовий вхід, щоби встигнути на 17.00 на літак до Чернівців. У суботу – репетиція та відвідини батьків у рідних Васловівцях на Заставнівщині, у неділю – концерт у чернівецькій філармонії, у понеділок – від’їзд, у вівторок – концерт, у середу – спектакль в опері...
Наша рідна вітчизняна безкоштовна медицина давно перестала бути безкоштовною – це вже ні для кого не секрет. А про те, що лікарі мають бути ввічливими й уважними до пацієнтів, говорити чомусь взагалі не прийнято. Вважається, що співчуття та турбота про хворого мають бути закладені в лікареві якщо не генетично, то принаймні за роки навчання в медінституті. Як насправді в поліклініках ставляться до хворих, розповідають прості чернівчани. Прізвища свої вони не називають (хоча редакція їх знає), боячись, що «тоді лікарі нас взагалі за людей не матимуть і поводитимуться ще гірше».
«Версії» презентують топ-10 людей, які формують ментальність саме українських підлітків. Мікс всесвітньовідомих легенд і українських героїв – усіх, хто своєю діяльністю безпосередньо впливає на характер молодих українців та українок.
«...Живіть у холодних гуртожитках, отримуйте мізерні стипендії, платіть хабарі, і... нехай тепле осіннє сонечко зігріває ваші юні серця» – приблизно так виглядало привітання для студентів із «професійним» святом.
У нас справжні лікарі – мудрі та відповідальні. Це про них, а не про американців треба фільми знімати. У сільських амбулаторіях працюють ентузіасти. Всі решта до Чернівців рвуться. Але так, як лікують наші фельдшери, у місті лікарі не вміють. ... Це перше, що почула від випадкового перехожого у Драчинцях що на Кіцманщині. І, відверто кажучи, вперше почула, що в селі лікують краще, ніж у місті
Таким шляхом упродовж уже восьми десятиліть іде товариство «Обнова», створене на Львівщині скромним катехитом отцем Конрадом як перше українське католицьке студентське об’єднання під духовним проводом Митрополита Андрея Шептицького та Йосифа Сліпого (тоді ректора Богословської Академії), десятиліттями плекане в еміграції і нарешті відроджене вже в шести містах сьогоднішньої України