Куди прямує дитина з пляшкою пива?

Останній дзвоник у школі – свято довгоочікуване, і особливо для тих, хто закінчує школу. Якщо раніше свідченням вдало відбутого свята були романтичне зустрічання світанку, запускання кольорових кульок в небо та смачний торт, які й запам’ятовувалися на роки, то теперішні школярі мають дещо інше уявлення про те, як святкувати.

Отже, 11 травня, свято останнього дзвоника для тих, хто цьогоріч завершив 9-ий та 11-ий класи. Полудень сонячної днини, повз заклопотаних перехожих безтурботно пробігають школярки-випускниці, вбрані у шкільні форми, хлопці-випускники в ділових костюмах з перев’язаною через плече стрічкою «Випускник-2012». Одне слово, святково і радісно.

А у нас будні, і ми з колегою обідаємо в одному з закладів харчування поблизу ринку на вулиці Червоноармійській. І яким було моє здивування, коли, зробивши замовлення, почала роздивлятися навкруги – за навколишніми столиками сиділи школярі і… замість їсти морозиво цмулили пиво та курили – хто кальян, хто цигарки. Робили це абсолютно вільно, невимушено, як дорослі дядьки та тітки. І все б нічого, і атмосфера була б доволі звичайною, якби не вік контингенту цього свята – захмелілі 15-річні хлопчаки та юнки.

Офіціантка бігала між добрим десятком столиків кафе і виконувала замовлення «поважних» клієнтів, бо ж вони все прибували й прибували – мабуть, саме завершилася урочиста частина в школі: за той столик ще п’ять пляшок пива, а за ось цей, який ближче, – кальян… Офіціантку абсолютно не бентежив вік клієнтів.

…І взагалі дивний тиждень видався. Бо двома днями раніше зі свого вікна побачила 6-річну дівчинку, яка перед себе несла додому мамі дволітрову пляшку пива, міцно тримаючи її обома руками, щоб не впустити. І вже не кажу, що родина, в якій дитину відправляють до магазину по пиво – неблагополучна. Але ж питання ще й у тому, що продавчиня в магазині отак просто продала дитинчаті пійло.

Скажу відверто: картина більш, ніж жахаюча. Бо ж ніби й існує заборона продажу алкогольних напоїв неповнолітнім, але, як і багато іншого в нашій державі, абсолютно не дотримується: офіціантки накривають алкогольні столи тим, хто щойно сидів за учнівською партою, торгаші думають виключно про виторг і урочисто вручають «дволітровий квиток в небуття» тим, кого ми все ще називаємо майбутнім.

Що буде завтра і чи настане для нас це «завтра» взагалі – питання суперечливе. Бо ми вже перейшли рубіж, коли від безвиході, незатребуваності та бездіяльності спиваються дорослі… Тепер від байдужості дорослих спиваються діти.

За офіційними (!) даними, 1% дітей України є алкоголіками. Чи не тому, що на кожні восьмеро хлопчаків та дівчаток припадає по одній торговій точці, де реалізують спиртне і цигарки.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.