«Що таке виконком», «який з них легітимний» і «чи він взагалі працює» – здається, такими запитаннями останні кілька місяців переймався чи не кожен суспільно активний мешканець нашого міста. Підприємець Василь Продан, якого нещодавно було обрано до нового персонального складу міського виконавчого комітету 6-го скликання, запевняє: «Виконавчий комітет працює!» І хоча поки, що члени виконкому якихось «доленосних рішень» не приймали, проте нагальні питання щодо життєзабезпечення міста вже встигли розглянути…
Якщо коротко, то депутати – голосують. Тобто, треба для міста і чернівчан зробити щось хорошого – депутати відповідні пропозиції прискіпливо розглянуть, в комісіях та сесійно консенсусу дійдуть, правильне рішення приймуть і вердикт виголосять: робити це «щось» чи краще не варто. Якщо ж справа і справді варта зусиль – виконавчий комітет «волевиявлення народу» спробує втілити у реальне життя. Ще й попередньо проконсультує депутатів – чи насправді реально їхні можливі рішення реалізувати на практиці.
– Адже депутат – фігура політична, може зробити будь-яку заяву і не завжди нестиме за неї відповідальність: «Я сказав як представник народу, а ви вже думайте!» Посада ж члена виконавчого комітету – більш відповідальна.
– Василю Сафроновичу, ви вже розподілили між собою «напрямки роботи»?
– Поки що секретар міської ради Віталій Михайлішин ще не визначив відповідальних по якихось певних напрямках діяльності: з економічних питань, підприємництва, охорони здоров’я, освіти, ЖКХ…
– Але ж ви, як підприємець, певно, мали б клопотатися саме про свою «парафію»…
– Звісно, коли мене пропонували у члени виконкому, то десь малося на увазі, що я буду займатися саме питаннями підприємців. Зважаючи на те, скільки в нашому місті представників малого та середнього бізнесу – робота в цьому напрямку дуже відповідальна і важлива. Тому ми приділяємо йому дуже серйозну увагу, зокрема, Віталій Михайлішин нам неодноразово наголошував, що потрібно зробити усе можливе, щоб бізнес на Буковині розвивався і не мав ніяких перешкод.
– Які проблеми долатимете?
– Проблем багато, і більшість з них насправді мають вирішуватися на рівні Верховної Ради та Кабінету міністрів. Проте і на місцевому рівні є багато нагальних проблем, які потрібно вирішувати. Наприклад, на останній сесії не було затверджено порядок торгівлі на ринку Чернівців, тому що запропонований документ був недостатньо підготовлений. До нас зверталися з підприємницьких організацій, я особисто прохав депутатів та секретаря міськради це питання зняти з розгляду, щоб підприємці змогли його допрацювати. Адже складався він без їх участі. Тож до 15 травня будемо шукати спільної думки щодо цього документа.
– Як відбуватиметься це обговорення? Підприємці подаватимуть свої пропозиції вам особисто?
– Так, ми домовилися зібратися з лідерами чернівецьких підприємницьких організацій в міській раді, десь 10-12 травня… Тому якщо якийсь окремий активіст захоче теж приєднатися до дискусії – я буду тільки радий. Звертайтеся в міську раду, питайте мене… Ми тут не збираємося нічого ділити, контейнери нам не роздають. Давайте зробимо спільну справу і зробимо її без політики. Наше найперше завдання – полегшити життя звичайного підприємця: спростити усі ці процедури, які штучно створені, в тому числі і працівниками міської ради.
– Будете боротися з бюрократією?
– Обов’язково. Тобто, я розумію, що це ніби як «війна зі своїми», проте якщо ти хочеш працювати у міській раді – працюй для громадян і для міста. Це і є головним завданням – зробити життя чернівчан якомога комфортнішим, щоби ми чиновників взагалі «не відчували». Щоби чиновники не робили зайвих перешкод: то дозвіл якийсь не дають, кажуть «прийдіть наступного дня, бо зараз неприйомний, у вас документи не всі ще є»… Візьмемо, наприклад, кіоски – малі архітектурні форми… Міська рада прийняла рішення, що їх не має бути, але, зважаючи на кризу, дозволила до кінця 2012 року продовжити їх експлуатацію. Проте декому з підприємців доводиться кожні півроку ходити і продовжувати термін їх оренди – це ж зовсім неприйнятна ситуація! Ця тяганина нікому не потрібна – ні чиновникам, ні підприємцям…
– Як щодо незаконних забудов, впорядкування стихійної торгівлі?
– Жіночки на вулицях міста з домашніми продуктами стоять не тому, що їм нічим займатись – людям просто дуже тяжко доводиться виживати. Як їм дати можливість заробити якісь кошти – це і буде нашим найпершим завданням. Мені звичайна жінка, як продає на вулиці молоко, сир – за віком як мама, бабуся… Тому, коли бачу, як цих жінок розганяє міліція… Це дуже неприємно…
Кожен чернівчанин, думаю, хотів би зберегти своє місто таким, яким він його побачив змолоду, в дитинстві… Питання незаконної забудови потрібно вирішувати під час початку «незаконної забудови», а не після її завершення. От як, наприклад, ми будемо зносити третій поверх того магазину, що біля костьолу «Серце Ісуса»? Привеземо величезний шар, і як в мультику «Ну постривай»: валитимемо будинок, з журналістами, на всю країну? Рішення ж є на знесення, проте підприємець його не виконує – що робити? Як на мене, мабуть, варто дійти якогось компромісу, компенсувати власнику певні збитки, щоб він сам прибудову без зайвого галасу зніс… Але це все – наслідки. Тому що такі речі треба припиняти вже на тій стадії, коли ми бачимо, що йде відхилення від процесу будівництва… Тим паче, що люди все добре бачать і насправді вчасно реагують, треба тільки їх «чути»…. Наприклад, коли я за дорученням секретаря міської ради їздив містом і видивлявся ділянки під дитячі майданчики – просто зупинявся, і з блокнотиком виходив з автомобіля, записуючи, що треба відремонтувати, поновити – люди одразу збігалися.
– Багато питань у мешканців також і до не завжди доречних вивісок…
– Так, ця проблема теж не нова. Виявляється, що і білборди по місту не всі законно встановлені. Зокрема, ми таких виявили 18, і це лише великі білборди, не кажучи вже про решту «маленьких».
До речі, у Чернівцях дуже багато комунальних підприємств. Чи зажди вони ефективні, чи має громада з них зиск, коли вони часто працюють з нульовою рентабельністю чи одним відсотком? При цьому директори комунальних підприємств їздять на дорогих автомобілях і живуть в дуже добрих будинках…
– І багато в нас таких підприємств?
– Точну цифру я ще не готовий сказати, проте, наприклад, в Чернівцях загалом усіляких дрібних комунальних підприємств – більше сотні, а в Донецьку чи Луганську – 12-15… Це не є нормально. Комунальні підприємства мають бути великими, важливими, соціально значущими, такими як «Спецкомунтранс», «Водоканал», «Калинівський ринок»… Тобто, роботи в цьому напрямку вистачає, і ми намагатимемось досягти для громади міста зважених, зрозумілих рішень та дієвих результатів…
