Вранішня поїздка 17 лютого на відстань лише однієї зупинки – від Шкільної до Соборної – змусила мене добряче понервувати. Оскільки їхати було недалеко, не проходила до салону, а стояла біля передніх дверей. За кермом тролейбуса 3-го маршруту (бортовий номер 305, прізвище не запитувала, бо керівництво тролейбусного депо, за бажання, легко про це дізнається) сиділа нібито не білявка, та мобілки з правої руки вона не випускала, зате для кермування обходилася однією лівою.
На відрізку від костелу до перехрестя Головної з Центральною площею пані водій з’ясовувала стосунки з якоюсь Мариною. І що більше вона повторювала тій «Марино, заспокойся!», лавіруючи між транспортом, то швидше спокій покидав мене. Проїхавши перехрестя, під стінами міської ради пані водій набрала номер і вже на відрізку до зупинки «Соборна» переказувала якійсь спільній подрузі, як Марина «ледь не довела її до інфаркту». Відкидаю одразу дорікання у підслуховуванні, бо розмова велася доволі голосно. Дякувати Богові, я дісталася своєї зупинки без інфаркту.
Звичайно, мені відоме загальне правило для водіїв – не користуватися за кермом телефоном, але чи усім водіям воно відоме?
Лідія ГОРБАТЕНКО, пенсіонерка
Коментує старший інспектор ДАІ УМВС України в Чернівецькій області Іван ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ:
– Розмовляти за кермом по телефону однозначно заборонено водіям не лише тролейбусів, але й будь-яких транспортних засобів, до велосипеда включно. Якщо відомі номер маршруту і тролейбуса, дата події, керівництво тролейбусного управління має реагувати на це обов’язково.
