Осінь – не тільки пора романтичних прогулянок, збору гербаріїв, задушевних розмов… Для студентів та їхніх батьків – це, передусім, пора, коли потрібно вирішувати питання, що стосуються навчання. І чи не найперше, з чим стикаються спудеї, які прибувають здобувати знання до Чернівців з інших міст і навіть держав, – житло. Де оселитися, щоби було й комфортно мешкати, й зручно діставатися до місця навчання, й спілкуватися з друзями, й, головне, ефективно «гризти граніт науки»?
У царині забезпечення житлом своїх студентів вельми добре працює Буковинський державний медичний університет: навчальний заклад має 5 гуртожитків з гарними умовами проживання, які загалом вміщують 2350 постояльців. Це переважно студенти стаціонару та інтерни. Про те, чи вистачає місць у гуртожитках і як працює навчальний заклад на поліпшення умов проживання в них, ми поспілкувалися з помічником ректора БДМУ із соціальних питань, лікарем-інфекціоністом, кандидатом медичних наук, доцентом кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Юрієм РАНДЮКОМ.
– Нині в гуртожитках БДМУ проживають понад 1600 українських студентів і 630 – із-за кордону, днями ще заселимо студентів з Індії, – каже Юрій Рандюк. – Українці мешкають у першому, другому, третьому та частково четвертому корпусах, іноземці – в четвертому й п’ятому. Пріоритет при поселенні мають ті, хто приїхав до Чернівців на навчання із найвіддаленіших регіонів, а також, безумовно, студенти пільгових категорій – сироти, напівсироти, з багатодітних родин.
Сьогодні 95% студентів, які висловили бажання проживати в гуртожитку, мають таку можливість. Інших 5% змушені поки що самостійно вирішувати питання житла: місць для всіх не вистачає. Щоби змінити ситуацію, від травня керівництво навчального закладу веде перемовини з іншими установами, які мають у своєму підпорядкуванні гуртожитки. Таким чином планують забезпечити добрими умовами проживання за прийнятною ціною решту спудеїв. Окрім того, університет має змогу навчати більшу кількість фахівців, проте керівництво БДМУ розуміє: доки не будуть розширені можливості з надання житла, робити це недоцільно.
За словами помічника ректора, в усіх наявних гуртожитках належні умови: є гаряча вода, власні котельні, системи фільтрації води на кухнях. У всіх корпусах працюють буфети, де можна попоїсти, пральні – щоби студенти мали змогу без особливих зусиль мати охайний вигляд, кімнати для самопідготовки.
– Кімнати, де студенти можуть готуватися до пар, – дуже корисна справа, – каже пан Рандюк. – Бо ж допомагають зосередитися на навчанні, а за потреби – отримати корисну пораду від колег по студентській лаві: для медиків обговорення фахових питань, досвід мають неабияке значення. У таких кімнатах налаштоване дуже добре освітлення, є зручні столи й стільці. Місць там удосталь: у 1-му гуртожитку кімната для самопідготовки має 40 місць, у всіх інших – понад 50.
У першому гуртожитку розташоване центральне відділення університетської бібліотеки, в 3-му – працює абонемент, у 5-му – є можливість скористатися іноземною літературою. В 2-му гуртожитку для студентів обладнали спортивну кімнату. У п’ятому гуртожитку, де мешкають лише іноземці, блочна система, в усіх інших – коридорна. Студентів з інших країн – Сомалі, Гани, Судану, Нігерії, Індії – поселяють посегментно. Так їм зручніше спілкуватися в побуті.
Плата за місяць проживання в 1, 2, 3-му гуртожитках – 175 гривень, у 4 та 5-му – 212. Лікарі-інтерни, магістри та лікарі платять за гуртожиток на 30 гривень більше – з їхньої оплати вираховується податок. Отримані гроші медуніверситет витрачає на оплату комунальних послуг, а також поліпшення побутових умов студентів.
Лідія КИРИЛЮК, «Версії»
