або Чому вчені рекомендують тільки воду і мило
У сучасних, досить складних, умовах життя людина має якомога більше знати про мікроби. «Версії» зібрали для своїх читачів найрізноманітнішу інформацію на цю тему. Зокрема, звертаємо увагу на пораду вчених, які стверджують, що ми знищуємо антибактеріальними лосьйонами, вологими серветками та антиперспірантами корисні бактерії. Тож чому вчені рекомендують користуватися лише водою та милом?
Мікроби є шкідливими і з ними треба боротися – цьому нас вчать зі школи. Та деякі мікроби відіграють у нашому організмі переважно позитивну роль і їх потрібно не лише не знищувати, але оберігати, стверджують вчені. Вони, до речі, наполягають, що не варто боротися з мікробами антибіотиками. Навпаки – про них треба більше дізнатися і культивувати. Виявляється, що в нашому організмі мікроби живуть скрізь – у стравоході, під пахвами, в роті, в носі, на великих пальцях, Одне слово, майже по всьому тілу. Загалом у 90-кілограмового чоловіка вони можуть досягати ваги у 2,7 кг – удвічі більше, ніж важить мозок. Саме так, у нашому організмі 30 трильйонів власних клітин і близько 40 трильйонів бактерій. Якщо порахувати клітини, кожен із нас – на 43% людина, а ось решта – мікробіом: бактерії та віруси. На жаль, часто люди ведуть такий спосіб життя, що деякі види корисних бактерій зникають. Це відбувається через хвороби кишечника, розсіяний склероз, астму чи хворобу Альцгеймера. Існує прямий зв’язок між корисними мікробами й нашим здоров’ям: що більше їх ми втрачаємо, то більше зростає шанс захворіти на якусь хронічну недугу.
ОПІКУЙТЕСЯ СВОЇМ МІКРОБІОМОМ
Кишкові мікроби –почнемо з них. Наразі вивчено майже тисячу різновидів бактерій – більшість з яких мешкає у товстій кишці. У кожного виду – цілком конкретна місія. Одні перетравлюють їжу, скажімо, клітковину, користуючись ферментами, наче мікроскопічними ножами . Інші допомагають зміцнити кишковий епітелій. Є мікроби, що відповідають за набір ваги або зміни настрою. Всі вони настільки важливі, що тіло генерує сполуки, які допомагають їм з’єднуватися й приклеюватися в організмі. Ці мікроорганізми утворюються в нас від народження, і слід дбати про те, щоби вони існували в нас упродовж життя. Тож не варто без потреби вживати антибіотики, бо ними вбиваємо як шкідливі, так і корисні бактерії.
Не забувайте: корисні мікроби не відновлюються.
Епідермальні стафілококи. Вони мешкають на всіх слизових оболонках і будь-якій ділянці шкіри. Важливо, щоби в людини був хороший імунітет – щоб організм справлявся з цією бактерією. Бо сама по собі вона не спричиняє якихось уражень. Навпаки, наявність цих бактерій захищає людину від золотистих стафілококів, що спричиняють пневмонію, «ячмінь» тощо.
Бактерія втомлених ніг.Ці крихітні жовті мікроби називаються Staphylococcus, і вони відіграють головну роль в мікробіомі ваших ніг: допомагають виробляти сполуки, що вбивають грибок. Саме вони створюють запах від ступень ніг.
Бактерії, що живуть у пупку, і спори грибків.У ділянці пупка наше тіло має наче покривало з корисних мікробів. Воно захищає від патогенів (допомагає боротися проти вірусу грипу), відповідає за створення ваших особистих запахів: хороших та поганих – різних. Ці мікроби генерують також і відходи, які викидаються в повітря – і саме від них залежить, чи люблять вас кусати комарі.
РЕЗИСТЕНТНІСТЬ БАКТЕРІЙ ДО АНТИБІОТИКІВ
Резистентність до антибіотиків визнана Всесвітньою організацією охорони здоров’я глобальною проблемою, яка вже сьогодні збільшує кількість смертей людей різного віку. Резистентність – відсутність потрібної реакції на ліки: бактерії змінюються і антибіотики стають неефективними. Уже нинішній рівень резистентності спричиняє понад 750 тисяч смертей щорічно.
Як зменшити резистентність бактерій
1.Не користуйтесь антибіотиками для лікування грипу та ГРВІ, бо вони неефективні у цій боротьбі. 2.Використовуйте препарати за призначенням. 3.Частіше мийте руки для зменшення поширення бактерій та щоби вберегтися від інфекцій.
І бонус для терплячих:
КИШКОВІ БАКТЕРІЇ ВПЛИВАЮТЬ НА НАСТРІЙ ЛЮДИНИ
Британські та іспанські дослідники розповіли, що мікроби кишківника можуть контролювати концентрацію серотоніну. У такий спосіб вони впливають на стан і настрій людини. «Наші досліди вказують на те, як сильно мікробіом людини – складний, як Всесвіт, і майже цілком забутий орган – впливає на наше життя. Ми виявили, що рецептори TLR2 у клітинах кишківника не тільки показують присутність мікробів у нашому кишечнику, але і керують транспортуванням серотоніну. Багато що залишається поки нез’ясованим, але ми зробили перший крок до розкриття зв’язку між кишечником і мозком», – розповів Хосе Мезонеро з університету Сарагоси. Нагадаємо, що серотонін – одна з найважливіших сигнальних молекул і гормонів у мозку людини – керує сном і емоційними реакціями, відповідає за реакцію на біль, регулює роботу судин та фігурує в розвитку цілої низки психічних і нейродегенеративних захворювань, серед яких і депресія.
