Великого резонансу набуло серед буковинської громадськості перекриття міжнародної траси на кордоні України з Румунією під приводом протесту проти «переслідувань румуномовного населення». Щоправда, ініціатор акції, підприємець і громадський діяч Ігор Жижиян невдовзі зняв звинувачення на адресу обласної влади і нині вимагає лише відставки головного митника області Салагора. «Буковинські патріоти» звинувачують чиновника у багатьох гріхах – аж до участі в контрабанді наркотиків.
Що ж відбувається насправді? Для розуміння причин конфлікту зробімо невеличкий екскурс в історію. Майже чверть століття поспіль олігархічні клани грабують Україну, внаслідок чого більшість громадян нашої країни опинилася на межі виживання. Мільйони українців змушені виїжджати за кордон, щоби заробити на гідне життя. Легально знайти працю в ЄС українцю дуже непросто, хоча громадянам держав Євросоюзу зробити це набагато легше. Тож чимало буковинців різного етнічного походження отримують румунський паспорт. Законодавство цієї держави дає таку можливість усім нащадкам громадян Румунії, а у 1918-1940 р. наш край перебував під владою Румунського королівства. Корінні буковинці нині без особливих проблем можуть отримати паспорт сусідньої держави.
Проте українські закони подвійного громадянства не визнають, хоча й не встановлюють кримінальної відповідальності за таке порушення. Цим і користаються власники двох паспортів. Певного поширення серед них набула купівля за кордоном автомобілів і ввезення їх до України без сплати митних зборів (іноземним громадянам це дозволяється). А головний буковинський митник вирішив покласти край подібній практиці й штрафувати порушників.
У чернівецькій пресі з’явилися повідомлення, що автомашини за румунськими паспортами ввозили навіть деякі депутати обласної Ради. Ситуацію загострює той факт, що при отриманні паспорта Румунії необхідно приносити присягу на вірність цій державі та її народові, а депутати обласної Ради уже приносили присягу на вірність Україні. Тож кому служать ті, хто присягнув двом різним державам? З цього приводу розгорілася гостра дискусія.
І тут на сцену вийшла громадська організація «Патріотична громада Буковини», перекривши міжнародну трасу в Порубному. Про депутатські автомобілі негайно забули, увага громадськості переключилася на інше.
А на кордоні могла спалахнути велика пожежа. Адже звинувачення у «порушенні прав» національної громади найчастіше призводить до дуже серйозних наслідків. На Донбасі жахливе кровопролиття теж починалося зі звинувачень на адресу української влади у «порушенні прав російськомовного населення». І активну роль у роздмухуванні конфлікту там брали саме місцеві контрабандисти, контрольовані російськими спецслужбами. Буковинці врахували цей сумний досвід і не дали конфлікту поширитися. Зважену позицію зайняли лідери румунських громадських організацій краю, негайно засудивши спробу розсварити краян різного етнічного походження. На заклики перекрити трасу «повелося» лише кілька десятків людей, у тому числі й тих, хто заробляє на ввезенні автомобілів з-за кордону. Переважна більшість етнічних румунів Чернівецької області не підтримала організаторів заворушень. Миттєво відмежувалися від подібної акції й румунські дипломати.
Гру з вогнем на кордоні цього разу вдалося зупинити вчасно. Але її причини залишилися. Падіння життєвого рівня рядових українців штовхатиме багатьох з них емігрувати за кордон. Туди ж їдуть і ті, хто їх грабує: представники правлячої верхівки мають іноземні паспорти. Колишній прем’єр Лазаренко мав їх кілька, аж до панамського включно. Інший політик – Звягільський – скористався ізраїльським паспортом, коли в Україні спробували розслідувати певні епізоди його діяльності. А яким чином Азаров виїхав до Австрії? Не згадуючи вже про колишніх міністрів та інших представників влади, що один за одним тікають до Росії…
Лише швидкий економічний розвиток України, покращення життя її народу можуть зняти напругу в цьому питанні. А нам слід бути уважними і вчасно зупиняти всіх, хто намагається використати реальну біду для вирішення власних питань. На жаль, є чимало осіб, не здатних передбачити наслідки власних дій. Вони розпочинають небезпечну гру з вогнем, нагадуючи нам стару історію: «Оженився дурний, та взяв дурнувату, та й не знали, що робити – підпалили хату”.
Ігор БУРКУТ