За 20 років Незалежності уряд так і не зміг створити необхідні умови для розвитку бізнесу в Україні. Підприємцям набридло чекати так званого «покращення» і вони все частіше виїжджають за кордон, щоби власну справу розпочати там. Наші колишні співвітчизники зізнаються, що за кордоном, особливо у європейських країнах, буквально за пару років можна не тільки вийти на самоокупність, а й досягти значних прибутків. І за прикладом далеко ходити не треба. Відомий усім буковинський бізнесмен Валерій Галан нині успішно розвиває туризм у… Чехії.

Євген, Іспанія

Шість років працював в Іспанії будівельником, потім заробив достатньо грошей і лише за два дні відкрив фірму, яка займається перевезенням вантажів. Уже за кілька років зміг купити собі двоповерхову віллу на березі моря за 300 тис. євро.

На відміну від України, тут держава всіляко підтримує розвиток бізнесу: якщо ви тільки розпочинаєте справу, вам надається відстрочка від сплати податків на два роки. Плюс тут дуже зручна система кредитування. На відкриття власної справи я взяв позику в банку лише під 3% річних і, коли в мене виникли фінансові труднощі, мені продовжили термін ще на рік.

Роман, Італія

Свою «кар’єру» в Італії розпочинав як і більшість заробітчан: працював будівельником, вантажником, продавцем у крамниці.  А вже за кілька років вирішив відкрити власну крамничку.

В Італії ставлення до людей з боку держави набагато краще, ніж у нас.

Тут є спеціальні центри для безхатченків, де їх годують безкоштовно, дають чистий одяг і приймають на ночівлю. Уряд вважає, що краще безкоштовно годувати безпритульних, ніж ті почнуть красти та грабувати. До того ж кожний супермаркет виставляє на вулицю продукти за два дні до завершення строку їхньої придатності. І будь-хто охочий може брати собі, що забажає, задарма. Та й ціни на продукти в Італії набагато нижчі, ніж у нас. Десь півроку я не працював, а холодильник у мене був забитий під зав’язку. 

Тетяна, Греція

З України виїхала 5 років тому – у самий пік кризи – та легко змогла відкрити власну крамничку жіночого одягу. Через усі економічні негаразди, навряд чи змогла би розпочати власну справу в Україні, а у Греції – за два дні. За перший день я зняла приміщення, на другий зробила страховку, оформила документи у податковій, і вже на третій день могла відкриватися. Щоправда, прибутки нині справді впали, але країна, яка набралася кредитів, все одно аж ніяк не нагадує державу на межі дефолту. Продуктові лавки переповнені, а ціни нижчі за українські. При цьому в Греції ідеальні дороги.

Де у світі легко займатися бізнесом?

Світовий банк спільно з Міжнародною фінансовою корпорацією минулого року опублікували рейтинг ведення бізнесу (Doing Business Report) в різних країнах світу. До списку увійшли 185 держав, які оцінювалися за 10 показниками умов роботи малих і середніх підприємств (створення підприємства, отримання ліцензій, наймання працівників, реєстрація прав на майно, отримання кредиту, захист прав інвесторів, міжнародна торгівля, сплата податків, виконання контрактів і закриття підприємства). Перші місця в рейтингу розділили Сингапур, Гонконг (Китай), Нова Зеландія, США та Данія. Україна ж посідає 137 місце і межує з південно-африканським королівством Лесото (136 місце) та Філіпінами (138 місце). Проте в порівнянні з минулим роком наша держава покращила свої позиції на 15 пунктів.

1. Сінгапур по праву вважається одним із найголовніших фінансових центрів світу – тут розташовані офіси та представництва 30 тисяч найкрупніших міжнародних фірм. Ця країна спеціалізується на наданні туристичних, фінансових, транспортних і торговельних послуг – у цих сферах можна знайти своє місце, навіть не маючи великого стартового капіталу. Мінімальний розмір статутного капіталу – символічний, тобто 1 долар, мінімальна кількість акціонерів – один, ліцензії на більшість видів бізнесу не потрібно. Іноземці можуть володіти 100% акцій. Єдина вимога – директор фірми повинен бути резидентом Сінгапуру.

Малим і середнім підприємствам, які тільки розпочинають свій бізнес, держава надає особливі пільги. Це і видача спеціальних позик, і страхування кредитів, і розподіл субсидій.  А ще перші три роки  компанія звільняється від сплати податку зі 100 тисяч доларів оподатковуваного доходу. З наступних 200 тисяч кожні три роки надається 50% звільнення від сплати податку. Сприятливим є і ПДВ – лише 3%.

2. Вже понад 160 років Гонконг є всесвітньо визнаним пунктом доступу іноземного бізнесу в Китай. Розпочати тут бізнес надзвичайно просто. Сам процес створення компанії «з нуля» забирає не більше 4-х днів, а реєстрація – півгодини! Достатньо лише одного акціонера й статутний капітал у розмірі від 1 гонконгського долара.

Гонконг вважається справжнім податковим раєм: тут немає податку на додану вартість і податку з продажів, уся територія має статус порто-франко, тобто імпортовані сюди товари (за винятком обмеженої кількості позицій) не обкладаються митними зборами та акцизами. Максимальна ставка податку на прибуток у Гонконгу становить скромні 16,5%, прибутковий та на нерухомість – 15%. А соціальне навантаження підприємств обмежується 5-відсотковими відрахуваннями до Фонду обов’язкового пенсійного страхування.

3. Нова Зеландія дуже приязно ставиться до підприємців з інших країн. Особливо, якщо вони інвестують в туризм, видавничу справу, виробництво та експорт екологічно чистих, дієтичних, низькокалорійних продуктів харчування, створення і розвиток нових пакувальних технологій. За внесок у розвиток економіки держави прем’єр-міністр Нової Зеландії навіть надає громадянство. Тут можна купити бізнес з очищення сміттєвих контейнерів екологічно чистим способом або круїзну яхту для організації туристичних маршрутів у Затоці Островів.

Більшість видів бізнесу в Новій Зеландії не потребують дозволів, але деякі контролюються державою чи  на них потрібна ліцензія. Це стосується, першочергово, ріелторської та будівельної сфер, медицини, ресторанної справи. Міжнародний бізнес тут вільний, а митні формальності зведені до мінімуму. Головні податки, що існують у Новій Зеландії – 33% на прибуток і ПДВ 12%.

Проте є й мінуси: дозвіл на ПМЖ отримати доволі непросто. Треба інвестувати в економіку країни щонайменше 2 мільйони доларів, мати 5-річний досвід успішного підприємництва і підтвердити його документально. До цього ж, бізнесмен не повинен бути старше за 45 років і має скласти «на відмінно» іспит з англійської мови.

4. З усіх економічно розвинутих країн у США найнижчі податки. А в Неваді та Вайомингу їх узагалі немає. Якщо компанія зареєстрована в Штатах, але її власники не є резидентами США, компанія звільняється від податку на прибуток, отриманий поза країною.

Якщо ви ведете успішний бізнес, то через 2 роки можете отримати постійне місце проживання (Green Card), а через 5 років – американське громадянство. Щоправда, спершу ви повинні отримати спеціальну «інвестиційну» візу. Видають її лише тим, у кого є активи від 1 мільйона доларів. Крім цього, ще необхідно розмістити мінімум 500 тисяч доларів через інвестиційний фонд у схваленому американським урядом проекті терміном на 5 років.

5. Данія – маленька й тиха країна, яка не має значних ресурсів, тож будує свою економіку, орієнтуючись передусім на сферу послуг. Утім, держава серйозно опікується альтернативними (відновлювальними) технологіями. Вітряки, що генерують електроенергію, ви побачите там скрізь. Хоча головними напрямками ведення бізнесу є торгівля, транспорт, банківська справа, страхування, туризм. Держава активно підтримує підприємців, надаючи додаткові субсидії, особливо в сфері сільського господарства. Крім того, навіть у іноземця в Данії є можливість взяти кредит строком до 25 років під 7-12% річних.

Більшість іноземних підприємців надають перевагу сфері громадського харчування. Відкриття невеликого ресторанчику коштуватиме вам від 12 тисяч євро – стільки ж коштуватиме оренда приміщення на півроку і мінімальне обладнання. Вигідно також займатися бізнесом в сфері сільського господарства – орендувати невелику ферму та розпочати виробництво конкретного продукту харчування.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії» 

Чернівці посіли четверте місце у рейтингу найпривабливіших для життя міст України

Журнал «Фокус» минулого номера опублікував черговий рейтинг 50 найкращих міст для життя в Україні. Першу сходинку зайняла Вінниця. Другу та третю – Київ та Івано-Франківськ. Четвертий щабель в хіт-параді посіли Чернівці, а п’ятий – Львів.

Видання оцінювало міста за 14 різними критеріями. – динаміка чисельності населення, рівень злочинності, витрати міського бюджету на одного жителя, середні доходи населення, рівень зайнятості та безробіття, можливість отримання вищої освіти, рівень ділової активності, міська інфраструктура, рівень забезпечення культурними потребами, рівень цін на комунальні послуги, рівень забезпеченості медичними послугами, екологічний стан міста та туристична привабливість.

Так, у Вінниці порівняно високий приріст населення за рахунок перевищення народжуваності над смертністю, високий рівень ділової активності і, як наслідок, низький рівень безробіття серед працездатного населення.

Київ відзначився найнижчим рівнем безробіття в Україні, високими показниками ділової активності, інфраструктури та туристичної привабливості. Проте у столиці погані показники за рівнем злочинності. А вартість нерухомості тут одна з найвищих в Україні.

У Івано-Франківську найнижчий рівень злочинності і найвищий показник по забезпеченості медичними послугами.

Чернівці же можуть похизуватися сприятливою міграційною картиною, інфраструктурою та забезпеченістю медичними послугами. Однак у нас вельми висока вартість нерухомості при порівняно скромній середній заробітній платі.

Замикає першу п’ятірку рейтингу Львів, який традиційно показав високі результати за критеріями Ділова активність, Культура, Вища освіта, Інфраструктура, Рівень забезпечення медичними послугами та Туристична привабливість.