ОСВІДЧЕННЯ МИТТЄВОСТЯМ, SODADE…І MAR AZUL

Вчора почула по  ТВ, що померла Цезарія Евора…
Знаменита співачка пішла з життя 17 грудня у лікарні Baptista de Sousa на своєму рідному острові Сен-Вінсенте в Кабо-Верде.
Якось завжди думається, що такі люди вічні…

Cesária Évora народилася 27 серпня 1941 року в Мінделу, Кабо-Верде.
Володарка «Греммі» – за альбом Voz d’Amor у 2004.
Свій перший сольний альбом Distino di belta співачка випустила в 1987 році, коли їй було 45 років.
П’ять разів вона була номінована на Grammy :альбом Cesária у 1995, альбом Cabo Verde у 1997, альбом Miss Perfumado у 1999, альбом Café Atlantico у 2000, альбом Café Atlantico у 2001.
Цезарія Евора володарка найпрестижнішої премії Франції Vitoire de la Musique і кавалер ордена Почесного легіону.
Але відома Сезарія не тільки завдяки своєму неперевершеному таланту, але і значній благодійній діяльності. Адже вона повністю фінансувала систему освіти у своїй країні. «Мене представляють як посла моєї батьківщини. В мене навіть є дипломатичний паспорт і медальйон честі», – розказувала Цезарія про відношення своїх земляків до неї.

Вчора ввечері, сьогодні слухаю її пісні…

У квітні 2009 року в Україну, у Київ на гастролі приїжджала Цезарія Евора, знаменита співачки з Кабо-Верде або островів Зеленого мису, що в Атлантиці на захід від Африки.

Пропустити такий концерт я не могла…
Неперевершена виконавиця ліричних та сумних балад-морнів, про “найсумнішу співачку світу”. Морни – пісні в особливому жанрі, в якому поєднані західно-африканські ритми, бразильські “модіньї”, гвінейський та португальський етнос “фаду” . Екзотика, яка підкорила світ. І я впевнена, що кожного, хто хоч раз почув її незрівнянний та унікальний голос, не лишить байдужим спів цієї виконавиці і надалі.
В Інтернеті про Цезарію Евору написано багато.
Головне у її піснях – саудаджі – це поняття існує лише в португальській і означає почуття світлого суму за батьківщиною. В них про страждання народу Кабо-Верде, про кохання, про смуток розлучення. Текст її пісень мало хто розуміє, адже вона співає на острівному діалекті. Однак це не заважало збирати аншлаги.
Евора все життя співала у ресторанчиках Кабо-Верде, слава прийшла аж у 46 років. Її пісні у Франції на свій страх і ризик представив продюсер, виходець з Кабо-Верде. Відтоді розійшлося чотири з половиною мільйона її альбомів, а сама Цезарія досі босоніж ходить не лише рідним містом, а й сценою. У себе на батьківщині Цезарія фінансує соціальні програми для дітей.

На Заході такого поняття, як вік для артиста, немає. З роками голос артиста стає яскравішим і цікавішим. І, як говорила Цезарія Евора: “Голос подібний французькому коньяку, з віком стає все кращим”.
Тоді концерт в палаці “Україна” пролетів, як одна мить.

“Хто тобі показав цей далекий шлях?
Хто тобі показав цей далекий шлях?
Ця дорога на на Сан-Томе.
Содад, содад, содад моєї землі – Сан-Ніколау”,- слова із знаменитої пісні “Sodade”.

Содад – термін, що зустрічається в креольській (sodade), португальській (saudade) і іспанських (saudade) мовах, що не мають аналогів ні у французькій, ні в англійській ні в українській ні в будь-якій іншій. Содад – суміш ностальгії, меланхолії та ніжності, де ностальгія – свого роду почуття втрати теперішнього. Іншими словами, кохання, яке раптом з’явилось, відчуває, усвідомлює свою миттєвість, раптовість і те, що воно, з часом, пройде.
Голос оксамитовий, без натяку на вік співачки. І кумири концерту – оркестр, з яким виступає Цезарія. І біс, і “Besame mucho” і хвилини овації стоячи, поки виконувалась остання пісня.
І ще одне враження з концерту – Цезарія Евора співала саме для мене. Таке відчуття було в кожного. Вона ніби освідчується миттєвостям і плинності вічного часу взагалі…

Quem mostra’ bo Ess caminho longe?
Quem mostra’ bo Ess caminho longe?
Ess caminho Pa São Tome,
Sodade sodade
Sodade Dess nha terra Sao Nicolau…

Десь я прочитала, що улюблена пісня Цезарії Евори – Mar Azul.
І вона казала, що ця композиція супроводжує її в житті…

O… Mar, detá quitinho bô dixam bai
Bô dixam bai spiá nha terra
Bô dixam bai salvá nha Mâe… Oh Mar
Mar azul, subi mansinho
Lua cheia lumiam caminho
Pam ba nha terra di meu
São Vicente pequinino, pam bà braçá nha cretcheu…
Oh… Mar, anô passá tempo corrê
Sol raiá, lua sai
A mi ausente na terra longe… O Mar

Можна зараз її послухати…
http://www.youtube.com/watch?v=l4WIsQwkbJw&feature=related

В Інтернеті я знайшла чудовий переклад англійською…

Oh Sea, lie down quietly and let me go see my land
let me go and greet my mother
Oh sea, blue sea, climbs gently.
Full moon, illuminates my path so I can go to my land, my little St. Vincent (it’s one of the islands of Cape Verde, the land where she was born) and embrace my love.
Oh sea, the years passed and the time ran
the sun rises
the moon appears
and I still absent, in a faraway land.

“О море, роки пройшли, і час минав…”

Тетяна Стрільчик