Знаєте, яка моя улюблена передача цього Нового року? Привітання президента Януковича. Бо воно, по-перше, коротке, а по-друге, українською мовою (аж якось смішно виходить). А якщо ви не планували опівночі слухати керманича – телевізор можна було й не вмикати. Нічого нового там не показували.
Концертні програми різних каналів були схожими, як близнюки: ведучий Коля Басков, сумнівні гумористичні римейки, на зразок П’єра Нарцисса у костюмі козака, і добрі старі, а тому вже набридлі, радянські хіти. У перервах між тим усім «зірки» бажали щастя і здоров’я «дорогим росіянам», після чого у свої права вступала її величність реклама ліків від похмілля, грипу і розладів шлунка.
Зрозуміло, що в жодної з вітчизняних телекомпаній, яка закупала «Вогники», не промайнула думка, що «дорогих росіян» можна й вирізати. Чи це нині така національна політика приєднання до братнього народу? Про те, що замість «Голубого вогника на Шаболовці» можна зняти бодай щось на кшталт «Нового року на Хрещатику, 26», взагалі не йдеться.
Про фільми згадаю окремо. Після їхнього перегляду складається враження, що Еміль Брагінський та Ельдар Рязанов – справжні генії кінематографа.
Сюжети новомодних новорічних любовних стрічок навіть не банальні: він, п’яний поганий хлопець, зустрічає її – красуню й розумницю і не усвідомлює свого щастя. Протверезівши, чувак розуміє, що вона дивним чином відрізняється від усіх його колишніх подруг, проституток і стерво-дружини, кидає до її ніг свої 2 вілли і 3 авта з пропозицією руки і серця – хеппі енд…
А новорічні мультики про трансформерів, шреків та інших невідомих науці створінь здатні перелякати навіть дорослого, не те що дитину…
Попереду Різдво, тож моя вам добра порада: випивайте, закушуйте, колядуйте і не вмикайте «ящик»: «Хортицю», «Торчин» і «Нашу рябу» з «Мезимом» чи без краще вживати під своє рідне «Добрий вечір тобі, пане господарю…»
Лєра ЯСНИЦЬКА
