Бібліофіл нового покоління – це не лише поціновувач поліграфії, який з благоговінням листає паперові сторінки і насолоджується ароматом свіжої друкарської фарби. Це успішний мандрівник нетрями інтернету, що вміє отримувати і опрацьовувати інформацію з традиційних бібліотек в сучасний спосіб.
1945-го на роботу в Чернівецький університет прибув один із найвідоміших радянських пушкіністів професор Микола Фатов. Кажуть, увесь вагон з майном професора займали… книжки. Нині цей скарб – приватна бібліотека професора Фатова – переданий родиною науковця обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.Івасюка. У її книгосховищах – приватні книгозбірні науковців Олекси Романця, Петра Рихла, Олександра Масана… Ці та інші багатства – безліч книг, в тому числі й унікальних, з автографами авторів, а також колекції друкованих ще за Австро-Угорщини видань, повне зібрання місцевої періодики від 1940-го року – можна не лише побачити, доторкнутися, погортати, замовивши на місці, а й ознайомитися з ними на сайті бібліотеки. Нові можливості отримання і опрацювання інформації, що зберігається у традиційних бібліотеках, надають новітні технології, запроваджувані завдяки програмі «Бібліоміст».
– Мріємо про оцифрування рідкісних книг! Ірина Щербаєва, завідувачка відділу зберігання основного фонду бібліотеки ім. М.Івасюка
Білл Гейтс – українським бібліотекам
«Бібліоміст» – партнерська робота IREX, USAID та Міністерства культури і туризму України, на підтримку якої Фундація Білла та Мелінди Гейтс надала грант на суму $25 млн. На сьогодні вже близько 1600 публічних бібліотек в Україні обладнані комп’ютерною технікою, що дає змогу популяризувати їхні послуги для широкої громадськості, підвищувати рівень комп’ютерної грамотності населення по всій країні тощо. Одне слово, бібліотеки сьогодні – це не анахронізм, який згадується хіба що для сміху в старому фільмі «Операція «И», де дрібний злодюжка, вдаючи інтелігента, серед ночі питає: «Як пройти в бібліотеку?» Бібліотека – це не просто книгозбірня, це гігантський склад інформації, якою можна користуватися, оперувати – і змінювати своє життя.
Бібліотека+«Турбота»=Подолання самотності
П’ятеро підопічних комунального підприємства «Турбота» вже пройшли навчання у тренінговому центрі бібліотеки ім. М.Івасюка. Від понеділка навчається ще одна група – уже з 10 слухачів. А вчаться вони – спілкуватися в інтернеті. Освоюють Скайп, за допомоги якого отримують можливість спілкуватися з друзями навіть через кордони. Оволодівають вміннями писати електронною поштою, зберігати й чіпляти до листів текстові файли, фотографії. Позбуваються самотності, на яку намагаються приректи їх невблаганна старість і доля.
Одна жінка бере індивідуальні уроки комп’ютерної грамотності. Син намагався урізноманітнити її дозвілля, з якого тепер майже повністю складається її життя. Закачував книжки, музику. Але не мав змоги бути постійно поруч, аби вмикати і вимикати те, що цікавить матір, перегортати сторінки. Тож нині вона освоює ці ази в бібліотеці. Коли виходити з дому стане зовсім важко – у неї залишиться віртуальне вікно у світ.
Обласна бібліотека співпрацює також з Буковинським центром реабілітації інвалідів. Для них це не лише спілкування, а й пошук можливостей для лікування, реабілітації, роботи.
Сторожинецька районна бібліотека будує «бібліомости» для людей з обмеженими фізичними можливостями. Навіть тренінговий центр бібліотеки розташований там у зручному для таких людей Будинку культури, де є можливість дістатися до залу навіть інвалідам-візочникам.
Сподівається на новий зал і обласна бібліотека ім. М.Івасюка – триває ремонт у приміщенні на Соборній площі, де розміститься дитячий філіал. Таким чином не лише «розвантажать» старе приміщення, а й зведуть пандуси.
Книгозбірні: міст до читача відкритий
Знаменита фраза «Незабаром не буде нічого, незабаром буде лиш одне телебачення!» з фільму «Москва сльозам не вірить» викликає скепсис не лише у телевізійників. Століття минають, а залишаються і радіо, і театр, і книга, і бібліотеки! Як наголошує заступник директора обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.Івасюка Ольга Серебріян, читач бібліотеки не покидає. І якщо сюди приходить людей не більше, ніж раніше, то відвідуваність сайту бібліотеки зростає. Цього року віртуальних відвідувачів бібліотеки побільшало удвічі.
– Діє віртуальна довідка, – каже Ольга Серебріян. – Даємо інформацію, чи є запитувана книга. Підбираємо літературу до курсових робіт – звісно, не повний список, адже студент має сам визначатися з джерелами свого наукового дослідження. Переглянувши рекомендовані праці, цілком можна відшукати решту потрібного матеріалу. Кількість наданих довідок неухильно росте, а починали від скромної сотні довідок на рік.
Влаштовуємо й віртуальні виставки. Серед найсвіжіших – виставка до 70-річчя нашого земляка, журналіста і редактора, талановитого фотографа Василя Бабуха. Виставляються у нас і художники, які оформляють книги, що видаються в місцевих видавництвах. До речі, віртуальні і реальні виставки не дублюються. Віртуальними ми зацікавлюємо, а на «живі» приходять подивитися до бібліотеки.
Надаємо можливість знайомитися з новими надходженнями – скануємо обкладинки.
Розпочали роботу з оцифрування фонду. Наразі на це бракує техніки, але робота просувається. Долучаємося до створення електронної бази «Культура України», подаємо туди ретро-видання.
Бібліотекар – не «сіра миша»
Стереотипне уявлення про бібліотекаря, який припадає пилом разом з книжками, вже давно неактуальне. Бібліотекарі обласної книгозбірні – це люди, що вміють усе. За великих надходжень по державних програмах, які періодично трапляються, бібліотекарі перекваліфіковуються на вантажників. Під час проведення масових заходів – це справжні актори з талантами художньої декламації, співів, хенд-мейду. А в тренінговому центрі за програмою «Бібліоміст» вони є вправними користувачами інтернету і тренерами з комп’ютерної грамотності.
Завідувачка відділу інформаційних технологій, бібліотекар за освітою Галина Добровольська – саме з таких:
– Найближчої неділі разом з учителями Недільної школи при церкві Св. Параскеви (УПЦ КП) їдемо до спеціалізованої школи для дітей з вадами зору в с. Карапчів на Вижниччині. Веземо колядки, мультфільми, а разом з цим – виставку книжок. У такий спосіб призвичаюємо дітей до книги. І не лише дітей. Виставка книг – невід’ємний атрибут усіх наших подій. Свого часу проводили майстер-клас з карвінгу по «бібліомосту» з Хотинською районною бібліотекою. Учасники по обидва боки моніторів були в захопленні. А для охочих навчитися мистецтва різьби по овочах і фруктах ми пропонували літературу з цієї тематики.
Інтернет у бібліотеці дає надзвичайні можливості! Пригадую, які емоції переповнювали усіх учасників «бібліомосту» з першим космонавтом України Леонідом Каденюком з нагоди його 60-ліття. Захоплені були всі: і сам космонавт, який з Києва спілкувався зі своїми прихильниками, і ми тут у Чернівцях, і його односельчани, що долучилися до розмови у сільській бібліотеці в його рідних Клішківцях!
Банк історії краю
Обласні бібліотеки називають краєзнавчими депозитаріями. У книгосховищах зберігається практично все, що видається в краї, та видання, в яких ідеться про край.
Читачі обласної бібліотеки ім. М.Івасюка – так само, як бібліотека, універсальні, вважають її працівники. І ця універсальність не заперечує слова «наукова» у назві.
Книгосховища потребують відповідного догляду. Тож одержимі своєю роботою бібліотекарі – «банкіри краєзнавства» – наводять лад у своєму депозитарії. Просушують книжки на балконах, пилососять, протирають пил…
Бібліотекар теж має Мрію…
Бібліотекар Галина Добровольська мріє, щоби Чернівецька обласна була подібною до бібліотеки Варшавського університету (БУВ), яка не лише одна з найбагатших у Польщі, а ще й одна з найпривітніших і найлояльніших до студентів. Під час сесії вона працює разом зі своїми відвідувачами до 5-ї ранку (до перших автобусів). І це ще не всі її переваги. У БУВі створені всі умови для навчання: вільний доступ до книг на полицях, електронний каталог, дармовий Wi-Fi, зручні робочі місця… Пересічному українському студенту таке може лише снитися.
– Запроваджуємо усе, про що мріємо, в міру можливостей. Особисто я дуже хотіла б, аби в нас був вільний доступ до книг, комфортні умови для читача, відкритість фондів (крім, звісно, раритетних), очіповані книжки… Мріємо про конференц-зал, де можна було б проводити масові заходи, не заважаючи іншим читачам.
Ґрати на Windows
Попри те, що віртуальні «вікна» в бібліотеках мають необмежені можливості, «ґрати» (тобто перешкоди) на них створюють таки суттєві обмеження.
Хоча обласна бібліотека й витримала вимоги грантодавця для участі в проекті «Бібліоміст» (приміщення для розташування комп’ютерів, дотримання санітарних норм при цьому, внесок місцевої влади тощо) – загальні успіхи книгозбірні гальмуються іншими обставинами. Задля тренінгового центру бібліотека пожертвувала одним із відділів. Фінансування бібліотек – стабільне, а ціни на друковані видання (зокрема й на періодику) постійно зростають. Постанова Кабміну про обмеження платних послуг бібліотек позбавила можливостей заробити хоча б на канцтовари, носії електронної інформації, оновлення і модернізацію техніки. Звісно, для обивателя, якого жахає, що «уже й у бібліотеці гроші беруть», це крок назустріч, але водночас – і позбавлення можливості отримувати певні послуги.
Безліч проблем породжують формальності: обласна комунальна установа (а саме такою є бібліотека ім. М.Івасюка) розташована у приміщенні, орендованому у міської громади. А найдивовижнішими є господарські «моменти» в управлінні бібліотекою. Приміром, книгозбірня має провести тендер на послуги з опалення приміщення. Так, наче ці послуги в нас надають кілька фірм, а не монополіст Чернівціоблтепломережа.
«Бібліоміст» в оптимізм
Книгозбірня давно перестала бути хатою-читальнею. Вона рухається за читачем. У бібліотеці на вул. Кобилянської є навіть дитячий куточок з іграшками для дітей відвідувачів, а також запроваджено буккросинг… Бібліотекарі констатують: інтелект читача зростає. І віра в свого читача – це найголовніший місток, який книгозбірні вибудували до нього.
Маріанна АНТОНЮК, «Версії»
Чернівецька область у «бібліоцифрах»
405 бібліотек
12 централізованих районних бібліотечних систем,
346 сільських книгозбірень.
Загальний фонд – 6 млн. примірників творів друку
395 тис. користувачів на рік (43,8% населення Буковини).
196 персональних комп’ютерів
48 бібліотек області – з доступом до інтернету,
в т.ч. 27 – сільських книгозбірень
