Дороги, гравійно-піщана суміш, паводки, освітня та медична реформи
– теми координаційної наради в Путилі, присвяченої проблемам Вижницького району. І звісно ж, про війну та ветеранів – однак вже у третій частині розповіді.
Лонгріди, як я вже казала, – річ не вдячна: нині ніхто не хоче читати великі тексти. Достатньо, мовляв, і заголовка. Тому значним обсягом ми поговорили лише про ліс – драйвер розвитку гірських громад – та про задекларовану Президентом децентралізацію – фактично, централізацію влади в Україні, через що суттєво потерпають територіальні громади.
Зокрема йшлося про «про злидні та блиск» дотаційної та чи не найбільшої в районі за територією Селятинської громади. Її голова Василь Полянчук визначив парадокс стану громади одним реченням: «Ми нібито й багаті, та нічого не маємо»…
Тож про наступні проблеми Вижницького району, які окреслювали голови громад під час нещодавньої координаційної наради в Путилі, розповім коротко, окремими меседжами. Щоправда, ці поставлені питання – не всі, звісно, але більшість – зводилися до неузгодженості деяких законодавчих актів і певної законодавчої нелогічності. Зрештою, самі усе зрозумієте, бо зараз казатиму про те, що почула від тих, що доповідали та виступали на згаданій координаційній нараді.
Дороги та їхній ремонт
Голови усіх 9-ти територіальних громад наприклад, не розуміли, чому вони не можуть використовувати комунальну техніку для ремонту місцевих доріг? А через це у громаді зривається доставка дітей до шкіл Іспаса та Мілієва. А у гірській Конятинській громаді дві школи узагалі без підвезення дітей, що є неприпустимо. А пояснюється це тим, що підрядник не встигає прибрати всі дороги. Тому Вижницька громада готова взяти на своє утримання місцеві дороги. На це новий очільник ОВА зауважив, що він тільки «за».
Гравійно-піщана суміш
Це суцільний нонсенс, бо ситуація із нею до нестями абсурдна.
З одного боку, існує заборона на вибір гравійно-піщаної суміші з гірських річок в України. Тоді як голови територіальних громад тільки розводили руками: засипати ями на розбитих місцевих дорогах нічим. Хоч гравій та пісок нібито й під рукою, та взяти їх –- зась! Тоді як румуни «на відстані витягнутої руки від нас» поставили на руслі річки гравійний завод. Невже Європа менше дбає за природу та екологію?
З іншого боку, як бідкався голова Банилівської громади, у них під час щорічних повеней затоплює передусім село Банилів. І проблему вирішити можна, каже Василь Соломко, вказуючи на причини затоплення: «Усе це через накопичення гравійно-піщаної суміші у річці Черемош. Потрібні законодавчі зміни, щоб у руслах річки, де великі наноси, можна було вибирати цю суміш. Ми проаналізували: якщо забрати її хоча б на метр, ми розчистили б русло. Натомість використовували б суміш як для комерції, так і для ремонту доріг. Бо на сьогодні ми, маючи біля себе ту річ, яку слід забрати, не можемо використати її для потреб громади», – підсумував він.
Одне слово, на часі розробляти свої кар’єри…
Спиртзавод без ліцензії і довгобуд із 90-відсотковою готовністю
Голова Вашківецької територіальної громади Микола Перч, син якого п’ятий рік воює, бідкався, що вони ніяк не можуть «виходити» ліцензію. Хоча на заводі вже здійснили модернізацію і він готовий до запуску.
Мають вашківчани ще одну проблему з часів великого будівництва – Карапчівський дитсадок, який перетворився на довгобуд. Звели його ще 2017 року. Готовність – 90 відсотків. Навіть меблі завезли. Та вже 9-ий рік пішов, як дитячий заклад руйнується. Громада готова на співфінансування, аби тільки врятувати ресурс – і людську працю, і гроші.
У Брусниці діятиме реабілітаційний центр
Ішлося й про те, що там відновлюватимуть після війни ветеранів. «У нас є санаторій «Брусниця» із великими запасами сірководневої води. І ми, нарешті, знайшли спільний знаменник з облрадою», – повідомив Василь Шемчук, голова Брусницької громади, до якої входить 10 сіл і яка є розпорядником землі, де діятиме комунальне оздоровче підприємство. До слова, свою власність на землю громада довела через суд. «Кошторисна документація на підході. Буде заключний меморандум між усіма сторонами, щоби поставити крапку на брусницькому процесі, який став відомим на всю Україну», – підсумував голова.
Як й інші керманичі громад, п. Шемчук скаржився на брак спеціалістів і робочих рук. Адже вони мають два діючі цегельні заводи, у стані запуску – третій. Попри це, ще й 2 агрофірми з 35-ма тисячами гектарів орної землі. Одна з них – «Калина» – має цикл повної переробки м’яса, цех мінеральної води та пекарню.
Берегоукріплення
На думку Марії Ілюк, голови Усть-Путильскої громади, куди входять 13 сіл, берегоукріплення у багатьох населених пунктах, розташованих уздовж Черемоша, не відповідає потребам безпеки. Та без допомоги держави їм цю проблему не вирішити.
До слова, ця жінка доїжджає до адміністративного центру громадським транспортом. І працює без секретаря і заступника – вже згадуваний брак кадрів…
Забігаючи наперед, наведу слова начальника ОВА Осипенка:
«Уже зараз необхідно перевірити системи життєзабезпечення, ресурси та технічні можливості в громадах для реагування на потенційні надзвичайні ситуації, зокрема під час можливих паводків».
Побутові відходи
Проблема з ними – це, на жаль, закономірно сумна ситуація для нашої держави. Громади почали по-європейськи сортувати сміття, деякі навіть придбали машини для цього. Та куди везти відходи? Адже сміттєпереробного заводу нема. Натомість відповідні екологічні органи накладають та стягують з громад штрафи…
Про «папєрєдніків»
Відчувалося, що люди скучили за такою відвертою і зацікавленою розмовою. Вони хотіли, щоби влада їх нарешті почула. Тому час від часу хтось висловлював невдоволення, так би мовити, «папєрєдніками». Зокрема, звучало, що Запаранюк «не хотів цього бачити і чути», а за часів кермування Осачука люди на місцях «отримували стару плісняву гуманітарку, зокрема плісняву ковбасу». Куди ж спрямовувалися якісні товари, мовляв, знають…
Репліка:
Банилів має 3-х чемпіонів світу, а от спортмайданчика з покриттям тут немає.
Освітня реформа
Нині війна і вона зовсім не на часі, – переконували присутні і зокрема, голова Банилівської громади, який саме з цієї теми почав свій виступ.
Ремарка від автора: українська дипломатка, заслужена юристка України, надзвичайний і повноважний посол Лана Зеркаль нещодавно сказала в інтерв’ю на каналі Олени Трибушної «Є питання» про те, що ніхто у нас толком не може пояснити, що собою являє освітня реформа…
Про медичну реформу думки в людей не кращі
Цей симпатичний чоловік на знімку – виконувач обов’язків генерального директора Путильської лікарні Ігор Яновський.
Хотілося б повністю навести його емоційний виступ, натоміть зроблю короткий виклад.
Перша і головна теза: нашою, себто медичною, галуззю керують непрофесіонали! Бо тільки вони можуть прийняти рішення про закриття 2-х відділень у Путилі – хірургічного і пологового! А ремонт і реконструкцію дитячої реанімації ми зробили людським коштом. І тільки до Путили жінки добираються гірськими дорогами по 80 км, а до Чернівців – іще більше!
Путила вже два роки «відбивається» від цього ганебного рішення. Та й на операції сюди, до селища міського типу, приїжджають світила. Люди прагнуть якісних послуг тут, на місцях!
Нарада тривала кілька годин – і це далеко не повний перелік усіх проблеми, що були озвучені. Та Руслан Осипенко пообіцяв, що кожне питання буде опрацьоване.
…Під час наради хтось із голів зауважив, що така предметна розмова між адміністрацією, обласною радою та місцевим самоврядуванням відбувається уперше. Отже, люди очікуватимуть на її результат.
Підсумок був оптимістичний: начальник Чернівецької ОВА пообіцяв, що він знайде ресурси, потрібні лише чітка комунікація та зворотний зв’язок.
Людмила Чередарик, Медіа-Версії
