Конкурс на посади суддів нового Верховного суду був безпрецедентною для України практикою, однак результати його виявились доволі неоднозначними. 80% рекомендованих до призначення кандидатів – це люди зі старої системи і репутація принаймні чверті з них – під питанням. І хоча останнє слово у призначенні суддів ще має сказати Вища рада правосуддя і Президент, така ситуація з формуванням найвищої судової інстанції в Україні не може не турбувати.
Розпочався цей конкурс ще 7 листопада минулого року. Спочатку планувалося, що Верховний суд буде сформований за півроку, але зрештою цей процес розтягнувся на 9 місяців.
Зареєструвалися для участі в конкурсі 1436 осіб, 846 подали документи на участь. Із них до конкурсу було допущено 653 особи, а 625 – до проходження кваліфікаційного оцінювання.
27 липня Вища кваліфікаційна комісія суддів затвердила рейтинг 320 кандидатів на посади суддів Верховного суду, які змагалися за 120 місць у новому Верховному суді. Тобто у складі ВСУ буде 4 касаційних суди (адміністративний, господарський, кримінальний та цивільний) і якраз по 30 кандидатів до кожного з них суддів було обрано за результатами конкурсу.
Наймолодшому майбутньому судді Верховного суду 33 роки, найстаршому – 62 роки. Серед 120 переможців у конкурсі 66 чоловіків і 54 жінки.
Президент Порошенко вже встиг назвати цей конкурс таким, що «може правити за взірець і для інших держав».
«120 фіналістів уже подолали всі етапи конкурсу: складне психологічне та професійне тестування; сито прискіпливих перевірок Національного антикорупційного бюро та Національного агентства із запобігання корупції. І тепер вони протягом місяця перевірятимуться ще й Вищою радою правосуддя. На основі її рішення та подання буде підготовлено і відповідний президентський указ», – заявив Глава держави, а також закликав народних депутатів буквально в перший сесійний тиждень ухвалити всі необхідні зміни до процесуальних кодексів, щоб новий Верховний суд запрацював якомога швидше.
А судді все ті ж?
Варто зазначити, що такий захват не поділяють експерти, які стежили за конкурсним відбором. Насамперед через те, що очікуваного оновлення не відбулося, точніше воно відбувається у значно меншій мірі, аніж того хотілося б.
Зокрема, зі 120 кандидатів, які стали переможцями конкурсу, 94 особи (або 80%) є діючими або колишніми суддями.
Як підрахували у Русі «Чесно», найбільше таких (по 83%) буде у Касаційному цивільному, Касаційному господарському та Кримінальному судах у складі нового Верховного Суду. Тобто по 25 суддів із 30 у кожній з цих колегій – представники старої судової системи.
Більше того, судді діючого Верховного суду України і вищих спеціалізованих судів у новому Верховному суді кількісно домінуватимуть над іншими суддями, адже їх буде майже на 20% більше, ніж суддів, які будуть призначені з місцевих та апеляційних судів. На це звертає увагу заступник голови правління Центру політико-правових реформ, член Громадської ради доброчесності Роман Куйбіда і каже, що «за таких умов шанси на реальне оновлення найвищої інстанції стають примарними».
Та найбільшою проблемою, яка затьмарює результати цього конкурсу, є навіть не це, а те, що право ввійти до складу нового Верховного суду України отримали 30 осіб з негативними висновками Громадської ради доброчесності, а це 25% від усіх затверджених кандидатів. Тобто кожен четвертий суддя майбутнього ВСУ буде з підмоченою репутацією.
«Якщо раптом суддями буде призначений весь цей список зі 120 осіб, це буде явний провал судової реформи, принаймні в тому вигляді, в якому нам її подавали. Чверть майбутніх суддів не відповідають критеріям доброчесності і професійної етики. Це означає, що вони не можуть пояснити свої статки або ж вони порушували права людини, забороняли мирні зібрання чи є політично залежними. Є велика ймовірність, що ці судді будуть робити те ж саме у новому Верховному суді. І мета судової реформи – оновити систему і змінити її – абсолютно не буде досягнута», – каже експерт «Реанімаційного пакету реформ» Михайло Жернаков.
