Місцеві канали телебчення записують інтерв’ю з однією із мешканок, яка проти цього будівництва
3. Чи вбереже любов чернівчан до Чернівців унікальність міста?..
Нагадаємо фабулу конфлікту: «Берізка» – у буферній зоні ЮНЕСКО; громадськість заявляє про відсутність дозволів у забудовника; у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) дозвільних документів на нове будівництво на ділянці по вул. Ольги Кобилянської, 41 не виявлено. Після другої зустрічі з начальницею управління культури Чернівецької ОВА Ерікою Черней учасники ініціативної групи з’ясували, що археологічне обстеження території ще тільки мають робити (!), а з відповіді Мінкульту стало відомо, що за дозволом до ЮНЕСКО стосовно цього будівництва ніхто не звертався, що є колосальним порушенням!!!
Агов, владо, ти чуєш?!
Влада народу – лише рядок у Конституції?!.
Саме ці обставини та активна будівельна діяльність, розпочата нинішнього тижня на місці колишнього гастроному, знову спонукала чернівчан (хоч і не надто численних!) вийти на вул. О. Кобилянської. Та, сподіваємося, невдовзі через куряву, яка стоїть стовпом над територією, що є центром міста, та наступними наслідками грандіозного будівництва, які не забаряться, змусять принаймні мешканців того району активізуватися. Дай Боже, щоби таке не сталося. Та ось на чому наголошує одна з організаторок ініціативної групи ексдепутатка міської ради Олена Калмикова:
– Як зазначають спеціалісти, сьогоднішні будівельні технології дозволяють ставити будинки навіть на болоті. Тобто новобудова на 5 поверхів із 7-метровим підземним паркінгом углиб стоятиме. А як з довколишніми будинками й особливо тими, що знаходяться нижче «Берізки» на зсувній території? – велике питання. Бо ті будівлі мають специфічні фундаменти, які враховують особливості зсувної території – австріяки знали, що робити і як будувати. Та, боюсь, що новітнє будівництво стане тригером значних руйнувань. Хтось із підписантів нашого звернення до влади вже розповідав, що в деяких нижніх будинках у підвалах почала з’являтися вода. Зрештою, для цього можуть бути різні причини, та про одне вже можна сказати однозначно зараз: люди їдуть до Чернівців за тисячі кілометрів, щоби побачити неповторну красу віденської сецесії – архітектурного стилю «новий модерн» кінця ХІХ–початку ХХ століття. На жаль, ця родзинка Чернівців нині під великою загрозою. Саме тому й продовжуємо збір підписів небайдужих чернівчан під Зверненням до влади.
У чернівецьких соціальних мережах почали з’являтися відео та знімки з будівництва на вул. О. Кобилянської та його наслідків. Зокрема бруд на центральній пішохідній вулиці, будівельний пил на підвіконнях і меблях у квартирах, розташованих поруч… Але це ж тільки початок! А соцмережі вже реагують…
Та чи не найобразливіше, точніше, найнебезпечніше, що продемонструвала ситуація довкола «Берізки», – це зневіра громадян. Чимало чернівчан так і казали: тут, мовляв, ідеться про великі гроші; все давно вирішене, що ми можемо зробити тощо. Зустрічалися й такі, що не хотіли сваритися із владою або ж були залежні від неї… Їх теж можна зрозуміти. Однак усе це разом свідчить, що ми живемо не у вельми здоровому суспільстві. Але ж влада народу не обмежується тільки рядком у Конституції! В цьому авторку цих рядків переконали дії пані Мирослави Поповецької. Бізнесвумен, громадська активістка і просто небайдужа людина, яка пожила за двох систем – радянської та незалежної, не тільки усвідомлює свої права громадянина, а й відчуває власну відповідальність перед громадою. Про це – в наступній публікації.
А поки що кілька слів про те, ЧОМУ ЦЯ ДІЛЯНКА ОСОБЛИВА
Йдеться не просто про черговий майданчик під забудову. Вулиця Ольги Кобилянської належить до історичного середмістя Чернівців і перебуває в охоронному контексті об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Резиденції митрополитів Буковини і Далмації (нині центральні корпуси Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича).
Мистецтвознавиця, членкиня УНК ІКОМОС Світлана Біленкова звертає увагу на системну проблему: межі та режими використання буферної зони ЮНЕСКО досі не повністю внесені до Державного земельного кадастру як окремі охоронні зони для кожної ділянки. Це створює простір для вільних трактувань, коли забудовник може розглядати історичну територію як звичайну ділянку під забудову. (З її статтею можна ознайомитися тут)
На думку Біленкової, без детального юридичного «паспорта» кожного кварталу та прозорої міжнародної оцінки впливу на об’єкти спадщини (Heritage Impact Assessment) буферна зона ризикує потрапити під «режим ручного управління».
Як уже повідомлялося, восени 2023 року комплекс Резиденції митрополитів Буковини і Далмації був внесений ЮНЕСКО до Списку об’єктів під посиленим захистом. Це означає значно жорсткіший міжнародний режим охорони самого об’єкта та його визначеного оточення.
Саме тому будь-які нові втручання у буферній зоні потребують особливо уважної правової та фахової оцінки. Інакше може настати доволі сувора юридична відповідальність.
Чого варто боятися чернівчанам найбільше
Найгірший сценарій, про який говорять противники проєкту, – початок земляних робіт без остаточно з’ясованого правового статусу. Якщо забудовник вириє котлован, а далі виникнуть судові спори, приписи чи блокування проєкту, місто може отримати не будинок і не відновлений простір, а багаторічну яму в самому серці історичного центру.
Чернівці вже мають приклади, коли неврегульовані проєкти залишають по собі роки застою, огорожі та деградацію міського простору. Для буферної зони ЮНЕСКО це означало б не лише естетичну проблему, а й репутаційний удар.
Одне слово, історія навколо «Берізки» перетворилася на тест для влади, забудовників і громадян.
І тому це ще не крапка – треба визначатись. Бажано по совісті. Далі буде.
Людмила Чередарик, Медіа-Версії
