Збираючи факти про життя Едварда Кроковського, автора скульптурної групи давньогрецьких богів Асклепія та Панацеї на вході до чернівецької аптеки, що по вулиці Головна, а також про її власника Юзефа Голіховського, звернула увагу на численні рекламні матеріали, якими рясніли газетні видання. Зміст цих оголошень був суттєвою допомогою в опрацюванні теми. Серед іншого трапилася мені й реклама про магазин з гучною назвою «Лувр». Він знаходився біля аптеки Голіховського (Hauptstrasse 18).
Ці та інші факти з минулого Чернівців є показовими прикладами цікавої історії та жвавих подій не лише в царині мистецтва й культури, а також у сфері повсякденного життя мешканців міста. Йдеться, приміром, про ті характерні ознаки, які забарвлюють атмосферу міста неповторністю та унікальністю.
У цьому сенсі газетна реклама як і художні поштівки, є щедрим і вірогідним джерелом для дослідників. Підтверджує цю думку повідомлення газети «Genossenschafts- und Vereins-Zeitung» від 15 серпня 1900 року та реклама Ігнаца Балтера, власника одного із чернівецьких магазинів, який мав назву «Лувр» («Louvre»).
Місцева газета «Genossenschafts- und Vereins-Zeitung» пояснювала: «…це не той палац у Парижі, який побудований у стилі французького Високого Відродження. …Ігнац Балтер відкриває «Лувр» у Чернівцях. Там відвідувачі знайдуть не твори мистецтва паризького «Лувру», а модні товари, галантерею, а також багатий вибір дитячих іграшок, які мають перевагу над французькими скарбами, оскільки вони дешевші».
А 1 вересня 1896 року видання запрошувало відвідати цей магазин на Hauptstrasse 16, поруч із кондитерською Kucharczyk і запитувала чернівчан: «Ви любите своїх дітей?» Рекламний текст запевняв, що в магазині можна отримати те, «що сприятливо впливає на організм. …В магазині є англійські, французькі та японські іграшки для дітей різного віку, а також японські дрібнички й салонні прикраси. Пропонують також багато видів італійських струнних та музичних інструментів».
Відтак, афіші, проспекти та різного роду рекламні оголошення на шпальтах міської преси минулих століть, варті уваги і є пізнавальною мандрівкою у чернівецьку минувшину.
Тетяна Дугаєва, мистецтвознавиця, членкиня Національної Спілки художників України
