«Рука, що благословляє» – символ, неон, акт…

У всі часи твір художника візуалізує навколишній світ, подію,
власну інтерпретацію історії, сьогодення, майбутнього…
Неонова інсталяція «Рука, що благословляє» Степана Рябченка, далека від того, щоб бути поза суспільної сфери.
Степан Рябченко завжди пропонує свою власну версію.
І мова йде не про те, щоб знайти протиріччя, а навпаки – віднайти відношення, новий статус співіснування.

«Для мене важливим було створення символу. Таким символом стала робота «Рука, що благословляє», яка створена у 2012 році та реалізована спеціально для виставки «Велике і Величне». Рука, що благословляє, має вказівний і середні пальці простягнутими, а інші – складені, що означає покровительство небесних сил. Робота є символом Божого благословення для всіх бажаючих», – розповідає Степан .

Народився у 1987 р. в Одесі.
Архітектор, медіахудожник, автор скульптур та інсталяцій.
В творчості використовує сучасні комп’ютерні технології.
2011–закінчив Одеську Державну Академію Будівництва та Архітектури, Архітектурно – художній інститут
2010 – Член Національної спілки художників України
2010 – Лауреат першого всеукраїнського триєнале абстрактного мистецтва «АРТ-АКТ»
2011 – Номінований на Премію PinchukArtCentre
2012 – Лауреат міжнародного конкурсу сучасної скульптури «Kyiv Sculpture Project»
Живе та працює в Одесі.
2013 – учасник Всеукраїнської мистецької виставки «Велике і Величне», КХМК «Мистецький Арсенал», Київ, Україна

Ідея твору – діалог, благий намір. Може передумовою роботи «Рука, що благословляє» була серія робіт про героїв та прагнення духовної свободи, а також скульптура «Явлення». Блискавка, що сполучує землю і небо, у певній мірі – минуле і майбутнє, уособлює божественну волю…

Складність полягає у тому, що модифікація наших уявлень та принципів у деякій мірі варіюється обставинами, системою, законам, які не завжди виправдовують наші сподівання.
І, як не диво, чи, навпаки, це і є дивом мистецтва, адже саме мистецтво, творчий акт можуть очистити реальність від зла та кривди, сумнівів… Навіть дати надію. І це вже є благо…

Під світло блакитного кольору, під руку, що благословляє, зовсім інтуїтивно, може і спонтанно підходили дівчата, хлопці, жінки, чоловіки, діти… Дивилися, сподівалися, раділи, вірили, надіялися…
Неон – прозорий інертний газ, νέος ( грец.)- означає новий.
Земне тяжіння не може його втримати.
А людина тримається на цінностях, в основі яких – Любов…
Принаймні, так має бути…

Тетяна Спориніна, «Версії»,
фото автора, Максима Білоусова, Юрія Белаха,
26.07.2013, Київ