Концертний сезон у Чернівецькій філармонії розпочато…

13–21 листопада у залі Чернівецької обласної філармонії проходив фестиваль класичної музики «Буковинський листопад-2010».

Фестиваль розпочався виступом зірок оперного мистецтва, у якому взяли участь виконавці світового оперного мистецтва: соліст Маріїнського театру Санкт-Петербургу Василь Герелло (баритон), солістка Міланського театру «Ла Скала» Даніела Скілачі (сопрано, Італія), Академічний симфонічний оркестр Чернівецької обласної філармонії – художній керівник, заслужений діяч мистецтв України Йосип Созанськии. Диригент – лауреат міжнародного конкурсу диригентів «Mario Gusella» Фабіо Мостранджело (Італія). Протягом тижня у фестивалі брали участь понад 20 відомих вітчизняних колективів і виконавців з Києва, Тернополя, Львова, Одеси, Івано-Франківська, Хмельницького і Чернівців. Концерти відбулися у залах органної і камерної музики та філармонії.

З 2008 у будівлі філармонії тривала реконструкція.

Відреставровані дзеркала та старовинні люстри, оновлено озвучення, сценічне обладнання. Зараз фойє філармонії прикрашають портрети, видатних чернівецьких музикантів народного художника України Івана Холоменюка.

Єдине, за чим шкода – це за стільцями з натурального дерева. Тепер у партері стільці з пластику. У такій досконалій, урочистій, з багатим інтер’єром споруді пластик виглядає якось недоречно.

Мені пощастило також послухати виступ камерного хору Тернопільської обласної філармонії. Визнаний на Тернопільщині та за її межами камерний хор в цьому році отримав третє місце в ХХІV Міжнародному хоровому конкурсі імені Бейли Бартока (Bartók Béla International Choir Competition’s, м. Дебрецен, Угорщина). Враження від виступу: і хор, і театр одночасно. Художній керівник –заслужений працівник освіти України Ізидор Доскоч.

Прекрасним подарунком для любителів фортепіанної музики став концерт солістів Чернівецької обласної філармонії Ярослава Колотило, Євгенії Несторенко, Лілії Холоменюк, Юрія Холоменюка, студентки училища мистецтв ім. С. Воробкевича Анастасії Белінської, випускника Національної музичної академії України імені Петра Чайковського Олександра Куконіна. Кожний талановитий піаніст напевно прагне створити свій власний стиль. Антон Рубінштейн називав «гру на фортепіано – рухом пальців, а виконання на фортепіано – рухом душі». Емоційність музичних творів, яскраву образність, виразність продемонстрували виконавці концерту.

«Браво», аплодисменти, квіти – від вдячних глядачів на всіх концертах фестивалю класичної музики.
І любителі музичного мистецтва впевнені, що художні колективи обласної філармонії впишуть нові цікаві сторінки у музичну історію. А оновлена Філармонія, як завжди, гостинна для своїх шанувальників.

Площа Філармонії.
В минулому і зараз.

Площа Філармонії  – одна з найдавніших у місті. Саме приміщення  філармонії було збудовано на протязі 1876-1877 років. Будівельний план та кошторис приміщення виготовив цісарсько-королівський будівельний радник Алоїс Булірц.  В 1862 році чернівчани створили „Товариство сприяння музичному мистецтву”, а у квітні 1876 року на Мучній площі заклали перший камінь у фундамент майбутнього приміщення музичного товариства.  Урочиста подія відбулася під звуки “Хвали музики” композитора Алальберт Гржімалі. 10 грудня 1877 року приміщення музичного товариства було передано для використання.  8 липня 1940 року була заснована Чернівецька обласна філармонія, а при ній – Народний хор та концертна бригада.

Площа Філармонії колись називалась Рудольфпляц, і ще колись її називали
Мельпляц, Мучна площа (Rudolfsplatz ex Mehlplatz), у румунський період – Dacia Piaţa. У першій половині XIX століття тут торгували мукою.

 

 

У 1930-х роках на площі з’явився збудований критий ринок, який функціонував до 1999 року. А я пам’ятаю той рік, коли зносили кам’яні стіни з невеличкими баштами на кутах. Звичайно точилися суперечки стосовно доцільності такого зносу. Площа, де був критий ринок, була гомінкою і невеликою, як для торгівлі у великому місті. Але вона і зараз лишилась досить гомінкою, як для такої невеликої площі. Особливо коли включають потужні гучномовці і трансляція чи то футболу, чи то концертів лунає не тільки у домівках жителів площі, а навіть через декілька кварталів. А влітку на площі швидко розташовуються пивні павільйони різних виробників пива (хоча, як відомо  майже 94 відсотки українського пива виробляють чотири пивоварні корпорації).  Навколо чотирикутного майдану висадили японську вишню (п’ятирічні саджанці привезено з Італії) та на схилах росте трава і квіти.

Вулиці, які прилягають до площі, мають відношення до літератури, мистецтва, музики: Марії Заньковецької, Людвіга Ван Бетховена, Льва Толстого, Максима Горького, а велика кількість залів гральних інтернет-клубів – до арії Германа з опери Чайковського «Пікова дама»: «Що наше життя? Гра!».  На сучасній площі тепер є фонтан. Свого часу скульптори запропонували три варіанти фонтану на вибір: античний сюжет про викрадення Зевсом, який перетворився на бика, прекрасної  Європи, модернового «Апофеозу життя» та музичного водограю «Червона рута». Я так і не знаю, який саме проект втілено, але по центру площі розташовано музичний фонтан.

Площу замостили природним каменем – бруківкою. І це придає їй урочистого шарму.

А філармонія, у якій розпочато концертний сезон, стане по праву центром музичного життя міста.

Тетяна СПОРИНІНА, фото автора