«Живописець Владімір Загородніков…Від ікони до графіті»

Цікавим і корисним джерелом для ознайомлення з мистецьким життям Чернівців 1920-40-х років і творчістю відомого австрійського художника Володимира Загороднікова є наукове дослідження мистецтвознавиці Гайделінде Поллєрус «Живописець Владімір Загородніков. 1896-Курск-Чернівці-Грац-1984. Від ікони до графіті». Монографію видано у видавництві університету ім. Карла та Франца в австрійському місті Грац 2006 року (Heidelinde Pollerus. Der Maler Wladimir Zagorodnikow. 1896-Kursk-Czernowitz-Graz-1984. Von der Ikone zum Graffito. Leykam. Karl-Franzens-Universitat Graz. 2006).

Значної уваги автор надає висвітленню культурно-історичних процесів в образотворчому мистецтві в Чернівцях у міжвоєнний період і творчості Володимира Загороднікова в контексті культурного життя мультиетнічного, мультирелігійного та багатомовного нашого міста. Жвавий інтерес збуджують матеріали про таких чернівецьких митців як Микола Івасюк, Альфред Оффнер, Адам Кратохвіля, Артур Верона, Пауль Верона, Георг Льовендаль і дружина В.Загороднікова Ісідора Константіновічі-Гайн (1889, м. Кімполунг – 1981, м. Грац). Маловідомим фактам їхніх біографій і творчості присвячені окремі сторінки розділу книги «Вчителі, навчання, колеги та впливи».

Головний зміст дослідження становить ретельно опрацьована біографія Володимира Загороднікова, яка охоплює роки його перебування у Чернівцях (1900-1941), а також невідомий українському загалу наступний сорокалітній період його життя та творчості у австрійському місті Грац. Велику увагу у книзі приділено дослідженню іконописного доробку майстра – яскравого представника авангардного мистецтва ХХ століття. Переконливо висвітлюються впливи та шляхи, які формували митця і як автора творів абстрактного живопису.

Численні фотографії з родинного альбому та документи знайомлять з творчою біографією одного з провідних австрійських художників. Книга щедро ілюстрована великою кількістю кольорових та чорно-білих репродукцій творів Володимира Загороднікова та згаданих вище чернівецьких митців, а також Євзебія Ліпецького, Рудольфа Рибічки, Оскара Ляске, Карла Евальда Ольшевського, Артура Кольніка, Рікардо Рігетті. Загалом у цій напрочуд цікавій монографії та на диску, доданому до книги, міститься 700 ілюстрацій.

Подані до статті репродукції мистецьких творів і фотографії в Україні публікуються вперше.

Біографічна довідка

Володимир Загородніков (1896, Курск, Росія – 1984, Грац, Австрія).

Австрійський художник російського походження, творчість якого була присвячена іконопису. Його мистецька манера формувалася в руслі російського та європейського авангардного мистецтва. Іконографічні композиції Загороднікова вирізняє модерністська концептуальність і пластика та їхній емоційно виразний колорит.

Загородніков з дитинства жив у Чернівцях, куди приїхав 1900 року з Росії. Мистецтву навчався у художній школі у Чернівцях, приватно брав уроки в Альфреда Оффнера та Миколи Івасюка. Подорожував Буковиною, вивчав фрески її монастирів та іконопис у храмах. Поліетнічне та багатомовне середовище Чернівців, високий інтелектуальний рівень культурного життя збагачували й формували молодого митця.

1919 року у Чернівцях відбулася перша персональна виставка його творів. Він брав також участь у виставках чернівецьких митців 1922, 1938 та 1939 років. У Чернівцях Володимир Загородніков працював у майстерні художника Адама Кратохвілі.

Протягом року (1928-29) він навчався у Парижі в одній з найбільш відомих художніх шкіл Франції-Grande Chaumiere. Одночасно відвідував приватну мистецьку школу і студію у Парижі-Academie Julian (1899 року в цій студії навчався румунський художник Артур Верона, з яким Загородніков був добре знайомий).

Пізніше в Чернівцях Загородніков працював викладачем в художній школі (1936-37). Під впливом Артура Верони вивчав техніку іконопису. Від 1941 року митець жив у Австрії в м. Грац. 1945 року він став членом Професіональної асоціації художників Австрії, протягом років брав активну участь у художніх виставках.

За визначні досягнення в станковому мистецтві та за створення низки стінописних сакральних композицій Володимир Загородніков нагороджений срібною медаллю та Золотим Почесним знаком міста Грац, а також Австрійським Почесним Хрестом науки та мистецтва (1977). 1983 року відбулася остання виставка художника «Містичні символи».

Тетяна ДУГАЄВА, член Національної Спілки художників України