Ентузіаст того шматка географічного та духовного простору, який він сам визначив за місце
Він живе серед нас, ходить вулицями нашого старовинного чудового міста і творить завжди, невтомно. І любить тихо і назавжди. У своїй майстерні приймає залюбки (але не всіх) і завжди сердечно й щедро. Як дуже закоханий, він не годен хоча б на добу зрадити райському притулкові власної душі – своїй майстерні. Він там і робітник-митець, який народжує світи, що проростають квітами, травами, деревами, хатами, портретами. А на стелажах спочивають полотна, акварелі, написані ще замолоду, на пленерах.
Художник-реаліст, він любить і пише цей простір як велику метафору людської свідомості із її сучасним, щиро й від чистого серця. Його роботи знають, цінують, розшукують прихильники навіть у далеких країнах, на міжнародних виставках.
Професійна майстерність Володимира Тимофійовича живиться філософськими усвідомленнями вічності та миті, Буття-Небуття – і чуттєвими переживаннями теплої під сонцем землі, запаморочливими пахощами розтертих у пальцях квітів і трав, традиціями культури, класичного мистецтва та «божественною» добротою художника.
Сьогодні не можна уявити наше місто, Буковину, Україну без живописного світу, який створив і подарував нам Санжаров.
Його живопис, духовність, інтелігентність, людяність – всепроникні, як радіація, вміння голосно прошепотіти і вигукнути пошепки своє приховане, заповітне та глибоке – все це робить його творчість видатним явищем у сучасному художньому житті.
Саме тому успіх, що випадає на його долю, долю його робіт на найвищих рівнях – а я тому свідок – не випадковість.
Віват, Маестро!
Таня Рос
