У виставковому центрі «Вернісаж» триває персональна ювілейна виставка Івана САЛЕВИЧА (скульптура, живопис, графіка).
Іван САЛЕВИЧ народився 6 серпня 1960 року у с. Виноградне Заліщицького району Тернопільської області.
1975 – 1981 – Вижницьке училище декоративно-прикладного мистецтва, відділення художньої обробки металу.
1982 – 1987 – Московське вище художньо-промислове училище (колишнє Строгановське училище), факультет монументального та декоративно-прикладного мистецтва.
Член Національної спілки художників України від 1990 року.
Твори зберігаються у Чернівецькому художньому музеї, Кам’янець-Подільській художній галереї, Державному музеї-заповіднику української кераміки в Опішному на Полтавщині, Музеї «Майстерня Івана Кавалерідзе» ( Київ), Домі-музеї Максиміліана Волошина у Коктебелі.
Перше враження від виставки – цілісність, міркування і інтуїтивність…
Нерозгаданість першотаємниць, справжність, виразність…
Перше враження від виставки – для цієї виставки потрібно ще стільки ж простору. Для співвідношення сили, винятковості, істини. І задоволення…
Сучасні кори – чутливі, палкі. Образ жінки уповільнений, пластичний, вродливий, сповнений пристрастей.
«1] Дух пориває мене: про нові починаю співати
2] В змінених формах тіла. О боги,- бо ж од вас переміни,-
3] Задум співця надихніть: відтоді, коли світ народився,
4] Ген аж до наших часів доведіть нестихаючу пісню.»
Публій Овідій Назон, «Метаморфози», книга перша.
І не дивно, що створені образи ваблять і бентежать… Набувають фатальності. Породжують настрій.
Деякі фігури мовчки переказують нам свої історії…гіркі драми… не прагнуть розголосу…
Навіть розпластаний трагічний «Ікар» і на землі продовжує свій політ…
Власне, кожна робота на виставці невипадкова. Як, наприклад, медаль М.Ю Лермонтова. А може це і спорідненість майстра з поетом…
«…Под ним струя светлей лазури,
Над ним луч солнца золотой…
А он, мятежный, просит бури,
Как будто в бурях есть покой!»
Звичайно, це моє припущення…
Тетяна СПОРИНІНА, фото автора
7 коментарів “«А он, мятежный, просит бури…» Ювілейна виставка Івана САЛЕВИЧА”
Спасибо за статью! Ощущения при нахождении в зале у меня были почти такие же. Видно, что автор – всесторонне развитый художник. Его рисунок и живопись не уступают его скульптурам. Можно только пожелать ему удачи в творчестве и новых масштабных и интересных проектов.
Остання- Здається “Ікар”.Скульптор Салевич вразив. Вся виставка вкликає подив і радість.
Чудова виставка. Скульптури дуже динамічні. Але,Тетяна,ти спроектувала і власне бачення.Дякую!))
Может даже этот перевод “Метаморфоз” С. Шервинского более лаконичен:
“Ныне хочу рассказать про тела, превращенные в формы Новые.
Боги, – ведь вы превращения эти вершили, –
Дайте ж замыслу ход и мою от начала вселенной
До наступивших времен непрерывную песнь доведите…”
Есть мифы, но и есть реальность созерцания. Сопоставимые.
дуже гарна скульптура “фея ночі” і “силует”.багато модерну і сучасності.дякую.
Дякую Салевичу за яскраву виставку. Успіхів. Чекаємо продовження.
А Тетяні – за фото. Бо тут виставка ніби продовжується.
Tanuscha!
Spaibo za ymenie
-poddergat talantlivuh lyudej
-obrazat nasche vnimanie na prostue “4ydasa!! Yda4i tebe na etom poprize i kone4no vsem talantlivum lyudjm o kom tu pischesch svoi !