Сьогодні фраза «дешево й сердито», як ніколи, відповідає ситуації з секондами. Дешево – бо вживаний одяг здебільшого недорогий, а сердито – бо відтепер є загроза його зникнення…
Логіка безсила
Для тих, хто не в курсі: від початку 2011 року українська влада збирається заборонити ввезення до країни секонд-хенду з 2-ох причин:
1. Під видом секонду в країну ввозять контрабанду.
2. Секонд-хенд заважає вітчизняній легкій промисловості.
Тобто, замість того, щоби боротися з контрабандою цивілізованими європейськими методами, простіше поставити хрест на «секондах» і не «заморочуватися» створенням нормальної законодавчої бази для вирішення цієї проблеми.
Але надмірний виклик особисто моїй логіці кинула причина номер 2. Наївності законодавців немає меж, якщо вони гадають, що цільова аудиторія секод-хендів після їхнього закриття стрімголов кинеться скуповувати українське. Та для початку розберімося, хто вони, постійні відвідувачі «гуми».
Універсальний шоппінг: від 15 до 85!
Для якомога реалістичнішого опису ситуації, я взяла 100 гривень і вирішила поєднати корисне з приємним: з людьми поспілкуватися й одяг придбати. У суботу на секондах завжди людно. Біля купи мотлоху помітила молоду маму з малюком:
– Шукаю спортивний костюмчик для сина. Він дуже швидко росте, тож немає сенсу купувати дорогі речі, – розповіла вона.
Бабуся, яка стояла поруч, почувши нашу бесіду, неабияк «пожвавішала»:
– Я на свою пенсію в жодному магазині не можу придбати одяг. А тут купила спідницю, шапку теплу, і три кофтини – лише за 50 гривень! Якщо «барахолку» закриють, гола ходитиму.
Не встигла я дослухати скарги старенької, як через метушливий натовп помітила свою знайому: студентку-модницю, яка привіталася зі мною захопленим вигуком:
– «Марк енд Спенсер» за десять гривень, прикинь! – Юлії пощастило знайти три блузи модних брендів майже за безцінь…
Ціни підіймають «під шумок»
Після вдалого, але виснажливого шопінгу вирішила поспілкуватися з продавчинями секонд-хенду. Ось що повідали вони:
Катерина, 27 років:
– Секонд-хенд і легка промисловість – два зовсім різні напрямки. Сьогодні представники легкої промисловості стверджують, що коли б не секонд, то вони випускали б мільйони одиниць одягу, та, бачте, у них на шляху стоїть ганчір’я і мотлох…
Валентина, 38 років:
– Наша робота чиста, прозора і відкрита, ми точно не маємо жодного стосунку до контрабанди. Ми сплачуємо всі податки, мита і повністю законослухняні. Мене обурили такі заяви можновладців. Їздитиму до Києва на всі акції протесту.
Дмитро, 30 років:
– Ажіотаж навколо секондів йде на користь їхнім власникам, адже ввезення вживаного одягу не заборонять. Це буде надто великий удар по рейтингу нинішньої влади. А от ціни ростуть уже, так би мовити, «під шумок», адже люди налякані і скуповують усе, що бачать!
Висновки
Пригадалася мені Стародавня Греція. Там 80% населення були гімнофілами (це слово аж ніяк не означає те, що багато хто щойно подумав. «Гімнофіли» – поціновувачі голого тіла»). Греки голяка співали національних пісень (звідти і слово «гімн»), роздягалися на відповідальних церемоніях, скульптори «ваяли» оголені тіла…
Коли наші «альтернативно-обдаровані» посадовці таки роздягнуть чи не кожного українця, будемо долучатися до стародавньої мінімалістичної естетики.
А поки що мій гардероб поповнився сукенкою, черевиками, кофтиною і модним шаликом. (див. фото). Такий вийшов експеримент на сто гривень!
Емма АНТОНЮК, «Версії»
