Лауреатка про лауреатку: «ВИШИВАНЕ ВІДРОДЖЕННЯ» ЛАРИСИ КАНЮК

 

Яка світла святкова нота цьогоріч Квітної неділі – персональна виставка Лариси Канюк “Вишиване відродження” у Чернівецькому Художньому музеї! Йшла на виставку після служби Божої з освяченою вербичкою. Нею відтак торкнулася – на здоров’я та бадьорість духу – рукава нової розкішної вишитої сорочки Лариси Романівни: “Будьте дужими, як вода, та багатими, як земля!”

Усі хотіли сфотографуватися з майстринею…  Справа – авторка публікації Олена Чайка.

А ця жінка справді багата – душею й витворами невтомних рук. Знаємося з Ларисою Романівною від виставки, присвяченої презентації в Чернівцях унікального альбому (вже раритетного…) – “Світ української вишивки.Феномен Георгія Гараса” Богдана й Зоряни Сивуляків. Лариса Романівна розповідала: в останні дні перед відкриттям виставки почула по радіо запрошення Чернівецького Краєзнавчого музею принести на виставку твори, вишиті за узорами буковинського художника-орнаменталіста Георгія Гараса.

Відтоді, з легкої руки тодішньої організаторки  щорічних “іменних” виставок, присвячених Георгію Гарасу, на жаль, уже покійної науковиці музею Євдокії Іванівни Антонюк-Гаврищук, розпочалася активна виставкова біографія Лариси Романівни Канюк. Прикметно, коли Євдокії Іванівни вже не стало, саме Лариса Канюк, як член Національної Спілки майстрів народного мистецтва, взяла на себе ініціативу й організацію (із новим керівництвом краєзнавчого музею) ювілейної виставки, присвяченої 120-річчю Георгія Гараса. Майстриня досі бідкається лише про одне: що через ковід-карантин виставку на певний час “поставили на паузу”: “А скільки людей могли б оглянути чудову експозицію, різнопланову, з відкриттям нових імен і творчих пошуків…”

І яка радість, коли персональна виставка Лариси Канюк “Вишиване відродження” зібрала Вербної неділі стільки чернівчан і гостей міста! Кураторка виставки – науковиця Художнього музею Лариса Курущак зуміла так вибудувати експозиційний простір, щоб якнайповніше розкрити творчий доробок майстрині. До того ж, перетворити урочисте відкриття виставки на безпосереднє щире спілкування всіх присутніх.

Ось таке велелюддя в Хуцдожньому музеї у Вербну неділю. Фото Тетяни Спориніної 

Лариса Канюк – лауреатка обласної мистецької премії імені Георгія Гараса за збереження, відродження і розвиток народного мистецтва. І та кількість творів, що народжені її знаннями, фантазією, ентузіазмом і невтомними руками, промовисто засвідчують майстрині в цьому розвиткові. Жіночі й чоловічі сорочки, стилізовані сукні й блузи, рушники, божники, покрівці, образИ… Свої неповторні узори майстриня розробляє на основі народних елементів, зберігаючи їх автентичність. На фото – сучасна блуза, яку вподобала і яку Лариса Канюк створила за народними орнаментами. Ця ошатна вдяганка добре ілюструє, як народну вишивку, орнаменти Георгія Гараса можна чудово “вписати” в сучасну форму. І таких стилізованих речей у майстрині багато! Здогадуюсь: уміння грамотно вибудовувати композицію вишиваного узору та його “присутність” у самому виробі – не випадкові. Тут “промовляє” професія пані Канюк. Лариса Романівна – за фахом інженер. А ще майстриня сама моделює та шиє одяг.

Є в нашої героїні ще одне захоплення, яке безпосередньо впливає на захоплення вишивальне. Екскурсії вихідного дня з’явилися в житті Лариси Канюк, щойно жінка вийшла на пенсію. “Люби і знай свій рідний край” – девіз подорожей Україною. Не один раз подорожувала з однодумцями, яких гуртує Лариса Канюк.

Буковина, Івано-Франківщина, Тернопільщина, Хмельниччина…Родзинка кожного маршруту – відвідування виставок народного мистецтва, краєзнавчих та музеїв народного мистецтва, приватних музеїв, галерей, майстерень народних майстрів, знайомство з багатющими вишиваними скарбами, які уособлюють генетичний код української нації.

І цього разу (як завжди…) Лариса Канюк – із сюрпризом: за кілька днів (така вона творчо невгамовна, імпульсивна й завзята…) до своєї персональної виставки вишила, сказати б, абетку слов’янських логографів. Це оберегові символи, які відтак “всотало” декоративно-ужиткове мистецтво, вишивка зокрема. Сварожич, Родимич, Подолян-трава, Квітка папороті, Колядник, Хрест Лади, Білобог, Дажбог, Валькірія. Вишиті на серветах, укладених пелюстками квітки. Про значення цих символів-оберегів Лариса Канюк розповість на майстер-класах, які відбудуться в бібліотеці для юнацтва для читачів і для дітей-переселенців. Ця ідея виникла у спілкуванні гостей виставки “Вишиване відродження”…

Олена ЧАЙКА, лауреатка обласної мистецької премії імені Георгія Гараса за збереження, відродження і розвиток народного мистецтва

 

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *