Згідно до дослідження руху “Чесно”, Чернівецька міськрада визнана в Україні найвідкритішою до людей міською владою. І це, мабуть, чи не найбільший здобуток нової команди на чолі з Романом Клічуком, яка прийшла до мерії після місцевих виборів 2020 року.
Збігло два роки. Утім, лише побіжного погляду на ті зміни, що розпочалися в Чернівцях, і за якими так скучили містяни, достатньо, щоби пересвідчитися: у минулому активне, передове, культурне, харизматичне місто прокидається від підступного летаргічного сну. Як відомо, це сон, під час якого життєві функції настільки слабшають та уповільнюються, що людину можна прийняти за мертву. Саме так дихали на ладан протягом тривалого часу і Чернівці.
Та нинішнього 2022 року, який добігає свого кінця, в Чернівцях розпочався суттєвий рух. Його і відобразив у своєму щорічному звіті міський голова Чернівців Роман Клічук. Він коментував наведені у відео переконливі факти та цифри, говорив про завдання, які ще стоять перед міською владою. З усією цією інформацією можна ознайомитися на сайті міської ради та переглянути на окремих пабліках. А відтак, щоби скласти своє особисте і, головне, незалежне від пропагандистського впливу враження, варто порівняти цю інформацію з тим, що ви бачите довкола себе, чуєте від окремих ЗМ, а також проаналізувати, як почуваєтеся у міському просторі.
Якщо б одним словом охарактеризувати те, що відбувається нині в Чернівцях, то, мабуть, найбільше підійшло саме слово рух. Місто зарухалося, ожило: у ньому ремонтують дороги, сквери, вибудовують громадський простір, вирішують транспортне питання, замінюють найаварійніші 700 метрів водогону, тощо. Звісно, мені б, як і тисячам інших чернівчан, хотілося, щоби мій двір перед багатоповерхівкою перестав нагадувати танкодром. Та я усвідомлюю, що все зараз не зробиться. Нині у пріоритетах влади – шляхи і громадський транспорт, забезпечення медзакладів та убезпечення населення від військових викликів .
Приміром, у Чернівцях тільки лінивий не скаржився на якість послуг громадського транспорту. Та воно і не могло бути інакше, бо частка комунального транспорту становила минулими роками не більше 30%. Щоби вирішувати проблеми громадського транспорту, треба цей відсоток суттєво піднімати. І вже цього року транспортний парк Чернівецького тролейбусного управління збільшився з 91 до 126 одиниць. Зросла також і кількість маршрутів і це дало можливість ЧТУ заробити 12 мільйонів гривень. А з лютого обіг готівки у транспорті припиниться, що теж, як розумієте, збільшить притік грошей до бюджету. А з метою поліпшення якості обслуговування, влада значно збільшила кількість перевірок приватних перевізників: якщо торік їх було 57, то нинішнього – вже 188. Відповідно зросла й сума штрафів – від 30 600 до 69 870 гривень. Та, мабуть, найголовніше, що за наслідками цих перевірок мерія припинила співпрацю з 5-тьма перевізниками, які не виконували умов договору.
Роман Клічук пояснив також, звідки мерія бере на всі потреби міста кошти, адже попередні владники мерських кабінетів пояснювали свою бездіяльність саме відсутністю грошей у міській казні. Так ось сьогодні Чернівці потрапили до першої п’ятірки українських міст за кількістю успішних аукціонів з оренди комунального майна та дохідністю з них. Цьогоріч прибуток за цією статтею доходів склав 45 мільйонів гривень. Комунальне майно здається в оренду за ринковою ціною для усіх, а не за копійки для «своїх». А ще ж і продаж землі, повернення до податку на нерухоме майно для юридичних осіб, суттєве зменшення заборгованостей комунальних підприємств.
Нинішнього року навіть МіськШЕП стало прибутковим, заробивши 400 тис. грн., хоча ще торік було зі збитком у 4,3 мільйона гривень. Зменшився також і збиток «Чернівцітеплокомуненерго» зі 132 млн грн до 82,5 млн. Загалом дотація комунальних підприємств зменшилася на 35 мільйонів гривень. Крім того, кредиторська заборгованість перед «Нафтогазом» стала меншою на 137 мільйонів.
Або ось такий яскравий приклад. У 2020 році, коли команда Клічука тільки прийшла до кабінетів міської ради, заробіток міста від місць паркування становив 2 млн грн. Торік це було вже 5,4 млн грн, а нинішнього року паркування додало до міського бюджету вже 11 мільйонів гривень!
З’явилися у Чернівців і нові міста-побратими: це – французький Мец та німецькі Мангайм і Дюссельдорф. Вони передали нашому місту 9 одиниць спецтехніки, 6 автобусів, 2 тролейбуси, 41 генератор та 74 пічки для обігріву.
Як відчули на собі чернівчани, міська влада добре підготувалася і до опалювального сезону. Та й у разі виникнення екстрених ситуацій ми не замерзнемо.
Прикметно, що всі міські лікарні мають генератори. Та, оскільки, на жаль, існують певні проблеми з опаленням дитячих установ, серед найближчих планів влади – забезпечення всіх дитячих садочків твердопаливними котлами на палетах та іншому альтернативному паливі.
Якщо в місті виникнуть проблеми з водогоном, влада подбала про можливість доставки води водовозами до усіх мікрорайонів міста. Склали схему того, як це буде діяти за потреби. Втім, на майбутнє варто було б подумати і про підземні водозабори. Колись у Чернівцях скрізь стояли колонки, з яких можна було качати воду. Та, як визнав міський голова, «набагато серйознішою може бути проблема з каналізацією. Нещодавній випадок у Житомирі, коли в місті три дні не працювала каналізація, довів це. Ми можемо лише сподіватися, що нас подібне омине», – сказав він.
Приємно і показово, що Чернівці, крім найбільшої відкритості, побили в Україні ще один рекорд, отримавши найбільшу суму грантових коштів – 34,1 мільйона євро. Тим паче, що за попередні роки вона складала, як правило, не більше 2,1 млн євро. До слова, міська влада зуміла домовитися з німецьким банком про те, що він виділить «Чернівціводоканалу» не кредит, а грант. Іншими словами, мільйони євро, що підуть на реконструкцію водоканалу, не доведеться повертати.
Підсумовуючи, процитую міського голову. Роман Клічук наголосив, що мета його команди зробити життя чернівчан у рідному місті спокійним і комфортним.
Людмила Чередарик, «Версії»
