Напередодні 2017-го в житті світової музейної спільноти сталася знакова подія: Польща викупила за 100 млн доларів унікальну приватну колекцію Фонду князів Чарторийських, у якій налічується 85 тисяч музейних експонатів і 250 тисяч книг. Відтепер це зібрання є державною власністю та частиною фонду Національного музею в Кракові.
Окрасою колекції, серед інших шедеврів, є живописні твори Рембрандта, Пітера Брейгеля Молодшого, Лукаса Кранаха Старшого. Свого часу тут був і твір Рафаеля «Портрет молодого чоловіка», але він зник у роки другої Світової війни і доля його залишається невідомою. На щастя, збереглася перлина збірки – один із п’яти відомих портретних творів Леонардо да Вінчі. Йдеться про його «Даму з горностаєм». Цей твір посідає особливе місце у 200-літній історії колекції князів Чарторийських і спричиняє незгасний інтерес як істориків мистецтва, так і реставраторів. Адже його життя супроводжує низка непересічних подій і досі нерозгаданих таємниць.
Куди зник портрет майже на 300 років після смерті моделі-красуні, невідомо
Великий майстер Відродження Леонардо да Вінчі близько 1490 року написав 17-літню коханку князя Лодовіко Сфорца красуню Чечилію Галлерані. Славнозвісний портрет перебував у власності Чечилії до її смерті в 1526 році. Після цієї дати його доля майже на 300 років ховається у тіні історії. Не знаємо й обставин, за яких князь Адам Єжи Чарторийський 1800 року придбав цей портрет в Італії. Тож шедевр Леонардо да Вінчі став власністю князів Чарторийських. Але у 30-х роках позаминулого століття під час польського національно-визвольного повстання проти Російської імперії князівський маєток був частково конфіскований (читай: розгромлений і пограбований)
росіянами. А вцілілі експонати, разом із твором Леонардо, потрапили до Парижа. І лише через кілька десятиліть Владислав Чарторийський повернув колекцію до Польщі, де 1878 року відкрив приватний музей Чарторийських у Кракові, який існував як філія Національного музею і працював під гаслом «Минуле – майбутньому».
Нацистський лідер «закохався» в «Даму з горностаєм» і забрав її з собою
У роки Другої Світової історія твору Леонардо «Дама з горностаєм» отримала сенсаційне продовження. Під час гітлерівської окупації частина збірки Чарторийських була розграбована. Серед іншого зникло й найцінніше – твори Леонардо да Вінчі, Рембрандта й Рафаеля Санті. Коли 1945 року німецькі війська залишили Краків, «Дама з горностаєм» Леонардо та «Пейзаж з милосердним самаритянином» Рембрандта були виявлені в Німеччині. Знайшов їх на баварській віллі Ганса Франка, нацистського генерал-губернатора Польщі, за чутками, «смертельно закоханого» в «Даму з горностаєм», і повернув до Польщі польський історик мистецтва Кароль Естрайхер (Karol Estreicher). Ці шедеври разом з іншими безцінними пам’ятками прибули до Кракова 1946 року у 27 вагонах.
Юна коханка Лодовіко Сфорца прописалася у Кракові
Віднині багата колекція князів Чарторийських є державним надбанням Польщі. А уславлена «Дама з горностаєм» і далі привертає до себе увагу. Не вщухають суперечки істориків мистецтва й реставраторів навколо композиції твору, його оригінального вигляду та пізніших втручань. Так, при дослідженні живописного шару портрета, виконаного на дошці 54 x 40 см, виявлений первинний вигляд сіро-блакитного тла портрета, яке після пізнішого втручання тепер є чорним. За допомоги сучасних цифрових технологій і спеціального сканування французький дослідник Паскаль Котте (Pascal Cotte) спромігся побачити різні живописні шари й поетапно прослідкувати роботу Леонардо над твором. Стверджується, що на картині спершу не було горностая, але в наступній версії Чечилія вже тримала тваринку із темнішим, ніж нині, кольором хутра й помітно іншою анатомією. Автор вносив зміни і до одягу моделі, до кольорової гами картини: так зник «зайвий» бантик на декольте сукні, а до темнішого тла долучилася насичена синя домінанта лівого рукава сукні…
Відтак понад 500-літній твір уславленого Леонардо да Вінчі із вічно юною моделлю, погляд якої ніби проникає крізь століття, далі привертає увагу своєю невимовною чарівністю і є предметом гострого зацікавлення дослідників.
Тетяна ДУГАЄВА, мистецтвознавець, член Національної Спілки художників України
За матеріалами польських часописів «Historia», «Przegląd» та Інтернет-джерел..
