15 лютого 1989-го закінчився вивід радянських військ з Афганістану.
Людські втрати у цій неоголошеній війні вражаючі. Загинуло майже 15 тисяч солдат та офіцерів радянської армії. З них – понад 2 тисячі українських юнаків. На війні в Афганістані загинуло 56 буковинців.
15 лютого біля пам’ятника загиблим у афганській війні відбувся мітинг.
Cвященники Української православної церкви відслужили панахиду за душами усіх буковинців, які загинули під час афганської війни, під час Революції Гідності та тих, хто віддав своє життя за незалежність і цілісність України під час війни на Сході.
“…Когда в оазисы Джеллалабада свалившись на крыло, тюльпан наш падал.
Мы проклинали все свою работу.
Опять пацан подвел потерей роту
В Шинданде, Кандагаре и Баграме
Опять на душу класть тяжелый камень
Опять нести на родину героев
Которым в 20 лет могилы роют
Которым в 20 лет могилы роют…”
“Степом, степом йшли у бій солдати.
Степом, степом – обрій затягло.
Мати, мати стала коло хати,
А навкруг в диму село.Степом, степом розгулись гармати,
Степом, степом – клекiт нароста…
Степом, степом падають солдати,
А навкруг шумлять жита.Степом, степом поросли берізки,
Степом, степом сонце розлилось…
Степом, степом – встали обеліски,
А навкруг розлив колось.Степом, степом – людям жито жати,
Степом, степом даль махне крилом…
Мати, мати жде свого солдата,
А солдат спить вічним сном!”
Вічна слава полеглим Героям!
Вічна пам’ять!
Тетяна Стрільчик, “Версії”,
фото автора
