«Стан державної та комунальної медицини жінки відчувають на собі – і цей стан вельми жалюгідний: навіть для огляду гінеколога треба купити в аптеці все своє і за все заплатити. Крім цього, пацієнтки позбавлені ще й доступу до сучасної діагностики: вона не фінансується. Жодна міська консультація чи поліклініка ЦРЛ не запропонує безкоштовну рідинну цитологію», – каже Лія НІКІФОР, доцент кафедри сімейної медицини БДМУ, провідний хірург клініки «Авіценна». Однак сидіти, склавши руки, вона не може. Її досвід і аналітичний розум укотре можуть прислужитися буковинкам. Отже, роздуми та поради професіонала.
Довідка «Версій»
Лія НІКІФОР належить до висококласних українських спеціалістів в акушер-гінекології, входить до складу рецензентів Мінздоров’я, які аналізують випадки материнської смертності. Вона виїжджає на всі операції, що потребують допомоги профі – на масивні акушерські кровотечі, перитоніти тощо. Попри те, що до екстриму їй не звикати, Лія Василівна дуже давно відмовилася робити аборти. Щодо цього варварського операційного втручання в неї своя точка зору та свої принципи.
Натомість опанувала усі види хірургічних втручань в акушерстві та гінекології, у тому числі ендоскопічними операціями, пластичною хірургією тазового дна тощо.
Кандидатську дисертацію захистила ще 1999-го на матеріалі пологового відділення Герцаївської ЦРЛ, де працювала районним акушер-гінекологом. Від 2005 до 2014 року була обласним акушер-гінекологом. Має понад 50 публікацій з проблем патологічного акушерства та організації перинатальної служби, співавтор 2-х монографій.
Ваше здоров’я нині цікавить тільки вас
Ще 20-25 років тому все, здавалося, було дуже просто. Дівчаток старших класів, як правило, під час обов’язкових медоглядів консультував, а подеколи й оглядав гінеколог. Про права людини, що більше дитини під час таких оглядів, звісно, ніхто не згадував. І про присутність матері на огляді чи добровільну згоду так само не йшлося. Це була принизлива процедура, що залишилася в пам’яті жінок мого покоління. За відсутності ультразвукової діагностики та гормональних обстежень доцільність таких масових оглядів була дуже сумнівною. Хоча груба патологія жіночої репродуктивної системи все ж таки виявлялася.
Майже всі жінки тоді працювали на виробництвах, підприємствах, у сфері обслуговування й підлягали обов’язковим онкопрофоглядам. І це було те позитивне, що відрізняло «семашківську» систему охорони здоров’я від нинішньої безсистемності. З урахуванням навіть тодішніх діагностичних можливостей, банальний огляд шийки матки у дзеркалах із обов’язковим цитологічним дослідженням матеріалу шийки матки та пальпацією дозволяв діагностувати та попереджати розвиток онкопатології. Пригадую перші роки своєї роботи, коли у складі комплексних бригад за день на виїзді оглядала до 40 доярок. В усіх бралися мазки, за наявності ерозії – навіть біопсії. За місяць-півтора жінку викликали в консультацію на оздоровлення ерозії. Це був гарний соціальний проект і за тих діагностично-лікувальних можливостей – неймовірно доцільний. Усе було зрозуміло і просто. Ваше здоров’я когось цікавило…
А що ж сьогодні робити жінці, щоби зберегти своє здоров’я? Адже за 25 років суцільних обіцянок та забалакування реально відбулося тільки одне: державна та комунальна медицина в жалюгідному стані, навіть для огляду гінеколога треба купити все своє і за все заплатити. І при цьому пацієнтка позбавлена доступу до сучасної діагностики: вона фінансується. Скажімо, ніхто вам не запропонує безкоштовну рідинну цитологію в міській консультації або поліклініці ЦРЛ.
Звернетеся до приватних закладів, кабінетів і клінік, мережа яких розширюється й процвітає? Та чи можете бути певними, що, за наявності великих діагностичних можливостей, ці послуги будуть професійними, а діагностичні призначення й маніпуляції – обґрунтованими й доцільними? Те ще питання…
Хоча усі сподіваються, що якась форма страхової медицини все ж таки прийде до нас. І онкопрофогляди проводитимуть на первинному рівні сімейні лікарі – гарантовано безкоштовно, із якісним цитологічним дослідженням та своєчасним направленням до гінеколога на вторинний рівень.
Та особисто я чекаю змін у медичній галузі вже від 1991 року, коли почала працювати. І живу із нездійсненими очікуваннями – а працюю вже 26 років… За цей час виросло та подорослішало ціле покоління. Тож, з огляду на великий практичний досвід роботи на всіх рівнях медичної галузі, дозволю собі надати кілька корисних порад, які допоможуть жінкам залишатися або ставати здоровими.
Порада 1. Про параметри норми
Якщо ви мама дівчинки, в якої місячні почалися до 12 років або не почалися до 15, у якої аномальні кровотечі (нерегулярні, тривають більше 5 днів, за добу використовується більше 4 прокладок), вам слід звернутися до дитячого гінеколога. Регулярний цикл – це коли від першого дня попередньої до першого дня наступної менструації проходить від 25 до 32 днів. До дитячого гінеколога треба звернутися й тоді, коли в дитини значні виділення чи болі над лоном.
Інше запитання – куди звернутися. Послуги з дитячої гінекології у приватних клініках не надаються. Тому, якщо ви проживаєте в районі, звертайтеся до лікаря, на якого покладені обов’язки дитячого гінеколога. Якщо ж ваша дитина потребуватиме спеціалізованої допомоги, вас направлять до поліклінічного відділення обласної дитячої лікарні (в народі – лікарня на «кільці»). Якщо ви мешкаєте у Чернівцях, вам необхідно звернутися до міської дитячої поліклініки на Проспекті Незалежності, де працюють дитячі гінекологи.
Якщо ваша дитина потребує допомоги в стаціонарі, вас направлять до гінекологічного відділення першого пологового будинку. Тільки там можуть отримувати гінекологічну допомогу діти та підлітки до 18 років.
Порада 2. Чоловіки – «біологічна зброя», від якої рятує презерватив
Якщо ви почали жити статевим життям і вам виповнилося чи не виповнилося 18 років, слід відвідувати лікаря-гінеколога щороку. Скажімо, у програмах скринінгу шийки матки в Європі чи Америці цитологічний скринінг має проводиться тільки через три роки після початку статевого життя або від 21 року. Та не слід забувати, що, крім шийки матки, є ще й сама матка, і придатки. І там теж можуть бути проблеми.
Щоби зберегти репродуктивне здоров’я, треба користуватися презервативом, навіть за умови використання іншої контрацепції. Дівчатам, які починають жити статевим життям, треба це пам’ятати. Особисто я, навчаючи на факультеті післядипломної освіти лікарів загальної практики, завжди наголошую, як важливо давати таку пораду. З кожним статевим партнером дівчина отримує нові інфекції, які, навіть будучи умовно-патогенними (стафілокок, уреаплазма), за певних умов спричиняють патологію. Без презерватива можна отримати вірус папіломи людини і через 10-15 років захворіти на рак шийки матки, або ж хламідію, що з часом призводить до трубного безпліддя. Не слід забувати, що чоловіки, які мають або мали певну кількість статевих партнерок, із часом стають своєрідною «біологічною зброєю», оскільки скарги в них виникають, як правило, після певного періоду носіння інфекції.
Суттєво, що консультація фахівця з приводу, скажімо, міоми та можливого оперативного лікування, жодним чином не є онкопрофоглядом, який передбачає огляд в дзеркалах, бімануально (двома руками) та проведення цитологічного дослідження із паралельним аналізом виділень на інфекцію. Тому після огляду в гінеколога варто поцікавитися, чи взяли у вас мазки, де їх будуть досліджувати й коли можна прийти за результатом.
Порада 3. Мазки здавайте щороку, а рак шийки матки спричиняється вірусом папіломи
У вас ерозія шийки матки? Чи завжди вона потребує хірургічного втручання? Для цього є певні покази, але, на загал, так звана «ерозія» шийки матки, за умов відсутності неправильних клітин (дисплазія) й вірусу папіломи людини, до 23-25 років є варіантом норми й не потребує хірургічного втручання. Треба знати, що рак шийки матки – це єдиний рак із доведеною етіологією: його спричиняє вірус папіломи людини. Жінки, які є його носіями, потребують більш частого обстеження та більш радикального лікування.
Треба знати, що цитологічні дослідження різняться за якістю виконання та, відповідно, специфічністю й чутливістю. В державних закладах вони виконуються за більш дешевими методиками, відтак мазки треба здавати щорічно. Якщо ж ви здали рідинну цитологію у приватній клініці чи лабораторії, то упродовж 2-3 років можете цитологічне дослідження не повторювати.
Запорукою профілактики раку шийки матки є регулярні (не менш ніж раз на рік) огляди акушерки, сімейного лікаря або гінеколога й своєчасне лікування фонової та передракової патології у закладі, який надає таку послугу та користується у Вас довірою.
Порада 4. Про міфологізовані ТОРЧ-інфекції та любовні трикутники й паралелепіпеди
А тепер трохи про інфекції, обстеження на які подеколи не завжди є обґрунтованими. Трапляються випадки, коли подружжя роками лікують від мікробів, які в нормі можуть знаходитися у піхві. Відтак, окрім дисбактеріозу та проблем з печінкою, таке лікування нічого не дає. Бо лікувати треба не аналіз, а хворобу. У Сполучених Штатах, наприклад, якщо вагітна не скаржиться на патологічні виділення, у неї не досліджують мазок на інфекції. Тотальне обстеження наших вагітних на так звані – і доволі «міфологізовані» – ТОРЧ-інфекції, яке здійснювалося ще 5-6 років тому, є швидше сумним наслідком «солодких» централізованих закупівель з держбюджету, ніж необхідністю.
Показами для поглибленого обстеження на інфекції є наявність запалення та/або патологічний мазок. Поглиблене обстеження проводиться також за фонової або передракової патології шийки матки.
Головним же методом запобігання інфекції, за умов полігамного та невпорядкованого статевого життя, є бар’єрна контрацепція. Подеколи нам доводиться лікувати «любовні трикутники» чи навіть «паралелепіпеди». Тут треба зберігати конфіденційність, працюючи на засадах медичної етики та деонтології. Думаю, кожний практикуючий гінеколог може написати не одну трагікомедію на цю довічну для людства тему. Відтак щодо інфекцій порада одна: презерватив.
Порада 5. Аборт – замовне, проплачене вбивство своєї дитини
Якщо ви вже народили першу дитину або народили всіх бажаних дітей, обов’язково подбайте про якісну та відповідну ситуації контрацепцію. Вам порадить її й призначить обраний вами гінеколог або сімейний лікар, якого невдовзі ви так само зможете обирати. Головне пам’ятати, що аборт, навіть медикаментозний, – це дуже великий стрес для вашого організму. Це – ніби молотком намагатися полагодити годинник. Більшої шкоди для репродуктивної системи, яка перебудувалася на вагітність, годі собі й уявити.
Не кажу вже про душевні та духовні наслідки такої дії, яка по суті є замовним, проплаченим убивством своєї дитини, незалежно від засобу виконання (медикаменти чи інструменти). Вже багато років не перериваю вагітність і щоразу намагаюсь відмовити жінку від такого хибного кроку. Навіть хрещеною матір’ю кілька разів ставала. Маю на робочому столі ПК фільм, знятий мікрокамерою в матці, з якої шматками вибирають дитину. Дехто після перегляду зупиняється. Дехто впадає в агресію. Різно буває…
Наше населення обізнане і про оральні контрацептиви, і про внутрішньоматкові. Та, на жаль, практично не вдається до хірургічної стерилізації. Це найбільш безпечний метод контрацепції, якій здійснюється на засадах амбулаторної хірургії й набагато частіше використовується санітарно-гігієнічно грамотним населенням Європи й Сполучених Штатів, коли людина вважає свою репродуктивну функцію виконаною.
Порада 6. Зберігайте матку: міоми лікуються медикаментозно
Якщо у вас доброякісна пухлина матки і вам необхідно провести хірургічне лікування, намагайтеся отримати малоінвазивне лікування (не розріз а прокол, лапароскопія там, де це можливо). А також проведення органозбережних операцій – видалення вузлів зі збереженням матки. Коли я чую: вам у 45 років не потрібна матка, я хочу запитати: а вам у 50 потрібна простата чи яєчка? – коли це стосується чоловіків.
Ще 10-15 років тому всі операції із видаленням матки в жінок супроводжувалися після 45 років кастрацією, а видалення матки рекомендувалося кожній третій-четвертій жінці з міомою. Зараз рекомендується зберігати здорові яєчники до 60 років. Треба пам’ятати, що видалення матки дуже часто спричиняє порушення функції тазового дна, опущення сечового міхура, стінок піхви. Тож матку треба зберігати там, де це можливо. І на такий підхід переорієнтувалися гінекологи-хірурги. Але це потребує як дорогого обладнання, так і спеціальної підготовки лікарів.
Сьогодні ми маємо широкий спектр медикаментів, які дозволяють проводити тривалий медикаментозний менеджмент міом, на які хворіють 30-35% жінок після 40 років і які перестають рости після настання менопаузи. Інше сумне питання – що ці дорогі препарати та витратні технології доступні обмеженій кількості жінок. Тому радикальні операції подекуди приходиться проводити там, де жінка не може дозволити собі дороге медикаментозне лікування.
Порада 7. В менопаузі можна жити щасливо та якісно
Ви в менопаузі? Катастрофа!!! Як з цим жити!? Почнімо з того, що 50% наших бабусь до неї просто не доживали, тож проблеми патологічного клімаксу їх не хвилювали. У цивілізованому світі, навіть з нашою, найкоротшою в Європі, тривалістю життя, кількість жінок у перименопаузальному та менопаузальному періоді зростає. І жити з цим можна довго, чудово та якісно.
Питання призначення замісної гормонотерапії – завжди прерогатива досвідченого гінеколога й потребує певного обстеження. Чи усім вдаватися до ЗГТ? Завжди кажу пацієнткам, що замісну гормонотерапію треба отримувати тоді, коли без неї жінка жити не може. Головні прояви патологічного клімаксу – нервово-психічні, вони особливо актуальні для жінок керівників, викладачів. Знала кількох таких, які не лікувалися й тероризували цілі колективи людей. Крім настрою. може ставати нестабільним тиск, виникати аритмія. А ще ламкість кісток і нетримання сечі. Всього цього можна уникнути або мінімізувати прояви, якщо призначити грамотну поступеневу ЗГТ у перші 5 років менопаузи. Пізніше вікно можливостей є втраченим.
Чому не призначаємо всім просто з метою збереження молодості? Тому що ніхто не скасовував тромбоемболію та підвищений ризик раку молочної залози як ускладнення. Є контингент жінок, які звертаються з претензією на вічну молодість. Але треба змиритися з тим, що наше життя – тимчасове явище, а дорогою до життя вічного ми, на жаль, втрачаємо багато функцій. І з цим треба вчитися жити. Головне – віддати стільки, щоби в іншому, вічному житті на нас щось чекало.
Свого часу на шляху до збереження «вічної молодості» була популярною так звана біоідентична гормональна терапія (БГТ), яка певний час була дуже розповсюдженою в богемних колах цілого світу. Сьюзан Сомерс, американська актриса, співачка, дуже ділова жінка, стала активним пропагандистом БГТ. 2006-го вона видала книгу «Без віку: чиста правда про біоідентичні гормони» (Ageless: The Naked Truth Аbout Bioidentical Hormones). Сомерс щодня протягом кількох років отримувала ін’єкції гормонів росту, вітаміну В, суппозиторії (свічки) з естрогенами, аплікації естрогенів, 60 таблеток різних БАДів. І 2001-го в неї діагностували рак молочної залози, а 2008-го їй видалили матку з передраковими змінами ендометрію, а можливо, й раком.
Ще одна проблема пізнього репродуктивного та менопаузального періоду – нетримання сечі та опущення статевих органів. У більшості випадків це наслідок травматичних пологів на тлі генетичної дисплазії (слабкості) сполучної тканини. Тому ретельно обирайте заклад та акушера, який має прийняти Ваші пологи й відновити цілість пологових шляхів. Уникайте закрепів, бронхітів та усього, що піднімає внутрішньочеревний тиск. А головне, за наявності симптомів своєчасно звертайтеся по хірургічну допомогу, поки дефекти можна усунути за рахунок власних тканин, оскільки операції з використанням імплантатів дуже дорогі та мають багато ускладнень.
Порада 8. Спеціально для заробітчанок
Порада для дуже великого, ніким не порахованого та дуже, на мій погляд, сумного контингенту жінок-заробітчанок, які мають бути здоровими й добре працювати, щоб усі інші вдома жили добре.
Якщо ви приїхали у відпустку, зверніться до гінеколога першого тижня, а не після того, як поставите черговий паркан чи виконаєте ще якусь справу. Дуже часто такі жінки звертаються до гінеколога із серйозною проблемою вже тоді, коли до від’їзду залишився тиждень і встигнути обстежити й щось зробити неможливо. Знаю багато таких жінок із утраченим здоров’ям, дуже їм співчуваю і завжди прошу наступної відпустки звернутися до гінеколога так, щоби можна було щось встигнути.
…Ну от, здається, і все. Бажаю нашим гарним, мужнім, терплячим і таким, на жаль, спрацьованим жінкам зберегти здоров’я не тільки репродуктивне, а й душевне – і здоров’я загалом. Сподіваємося, що з початком такої очікуваної медичної реформи прекрасна половина нашої країни отримає, нарешті, підтримку від держави.
Лія НІКІФОР, доцент кафедри сімейної медицини, провідний хірург клініки «Авіценна»
