Журналістка, а нині нардеп Тетяна Чорновол у своєму блозі на сайті «Українська правда» оприлюднила матеріал під назвою «Генпрокуратуро, врятуйте 300 млн. для країни і посадіть нарешті злочинця», у якій розкриває екологічні афери монополіста з утилізації небезпечних речовин в Україні Іллі Марчевського:
– Його фірма виграла тендери на загальну суму майже півтора мільярда грн., – йдеться у замітці. – Хоча насправді фірма Марчевського практикувала вивезення на утилізацію за кордон замість смертельно небезпечних речовин трохи забруднений ґрунт, а також «освоювала» бюджетні кошти на утилізації вигаданих об’ємів пестицидів. До речі, Україна платила за утилізацію своєї землі за кордоном 35 грн. за кг.
Тетяна Чорновол додає, що 2012 року проти Марчевського була порушена кримінальна справа, однак уже наступного року її успішно «поховали».
– Та Марчевський швидко оговтався: цього літа він подав до суду. І найчесніший Господарський суд Івано-Франківської області зобов’язав місцеву владу виплатити фірмі Марчевського 294 млн. 300 тис. 49 грн. 47 грн. начебто боргу за послуги зі збирання шкідливих відходів на полігоні під Калушем в 2013 році, яких він насправді не надавав. А нині для мене взагалі повний шок: міністерство екології взялося відстоювати інтереси шахрая. Там ізнову заговорили про необхідність утилізації шкідливих відходів – і Марчевського запрошують, як професіонала у цій справі, ще й лобіюють виплату йому тих 300 млн. грн. «боргу».
Серед тих, хто лобіює інтереси екологічного афериста, журналістка називає імена депутатів від БПП – Олега Невади та Івана Рибака.
– Рибак дуже переймався тим, що Марчевському затримують виплату боргу в 300 млн. грн. і він має втрати через падіння гривні. Який інтерес у Рибака захищати Марчевського, я не знаю, – йдеться далі у блозі.
Чорновол наводить кричущі факти злочинної діяльності Марчевського, які розміщені у відкритих джерелах, але Міністерство екології їх уперто не помічає.
– Британське Агентство з охорони довкілля отримало від заводу «Tradebe», куди направлялися відходи, звіт: Україна надсилає їм на переробку не гексахлорбензол, а «агрохімічні відходи, які містять небезпечні речовини, включаючи пестициди з 1-го по 11-й клас токсичності, із гексахлорбензолом включно». Причому, вміст гексахлорбензолу в цих відходах був мінімальний. За даними британського урядового агентства, 2010 року в різних партіях відходів найбільший відсоток гексахлорбензолу складав 13%. Найменший – наближався до нуля. Тобто це було відверте, нахабне шахрайство: за скажені бюджетні кошти Україна відправляла до Великої Британії тисячі тонн… звичайної землі. Причина цього була проста і звична: «освоєння», тобто розкрадання бюджетних коштів.
– Ще кілька фактів: фірма Іллі Марчевського, яка за часів Януковича вигравала майже всі тендери на утилізацію шкідливих відходів, називалася ТОВ «С.І. Груп Консорт». Причому, вигравала вона умовно: це були тендери з одним учасником. Було лише два винятки в Києві та Сумах, де фокус з першої спроби не пройшов. Тендерні комітети обурилися, бо виявили, що ТОВ «С.І. Груп Консорт» не має потрібного для роботи зі шкідливими відходами досвіду. Фірма «Сі буд систем» – підрядник з утилізації небезпечних відходів, у якій офіційно значився засновником Марчевський, перед тим, як перейти до такої специфічної діяльності, торгувала в Києві… ізраїльською білизною та шкарпетками. Однак з білизною якось не склалося: у балансі, зданому до податкової, за 2010 рік стояли суцільні нулі – жодного руху фінансів. Тому, певно, Марчевський і перекваліфікувався. А що від продажу трусів до утилізації смертельно небезпечних речовин, – то це цілком в його стилі, – зазначає Тетяна Чорновол.
