6 березня – Всесвітній день боротьби з глаукомою
Всесвітній день боротьби з глаукомою припадає щороку на 6-е березня. Цей день уже вшосте (від 2008-го) відзначається і в Україні.
Про це захворювання більше знає Марина КАРЛІЙЧУК, лікар-офтальмолог вищої категорії, кандидат медичних наук, доцент кафедри офтальмології ім. Б. Л. Радзіховського БДМУ, консультант-офтальмолог обласного медичного діагностичного центру.
– Глаукома – хронічне захворювання очей, яке прогресує, призводячи до поступової загибелі зорового нерва. З-поміж усіх офтальмологічних захворювань глаукома є найпідступнішою. Непомітно, як правило, безболісно, вона проявляється коливаннями внутрішньоочного тиску, виникненням дефектів у полі зору і, за відсутності лікування, може призвести до сліпоти.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, в усьому світі глаукомою вражено майже 70 млн. осіб, а понад 5 млн. повністю втратили через цю хворобу зір. До цієї кількості кожні 10 років додається близько 20 млн. Фахівці прогнозують до 2020 року збільшення кількості хворих на глаукому до 80 млн., пояснюючи це прискоренням процесу старіння населення. При цьому зір втратять вже понад 11 млн. осіб.
Серед причин сліпоти в Україні глаукома посідає друге місце. У Чернівецькій області 2013 року виявлено 509 нових хворих на глаукому. Ще стільки же можуть і не здогадуватися про наявність у них цієї недуги.
Давні греки називали «глаукомою» так зване «синє помутніння ока». Нині так називають велику групу очних хвороб, які характеризуються постійним чи періодичним підвищенням внутрішньо очного тиску із подальшим розвитком типових дефектів поля зору, зниженням зору й атрофією зорового нерва.
Своєчасно виявити захворювання, призначити лікування й запобігти сліпоті допоможуть вимірювання внутрішньоочного тиску, огляд зорового нерва, перевірка поля зору та інші методи діагностики.
Глаукома належить до захворювань, які мають хронічний тривалий перебіг і потребують постійного лікувально-діагностичного спостереження. Профілактичні огляди не рідше одного разу на рік є необхідними для осіб старших від 40 років. На тисячу людей, які звертаються до офтальмолога, в середньому у восьми виявляють глаукому.
Захворіти на неї може будь-хто, але до чинників ризику входять: наявність в роду хворого на глаукому, вік понад 40 років, короткозорість або далекозорість, цукровий діабет, мігрені, схильність до спазмів судин, паління, перенесені травми чи хірургічні втручання на оці.
Розрізняють відкритокутову й закритокутову глаукому.
Відкритокутова глаукома – це найбільш поширена форма, при якій не спостерігається чітко виражених симптомів. Людина може не відчувати підвищення внутрішньоочного тиску, яке вже згубно впливає на зоровий нерв.
Про наявність захворювання можуть свідчити поява «сітки» перед очима; наявність «веселкових кіл» при погляді на джерело світла; відчуття дискомфорту в оці; незначна різь в оці; затуманення; зміни в полі зору; головний біль тощо. За таких симптомів слід негайно звернутися до офтальмолога, – наголошує п. Марина. – На превеликий жаль, значна частина пацієнтів із розвиненою стадією захворювання залишається поза увагою лікаря аж поки не стає пізно.
Закритокутова глаукома часто перебігає у вигляді нападів. Гострий напад такої форми глаукоми має характерні ознаки: значне підвищення внутрішньоочного тиску, сильний біль в оці, головний біль. Під час нападу можуть додатися нудота, блювота, загальна слабість. Зір у хворому оці різко знижується. Хворі часто цей напад приймають за мігрень, зубний біль, гостре шлункове захворювання, менінгіт, грип…
Варто пам’ятати, що глаукома не заразне захворювання. Як правило, вона вражує обидва ока, але не водночас.
Для пацієнтів із глаукомою важливо жити активним, енергійним, повним і збалансованим життям. Фізичні навантаження і вправи дуже корисні не тільки для збереження загального стану здоров’я, але можуть допомогти у зниженні внутрішньоочного тиску.
Діагноз «глаукома» – це не привід упадати у відчай, панікувати та не радіти світові, – додає Марина Аксентіївна. – А своєчасне звернення до лікаря та рання діагностика допоможуть зберегти один із найдивовижніших дарів природи – зір.
Лідія КИРИЛЮК, «Версії»
